Ухвала

від 30.06.2022 по справі 757/15394/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15394/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

28.06.2022 р. старший слідчий слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною поліцією, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100090005533 від 09.11.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Борис» № 855-к від 03.02.2020 р. перебував на посаді лікаря хірурга стаціонарного відділення для дорослих/Медичний персонал/ТОВ «Борис»; згідно сертифікату спеціаліста № 9737 від 24.06.2011 р., посвідчення № 8403 від 30.09.2016 р. володіє кваліфікаційною категорією зі спеціальності «Хірургія», тобто є медичним працівником.

Згідно пункту «а» ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 р. медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Відповідно до Указу Президента України «Про Клятву лікаря» № 349 від 15.06.1992 р. лікар зобов`язаний віддавати справі охорони і поліпшення здоров`я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням усі знання, сили та вміння, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.

Згідно ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 р. лікуючий лікар лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому законом порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Згідно пункту 91 «Лікар-хірург» підрозділу «Професіонали в галузі лікувальної справи» розділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ України № 117 від 29.03.2002 р., лікар-хірург, керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію хірургічної і травматологічної допомоги. Проводить цілеспрямоване клінічне обстеження хворого. Визначає обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінює їх результати. Проводить диференційну діагностику. Визначає тяжкість стану хворого. Надає невідкладну медичну допомогу хворим при термінальних станах, групових та масових ураженнях. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Визначає показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, необхідності передопераційної підготовки. Застосовує сучасні методи лікування та диспансеризації хворих хірургічного профілю. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Керує роботою середнього медичного персоналу. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Також лікар-хірург повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; організацію хірургічної та травматологічної допомоги; організацію роботи травмпунктів, швидкої і невідкладної медичної допомоги за умов екстремальних ситуацій; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря-хірурга; показники роботи лікувально-профілактичних установ, травмпунктів, хірургічних стаціонарів; організацію диспансерного нагляду, лікарського контролю; роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; нормальну та патологічну анатомію і фізіологію, топографічну анатомію; константи гомеостазу, водно-електролітного обміну, взаємозв`язок функціональних систем у здорових та хворих; загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження; сучасну класифікацію хірургічних захворювань; клініку інфекційних захворювань «гострого живота», суміжних станів; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Згідно Посадової інструкції лікаря-хірурга (стаціонарного відділення) ТОВ «Борис», затвердженої директором ТОВ «Борис» 11.04.2018 р. до завдань та обов`язків лікаря-хірурга стаціонарного відділення належить: керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію хірургічної й травматологічної допомоги; проводить цілеспрямоване клінічне обстеження хворого; визначає обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінює їх результати; проводить диференційну діагностику; визначає тяжкість стану хворого; надає невідкладну медичну допомогу хворим при термінальних станах, групових та масових ураженнях; здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів; визначає показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, необхідності передопераційної підготовки; застосовує сучасні методи лікування та диспансеризації хворих хірургічного профілю; працює в тісному контакті із суміжними спеціалістами та службами; керує роботою середнього медичного персоналу; дотримується принципів медичної деонтології; планує роботу та проводить аналіз її результатів; веде лікарську документацію (п.п. 2.1-2.14); лікар-хірург стаціонарного відділення несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбаченні цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України; за правопорушення, скоєнні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України (п.п. 4.1-4.3); лікар-хірург стаціонарного відділення повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; організацію хірургічною та травматологічної допомоги; організацію роботи травмпунктів, швидкої й невідкладної допомоги за умов екстремальних ситуацій; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря-хірурга; показники роботи лікувально-профілактичних установ, травмпунктів, хірургічних стаціонарів; організацію диспансерного нагляду, лікарського контролю; роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісії; нормальну та патологічну анатомію і фізіологію, топографічну анатомію; константи гемостазу, водно-електролітного обміну, взаємозв`язок функціональних систем у здорових та хворих; загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження; сучасну класифікацію хірургічних захворювань; клініку інфекційних захворювань, «гострого живота», суміжних станів; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення (п.п. 5.1-5.15). Також згідно положень посадової інструкції лікар-хірург стаціонарного відділення має право в межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення (п. 3.3.); у необхідних випадках залучати додаткових спеціалістів для проведення лікувально-профілактичних заходів (п. 3.6); самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції (п. 3.10).

Відповідно до п.п. 3.1- 3.3 Положення про стаціонарне відділення для дорослих МЦ ТОВ «Боріс», затвердженого 02.01.2020 р. генеральним директором ТОВ «Боріс», метою підрозділу є: забезпечення надання медичних послуг пацієнтам стаціонарного відділення для дорослих з госпіталізації, діагностики та лікування; надання якісних та своєчасних медичних послуг; проведення лікувальних заходів відповідно до профілю медичного закладу, з використанням новітніх методик діагностики та лікування.

У клопотанні зазначено, що всупереч вищевказаним нормативним положенням при наданні медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, за наступних обставин. Так, ОСОБА_7 , користуючись правом на вибір лікаря та закладу охорони здоров`я, що передбачені ч. 2 ст. 284 ЦК України, пунктом «д» ч. 1 ст. 6, ст. 38 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», у вересні 2020 р. звернулася до ТОВ «Боріс» (ЄДРПОУ: 21522748) за наданням медичної допомоги. Після огляду лікарем-хірургом пацієнтку було скеровано на стаціонарне лікування для проведення планового оперативного втручання. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого ТОВ «Боріс» № 2419 ОСОБА_7 09.10.2020 р. поступила у стаціонарне відділення з діагнозом: жовчнокам`яна хвороба (далі «ЖКХ»), хронічний калькульозний холецистит, для проведення оперативного втручання лапароскопічна холецистектомія. Виходячи з анамнезу і результатів проведених передопераційних обстежень, у ОСОБА_7 відповідно до вимог «Локального протоколу (клінічний маршрут) медичної допомоги дорослим, хворим на ЖКХ (додаток до наказу № 26.1-АГ від 09.10.2018 р., затвердженого директором ТОВ «Боріс») не було показань до екстреного чи планового хірургічного лікування.

09.10.2020 р. в період часу з 10:40 год. до 15:20 год. ОСОБА_7 лікарями ОСОБА_5 (хірург) та ОСОБА_8 (асистент хірурга) у клініці ТОВ «Боріс» за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 12-А під загальним знеболенням проведено перше оперативне втручання: лапароскопічна холецистектомія. Під час оперативного втручання у пацієнтки було встановлено наявність аномалії розвитку жовчних протоків та судин (високе впадіння міхурової протоки в проекції біфуркації гепатикуса), синдром Міріззі. Операція ускладнилася кровотечою, джерелом кровотечі було виявлено абератну судину в проекції тіла жовчного міхура. Враховуючи аномалію розвитку жовчних протоків, з метою профілактики структур пацієнтці ОСОБА_7 проведено гепатико-єюностомію. Згідно записів щоденників спостереження пацієнтки ОСОБА_7 в післяопераційному періоді об`єм виділень з дренажів із домішкою жовчі з перебігом часу не зменшувався, що вказувало на неспроможність гепатикоєюнального анастомозу, а за результатами лабораторних досліджень крові визначалося наростання рівня трансаміназ з поступовим переваженням показників АЛТ над АСТ, що спостерігається при цитолізі (руйнування клітин) печінки. 12.10.2020 р. пацієнтка ОСОБА_7 була оглянута професором завідувачем кафедри загальної хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_9 . За результатами огляду, який відбувся у присутності лікаря ОСОБА_10 , ОСОБА_9 серед іншого рекомендував провести пацієнтці дуплексне сканування печінки, що дало б змогу встановити ступінь пошкодження кровопостачання печінки. Водночас рекомендоване дослідження не було виконано ані в день проведення огляду, ані в найближчі дні. Дані медичного спостереження за пацієнткою ОСОБА_7 , а також її важкий загальний стан, обсяг оперативного втручання, виконаного 09.10.2022 р., давали підстави вже 13-14.10.2020 р. підозрювати наявність у неї біліоваскулярного ушкодження, проте лікар-хірург ОСОБА_5 не діагностував у пацієнтки біліоваскулярне ушкодження, не провів обстеження, які б дозволили об`єктивно оцінити характер кровообігу печінки (комп`ютерна томографія чи магнітно-резонансна томографія з внутрішньовенним контрастуванням, доплероскопія судин печінки), не ініціював обговорення консиліумом лікарів із залученням висококваліфікованих спеціалістів з питань хірургії печінки і досвідом проведення резекцій печінки та судинних реконструкцій магістральних артерій та вен черевної порожнини для визначення подальшої тактики ведення пацієнтки, яка була направлена на збереження печінки. З перебігом часу після проведення першого оперативного втручання стан пацієнтки погіршувався, відмічено лейкоцитоз, продовжено зростання рівня трансаміназ. Так, 15.10.2020 р. у пацієнтки відмічається посилення болю по правому фланку живота, поява слабо позитивних симптомів подразнення очеревини, вільної рідини в черевній порожнині (за результатами виконаного того ж дня УЗД) та підозрюється наявність у пацієнтки ОСОБА_7 дифузного жовчного перитоніту.

15.10.2020 р. в період часу з 19:20 год. до 20:40 год. в ургентному порядку ОСОБА_7 лікарями ОСОБА_5 (хірург) і ОСОБА_8 (асистент хірурга) у клініці ТОВ «Боріс» за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 12-А під загальним знеболенням проведено друге оперативне втручання: релапаротомія. Ревізія, санація та дренування черевної порожнини. Встановлено діагноз: місцевий серозно-жовчний перитоніт. Зважаючи на характер біохімічних показників крові та негативну динаміку перебігу післяопераційного періоду виявлені під час релапаротомії ознаки місцевого перитоніту, а також зміни забарвлення тканини печінки в ділянці раніше проведеного оперативного втручання, під час операції ОСОБА_7 слід було виконати доплероскопію судин печінки, що дозволило б встановити характер змін, чого не було зроблено. За відсутності в операційній оснащення для доплероскопії судин оцінити стан печінки було можливо після завершення операції шляхом проведення комп`ютерної томографії чи магнітно-резонансної томографії із внутрішньовенним контрастуванням, що також не було зроблено. Після проведення другого оперативного втручання при проведенні 29.10.2020 р. комп`ютерної томографії органів черевної порожнини (без контрастування) у пацієнтки встановлено ознаки асциту, а також патологічні зміни в правій частці печінки. Вказані результати досліджень були підставою для ініціювання проведення консиліуму за участю висококваліфікованих спеціалістів з досвідом резекцій печінки та судинних реконструкцій магістральних артерій і вен черевної порожнини для оцінки характеру і обсягу ураження печінки та розробки лікувальної тактики, направленої на збереження печінки, чого не було зроблено. У подальшому, зважаючи на післяопераційні ускладнення у ОСОБА_7 (жовчний перитоніт та кровотечі), пацієнтці не було забезпечено проведення антибактеріальної терапії в достатньому об`ємі та бактеріологічних досліджень виділень з дренажів на встановлення флори та визначення її чутливості до антибіотиків.

30.10.2020 р. в період часу з 10:45 год. до 12:45 год. у зв`язку з ознаками кровотечі ОСОБА_7 в екстреному порядку лікарями ОСОБА_5 (хірург) та ОСОБА_8 (асистент хірурга) у клініці ТОВ «Боріс» за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 12-А під загальним знеболенням проведено третє оперативне втручання повторну релапаротомію, ревізію черевної порожнини, зупинку кровотечі, санацію та дренування черевної порожнини. Встановлено діагноз: післяопераційна арозивна кровотеча. На цьому етапі надання медичної допомоги ОСОБА_11 також не було ініційовано питання залучення до проведення оперативного втручання хірурга високої кваліфікації з досвідом резекцій печінки і судинних реконструкцій магістральних артерій та вен черевної порожнини, що є недоліком надання медичної допомоги пацієнтці. 31.10.2020 р. ОСОБА_7 було виконано МСКТ з контрастуванням та встановлено ознаки вогнищ постішемічного некрозу в сегментах 5, 6, 7 печінки. Оскільки обсяг змін, описаних при релапаротомії 30.10.2020 р., не дозволяв пояснити причини прогресуючого наростання у ОСОБА_7 ознак інтоксикації, то зміни печінки, виявлені 31.10.2020 р. при проведенні МСКТ з контрастуванням, були підставою для ініціювання скликання консиліуму із залученням висококваліфікованих спеціалістів для визначення тактики ведення хворої, направленої на збереження печінки, прийняття рішення про переведення хворої до високоспеціалізованого закладу охорони здоров`я з наявністю досвідчених спеціалістів та необхідного обладнання, що не було зроблено.

06.11.2020 р. у зв`язку із погіршенням стану ОСОБА_7 було переведено до ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (ЄДРПОУ: 38806862) з діагнозом: ЖКХ, хронічний калькульозний холецистит. Аномалія розвитку жовчних протоків та судин (високе впадіння міхурової протоки в проекції біфуркації гепатікуса). Синдром Міріззі (важке ускладнення жовчнокам`яної хвороби). Згідно записів медичної карти ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» № 5864 після проведення гастродуоденоскопії 07.11.2020 р. стан ОСОБА_7 різко погіршився, з`явилися ознаки нестабільності гемодинаміки, ознаки внутрішньої кровотечі, що обумовило необхідність виконання оперативного втручання в екстреному порядку. Так, 07.11.2020 р. в період часу з 11:10 год. до 16:40 год. ОСОБА_7 лікарями ОСОБА_12 (хірург), ОСОБА_13 (асистент хірурга), ОСОБА_14 (асистент хірурга) у ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Ідзиковських, 3 під загальним знеболенням проведено оперативне втручання в обсязі: лапаротомія. Зупинка кровотечі. Портопластика ділянкою серповидної зв`язки печінки. Резекція 5, 6, 7 сегментів печінки. Зняття гепатікоєюуноанастомозу. Зовнішнє дренування лівої дольової жовчної протоки. Санація та дренування черевної порожнини. Виконання 07.11.2020 р. крім операції, напарвленої на припинення кровотесі із дефекта стінки стовбура ворітної вени ще й резекції уражених сегментів печінки було необгрунтованими перевищенням необхідного обсягу оперативного втручання, що є недоліком надання медичної допомоги. 08.11.2020 р. о 17:15 год. у ОСОБА_7 було зафіксовано зупинку серцевої діяльності, а після проведення реанімаційних заходів, які не мали ефекту, о 15:51 год. констатовано настання смерті. У ОСОБА_7 , оперованої з приводу жовчнокам`яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу за наявності аномалії розвитку жовчних протоків та судин, виникло біліоваскулярне ушкодження з ознаками недостатності гепатікоєюноастомозу, інтоксикації, некротичних змін печінки з розвитком кровотеч із арозивно змінених судин та крововтрат, остання з яких супроводжувалась шоком, дифузною післяопераційною кровотечею внаслідок коагулопатії, поліогранною недостатністю, що і стало причиною смерті пацієнтки. Між комплексом недоліків у наданні медичної допомоги, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення медичними працівниками, а саме: лікарем-хірургом ТОВ «Боріс» (ЄДРПОУ: 21522748) ОСОБА_5 та лікарем-хірургом ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (ЄДРПОУ: 38806862) ОСОБА_12 і настанням смерті ОСОБА_7 є причинно-наслідковий зв`язок.

21.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Згідно ст.12КК України кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , є нетяжким злочином. Метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 згідно ч. 1 ст.177КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний, його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши пояснення учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Так, особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У клопотанні слідчий обґрунтовує ризики тим, що ОСОБА_5 має достатній рівень матеріального забезпечення, працює, а тому володіє достатніми засобами для того, щоб вільно пересуватися в межах України; що ОСОБА_5 під загрозою тяжкості покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, на території, тимчасово непідконтрольній владі України; що ОСОБА_5 зможе здійснювати тиск на свідків та іншого підозрюваного і схилити останніх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні, втім означені ризики не підтверджені жодними доказами. Твердження слідчого про загрозу тяжкості показання для ОСОБА_5 і його бажання переховуватися від слідства та суду спростовуються матеріалами клопотання, оскільки злочин, що інкримінується підозрюваному, не є нетяжким, крім того із 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан та загальну мобілізацію військовозобов`язаних чоловіків у віці від 18 до 60 років, ОСОБА_5 є військовозобов`язаним, надає медичну допомогу військовим та цивільному населенню, які постраждали від збройної агресії російської федерації, йому заборонено виїжджати за межі України.

Слідчий суддя проаналізувавши докази, надані слідчим у клопотанні, підтримані прокурором в судовому засіданні, приходить до висновку, що не було доведено що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що застосування іншого запобіжного заходу, крім особистого зобов`язання, не зможе запобігти ризиками вказаними у клопотанні.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1