Рішення

від 29.06.2022 по справі 355/536/22

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/536/22

Провадження № 2/355/725/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Баришівський районний суд Київської області, в складі:

головуючого суддіЧальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Баришівського районного суду Київської області з позовною заявою про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 . До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , входять земельні ділянки: площею 3,6789 га, 0,6997 га та 0,1199 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Перемозького старостинського округу (колишньої Перемозьської сільської ради) Броварського (колишнього Баришівського) району Київської області. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона не зверталася, однак на день смерті чоловіка вона з ним проживала за однією адресою: АДРЕСА_1 . Отже, позивач вважає себе такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини. Позивач зазначає, що нещодавно, звернувшись до нотаріальної контори з наміром реалізувати свої спадкові права, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у прийнятті заяви. Відмова мотивована тим, що вона не подала в шестимісячний термін заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та спільно за однією адресою зі спадкодавцем не була зареєстрована, тільки фактично проживала з ним без реєстрації місця проживання. Також оригінали державних актів на земельні ділянки в неї відсутні, через що в нотаріуса відсутня можливість видати свідоцтва про право на спадщину за законом. В зв`язку з вищевикладеним, вона звернулася до суду із вищевказаним позовом, який просила задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.06.2022 відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 30.06.2022р.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Баришівської селищної ради Броварського району Київської області - у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, з позовним вимогами погодились у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 18.01.2019р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 11.01.2003р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 » ( а.с.10).

Згідно довідки виконавчого комітету Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області №122 від 01.03.2021р., « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав у АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1 орієнтовно з 2001р. і до дня смерті» ( а.с. 11).

Згідно довідки, виданої Перемозьким старостинським округом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області №64 10.02.2022р., « ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 » ( а.с. 12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав у АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1 орієнтовно з 2001р. і до дня смерті» ( а.с. 11).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №745603 від 03.04.2006р., ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 01.02.2006р. №62, є власником земельної ділянки площею 3,6789 га, розташованої на території Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області, кадастровий номер 3220286100:16:076:0054, у межах згідно з планом. Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим планом додається (а.с. 13,16-18).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №170151 від 03.04.2006р., ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 01.02.2006р. №62, є власником земельної ділянки площею 0,6997 га, розташованої на території Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області, кадастровий номер 3220286100:16:078:0413, у межах згідно з планом. Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим планом додається( а.с. 14,19-21).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №170156 від 03.04.2006р., ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 01.02.2006р. №62, є власником земельної ділянки площею 0,1199га, розташованої на території Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області, кадастровий номер 3220286100:16:078:0418, у межах згідно з планом. Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим планом додається( а.с. 15,22-24).

Постановою державного нотаріуса Баришівської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Малиновської Н.В. №1413/01-16 від 17.06.2022р., було відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що знаходяться на території Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області, та належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку ( а.с.28).

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого, вона проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та вела із ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, оскільки судом встановлено факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, так як це підтверджується зібраними по справі доказами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки встановлення цього факту породжує для позивача юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт позивач не має.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 118 , 119,76, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, ст . ст . 16 , 316 , 317 , 328 , 1218 , 1261 , 1268 , 1270 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування » №7 від 30.05.2008 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Баришівської селищної рада Броварського району Київської області про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків - НОМЕР_3 ), з 2001 року по 15 січня 2019 року по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини за однією адресою разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків - НОМЕР_3 ), право власності на земельну ділянку загальною площею 3,6789 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перемозьського старостинського округу (колишньої Перемозьської сільської ради) Броварського (колишнього Баришівського) району Київської області, кадастровий номер 3220286100:16:076:0054.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків - НОМЕР_3 ), право власності на земельну ділянку загальною площею 0,6997 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перемозьського старостинського округу (колишньої Перемозьської сільської ради) Броварського (колишнього Баришівського) району Київської області, кадастровий номер 3220286100:16:078:0413.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків - НОМЕР_3 ), право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1199 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перемозьського старостинського округу (колишньої Перемозьської сільської ради) Броварського (колишнього Баришівського) району Київської область, кадастровий номер 3220286100:16:078:0418.

Судові витрати у справі, понесені позивачем ОСОБА_1 залишити за нею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева