Ухвала

від 28.06.2022 по справі 756/4533/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/4533/22

Провадження № 1-кс/756/881/22

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050000977 від 21.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

27.06.2022 старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12022100050000977 від 21.06.2022 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у не встановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 21.06.2022 року виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у період дії воєнного стану.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у період дії воєнного стану, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.06.2022 року приблизно о 17 годині 50 хвилин прийшли до магазину «Метро», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-В, де діючи спільно, таємно, усвідомлюючи, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, взяли із торгових полиць товар, а саме: Hennessy коньяк VS 0,5 л., артикул 21032 у кількості 1 одиниця, вартістю 1007 гривень 14 копійок (без урахування ПДВ); тет Матча лате ванільний 10*10 грам, артикул 51500, у кількості 1 одиниця, вартістю 96 гривень 58 копійок (без урахування ПДВ); НАМЕ Паштет овочевий 105 грам, артикул 59951, у кількості 4 одиниці, вартістю 126 гривень 32 копійки (без урахування ПДВ); Філе куряче охолоджене, масою 1,156 кг., артикул 62049, вартістю 134 гривні 76 копійок (без урахування ПДВ); Морський коктейль 250 г, артикул 88351, у кількості 2 одиниці, вартістю 166 гривень 50 копійок (без урахування ПДВ); Шампунь 2в1 основний догляд, артикул 101128, у кількості 1 одиниця, вартістю 95 гривень 00 копійок (без урахування ПДВ); Delicius молюски 195 г том/соус, артикул 116764, вартістю 71 гривня 25 копійок (без урахування ПДВ); МС Фузіллі без глютену 500 грам, артикул 124829, у кількості 1 одиниця, вартістю 42 гривні 42 копійки; МС Сир маасдам 150 грам, артикул 131562, у кількості 1 одиниця, вартістю 62 гривні 42 копійки (без урахування ПДВ); Глобино Ковбаски мортадельки 600 грам, артикул 142455, у кількості 2 одиниці, вартістю 173 гривні 16 копійок; віскі Jim Beam 1 літр, артикул 144352, у кількості 1 одиниця, вартістю 650гривень 00 копійок (без урахування ПДВ); Ковбаски гриль чоризо 500 грам, артикул 154321, у кількості 1 одиниця, вартістю 65 гривень 75 копійок (без урахування ПДВ); Lovare чай бергамот, артикул 173082, у кількості 1 одиниця, вартістю 49 гривень 92 копійки (без урахування ПДВ); Start кільця банан вишня 500 грам, артикул 183194, у кількості 1 одиниця, вартістю 65 гривень 42 копійки (без урахування ПДВ); Kabanosy подвійний чедар 50 грам, артикул 183920, у кількості 1 одиниця, вартістю 26 гривень 58 копійок (без урахування ПДВ); Злагода йогурт полуниця 800 грам, артикул 186265, у кількості 1 одиниця, вартістю 41 гривня 58 копійок (без урахування ПДВ); Пакет Metro великий, артикул 188140, у кількості 4 одиниці, вартістю 16 гривень 32 копійки (без урахування ПДВ); салямі Фарро мадера 0,494 грама, артикул 189296, вартістю 210 гривень 75 копійок; ВМ крабові палички 250 грам, артикул 192082, у кількості 1 одиниця, вартістю 108 гривень 25 копійок (без урахування ПДВ); Селянське молоко 3,2% 2 л., артикул 19289, у кількості 1 одиниця, вартістю 62 гривні 92 копійки; Полуниця фермове 500 грам, артикул 273282, у кількості 2 одиниці, вартістю 110 гривень 68 копійок; Norven сьомга філе х/к 180 грам, артикул 275251, вартістю 224 гривні 92 копійки (без урахування ПДВ); President масло 82% 400 грам, артикул 287223, у кількості 2 одиниці, вартістю 385 гривень 00 копійок (без урахування ПДВ); освіжувач Glade 269 мл., артикул 324269, у кількості 1 одиниця, вартістю 81 гривня 25 копійок (без урахування ПДВ); Еко базилік 10 грам, артикул 341894, у кількості 1 одиниця, вартістю 6 гривень 58 копійок (без урахування ПДВ); МС фузіллі трикол 1 кг., артикул 348742, у кількості 1 одиниця, вартістю 63 гривні 25 копійок (без урахування ПДВ); віскі Jameson Black Barel 0,7 л., артикул 356778, у кількості 1 одиниця, вартістю 892 гривні 86 копійок (без урахування ПДВ); Томат гілка 0,882 грама, артикул 359756, вартістю 45 гривень 73 копійки (без урахування ПДВ); Огірок корнішон 0,394 грама, артикул 361006, вартістю 41 гривня 40 копійок (без урахування ПДВ); Приправа прованські трави 30 грам, артикул 364924, у кількості 1 одиниця, вартістю 27 гривень 17 копійок (без урахування ПДВ); Алан Сервелат 375 грам, артикул 368807, у кількості 2 одиниці, вартістю 253 гривні 16 копійок (без урахування ПДВ); Purina стерил 1,5 кг., артикул 370205, у кількості 1 одиниця, вартістю 231 гривня 58 копійок (без урахування ПДВ); Walker Віскі 0,7 л., артикул 381492, у кількості 1 одиниця, вартістю 630 гривень 56 копійок; Спецпосол ікра черв 100 грам, артикул 393014, у кількості 5 одиниць, вартістю 1037 гривень 50 копійок (без урахування ПДВ); Start подушечки з какао 1 шт., артикул 393409, вартістю 52 гривні 25 копійок (без урахування ПДВ); освіжувач повітря піон ягоди Glade, артикул 397641, у кількості 1 одиниця, вартістю 223 гривні 25 копійок (без урахування ПДВ); Lazur сир срібний 100 грам, артикул 403404, у кількості 1 одиниця, вартістю 43 гривні 00 копійок (без урахування ПДВ); Нр крило кур-бр, масою 1,145 кг., артикул 413236, вартістю 73 гривні 36 копійок (без урахування ПДВ); Kabanosy свин/перець 50 грам, артикул 418674, у кількості 2 одиниці, вартістю 65 гривень 16 копійок (без урахування ПДВ); Кabanosy HotSpicy свин/пер 50 грам, артикул 418676, вартістю 26 гривень 58 копійок (без урахування ПДВ); Kabanosy Delicate птиця 100 грам, артикул 418678, у кількості 2 одиниці, вартістю 96 гривень 50 копійок, а всього на загальну суму 7571 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ), який помістили до поліетиленових пакетів та попрямували до каси самообслуговування.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб у період дії воєнного стану, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на касі само обслуговування магазину «Метро» розрахувались за частину товару, а інший вищевказаний товар помістили до поліетиленових пакетів, які тримали при собі.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), останні, разом із вказаним товаром, вийшли за лінію кас магазину «Метро», не розрахувавшись за даний товар, та направились до виходу із нього, однак свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були зупинені працівниками охорони магазину «Метро».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , могли спричинити ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 32049199, матеріальну шкоду на загальну суму 7571 гривня 20 копійок (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризиком того, що ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний на даний час ніде не працює, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 111-1 КК України та Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва 24.05.2022 обвинувальний акт відносно останнього направлено до суду, розгляд якого на даний час триває.

Слідчим зазначено, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням його репутації, поведінки у суспільстві, зневаги до встановлених у суспільстві моральних засад, принципів та норм, характеру вчиненого підозрюваним суспільно небезпечного діяння, віку та стану здоров`я підозрюваного. Під час проведення досудового розслідування, відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.

Обґрунтовуючи неможливості запобігання ризику слідчим зазначено, що застосування особистого зобов`язання та особистої поруки до ОСОБА_5 , не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти нові кримінальні правопорушення; застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , не є можливим, оскільки підозрюваний за місцем своєї реєстрації та вказаним місцем проживання може не проживати, а саме у нього відсутній стійкий соціальний зв`язок територією міста Києва та Київської області, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований та неодружений.

Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , а також, його майновий стан, соціальні зв`язки, вчинення останнім кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ніж менш м`який запобіжний захід, що забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що ризики обґрунтовані, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, у судовому засіданні просила суд долучити до матеріалів справи витяги з ЄРДР по кримінальному провадженню №12022100050001006 від 24.06.2022 та по кримінальному провадженню №12022100050001005 від 24.06.2022.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає та кається у його вчиненні, ОСОБА_5 також зобов`язується співпрацювати зі слідством, проти задоволення клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи свою позицію, захисник посилався на те, що витяги з ЄРДР носять інформаційний характер та щодо його підзахисного відсутні вироки в зазначених кримінальних провадженнях, також те, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, жодним чином не обґрунтовані та не містять доказів їх існування, які б переконували у неможливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід. Просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас заявлено клопотання про допит свідків, які зможуть спростувати позицію сторони обвинувачення та підтвердити обставини, зазначені стороною захисту.

Підозрюваний зазначив, що до цього ніколи не вчиняв крадіжок та працював у службі таксі, до вчинення цього злочину його підбурив знайомий ОСОБА_7 , у зв`язку із важким матеріальним становищем та тим, що батько потребує постійної матеріальної допомоги, вчинив кримінальне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначив, що він є батьком підозрюваного ОСОБА_5 . Показав, що син проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він не може самостійно рухатись, син матеріально забезпечує і утримує його. Також зазначив, що тягар його утримання та сина у разі обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, нестимуть родичі, син буде проживати у його квартирі, яка належить йому на праві власності.

Свідок ОСОБА_9 зазначив, що являється дядьком підозрюваного ОСОБА_5 . Крім того, вказав, що зможе забезпечити належне утримання батька підозрюваного та підозрюваного ОСОБА_5 , однак постійно перебувати за місцем мешкання батька ОСОБА_5 не має змоги, оскільки має на утриманні дружину та дитину.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, свідків, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100050000977 від 21.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

21.06.2022 о 18:49 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Пункт перший ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні клопотання слідчим суддею встановлено, що, обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення посилається на те, що "вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування". Разом із цим, відповідно до положень ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Твердження сторони обвинувачення про підтвердження наявності вини ОСОБА_5 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України ураховується при застосуванні норм кримінального процесуального законодавства України, так як п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє передчасне вираження судом думки про те, що той "кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення", є винним або винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ у справах "Мінеллі проти Швейцарії" від 25.03.83, "Пеша проти Хорватії" від 08.04.2010). Право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як її буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною. Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості вибору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень (рішення у справах "Бьомер проти Німеччини" від 03.10.2002, "Нештяк проти Словаччини" від 27.02.2007, "Лада проти України" від 06.02.2018).

Відтак твердження сторони обвинувачення у тексті клопотання про застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування про підтвердження вини підозрюваного ОСОБА_5 є порушенням презумпції невинуватості, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справах "Грабчук проти України" 21.09.2006, "Шагін проти України" від 10.12.2009 та ін.

Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Феррарі-Браво проти Італії" не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.90, термін "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" від 29.11.88 та "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28.10.94, факти, що підтверджують "обґрунтовану підозру", не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: рапорт працівника поліції про затримання правопорушників від 21.06.2022; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.06.2022; протокол огляду місця події за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-В, від 21.06.2022; протокол затримання ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення та проведенням особистого обшуку від 21.06.2022; протокол затримання ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення та проведенням особистого обшуку від 21.06.2022; показання свідка ОСОБА_10 від 22.06.2022; показання свідка ОСОБА_11 від 22.06.2022; показання свідка ОСОБА_12 від 22.06.2022; показання свідка ОСОБА_13 від 22.06.2022; протокол огляду відео запису з камер спостереження від 22.06.2022; інші матеріали провадження в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та містяться в доданих до нього матеріалах, при цьому й зважує на те, що на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 цього Кодексу при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 176 цього Кодексу слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Слід зазначити, що, відповідно до рішення у справі "Боротюк проти України" від 16.12.2010 ЄСПЛ в частині правозастосування ст. 5 Конвенції зазначив, що: "… існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи "за" і "проти" такого звільнення не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Бойченко проти Молдови" від 11.07.2006, "Худоєров проти Російської Федерації" від 08.11.2005, "Биков проти Російської Федерації" 10.03.2009).

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (позиція ЄСПЛ у рішеннях по справах "Белевитський проти Росії" від 01.03.2007, "Харченко проти України" від 10.01.2011).

Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

У той же час, слідчий суддя у повній мірі не може погодитися з існуванням ризиків, які б давали підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та про які зазначив слідчий у своєму клопотанні, що було підтримано прокурором у судовому засіданні з огляду на наступне.

На переконання сторони обвинувачення, підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, що повністю підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.

Так, у справі "МакКей проти Сполученого Королівства" від 03.10.2006 ЄСПЛ зазначив, що основна мета ст. 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

При оцінці позбавлення свободи будь-кого Суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними (рішення у справах "Боцано проти Франції" від 18.12.86, "Ходорковський проти Росії" від 31.05.2011).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.03.2015 "Котій проти України" зазначив, що п. 1 ст. 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства, він також має бути необхідним за конкретних обставин (аналогічна позиція висвітлена в рішеннях у справах "Хайредінов проти України" від 14.10.2010, "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, "Таран проти України" від 17.10.2013, "Нештяк проти Словаччини" від 27.02.2007). Один із встановлених практикою Суду загальних принципів полягає у тому, що тримання під вартою вважатиметься "свавільним" в разі, коли, незважаючи на дотримання букви національного закону, має місце недобросовісність або введення в оману органами влади або коли органи влади нехтують спробами правильного застосування відповідного законодавства (рішення у справі "Руслан Яковенко проти України" від 04.06.2015).

При цьому, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" від 23.02.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

У контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для застосування до особи запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням волі (рішення у справах "Строган проти України" від 06.10.2016, "Єлоєв проти України" від 06.11.2008, "Свершов проти України" від 27.11.2008, "Тодоров проти України" від 12.01.2012, "W. проти Швейцарії" від 26.01.93, "Панченко проти Російської Федерації" від 08.02.2005, "Бекчієв проти Молдови" від 04.10.2005, "Летельєр проти Франції" від 26.06.91).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 у справі N 14-рп/2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Боротюк проти України" від 16.12.2010 у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів. Аналогічні висновки ЄСПЛ дійшов у рішеннях по справах "Буров проти України" від 17.03.2011, "Іловецький проти Польщі" від 04.10.2001, "Смірнова проти Російської Федерації" від 24.07.2003, "Вренчев проти Сербії" від 23.09.2008. Ці та інші обставини повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин особи, які виправдовують його тримання під вартою (рішення у справі "Алексанян проти Російської Федерації" від 22.12.2008), мати конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення у справах "Клішин проти України" від 20.06.2012, "Бекчієв проти Молдови" від 04.10.2005).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах "Бекчієв проти Молдови" від 04.10.2005, "Смірнови проти Російської Федерації" від 24.07.2003). Крім того, на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (рішення у справі "Пунцельт проти Чехії" від 25.04.2000). При цьому відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця проживання не є доказом того, що особа зникне (рішення у справах "Пшевечерський проти Російської Федерації" від 24.05.2003, "Сулаоя проти Естонії" від 15.02.2005). Не може бути доказом можливої втечі особи і наявність кількох місць проживання (рішення у справі "Олександр Макаров проти Російської Федерації" від 12.03.2009).

Крім того, сторона обвинувачення вказує на наявність ризику ймовірного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

З указаним твердженням слідчий суддя в повній мірі не може погодитись з огляду на наступне.

Слідчий суддя відмічає, що з огляду на початкову стадію досудового розслідування такий ризик гіпотетично може існувати, проте настання таких дій з боку підозрюваного можливо уникнути шляхом покладення на нього обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні. До того ж, ЄСПЛ у своєму рішенні "Москаленко проти України" від 20.05.2010 зазначає, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних. Він не може ґрунтуватися лише на ймовірності суворого покарання, а повинен бути пов`язаний із конкретними фактами (рішення у справі "Мерабішвілі проти Грузії [ВП]" від 28.11.2017).

Не достатньо покладатися лише на якусь абстрактну можливість, не підкріплену якими-небудь доказами. У рішенні ЄСПЛ від 10.01.2012 у справі "Сокуренко проти Російської Федерації" зазначено, що внутрішньодержавні суди повинні показати, що протягом відповідного періоду ув`язнення особи має місце і продовжує залишатися в силі істотний ризик залякування свідків. Суд також має проаналізувати доречні факти, зокрема прогрес у розслідуванні або судовому провадженні, особу обвинуваченого, його поведінку до та після затримання, а також будь-які інші конкретні чинники в обґрунтування ризиків, пов`язаних із тим, що він може зловживати повернутою свободою за допомогою дій із метою фальсифікації або знищення доказів, чи спричиненням тиску на потерпілих (також рішення у справах "W. проти Швейцарії" від 26.01.93, "Юдаев проти Російської Федерації" від 15.01.2009).

Оцінюючи заявлені стороною обвинувачення ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя, з огляду на положення КПК України та прецедентну практику ЄСПЛ, враховуючи повідомлені стороною захисту дані про особу підозрюваного, в світлі запровадженого в Україні воєнного стану відмічає, що стороною обвинувачення не надано переконливих доказів на підтвердження існування таких ризиків, які б давали беззаперечні підстави для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, вказані твердження є формальними та сумнівними, з урахуванням встановлених обставин, ґрунтуються на припущеннях та не можуть свідчити про настільки високу ймовірність їх настання, що для їх запобігання неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, дані про особу останнього (вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, що у своїй сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків), зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі "Манчіні проти Італії" від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12022100050000977 від 21.06.2022, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, оскільки вважає, що встановлені в ході судового розгляду обставини у своїй сукупності свідчать про те, що такий вид запобіжного заходу буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050000977 від 21.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, а саме до 19.08.2022 включно, за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов`язавши ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

2) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом передати для виконання до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві.

Солом`янському управлінню поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної особи мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 і звільнити з-під варти.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 04.07.2022 о 17 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1