ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11691/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., при секретарі Ємець Д.О. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2022 прокурор першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Кордунян Віталій Олександрович, звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

Представник власника майна, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001379 від 04.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що упродовж 2019-2020 років учасниками міжнародного хакерського угрупування здійснено несанкціоноване втручання до внутрішніх мереж компанії «SoftwareAG» (Німеччина) та Університету м Маастрихт (Нідерланди) та внаслідок подальшого використання шкідливого програмного засобу вчинено криптування інформації на серверах зазначених організацій, після блокування інформації ці особи отримали викуп у криптовалюті за її розблокування та обготівкували на території України.

Викуп в розмірі в розмірі було 23 млн. доларів США від компанії «SoftwareAG», (Німеччина) виплачено і в подальшому обготівковано на території України та для вчинення злочину використовувались такі крипто-обмінники як: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Правоохоронними органами Німеччини встановлено, що криптогаманець НОМЕР_5, який належить до веб ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_1 та використовувався для оплати послуг осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Трансакція з надавача послуг «ІНФОРМАЦІЯ_7», яка з Bitcoin-адреси НОМЕР_6 використовувалась для оплати послуг «mega.nz» для оренди рахунку, який також відноситься до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. ID трансакції цього платежу наступні: НОМЕР_7, загальна сума оплати послуг 0,013 ВТС.

Веб-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1 використовує сервіс звортнього проксі C для loudflare для анонімізації. Іp-адреса ІНФОРМАЦІЯ_8, хостинг потужності провайдера WIBO-NL-NET, м. Прага, Чеська Республіка. За даними whoishistory-сервісів, веб-ресурс використовував Іp-адреси: НОМЕР_1 , провайдер ПП "ФРІХОСТ", м. Київ та ІНФОРМАЦІЯ_9, провайдер ТОВ «Технології майбутнього», м. Одеса.

Адміністрування та розміщення на хостингу даного веб ресурсу здійснює громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користується контактним номером телефону НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також за адресою: АДРЕСА_2 .

Правоохоронними органами Німеччини встановлено адреса криптогаманця НОМЕР_8, задіяного в злочинній схемі для легалізації грошей отриманих при вимаганні, ID-трансакція НОМЕР_9, 1.3 BTC на адресу НОМЕР_10, ця адреса переводить гроші далі на адресу НОМЕР_11. Згідно інформації від «Binance» та отриманим ІР-адресам встановлено, що дані операції проводились через криптообмінник ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ). Власник даного криптогаманця- ОСОБА_2 зареєстрована на даному обміннику E-Mail- ІНФОРМАЦІЯ_3

Інша трансакція проведена особами, які вчинили кримінальне правопорушення під час виводу грошей (НОМЕР_12) на адресу НОМЕР_13, 0,2 (ВТС) трансакцією НОМЕР_14 була переведена на криптогаманець НОМЕР_15 на Binance-рахунок користувача ОСОБА_3 , адреса реєстрації E-Mail ІНФОРМАЦІЯ_10 , дана E-Mail та ІР-адреси рахуються за криптообмінником ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ).

20.05.2022 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 , у ході якого виявлено та вилучено серед іншого- ноутбук ASUS серійний номер H5NOCU12J86721C, ноутбук HP серійний номер CHD8493LK6, ноутбук LENOVO серійний номер PF0XYUUN, ноутбук ASUS серійний номер HAN0GRKK00C436, ноутбук HP серійний номер CND8493JYW, ноутбук ASUS серійний номер CAN0HS175377415, ноутбук ASUS серійний номер 84N0AG004463157, мобільний телефон IPHONE X НОМЕР_3 , мобільний телефон IPHONE SE НОМЕР_4 , що відповідно до положень ст. 236 КПК України є тимчасово вилученим майном, оскільки ухвалою суду не надано прямо дозволу на його виявлення та вилучення, а лише для зняття копій.

Таким чином, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, запобіганню його пошкодженню, приховуванню, знищення, використання, перетворення.

20.05.2022 постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин строк на звернення з даним клопотанням підлягає поновленню та арешт задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: ноутбук ASUS серійний номер H5NOCU12J86721C, ноутбук HP серійний номер CHD8493LK6, ноутбук LENOVO серійний номер PF0XYUUN, ноутбук ASUS серійний номер HAN0GRKK00C436, ноутбук HP серійний номер CND8493JYW, ноутбук ASUS серійний номер CAN0HS175377415, ноутбук ASUS серійний номер 84N0AG004463157, мобільний телефон IPHONE X НОМЕР_3 , мобільний телефон IPHONE SE НОМЕР_4 , що виявлені та вилучені при обшуку за адресою: АДРЕСА_4, з забороною користування та розпорядження.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г.Ільєва

Дата ухвалення рішення 25.05.2022
Оприлюднено 06.07.2022

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 757/11691/22-к

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону