Ухвала

від 30.06.2022 по справі 757/15681/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15681/22-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні,

В С Т А Н О В И В :

30.06.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник власника майна в судове засідання не викликався, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Матеріали клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до наявних матеріалів у кримінальному провадженні слідством встановлено, що на території Одеської області невстановленими досудовим розслідуванням особами здійснюється діяльність, метою якої є організація протиправних механізмів, спрямованих на незаконне виведення коштів з території України, фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, а також легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

З клопотання вбачається, що відповідно до наявної інформації в матеріалах кримінального провадження встановлено ряд СГД засновники та учасниками яких є громадянами російської федерації та можуть бути причетними до фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків та зборів.

Зокрема, відповідно до матеріалів наданих ДСР НПУ слідством встановлено, що на території Одеської області функціонують чотири готелі, власниками яких є суб`єкти господарської діяльності зареєстровані на території України, проте бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що вказані готелі передано в іпотеку двом російським суб`єктам господарювання, бенефіціарними власниками яких є ті ж особи, що є власниками українських підприємств - власників готелів. Наявність такої схеми не виключає можливість здійснення постійних платежів на користь підприємств російської федерації і подальше фінансування збройної агресії проти України.

Зокрема, слідством установлено, що у місті Одеса функціонує готель «Центральний» за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 40.

Фактично вказаний готельний комплекс належить та підконтрольний громадянам російської федерації ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру права власності на нерухоме майно право власності на нежилі приміщення Центрального готелю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101), загальною площею 4972,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 40, зареєстровано за ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877).

Згідно відомостей з інформаційних баз даних ЄДРПОУ власником 93,03 % статутного капіталу ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877) є ТОВ «КРОЛ.» (код ЄДРПОУ 38969683) власником 100 % статутного капіталу якого є ОСОБА_7 .

Також слідством встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передано в іпотеку за договором іпотеки, де іпотекодержателем є ООО «ПЛАСТМАССЫ» (ИНН 7811437274, російська федерація, м. Санкт-Петербург).

Відповідно до відкритих джерел інформації слідством встановлено, що ОСОБА_7 є засновником двох підприємств зареєстрованих на території м. Санкт-Петербург російської федерації, у т.ч. ООО «ПЛАСТМАССЫ» (ІПН рф 7811437274), а також їй особисто присвоєно індивідуальний податковий номер рф 784202812010.

Таким чином кошти отримані у якості доходів від ведення господарської діяльності вказаних готелів можуть виводитися на підконтрольні офшорні підприємства та перераховуватися на рахунки підконтрольних підприємств у російській федерації що надає можливість використовувати отримані кошти для фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Також слідчий в клопотанні зазначив, що зважаючи на повномасштабну агресивну війну, яку російська федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, враховуючи Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України, вказаний об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 40, який перебуває у власності ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877), відповідно до вимог Закону України від 03.03.2022 № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» може бути примусово вилучений в Україні з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю).

На даний час в органу досудового розслідування є підстави вважати, що нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 40, який перебуває у власності ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877), має доказове значення для встановлення істини по вказаному кримінальному провадженню, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій та можливо набуто кримінально протиправним шляхом тому відповідно до вимог ст. 98 КПК України має ознаки речових доказів.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 від 03.06.2022 вищевказаний об`єкт нерухомого майна визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022.

15.06.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 у справі № 757/13112/22-к накладено арешт на майно, нежилі приміщення Центрального готелю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101), загальною площею 4972,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 40, на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877), шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування майном.

З клопотання вбачається, що вартість вищевказаного речового доказу становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу сьомого ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, Рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) майно піддається швидкому псуванню;

2) майно швидко втрачає свою вартість;

3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого об`єктивно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому частини шостої статті 100 КПК України, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Зважаючи на викладене та враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення вимог клопотання щодо передачі майна на зберігання до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступний об`єкт, а саме:

- нежилі приміщення Центрального готелю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101), загальною площею 4972,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 40, на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 33657877).

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, прийняти та забезпечити управління переліченим майном.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1