Рішення

від 03.07.2022 по справі 910/2504/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2022Справа № 910/2504/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обережною відповідальністю «Сантранс Логістик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН»

про стягнення 270181,68 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обережною відповідальністю «Сантранс Логістик» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» про стягнення 7668,35 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2021 на підставі домовленості, ТОВ «Сантранс Логістик» надало ТОВ «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» послуги з експлуатації машин та механізмів на загальну суму 7320 грн, згідно рахунку №6024 від 16.11.2021. По факту наданих послуг сторонами було складено та підписано Акт наданих послуг №4667 від 16.11.2021. Оскільки відповідачем було порушено умови домовленості в частині оплати наданих послуг, позивачем 16.12.2021 було повторно направлено відповідачу рахунок №6024 від 16.11.2021 для оплати послуг. Разом з тим, позивач 29.12.2021 звернувся до відповідача з претензією від 24.12.2021, проте вказана претензія було залишена відповідача без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач просить суд сягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7320 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 299,62 грн та 3% річних у розмірі 48,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.05.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.05.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 23.05.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 17.05.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 02.05.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492124040.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що 16.11.2021 на підставі домовленості між ТОВ «Сантранс Логістик» (далі - Виконавець) та ТОВ «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» (далі - Замовник), Виконавець надав Замовнику послуги з експлуатації машин та механізмів по маршруту м. Київ, вул. Жмеринська - с. Митниця на загальну вартість 7320 грн.

Тобто між ТОВ «Сантранс Логістик та ТОВ «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» був укладений договір надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем на виконання умов Договору було надано, а відповідачем прийнято послуги з експлуатації машин та механізмів на загальну суму 7320 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актом надання послуг №4667 від 16.11.2021 згідно рахунку на оплату №6024 від 16.11.2021.

Вищезазначений акт підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг, позивач 29.12.2021 звертався до відповідача із претензією від 24.12.2021 з вимогою про сплату 7320 грн в продовж п`яти банківських днів з моменту отримання даної претензії.

Проте, вказана претензія позивача була залишена без відповіді та задоволення.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Враховуючи вищевикладені обставини та підписання відповідачем Акту надання послуг №4667 від 16.11.2021 без заперечень, суд приходить до висновку те, що вказані в акті послуги є такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов договору, а відповідачем прийнято без зауважень.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору надання послуг укладеного у спрощений спосіб та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7320 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг та факту наявності заборгованості за отримані послуги, вимога позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 7320 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 48,73 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що наданий розрахунок є арифметично вірним, а тому позовна вимога в даній частині підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 299,62 грн, проте вказана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, оскільки між сторонами було укладено Договір надання послуг у спрощений спосіб, умовами якого не передбачено можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначено її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМК МЕТ-КОНСТРАКШН» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22; ідентифікаційний код 41644019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантранс Логістик» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, оф. 21; ідентифікаційний код 40942718) заборгованість у розмірі 7320 (сім тисяч триста двадцять) грн та 3% річних у розмірі 48 (сорок вісім) грн 73 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2384 (дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн 06 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 04.07.2022

Суддя Я.В. Маринченко