Рішення

від 04.07.2022 по справі 910/2070/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2022Справа № 910/2070/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Звенигородське

племпідприємство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІК ВІК»

про стягнення 697.598,60 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

10.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Звенигородське племпідприємство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІК ВІК» про стягнення 697.598,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.10.2021 між сторонами укладено договір поставки № КВ-0699, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався здійснити поставку товару - мінеральні добрива загальною вартістю 580.008,00 грн. Позивач отримавши рахунок-фактуру № КВ-0699 від 19.10.2021 здійснив 100% оплату вартості товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 606 від 20.10.2021, № 614 від 21.10.2021 та № 615 від 21.10.2021. За умовами договору строк поставки становить 2 (два) робочих дні з моменту отримання постачальником попередньої оплати. Отже, на думку позивача відповідач мав поставити товар у строк 26.10.2021. У зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено оплачений позивачем товар, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 697.598,60 грн, з яких 580.008,00 грн попередньої оплати, 1.589,00 грн пені та 116.001,60 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2070/20 від 17.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

13.05.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/2070/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 17.05.2022 було 20.05.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492125748 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03179, м. Київ, просп. Перемоги, 125, яка є місцезнаходженням відповідача згідно інформації із діючого сервісу, який має доступ до API ЄДР: YouControl (https://youcontrol.com.ua/) (сервіс, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів, актуальну інформацію про компанії, підприємців тощо).

20.06.2022 судом отримано конверт разом з ухвалою від 17.05.2022 (номер відправлення 0105492125748), який повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 16.06.2022 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 17.05.2022 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІК ВІК» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Звенигородське племпідприємство» (покупець, позивач) було укладено договір поставки № КВ-0699 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки у власність покупця мінеральні добрива (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару не здійснив, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 580.008,00 грн попередньої оплати та за неналежне виконання зобов`язань нараховано 1.589,00 грн пені та 116.001,60 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, зазначаються сторонами у специфікаціях та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно Специфікації № 1 від 19.10.2021 постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупця наступний товар:

1. Селітра аміачна 34.4% N(б/б) у кількості 20000 тон;

2. Нітроамофоска NPK 16:16:16+6S(Білорусь) б/б у кількості 10000 тон.

Згідно з п. 6.1 договору ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних у національній валюті України - гривня.

Загальна вартість товару згідно Специфікації № 1 від 19.10.2021 становить 580.008,00 грн.

Відповідно до п. 6.2.1 договору покупець сплачує 100% вартості товару у якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № КВ-0699 від 19.10.2021 про сплату товару на суму 580.008,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повністю сплатив вартість товару у розмірі 580.008,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 606 від 20.10.2021 на суму 200.000,00 грн, № 614 від 21.10.2021 на суму 190.000,00 грн, № 615 від 21.10.2021 на суму 190.008,00 грн.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник поставляє покупцю товар протягом 2 (двох) днів з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передплати за товар, передбачений п. 6.2.1 цього договору.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням вищезазначеного відповідач повинен був поставити товар у строк до - 25.10.2021 включно.

Відповідно до п. 3.2 договору постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар на умовах: DAP, Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Озірна.

Згідно з п. 4.3 договору датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов`язань постачальника по передачі покупцю товару у погодженій сторонами кількості.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцю товар належної якості, вільний від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору та на умовах поставки, визначених цим договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач досі товар вартістю 580.008,00 грн позивачу не поставив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Разом з цим, відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п`ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 580.008,00 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.6 договору передбачено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 2% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а у разі прострочення поставки більш, ніж на 5 (п`ять) календарних днів - ще й траф у розмірі у розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Оскільки мало місце прострочення поставки товару в тому числі більше п`яти календарних днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.589,00 грн пені та 116.001,60 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Звенигородське племпідприємство» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІК ВІК» (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 125, код ЄДРПОУ 42226585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Звенигородське племпідприємство» (20226, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Озірна, код ЄДРПОУ 00709514) 580.008 (п`ятсот вісімдесят тисяч вісім) грн 00 коп. попередньої оплати, 1.589 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. пені, 116.001 (сто шістнадцять тисяч одна) грн 60 коп. штрафу, 10.463 (десять тисяч чотириста шістдесят три) грн 98 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова