Рішення

від 21.06.2022 по справі 914/162/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 Справа № 914/162/22

м.Львів

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш Пі Ель Груп», с.Зазим`є Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маребетс Лайт», м.Львів

про стягнення коштів. Ціна позову: 199421,72 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Маковій В.Г. адвокат (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аш Пі Ель Груп» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маребетс Лайт» про стягнення попередньої оплати у розмірі 199421,72 грн. за непоставлений товар по договору поставки №9 від 23.09.2021 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш Пі Ель Груп» залишено без руху.

31.01.2022, за вх.№2477/22, від позивача поступила заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №914/162/22 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.04.2022 постановлено перейти до розгляду справи №914/162/22 за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначити на 18.05.22.

09.05.2022 на електронну адресу суду надійшла заява (вх.№9461/22) від позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Ухвалою суду від 16.05.2022 у задоволенні заяви позивача б/н від 08.05.2022 (вх. 9461/22 від 09.05.2022) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» відмовлено.

Ухвалою суду від 18.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2022.

20.06.2022 від представника позивача надійшла заява про участь представника позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.06.2022 на 14 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con».

Ухвалою суду від 21.06.2022 заяву представника позивача (вх.№ 13126/22 від 20.06.2022р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судове засідання 22.06.2022 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 22.06.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Перелічені вище ухвали у справі судом надіслано відповідачу на його юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79007, м.Львів, вул.Городоцька, 37.

30.05.2022 року поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 7901414444167 (ухвала суду від 21.02.2022) повернулося до Господарського суду Львівської області не врученим з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Відмітка засвідчена підписом відповідального представника із проставленням відбитка календарного штемпеля.

17.06.2022 року поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 7901414521684 (ухвала суду від 20.04.2022) повернулося до Господарського суду Львівської області не врученим з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Відмітка засвідчена підписом відповідального представника із проставленням відбитка календарного штемпеля.

Як вбачається з інформації на сайті АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 7901414521684 (ухвала суду від 18.05.2022) міститься інформації «відправлення не вручене під час доставки: інші причини».

Так, відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12, судом вчинено дії щодо належного повідомлення учасників справи про результати розгляду справи, шляхом направлення на їх адреси судового рішення. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно із ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників сторін не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 23.09.2021 було укладено договір поставки №9, на виконання умов якого позивач 24.09.2021 р здійснив передоплату на користь Постачальника у розмірі 194 612,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням АТ «ПриватБанк» № 686 від 24.09.2021 р. та Заключною випискою АТ «ПриватБанк» від 06.01.2022 р. за період з 24.09.2021 по 24.09.2021. Проте, у строки визначені п.3.1 договору відповідач позивачу не поставив товар.

Позивач зазначає, що оскільки сторони у п. 2.1 Договору погодили, що сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику, як оплата вартості товару, є еквівалентом 7258,95 USD (доларів Сполучених Штатів Америки) відповідно до комерційного курсу продажу для юридичних осіб АТ «ПриватБанк», то Позивач має право стягнути з Відповідача еквівалент суми 7 258,95 USD, що на день направлення Вимоги (04.01.2022) про повернення попередньої оплати становить 199 421,72 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив. Доказів погашення заборгованості не подав.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРАБЕТС ЛАЙТ" (Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АШ ПІ ЕЛЬ ГРУП» (Позивач) було укладено Договір поставки № 9 від 23.09.2021, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов`язання . поставити (поставити, викупити, перекупити) та передати у власність Покупцю товар - Мебельну фурнітуру для душових кімнат з логотипом HPL GROUP від виробника Guangzhou AoGao Building Material Decoration Co. Ltd (Китай) згідно специфікації № 1 до даного договору - параметри, найменування та кількість вантажу прописано в додатку №1 (Специфікації), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, установлених даним Договором, (абз. 2 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна сума договору становить 194612,45 грн. еквівалент 7 258,95 USD - в тому числі витрати на транспортування і розмитнення товару в розмірі 65 041,33 грн. еквівалент 2426,01 USD (Курс 26,81 грн. за USD станом на 23.09.2021 року, згідно комерційного курсу купівлі для юридичних осіб АТ КБ «Приватбанк»).

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк поставки Товару Покупцю становить 31 календарних днів, з моменту оплати грошових коштів на рахунок Постачальника.

Позивач на підставі виставленого Відповідачем рахунку № 9 від 23.09.2021 р. сплатив 24.09.2021 р. на користь Постачальника грошові кошти у розмірі 194 612,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням АТ КБ «ПриватБанк» № 686 від 24.09.2021 р. та Заключною випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 06.01.2022 р. за період з 24.09.2021 по 24.09.2021.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Постачальник був зобов`язаний поставити Товар протягом 31 календарного дня починаючи із 24.09.2021 р. (момент оплати грошових коштів на рахунок Постачальника), тобто в строк до - 25.10.2021 р.

Згідно із абз. 2-3 п. 6.1. Договору Постачальник зобов`язується;

- постачати Покупцю товари в межах наявного у нього асортименту на умовах даного Договору;

- Постачальник зобов`язується поставити Товар повному обсязі, в неушкодженому стані, в термін який прописаний в даному договорі.

У відповідності до п. 7.4. Договору в випадку затримки передачі Товару згідно п.3.1. цього Договору, в термін більше тридцяти календарних днів, Товар вважається непоставленим. Постачальник зобов`язаний впродовж 21 банківських днів повернути перераховані кошти на розрахунковий рахунок Покупця, після отримання письмового запиту (заяви) на повернення коштів.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін.

Пунктом п.8.2. Договору визначено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчився 31 грудня 2021 р.

Покупець 05.01.2022 р. направив на адреси Постачальника (на юридичну та фактичну адреси) Вимогу № 04/01/22 від 04.01.2022 р про повернення попередньої оплати за непоставлений товар по Договору поставки № 9 від 23.09.2021 р., яка доставлена до точки видачі 08.01.2022 р., що підтверджується фіскальними чеками, описами вкладень у поштові відправлення та інформацією про відстеження поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта», засвідчені копії яких додаються. Відповіді на вимоги відповідачем не надано.

Позивач звернувся до суду з позовом про повернення позивачу суми попередньої оплати у розмірі 199421,72 грн.

Оцінка суду.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зазначене, відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.09.2021 сторонами укладено договір поставки №9.

За умовами договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар протягом 31 календарного дня, з моменту оплати грошових коштів на рахунок Постачальника. Тобто, останній день на поставку товару 25.10.2021.

Позивач перерахував відповідачу 194612,45 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням АТ КБ «ПриватБанк» № 686 від 24.09.2021 р. та заключною випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 06.01.2022 р. за період з 24.09.2021 по 24.09.2021.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень ст.693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Дані висновки суду згоджуються із позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2131/19 від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 справа №918/631/19).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача з вимогою №04/01/22 від 04.01.2022 про повернення попередньої оплати за непоставлений товар по Договору поставки № 9 від 23.09.2021 р.

З приводу того, що позивач просить суд стягнути суму попередньої оплати у розмірі 199421,72 грн., з врахуванням комерційного курсу продажу для юридичних осіб АТ «ПриватБанк» станом на момент пред`явлення вимоги про повернення коштів, то суд зазначає насупне.

«Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки сторони у зобов`язанні визначили, що передала ОСОБА_3 аванс у розмірі 320 тис. грн. що еквівалентно 40 тис. доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, оскільки грошове зобов`язання ОСОБА_3 триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 31 серпня 2015 року, еквівалентна 40 тис. доларів США, становила 1 млн 016 тис. 899 грн 20 коп.».

Зазначена позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 зазначено у справі № 296/10217/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.

Таким чином, вираження у договорах грошових зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом

Оскільки сторони у п.2.1 договору, погодили, що сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику, як оплата вартості товару, є еквівалентом 7258,95 USD (доларів Сполучених Штатів Америки) відповідно до комерційного курсу продажу для юридичних осіб АТ «ПриватБанк», то беручи до уваги що станом на день пред`явлення вимоги (04.01.2022) про повернення попередньої оплати комерційний курс продажу для юридичних осіб АТ «ПриватБанк» становив 27,47253 грн. за 1 USD, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 199421,72 грн (7258,95 USD*27.47253) підставні.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України коштів в розмірі 199421,72 грн.

Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 2991,33 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маребетс Лайт» (79000, м.Львів, вул.Городоцька, буд.37; ідентифікаційний код 44295121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш Пі Ель Груп» (07415, Київська область, с.Зазим`є, вул.Радгоспна, буд.12; ідентифікаційний код 43238963) 199421,72 грн заборгованості, 2991,33 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 04.07.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.