Рішення

від 28.06.2022 по справі 921/228/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/228/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

Розглянув справу

за позовом: Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя (вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Тернопільського фахового коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя" (вул. ген. М. Тарнавського, 7, м. Тернопіль, 46024)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" (бульвар Єфремова, 84, офіс 1Б, м. Львів, 79044)

про стягнення 128 932,83 грн. заборгованості та санкцій

За участю представників сторін

Позивача: Королюк Людмила Семенівна, провідний юрисконсульт Відокремленого структурного підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя", довіреність №2/28-634 від 17.06.2022

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя в особі Відокремленого структурного підрозділу "Тернопільського фахового коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя" звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" про стягнення 84633,86 грн заборгованості, 30893,60 грн пені, 5924,37 грн штрафу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2022 справу № 921/228/22 передано на розгляд судді Чопко Ю.О

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2022 справу №921/228/22 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 29.06.2022 на 10:00 год.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом взятих на себе згідно умов Договору про закупівлю товарів №151 від 22.04.2019 зобов`язань.

Повноважна представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

15.11.2021 відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся у відповідності до ст.120 ГПК України.

Cтаном на дату проведення судового засідання 29 червня 2022 року повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення - ухвали Господарського суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року на адресу суду не повернулось. При цьому, судом здійснено відстеження поштової кореспонденції на сайті Укрпошти "Пошук поштових відправлень" та встановлено, що рекомендоване поштове відправлення за №4602510273227 вручене відповідачу особисто 06.06.2022.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; участь останнього не визнавалась судом обов`язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

22.04.2019 між Технічним коледжем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів №151, відповідно до п.1.1. якого Постачальник бере на себе зобов`язався здійснити у 2019 році поставку і передати Покупцю товар в кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити Постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченими Договором.

Найменування (номенклатура, асортимент) Товару: ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, бензин А-95), дизельне пальне в скетч-картках або талонах) (п.1.2. Договору).

Ціна Договору становить 192 254,20 грн в тому числі ПДВ. Ціна за одиницю визначається у Специфікації (Додаток №1), яка являється невід`ємною частиною Договору (п.3.1. Договору).

Покупець здійснює оплату вартості товару на умовах відтермінування платежу до 30 календарних днів. Постачальник надсилає Покупцеві рахунок протягом 5 банківських днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника. До рахунка додаються видаткові накладні (п.4.1. Договору).

Термін поставки Товару: до кінця грудня 2019 року (п.5.1. Договору).

Місце отримання Товару АЗС Постачальника (п.5.2. Договору).

Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС скетч-картку або талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію скетч-картки або талону на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості. При відпуску товару, скетч картка або талон на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості (п.5.4. Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору Товар поставляється Покупцю по частково (товарними партіями).

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019.

Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній Покупцеві для проведення процедури закупівлі на початку наступного 2020 року та обсязі, який не перевищує 20 відсотків від суми, визначеної за Договором у 2019 році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.10.2. Договору).

Специфікацією (додаток 1 до Договору) сторони визначили найменування, кількість, ціну та загальну вартість Товару.

Додатковою угодою №1 сторони внесли зміни до специфіка до договору та виклали її у новій редакції.

На виконання умов Договору №151 від 22.04.2019 видатковими накладними №150519/6 від 15.05.2019 відповідач поставив, а позивач отримав бензин та дизельне пальне на загальну суму 86 039,26 грн; видатковою накладною №50819/5 від 05.08.2019 року відповідач поставив, а позивач отримав бензин та дизельне пальне на суму 106 201,05 грн.

В свою чергу Позивач перерахував Товариству 192 240,31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №302 від 17.05.2019 на суму 46 559,26 грн; №152 від 17.05.2019 на суму 39 480 грн; №247 від 12.08.2019 на суму 39 372 грн та №443 від 12.08.2019 на суму 66 829,05 грн.

Як зазначив позивач, він отримав скетч картки на пальне, однак використав їх частково і отримав пальне на суму 107 606,45 грн.

Станом на час розгляду справи залишилось невиданим пальне на суму 84 633,86 грн.

Починаючи з 20.01.2021 при спробі отримати товар на АЗС у Покупця почала виникати неможливість в заправці транспортних засобів скетч картками (талонами), у зв`язку з чим позивач звернувся з претензією №2/19-79 від 08.03.2022 до ТОВ "КОНДОР ЛОГІСТИК" повернути 86 633,86 грн за недоотриманий товар та сплатити нараховані штрафні санкції, яка залишена Товариством без відповіді та задоволення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №151 від 22.04.2019.

До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов`язаною із заправленням транспортного засобу позивача паливом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач отримав скетч-картки на пальне, частину яких не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною скетч-карток не відбувся з незалежних від позивача обставин.

Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 670 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ст.615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

У зв`язку з наведеним, вимога про повернення 84 633,86 грн вартості недоотриманого товару обґрунтовано заявлена та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та Договором.

У разі затримки поставки Товару у строки, передбачені Договором або затримку заміни неякісного Товару чи усунення недоліків Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасного поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.7.2. Договору).

Згідно розрахунку позивача за період з 20.05.2021 по 20.05.2022 пеня становить 30 893,60 грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а позовні вимоги в цій частині вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських зобов`язань зобов`язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалося Пунктом 7.2. Договору Сторони погодили, що за прострочення поставки Товару понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості

Враховуючи обставини справи, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5 924,37 грн штрафу, який також підлягає до задоволення.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як свідчать матеріали справи, правова допомога позивачу у даній справі надавалась адвокатом Стадником В.О., на підставі Договору про надання правової допомоги від 26.05.2022, ордеру серії ВО №1019591 від 26.05.2022, акту наданих послуг №1 від 27.05.2022 яким визначено вартість правової дороги у сумі 5 000 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача, викладеного у позовній заяві, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив: судовий збір 2 481 грн; витрати на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги обставини даної справи, а також враховуючи відсутність заперечень відповідача, заява про відшкодування таких витрат підлягає задоволенню в сумі 5 000 грн, які відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик", м.Львів, вул. Єфремова, буд. 84 офіс 1Б (код 39046990) на користь Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, м.Тернопіль, вул. Руська, 56 (код 05408102) в особі Відокремленого підрозділу "Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя", м.Тернопіль, вул. генерала М.Тарнавського (код 02549121) 84 633 (вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять три) грн. 86 коп. заборгованості, 30 893 (тридцять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 60 коп. пені, 5 924 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 37 коп. штрафу, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору і 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 5 липня 2022 року.

СуддяЮ.О. Чопко