РІШЕННЯ
Іменем України
05 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/202/22 Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Федоренко Ю.В.,
розглянувши справу №927/202/22, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
за позовом: Фермерського господарства СВ Зоряне,
вул. Миру, 5А, с. Старосілля, Городнянський р-н, Чернігівська обл.,15124;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал,
вул. Володимира Довганюка,70В, м. Бердянськ, Запорізька обл., 71108;
про стягнення 85 191,34 грн
Встановив:
Фермерське господарство СВ Зоряне звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал про стягнення 85191,34 грн заборгованості, а саме: 58780,35 грн боргу, 5138,85 грн пені, 17634,10 грн штрафу, 884,12 грн 3% річних, 2750,92 грн інфляційних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 30/07-2021 від 30.07.2021.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.
Ухвалу суду позивач отримав 20.12.2021 (трекінг відправлення 7901414332288), відповідач 16.12.2021 (трекінг відправлення 7901414299647), що підтверджується списком згрупованих відправлень суду, згідно з яким направлялись вказані вище поштові повідомлення та перевіркою отримання таких на сайті Укрпошти.
Із трекінгу відстеження поштової кореспонденції (1400054431254), отриманого за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження у справі № 927/202/22 від 18.02.2022, яка була направлена судом на адресу відповідача, повернута за зворотною адресою в зв`язку з відсутністю адресата - Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал за вказаною адресою. Вказане підтверджується списком згрупованих відправлень Господарського суду Чернігівської області за 18.02.2022, згідно з яким направлялось вказане вище поштове повідомлення та перевіркою отримання його на сайті Укрпошти.
Ухвалою суду від 17.06.2022 зобов`язано Запорізьку дирекцію АТ «Укрпошта» надати суду інформацію про місцезнаходження поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1400054431254) та повернути таке відправлення на адресу Господарського суду Чернігівської області (за його наявності).
Листом від 27.06.2022 Запорізька дирекція АТ «Укрпошта» надано відповідь про те, що за повідомленням ВПЗ-71108 м. Бердянськ, за вказаною адресою одержувач відсутній, в тому ПВ було повернено 26.02.2022 до ВПЗ-08 м. Бердянськ. В зв`язку з тимчасовою окупацією м. Бердянськ та відсутністю транспортного обміну поштою, поштове відправлення № 61400054431254 станом на 27.06.2022 знаходиться у ВПЗ-71108 м. Бердянськ.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 927/202/22 від 18.02.2022 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та згідно трекінгу відстеження поштової кореспонденції (1400054431254) із офіційного сайту Укрпошти, листа Запорізької дирекції АТ «Укрпошта» від 27.06.2022, повернута за зворотною адресою в зв`язку з відсутністю адресата - Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал за вказаною адресою, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 927/202/22 та останній не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду від 18.02.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи положення ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 ГПК України).
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженого Законом № 2212-IX від 21.04.2022}, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема і Господарського суду Чернігівської області.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ураховуючи наявність належних умов для здійснення правосуддя Господарським судом Сумської області, Господарським судом Чернігівської області, відновлено територіальну підсудність цих судів із 25.04.2022.
Враховуючи наведене вище, розгляд справи здійснено у межах розумного строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
30.07.2021 між Фермерським господарством СВ Зоряне (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал (далі - покупець) укладено договір поставки № 30/07-2021 (далі Договір, а.с. 15-16).
Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві жито (надалі іменується «товар»), у кількості та за ціною, визначених у Додатку № 1 (Специфікація № 1) до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену цим Договором ціну, в строки та в порядку, передбаченому Договором.
Згідно пунктів 2.1, 2.4 Договору постачальник зобов`язаний передати покупцю товар партіями, загальним обсягом у кількості відповідно до Додатку № 1 до цього Договору. За фактом передачі товару складається видаткова накладна, яка підписується повноважними представниками сторін. Покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за придбаний товар згідно умов статті 6 даного Договору .
У відповідності до п. 3.1 Договору загальний асортимент, кількість товару, що постачається по даному Договору, визначаються у Додатку № 1 що є невід`ємною частиною даного Договору. На кожну партію товару виписується накладна, яка є невід`ємною частиною Договору і в якій зазначається асортимент, кількість товару, що постачається.
Згідно пунктів 6.1- 6.4 Договору оплата здійснюється згідно виставлених рахунків 80 % по факту завантаження товару у автотранспорт, протягом 1 банківського дня та 20% впродовж 2-х банківських днів після реєстрації податкових накладних (та розрахунків коригування до них, в разі необхідності) відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього Договору.
При цьому під моментом передачі права власності на товар розуміється надання постачальником документів відносно товару відповідно до п.6.2 цього Договору.
Для одержання 100% оплати за ним Договором постачальник зобов`язаний надати покупцеві наступну документацію: а) рахунок на оплату; б)видаткову накладну на відповідну кількість товару.
Постачальник зобов`язується зареєструвати податкову накладну, належним чином оформленої у відповідності до правил, то встановлені п.20.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду Товару) згідно з УКТ ЗЕД та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або відвантаження товару). Платіж за дійсним Договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення покупцем коштів на зазначений постачальником банківський рахунок.
Між сторонами було підписано Додаток (Специфікація) №1 до Договору в якій визначено ціну товару за одну метричну тонну у фізичній вазі 4100,00 грн, в тому числі ПДВ 683,33 грн. Загальна вартість товару на дату укладання цього Договору складає 1230001,20 грн, в тому числі ПДВ 205000,20 грн (а.с. 16).
30.07.2021 позивачем за Договором було виписано відповідачу рахунок №7 на загальну суму 1230001,20 грн (а.с. 17).
02.08.2021 відповідачем на рахунок позивача було перераховано 225000,00 грн оплати за жито згідно Договору №30/07-2021 від 30.07.2021 та рахунку № 7 від 30.07.2021, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 30.07.2021 по 09.02.2022, випискою по рахунку Фермерського господарства СВ Зоряне (а.с.26-27).
Враховуючи, що відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму меншу, аніж передбачено п.6.1 Договору, останнім було поставлено товар пропорційно сплаченій сумі. Так, позивач 04.08.2021 поставив, а відповідач прийняв жито на загальну суму 351780,35 грн, що підтверджується видатковою накладною №6 від 04.08.2021 (а.с.18).
Отримання товару підтверджується підписом представника відповідача у видатковій накладній та у накладній зазначено, що передача товару відбулась за договором №30/07-2021 від 30.07.2021; товарно-транспортними накладними № 10-12 від 04.08.2021, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками останніх (а.с. 19-21).
На виконання вимог Податкового кодексу України, після відвантаження товару, позивачем було складено та подано для реєстрації податкові накладні №6 від 02.08.2021 та №7 від 04.08.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були прийняті Державною податковою службою 07.08.2021 та 10.08.2021 (а.с. 22-25).
Відповідач 04.08.2021 сплатив позивачу за вказаною накладною ще 68000,00 грн, всього відповідем проведено оплату за Договором в сумі 293000,00 грн, заборгованість відповідача складає 58780,35 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 30.07.2021 по 09.02.2022, випискою по рахунку Фермерського господарства СВ Зоряне (а.с.26-27).
В якості доказів досудового врегулювання спору, яке проводилося позивачем, до позовної заяви доданий лист-попередження Вих.№77 від 11.11.2021 на ім`я відповідача про сплату заборгованості за Договором (а.с. 28).
За відповідачем не сплаченою залишилась заборгованість за Договором в розмірі 58780,35 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).
Відповідач доказів оплати за отриманий товар в розмірі 58780,35 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 58780,35 грн заборгованості за Договором є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Також позивачем нараховано відповідачу 17634,10 грн штрафу, 5138,85 грн пені, 884,12 грн 3% річних, 2750,92 грн інфляційних збитків за період з 13.08.2021 по 11.02.2022 за несвоєчасну оплату відповідачем за поставлений товар за Договором, згідно розрахунків на а.с.10-13.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пунктів 7.2-7.3 Договору за несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.
У разі прострочення оплати товару на строк більш, ніж на 15 днів покупець, крім пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості товару, неоплаченого в передбачений п.п. 6.2, 6.3 Договору строк.
Позивачем за період прострочення з 13.08.2021 по 11.02.2022 нараховано 5138,85 грн пені, 2750,92 грн інфляційних, 884,12 грн 3% річних, а також 30% штрафу у розмірі 17634,10 грн.
Здійснивши перевірку розрахунків штрафу, пені та відсотків річних, інфляційних збитків заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми останнім нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства. На підставі викладеного позов задовольняється повністю.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частина 1 статті 237 ГПК України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).
За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Водночас за частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи (1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (2); поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (3); дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (4).
Виходячи з аналізу вказаних статей для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами розумності та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду, правові висновки якої є обов`язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України, вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Тобто, судові витрати на професійну правничу допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №903/125/19.
У позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на правову допомогу в межах даної справи становить 12000,00 грн. На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи:
- договір про надання правової допомоги №29/01/21/1 від 29.01.2021, укладений між Фермерським господарством СВ Зоряне (далі - Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю Груп» (далі - Адвокатське об`єднання) за яким Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Замовнику наступні послуги: послуги у сфері права; інформаційні послуги; консультування з питань комерційної діяльності й керування; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування та інші послуги з юридичного супроводу господарської діяльності Замовника (правову допомогу), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Адвокатське об`єднання гарантує надання Послуг за цим Договором безпосередньо за допомогою адвокатів або інших фахівців в галузі права, які мають право надавати правову допомогу у відповідності до Статуту Адвокатського об`єднання; конкретні види, об`єм (кількість) послуг, порядок, строки їх надання та вартість визначаються сторонами в кожному випадку окремо та надаються згідно з Додатками до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (а.с. 29-30);
- додаткову угоду № 1 від 28.01.2022 до договору про надання правової допомоги №29/01/21/1 від 29.01.2021 (а.с. 31);
- додаток № 3 від 09.02.2022 до договору про надання правової допомоги №29/01/21/1 від 29.01.2021 в якому сторони погодили назви юридичних послуг, які повинно надати Адвокатське об`єднання Замовнику і визначили загальну вартість послуг у розмірі 12000,00 грн (а.с. 32);
- рахунок на оплату № 24 від 09.02.2022 за договором № 29/01/21/1 від 29.01.2021 та додатку № 3 від 09.02.2022 (а.с. 33);
- платіжне доручення №2185 від 10.02.2022 про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню 12000,00 грн за юридичні послуги згідно рахунку № 24 від 09.02.2022 до договору № 29/01/21/1 від 29.01.2021 та додатку № 3 від 09.02.2022 (а.с. 34);
- акт надання послуг № 20 від 11.02.2022 на суму 12000,00 грн за договором № 29/01/21/1 від 29.01.2021 та додатком № 3 від 09.02.2022, підписаний Замовником та Адвокатським об`єднанням і скріплений їх печатками. В акті наведено перелік виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (а.с. 35);
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 557 гр. Лутай Н.М.;
- ордер серії СВ № 1027574 від 11.02.2022 про надання правничої (правової) допомоги в Господарському суді Чернігівської області Фермерському господарству «СВ Зоряне» адвокатом Лутай Н.М. за договором про надання правової допомоги № 29/01/21/1 від 29.01.2021 (а.с. 36).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належним чином надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Айк`ю Груп» в особі адвоката Лутай Н.М. правничої (правової) допомоги Фермерському господарству «СВ Зоряне» в розмірі 12000,00 грн при розгляді справи № 927/202/22.
Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Господарський суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, та керуючись частиною 4 статті 129 ГПК України за відсутності мотивованих заперечень відповідача, вирішив покласти на останнього відшкодування документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Плюс Капітал, вул. Володимира Довганюка,70В, м. Бердянськ, Запорізька обл., 71108 код ЄДРПОУ 41286329, на користь Фермерського господарства СВ Зоряне, вул. Миру, 5А, с. Старосілля, Городнянський р-н, Чернігівська обл.,15124 код ЄДРПОУ 34179122, 58 780,35 грн боргу, 5 138,85 грн пені, 17 634,10 грн штрафу, 884,12 грн 3% річних, 2 750,92 грн інфляційних, 12 000,00 грн витрат за правничу допомогу та 2 481,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2022 |
Оприлюднено | 06.07.2022 |
Номер документу | 105078240 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Федоренко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні