Рішення

від 04.07.2022 по справі 160/6449/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року Справа № 160/6449/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці з вимогами:

визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UА100330/2022/000018/2 від 14.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000029,

- №UА100330/2022/000021/2 від 17.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000032,

- №UА100330/2022/000022/2 від 17.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000033,

- №UА100330/2022/000026/2 від 17.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000037,

- №UА100330/2022/000027/2 від 18.01.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000040.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" з метою митного оформлення товарів подало до Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації № UA100330/2022/430658 від 14.02.2022р., № UA100330/2022/430795 від 17.01.2022р., № UA100330/2022/430793 від 17.01.2022р., № UA100330/2022/430825 від 17.01.2022р., № UA100330/2022/430993 від 18.01.2022р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 10.05.2022 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.06.2022 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданих ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" митних декларацій, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

20.06.2022 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідач при винесенні рішень про коригування митної вартості та у ході прийняття таких рішень порушив вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості, оскільки застосування другорядного методу визначення митної вартості не обґрунтовано. Отже відмова митниці у визнанні митної вартості є необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.07.2021 року між ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" (покупець) та компанією Vega Trade Company Limited, LTD (Китай, продавець) укладено контракт № 0507/21, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна контракту встановлюється в доларах США (пункт 1 контракту).

Згідно із пунктом 2 контракту покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. Сторони домовилися, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.

Якщо інше окремо не погоджено сторонами, поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються з покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару. Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) (пункт 3 контракту).

Відповідно до пункту 4 контракту, оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахункі-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару.

29.07.2021 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 0507/21 від 05.07.2021 року, якою викладено абзац 9 пункту 3 контракту в новій редакції щодо можливості підпису документів з боку продавця з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митні декларації:

1. № UA100330/2022/430658 від 14.01.2022 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 27329,33 доларів США - відповідно до INVOICE №VT651710016/21 від 18.11.2021 р. та інших документів;

2. № UA100330/2022/430795 від 17.01.2022 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 27875,00 доларів США - відповідно до INVOICE №VT421733010/21 від 14.11.2021 р. та інших документів;

3. № UA100330/2022/430793 від 17.01.2022 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 29924,80 доларів США - відповідно до INVOICE №VT457810059/21 від 26.11.2021 р. та інших документів;

4. № UA100330/2022/430825 від 17.01.2022 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 44567,44 доларів США - відповідно до INVOICE №VT651710017/21 від 23.11.2021 р. та інших документів;

5. № UA100330/2022/430993 від 18.01.2022 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар на суму 9976,87 доларів США - відповідно до INVOICE №VT457810049/21 від 06.11.2021 р. та інших документів.

Також на підтвердження митної вартості товару позивачем надано до митного органу:

1. по ЕМД № UA100330/2022/430658 від 14.01.2022 р.: коносамент Bill of lading № UTRUST21110286 від 18.11.2021 р., автотранспортну накладну (CMR) № 19555 від 13.01.2021 р., висновок експерта №ГО-26 від 10.01.2022 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію;

2. по ЕМД № UA100330/2022/430795 від 17.01.2022 р.: коносамент Bill of lading № V232538088 від 14.11.2021 р., автотранспортну накладну (CMR) №18947 від 14.01.2022 р., висновок експерта №ГО-75 від 17.01.2022 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію;

3. по ЕМД № UA100330/2022/430793 від 17.01.2022 р.: коносамент Bill of lading № NUWODE2111225 від 26.11.2021 р., автотранспортну накладну (CMR) №19626 від 14.01.2022 р., висновок експерта №ГО-72 від 14.01.2022 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію;

4. по ЕМД № UA100330/2022/430825 від 17.01.2022 р.: коносамент Bill of lading № MRFB21111572 від 23.11.2021 р., автотранспортну накладну (CMR) №19651 від 14.01.2022 р., висновок експерта №ГО-77 від 17.01.2022 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію;

5. по ЕМД № UA100330/2022/430993 від 18.01.2022 р.: коносамент Bill of lading № ZIMUNGB1118755 від 06.11.2021 р., автотранспортну накладну (CMR) №397670 від 15.01.2022 р., висновок експерта №ГО-90 від 18.01.2022 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію.

Митна вартість товару ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" надано листи від 17.01.2022 року вих.№1701/1, від 17.01.2022 року вих.№1701/3, від 14.01.2022 року вих.№1401/1, від 17.01.2022 року вих.№1701/5, від 18.01.2022 року вих.№1801/1, якими повідомлено про неможливість надання додаткових документів.

Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення:

- №UА100330/2022/000018/2 від 14.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000029,

- №UА100330/2022/000021/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000032,

- №UА100330/2022/000022/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000033,

- №UА100330/2022/000026/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000037,

- №UА100330/2022/000027/2 від 18.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000040.

Вказаними рішеннями до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Обставини прийняття оскаржуваних рішень є майже однаковими, а саме:

1) не надано специфікації товару, а також не надано рахунок-проформу;

2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару;

4) не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару на умовах поставки СРТ-Одеса.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби нові ВМД, в яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів, якими скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірних рішень були, зокрема обставини не надання достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що контрактом № 0507/21 від 05.07.2021 року передбачено, що якщо інше не передбачено інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. Якщо інше окремо не погоджено сторонами, поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються з покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару. Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) (пункт 3 контракту).

Також сторонами контракту у інвойсах зазначені умови поставки товару: CPT-Південний (№VT651710016/21 від 18.11.2021 р., №VT651710017/21 від 23.11.2021 р.), СРТ-Одеса (№VT421733010/21 від 14.11.2021 р., №VT457810059/21 від 26.11.2021 р., №VT457810049/21 від 06.11.2021 р.).

Відповідно до умов Інкотермс 2010, умови поставки CPT означають, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.

Суд зазначає, що у зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки включені до ціни товару (пункт 2 контракту № 0507/21 від 05.07.2021 року).

Згідно Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" не подало до Київської митниці Держмитслужби достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення; не деталізовано чи включено у вартість товару витрати на транспортування товару у країні покупця до м. Києва згідно умов постановки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом № 0507/21 від 05.07.2021 року та наявними у справі товаросупровідними документами всі витрати (транспортування, товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно того, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару, спростовується наступним.

Статтею 43 Господарського кодексу України визначено свободу підприємницької діяльності.

Так, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

На підставі викладеного вище, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойс з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

У відповідності до пункту 13 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Щодо неможливості врахування вище наведених висновків Дніпропетровської торгово-промислової палати суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати України саме Торгово-Промислові Палати (далі - ТПП) мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Слід відмітити, що діюча на території України редакція Митного кодексу України не містить наведених вище повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України.

Відповідно до норм статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з викладеним, наявні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати Україні є достовірними, беззаперечними та достатніми доказами того, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки, погоджених сторонами зовнішньоекономічного контракту у відповідних інвойсах.

Щодо ненадання специфікації товару, а також рахунку-проформи суд зазначає, що такі документи не є документами, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України, підтверджують митну вартість товарів.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (специфікація товару, рахунок-проформа, комерційна пропозиція) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості товарів за рішеннями №UА100330/2022/000018/2 від 14.01.2022 року, №UА100330/2022/000021/2 від 17.01.2022 року, №UА100330/2022/000022/2 від 17.01.2022 року, №UА100330/2022/000026/2 від 17.01.2022 року, №UА100330/2022/000027/2 від 18.01.2022 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 16496,50 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 347 від 02.05.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 16496,50 грн. підлягає стягненню з Київської митниці - філії Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" (вул.Автопаркова, буд.7, офіс 306, м.Дніпро, 49127, ІК в ЄДРПОУ 44094150) до Київської митниці (бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124, ІК ВП в ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UА100330/2022/000018/2 від 14.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000029,

- №UА100330/2022/000021/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000032,

- №UА100330/2022/000022/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000033,

- №UА100330/2022/000026/2 від 17.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000037,

- №UА100330/2022/000027/2 від 18.01.2022 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100330/2022/000040.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці - філії Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124, ІК ВП в ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" (вул.Автопаркова, буд.7, офіс 306, м.Дніпро, 49127, ІК в ЄДРПОУ 44094150) понесені судові витрати в сумі 16496,50 грн..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 липня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков