Рішення

від 03.07.2022 по справі 160/6672/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року Справа № 160/6672/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольги Едуардівни, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Первоцвіт Плюс» про визнання рішення про відмову у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації права протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 травня 2022 року, яка зареєстрована судом 10 травня 2022 року, через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольги Едуардівни, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення №61423155 від 08 листопада 2021 року державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольги Едуардівни про відмову у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації права за номером 30638532 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1783134412229 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольгу Едуардівну скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473, на ім`я ОСОБА_2 .

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року у справі №182/1389/20 одночасно із скасуванням державної реєстрації права власності на земельні ділянки відповідача було визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, а також державні акти, отримані відповідачем ОСОБА_2 , на підставі яких було зареєстровано право власності на земельні ділянки кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473. Отже, державний реєстратор неправомірно відмовила у скасуванні державної реєстрації права власності на власності на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473, на ім`я ОСОБА_2 , а тому прийняте нею рішення є протиправним.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 року зазначена вище справа розподілена та 11.05.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 16.05.2022 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (РНОНКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Первоцвіт Плюс» (код ЄДРПОУ 42799191, вул. Світла, буд. №24 м. Марганець Дніпропетровська область, 53400).

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року у справі №182/1389/20 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнані недійсними видані 07 вересня 2006 року Марганецькою державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 :

- свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3350 на право на майновий пай, який знаходився у загальному пайовому фонді Агрофірми «СІЧ» Нікопольського району Дніпропетровської області;

- свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за М-3348 на право на земельну частку (пай), яке перебувало у колективній власності Агрофірми «Січ» Нікопольського району Дніпропетровської області.

Визнано недійсним розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації від 07.02.2007 року № 96-р-07 в частині виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі державних актів про право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_2 .

Визнані недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки (кадастрові номери земельних ділянок 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473), видані на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації від 07.02.2007 року № 96-р-07.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473, на ім`я ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 536 грн. 80 коп.

Означене судове рішення набрало законної сили 26.10.2021 року.

Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, 08.11.2021 року державному реєстратору прав на нерухоме майно ОСОБА_3 представником ОСОБА_1 було подано заяву про скасування державної реєстрації права власності на власності на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473, на ім`я ОСОБА_2 .

Натомість, 22.11.2021 року ОСОБА_1 було отримано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Донець О.Е. №61423155 від 08.11.2021 року, яким було відмовлено у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації права за номером 30638532 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1783134412229 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Означене рішення про відмову у скасуванні №61423155 від 08.11.2021 року вмотивовано тим, що в ході розгляду заяви та документів, доданих до неї було встановлено, що право власності зареєстровано на підставі перенесених відомостей з ДЗК, а також наявна оренда земельної ділянки з ТОВ «Первоцвіт Плюс»(42799191), яка діє до 04.03.2039р. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (наявне інше речове право-оренда, яке не скасовано). В даному випадку відсутня інформація щодо реквізитів державних актів на земельні ділянки, які необхідно визнати недійсними, відсутня інформація щодо припинення іншого речового права, похідного від права власності.

Позивач оскаржує вищевказане рішення про відмову у скасуванні як таке, що суперечать нормам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані, зокрема,Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV(далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127(далі - Порядок № 1127) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141(далі - Порядок № 1141).

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.9 Закону № 1952 до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону № 1952 визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону № 1952 передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ч.1 ст.24 Закону № 1952 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, зокрема: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч.2 ст.24 Закону № 1952).

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст.24 Закону № 1952).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 р. № 340-ІХ, який набрав чинності з 16.01.2020 р., статтю 26 Закону № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.26 Закону № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020 р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від ч.2 ст.26 Закону № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16.01.2020 р., тобто на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Додатковим підтвердженням наведеного висновку є п.3 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цимЗакономнабрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, у зв`язку із викладенням ст.26 Закону № 1952 у новій редакції згідно ізЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 р., наразі чинне законодавство взагалі не передбачає скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 922/3130/19.

З аналізу вказаних норм слідує, що запис щодо права власності на земельну ділянку не підлягає скасуванню або вилученню з Державного реєстру прав, натомість має бути внесено інший запис про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, у даному випадку на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473, на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Законодавцем передбачено, що судове рішення про скасування рішення державного реєстратора має визначати, змінювати чи припиняти речові права, зареєстровані відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вказана обставина є обов`язковою для внесення у подальшому запису до Державного реєстру прав саме на підставі рішення суду.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року у справі №182/1389/20 за ОСОБА_1 не визначено речове право на земельні ділянки, кадастрові номери земельних ділянок: 1222981000:04:003:3192, 1222981000:04:002:0473.

Тобто, надані разом з заявою від 08.11.2021 року документи не дали змоги державному реєстратору встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а відтак рішення №61423155 від 08 листопада 2021 року державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольги Едуардівни про відмову у скасуванні є правомірним та скасуванню не підлягає.

Положеннями ч.1ст.2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2ст.2 КАС України).

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. 1ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Оцінивши наявні у справі докази та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Донець Ольги Едуардівни, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Первоцвіт Плюс» про визнання рішення про відмову у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації права протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник