Рішення

від 04.07.2022 по справі 280/11982/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2022 року Справа № 280/11982/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АВАНГАРД СКАЕ" (Україна, 72133, Запорізька обл., Приморський р-н, село Маринівка, ВУЛИЦЯ УЛЬЯНОВИХ, будинок 45, код ЄДРПОУ 38374142) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, 2й поверх) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АВАНГАРД СКАЕ" (надалі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 308105 від 28 вересня 2021 року на суму 17000,00 грн. прийняту Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Ухвалою судді від 10 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичне навантаженні на вісь з урахуванням похибки ваг складає 12083,40 кг і не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (понад 12100 кг). Оскільки фактичне навантаження на вісь не перевищує 10%, притягнення до відповідальності за абз. 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є безпідставним.

У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Від представника відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило. Ухвала про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви отримана повноважним представником 16 грудня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Так, 09 вересня 2021 року державним інспектором Укртрансбезпеки на ділянці дороги 129км.+603м а/д Н30 на підставі направлення від 06 вересня 2021 року від 010431 здійснено зважування транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_1 та причіп марки BENALV модель ТЗЧС-1 реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За результатами зважування складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0064057 від 09 вересня 2021 року, відповідно до якої встановлено навантаження на осі: 1)6,61 т.; 2)12,33 т.; 3)6,3 т.; 4)6,07 т.; 5)8,24 т. Повна маса транспортного засобу 39,550 т.

За результатами перевірки інспектором складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №304048 від 09 вересня 2021 року, відповідно до якого визначено, що позивачем порушено вимоги абз. 15 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» «… перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення становить 12,09% ...».

У жовтні 2021 року Приватним підприємством ''Авангард СКЛЕ" отримана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 308105 від 28 вересня 2021 року на суму 17000,00 грн.

Постанова прийнята на підставі акту перевірки № 304048 від 09 вересня 2021 року, згідно якого відповідач прийшов до висновків про нібито перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаєЗакон України«Про дорожній рух»№ 3353-XII, відповідно до частини 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року№ 1567, згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженопостановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року"Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Згідно з частиною 4статті 48 Закону України«Про автомобільний транспорт»у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року«Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування»установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України

Відповідно достатті 1 Закону України«Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до частини 1статті 60 Закону України«Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Закону України«Про автомобільні дороги»передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згіднопункту 22.5Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09 вересня 2021 року вбачається, що повна маса транспортного засобу становила 39,55 т., а фактичні осьові навантаження становили: 1) 6,61 т.; 2) 12,33 т.; 3) 6,3 т.; 4) 6,07 т.; 5) 8,24 т. (а.с.14), що у відсотковому співвідношенні складає більше 10 % від допустимого.

Таким чином наявне порушення позивачемЗакону України«Про автомобільні дороги», оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.

Щодо доводів скаржника про неврахування відповідачем при застосуванні штрафу похибки у 2%, внаслідок чого ним визначено невірний склад правопорушення.

Пункт 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 рокудопускає перевищення вагових параметрів порівняно із визначеними у пункті 22.5 Правил № 1306 на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Для визначення підстав для звільнення позивача від відповідальності необхідно визначити навантаження в межах 2 %.

Так, при допустимій нормі навантаження у 11 т. на вісь,2 відсотки складає 0, 22 т. (11 х 2%). При виявленні навантаження на вісь у 11,22 т. перевізник звільняється від обов`язку оформлювати дозвіл, оскільки таке навантаження вважається в межах допустимої 2% похибки.

Позивач помилково трактує положення наведеного вище нормативно-правового акту, вважаючи, що необхідно враховувати похибку у 2% від 12330 кг.

Суд наголошує на тому, що законодавство не містить обов`язку контролюючого органу при вирішенні питання про застосування штрафу зменшити відсоткове вагове перевищення параметру на величину (2%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, в межах наданих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувана постанова прийнята правомірно та обґрунтовано з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов не підлягає задоволенню.

В силу статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Доказів понесених судових витрат які підлягають стягнення відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АВАНГАРД СКАЕ" (Україна, 72133, Запорізька обл., Приморський р-н, село Маринівка, ВУЛИЦЯ УЛЬЯНОВИХ, будинок 45, код ЄДРПОУ 38374142) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, 2й поверх) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення виготовлено та підписано 05 липня 2022 року.

Суддя Д.В. Татаринов