Рішення

від 26.06.2022 по справі 380/20584/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року

справа №380/20584/21

провадження № П/380/20816/21

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Ящишин І.А.,

за участю:

представника позивачаКравець В. Ю.,

представників відповідачаБойко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

в с т а н о в и в :

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, код ЄДРПОУ 00492990) (далі позивач), звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби (Львівська область) про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C, яка проведена ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.3. Гжицького.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач звертає увагу на протиправність висновків Західного офісу Держаудитслужби, викладених у висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C. Зазначає, що передбачена у п. 2, 3, 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» інформація, яка підтверджує відсутність у учасника-переможця підстав для відхилення його пропозицій, є відкритою, оскільки міститься у відкритих реєстрах, а тому замовник не встановлював способу її підтвердження учасником-переможцем. Також, щодо наявності заборгованості по податках у суб`єктів господарювання можна перевірити на порталі ДФС відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 №835 «Про затвердження положення про набори даних які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Тому, замовник не вимагав підтвердження учасником відсутності відносно нього підстави для відхилення пропозиції передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, 19.08.2021 о 08:27 в електронній системі автоматично була опублікована квитанція, згідно з якою у ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» відсутня заборгованість. Вказує, що відповідачем також зобов`язано позивача вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку. Однак, заявляючи таку вимогу, відповідач не вказав на підставі яких норм чинного законодавства такий договір має бути розірваним. При цьому, ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору не передбачена така підстава для розірвання договору, як вимога висновку про результати моніторингу закупівлі. Вважає оскаржуваний висновок незаконним, необ`єктивним та таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Просив позов задовольнити.

Ухвалою від 23.11.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 10.01.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 18.02.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відзив обґрунтований тим, що висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C містить чіткий опис порушень та вимоги, рекомендації щодо усунення виявлених під час моніторингу порушень, із зазначенням, що такі заходи повинні бути вжитими у встановленому законом порядку. Наявність відповідних відкритих (загальнодоступних) відомостей свідчить лише про відсутність потреби у документальному підтвердженні відповідної інформації та можливість її подання виключно в довільній формі. Вважає, що оскільки позивачем укладено договір від 03.09.2021 №388-09-21 з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», то такий договір повинен бути розірваним. Більше того, спірним висновком ніяким чином не порушено прав Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. Враховуючи викладене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

16.03.2022 представником позивача подано заперечення на відзив(вх.№20988).

29.03.2022 представником відповідача подано заперечення (вх.№4169ел).

30.05.2022 позивачем подано письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, запереченнях на відзив та поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просила суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького проведено відкриті торги на предмет закупівлі: «Монтаж системи пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу. Об`єкт: м. Львів, вул. О. Басараб, 1 Гуртожиток», (код ДК 021:2015:45310000-3 Електромонтажні роботи).

За результатами процедури закупівлі переможцем конкурсу обрано ТзОВ «ГЕФЕСТ Л».

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького укладено з ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» договір від 03.09.2021 №388-09-21 Монтаж системи пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу. Об`єкт: м. Львів, вул. О. Басараб, 1 Гуртожиток», (код ДК 021:2015:45310000-3 Електромонтажні роботи).

Також 03.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 03.09.2021 №388-09-21.

Західним офісом Державної аудиторської служби України проведено моніторинг процедури закупівлі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького монтажу системи пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу. Об`єкт: м. Львів, вул. О. Басараб, 1 Гуртожиток», (код ДК 021:2015:45310000-3 Електромонтажні роботи) згідно з договором від 03.09.2021 №388-09-21.

За результатами моніторингу складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C.

Зокрема, проведеним моніторингом відповідності тендерної документації замовника вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що переможцем тендеру ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» на запит Західного офісу Держаудитслужби від 07.10.2021 надано відповідь щодо здійснення ним обґрунтування розміру технічних та якісних характеристик предмету закупівлі та визначення його очікуваної вартості та зазначено, що у нього немає юридично встановленого обов`язку опублікувати таку інформацію на веб-сайті, а також немає інформації чи оприлюднив головний розпорядник бюджетних коштів запитувану інформацію на своєму веб-сайті. Однак, переможцем тендеру ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» у визначений строк документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених 2, 3, 8 та 13 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель не опубліковано.

Вказані обставини, на думку відповідача, зумовлюють обов`язок замовника щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору на підставі частини сьомої статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі».

3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західним офісом Держаудитслужби зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушень вимог частини сьомої статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» щодо розірвання договору про закупівлю товару. Крім того, здійснити заходи щодо недопущення таких порушень в подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач, вважаючи висновки Державної аудиторської служби України такими, що не відповідають положенням діючого законодавства України та підлягають скасуванню, звернувся до суду із вказаним позовом.

При вирішення справи суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Як визначено пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією Держаудитслужбою своїх повноважень, у відповідності до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частиною першою статті 7 Закону 922-VIII визначено, що уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Згідно з частинами першою, шостою та сьомою статті 8 Закону 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Суд також звертає увагу, що згідно з статтею 1 Закону № 922-VIII, тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках, а також тендерної пропозиції - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII встановлено, що тендерна документація повинна, зокрема, містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Частиною третьої вказаної статті також передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідно до ч.4 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначено ст.17 Закону 922-VIII.

Так, відповідно до пунктів 2, 3, 8 та 13 частини першої статті 17 Закону 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, зокрема, якщо:

відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Водночас, в ч.5 ст.17 Закону №922-VIII закріплено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Таким чином, наведені норми чітко встановлюють право замовника не вимагати підтвердження інформації наявної у відкритих реєстрах.

Як вже зазначалось, відповідачем за результатами проведеного моніторингу встановлено, що Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького в порушення вимог частини третьої сьомої 33 Закону 922-VIII не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТзОВ «ГЕФЕСТ Л», який не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 8 та 13 частини 1 статті 17 Закону 922-VIII, а укладено з ним договір поставки від 03.09.2021 №388-09-21 на суму 677756,85 грн.

Даючи оцінку таким висновкам відповідача суд враховує, що рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до пунктів 14, 15 Розділу ІІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація:

1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення:

прізвище, ім`я, по батькові;

місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення;

вид покарання (стягнення);

спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;

вид дисциплінарного стягнення;

2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру:

найменування;

юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

склад корупційного правопорушення, у зв`язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру;

вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.

Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Реєстру протягом трьох робочих днів після їх внесення до Реєстру.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 12.02.2019 №3304-04/6186-06 «Додатково щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» повідомило про відкриття за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, зокрема до відомостей про фізичних та юридичних осіб, які притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Суд також звертає увагу, що наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2011 №3018/5 затверджено Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі за текстом - Положення № 3018/5, який був чинним, як і на час укладення договору від 03.09.2021 №388-09-21 так і на час проведення моніторингу).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Положення № 3018/5, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, - це автоматизована база даних, що містить інформацію про суб`єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства (далі - боржники), про стан провадження у справі про банкрутство, про реєстр вимог кредиторів та інші дані, які отримані від арбітражних керуючих та господарських судів, а також відомості, які є результатом здійснення державним органом з питань банкрутства визначених законодавством повноважень (далі - Єдиний реєстр підприємств).

Пунктом 1.4. Положення № 3018/5 визначено, що держатель Єдиного реєстру підприємств - Міністерство юстиції України (далі - Держатель).

Згідно з підпунктом 2.1.2. пункту 2.1 Положення № 3018/5, Єдиний реєстр підприємств містить відомості про стан провадження у справі про банкрутство (у тому числі дата відкриття провадження у справі про банкрутство та судова процедура, у якій перебуває боржник).

Пунктом 3.2. Положення № 3018/5 визначено, що Інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств (далі - довідка) - це документ, який надається безоплатно в електронній формі за он-лайн запитом юридичної або фізичної особи про видачу довідки з Єдиного реєстру підприємств (далі - запит) стосовно суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» 15.05. 2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до статті 7 Закону № 755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Згідно з пунктами 26, 28 частини другої статті 9 Закону №755-IV, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог;

дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора;

Крім того, частинами першою та другою статті 11 Закону № 755-IV визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів.

Міністерством юстиції України листом від 25.01.2017 №2880/1060-0-26-17/8 надано також роз`яснення, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.

Тобто, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство є відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним та в якому міститься достовірна інформація про юридичну особу, включно щодо визнання учасника торгів банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Мінекономрозвитку як Уповноважений орган відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 17 Закону №922-VIII щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на вебпорталі Уповноваженого органу.

Згідно із інформацією, викладеною в листах Мінекономрозвитку від 17.01.2019, №3304-04/1983-06 та від 12.02.2019 №3304-04/6186-06, доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, є вільним, а відтак вказана інформація не повинна вимагатися в тендерній документації.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та про службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією та інформація про те, що учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура, є у відкритому доступі.

Саме такі правові висновки щодо подібних правовідносин сформовано Верховним Судом у постановах від 26.02.2020 у справі №620/1150/19, від 13.03.2020 у справі №640/4865/19.

Крім цього, згідно з пунктом 13 частини першої ст.17 Закону № 755-IV Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Позивач вказав, що відповідно до тендерної документації, інформація про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів у переможця процедури закупівлі перевіряється Замовником в електронній системі закупівель в інформації, що автоматично формується в електронній системі закупівель в інформації, в результаті взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної податкової служби України.

Суд також враховує, що інформацію щодо заборгованості суб`єктів господарювання можна перевірити на порталі ДФС відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 №835 «Про затвердження положення про набори даних які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

19.08.2021 о 08:27:45 в електронній системі ДП «ПРОЗОРРО» опубліковано відповідь на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби, в учасника процедури закупівлі ТзОВ «ГЕФЕСТ Л», відповідно до якої надано інформацію про відсутність заборгованості ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» (код ЄДРПОУ 43876617).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем належним чином перевірено інформацію щодо відсутності заборгованості у ТзОВ «ГЕФЕСТ Л» з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Вказане в сукупності із встановленими обставинами справи зумовлює висновок суду про те, що позивач як замовник при укладенні договору від 03.09.2021 №388-09-21 правомірно не вимагав щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 та 13 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.

Щодо інших доводів позивача про протиправність спірного висновку, то суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Стосовно доводів відповідача, що спірний висновок не порушує прав позивача, суд зазначає таке.

Законом № 922-VIII та нормами Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

При цьому, Законом № 922-VIII визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Повноваження відповідача визначено пунктом 6 Положення № 43, відповідно до підпунктів 16, 21 та 22 якого, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Виходячи із наявних у відповідача повноважень, в тому числі щодо притягнення до адміністративної відповідальності та ініціювання питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях, доводи відповідача про непорушення спірним висновком прав позивача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C, суд дійшов переконання, що такий прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Державної аудиторської служби України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-07-26-003484-C.

Стягнути з Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, код ЄДРПОУ 00492990) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 05.07.2022.

СуддяР.І. Кузан