Рішення

від 04.07.2022 по справі 520/27057/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 липня 2022 р. справа № 520/27057/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБЛЕВА ФАБРИКА ПРЕМ`ЄРА" (просп. Гагаріна, буд. 23, оф. 41, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33410877) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці від 24.09.2021 р. №UА807000/2021/001582/2 про коригування митної вартості товару та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/01667.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2021 Харківською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2021/001582/2, яким заявлену митну вартість товарів відповідно до наданої позивачем митної декларації скориговано, а також оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/01667. Позивач вважає, що оскаржувані рішення і картка відмови є незаконними та необґрунтованими, прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, підстави для коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні (випуску) товарів відсутні, а тому такі рішення і картка відмови мають бути визнані протиправними та скасовані.

Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач, Харківська митниця, надіслала відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, представником відповідача вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001582/2 від 24.09.2021 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію викладену в адміністративному позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2021 між позивачем у якості покупця та ANHUAI CO.LTD у якості продавця укладено контракт №UA/CH-03/05.21, відповідно до якого продавець зобов`язався продати, а покупець - придбати товар, найменування, кількість, ціна та умови поставки якого вказуються у специфікаціях (п. п. 1.1., 1.2. Контракту).

Відповідно до специфікації від 27.05.2021 №1 сторонами узгодження поставку товару на загальну суму у розмірі 274 800,00 юаней.

Згідно комерційного інвойсу від 03.06.2021 №UA/CH-03/05.21, попереднього рахунку, пакувального листа, коносаменту, сертифікату проходження, посвідченими Торгівельно-промисловою платою Китаю, товар був оплачений та відправлений покупцю, що підтверджується переказом SWIFT від 15.06.2021 та від 30.07.2021.

На виконання вимог митного оформлення товару позивачем сформовано та подано до контролюючого органу митну декларацію та надані документи на підтвердження транспортних витрат на доставку, сертифікати аналізу товару, сертифікат про справжність інвойсу, митну декларацію країни експортера.

Відповідачем направлено запит про зобов`язання позивача подати достовірні відомості щодо документального підтвердження відсутності: обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Позивачем на виконання запиту повідомлено, що ними були надані всі документи, інші документи надати не має можливості.

24.09.2021 Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001582/2, яким заявлену митну вартість товарів відповідно до наданої позивачем митної декларації скоригованою, за другорядним (резервним) методом.

При цьому, митним органом у графі 33 вказано, що у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 МК України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МК України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутні у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україні. Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР є наявна у митного органу цінова інформація, що наявна у АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально найближчий термін: МД №UA100340/2021/13179 від 18.09.2021; UA500020/2021/212686 від 22.09.2021. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 №476. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4,01 дол. США/кг, 2) 4,01 дол. США/кг.

У подальшому, на виконання цього рішення коригування митної вартості, відповідачем прийнято рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807171/2021/01667.

Не погодившись із вказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень в межах спірних правовідносин, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 МК України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 МК України).

Згідно ст. 55 МК України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються ст. 57 МК України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1, 4 ст. 337 МК України).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

Судом встановлено, що обставиною прийняття оскаржуваного рішення та джерелом інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості була наявна у останнього інформація, з врахуванням спрацювання ризику АСАУР, за фактами митних оформлень ЄАІС: МД від 18.09.2021 №UA100340/2021/13179; від 22.09.2021 №UA500020/2021/212686.

Суд зазначає, що митним органом не надано суду пояснень стосовно співставлення задекларованого позивачем рівня митної вартості товару з рівнем митної вартості на товари, за наявної у митному органі цінової інформації (ЄАІС), оформлені в митному відношенні раніше за фактами поставки товарів на митну територію України від 18.09.2021 та від 22.09.2021, в частині, який саме метод визначення митної вартості був застосований та чи був він застосований самим декларантом при застосуванні означених митних оформлень, як джерело інформації для прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Виходячи з наведеного, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що під час митного оформлення товару та визначення його митної вартості, позивачем до митного оформлення було подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 03.06.2021; рахунок-фактура №UA/CH-03/05.21 від 03.06.2021; коносамент №OOLU2674394752 від 21.08.2021; автотранспортна накладна №7189 від 20.09.2021; сертифікат про походження товару №G217254658251019 від 27.08.2021; Swift від 15.06.2021 та від 30.07.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №210 від 09.09.20021; довідка про транспортні витрати №170921 від 17.09.2021; прайс ANHUAI CO.LTD б/н від 20.05.2021; калькуляція №1-7 від 27.05.2021; контракт №№UA/CH-03/05.21, специфікація №1 від 27.07.2021; договір транспортного експедирування №0710-ПМГ-МФП від 07.10.2021; договір про надання послуг митного брокеру №067/21 від 23.09.2021; сертифікат ССРІТ №214406В0/008437 від 30.08.2021; інвойс №UACH-02-05-08 від 14.10.2019; експортна декларація №530420210041161457 від 05.08.2021.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 по справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, Харківською митницею не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також, не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових та в результаті чого, при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості відповідачем порушено порядок (механізм) застосування методу визначення митної вартості.

Суд не бере уваги надані відповідачем витяги з ЄАІС, які дозволили співставити товар, оформлений за цими деклараціями, з товаром позивача та провести відповідне коригування митної вартості товару позивача з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Суд зазначає, що Харківською митницею фактично не обґрунтовано підстави витребування додаткових документів, оскільки з текстів оскаржених рішень про коригування митної вартості наведене не вбачається.

Відповідно доводи відповідача щодо не надання підприємством додаткових документів не можуть вважатися обґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене вище, положення ч. 2 ст. 77 КАС України, з урахуванням того, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості рішення Харківською митницею не зазначені фактичні підстави не застосування основного методу, доводи відповідача щодо надання позивачем неповного пакету документів, не відповідність наданих документів, не надання позивачем додаткових документів, не відповідність визначеної митної вартості товару, не можна вважати обґрунтованими.

З урахуванням вищезазначеного, оскаржуване рішення не відповідає ст. ст. 53, 54, 55, 58 МК України.

Також, суд зазначає, що фактично, враховуючи зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митний орган приймаючі дане рішення, не визначився чому саме не відповідають надані позивачем документи.

Згідно із ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У той же час, на порушення ч. 2 ст. 55 МК України, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару, не містить роз`яснення прав щодо оскарження рішення, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки, за приписами зазначеної норми, у рішенні про коригування митної вартості мають бути наявні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Враховуючи, що позивач надав Харківській митниці для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, відповідач не мав законних підстав для витребування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не доведено наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та витребовувати у позивача додаткові документи.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 24.09.2021 №UA807000/2021/001582/2 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, воно за змістом не відповідає приписам ч. 2 ст. 55 МК України, а відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/01667, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБЛЕВА ФАБРИКА ПРЕМ`ЄРА" (просп. Гагаріна, буд. 23, оф. 41, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33410877) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці від 24.09.2021 №UА807000/2021/001582/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/01667.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБЛЕВА ФАБРИКА ПРЕМ`ЄРА" (просп. Гагаріна, буд. 23, оф. 41, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33410877) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шляхова О.М.