Рішення

від 04.07.2022 по справі 520/25336/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2022 р. Справа №520/25336/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область ,64300), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Жовтнева, буд. 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 04058628) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації з позовом до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» загальною площею 3,0 га, який знаходиться в с. Петрівське в межах Петрівського старостинського округу Балаклійської територіальної громади, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час моніторингу стану використання земельних ділянок на території Ізюмського району Харківської області прокуратурою виявлено факти порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду. Бездіяльність Балаклійської міської ради щодо невжиття заходів по винесенню меж Ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною. Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 09.06.2021 №10-20-11,1-4565/0/19-21 відомості про земельну ділянку Заказника не внесені до бази даних Державного земельного кадастру, документація із землеустрою на земельну ділянку Заказника відсутня, межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

Враховуючи, що відповідачем протягом більш ніж 30 років (з 1991 року) не вчинено дій щодо винесення меж Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості), керуючись принципом розумності, тобто у даному випадку зваженості вирішення спірного питання з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), виникла необхідність зобов`язати Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на відновлення законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Харківська обласна державна адміністрація надала до суду письмові пояснення, в яких підтрни мала правову позиції прокурора.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили, ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі відповідачем отримано 18.01.2022.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальнихорганівМіністерстваохоронинавколишньогоприродного

середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду.

Поряд із цим, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальнихорганівМіністерстваохоронинавколишньогоприродного

середовища України урегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні».

Повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано обласним. Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Таким органом на території Харківської області є Харківська обласна державна адміністрація. Крім того, до структури Харківської ОДА входить Департамент захисту довкілля та природокористування (далі - Департамент), основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 12.11.2020 за №737, є: забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, здійснює державне управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природо - заповідного фонду України на території Харківській області відповідно до чинного законодавства.

Ізюмською окружною прокуратурою подано вказаний позов в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, шо проявляється у не винесенні меж Ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та не закріпленні його меж в натурі (на місцевості), водночас Харківською обласною державною адміністрацією не вжито заходів щодо судового захисту інтересів держави.

Оцінюючи твердження прокурора про те, що звернення до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на відновлення законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду, суд зважає на таке.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17 зазначено, що підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є неналежний захист інтересів держави уповноваженим органом, який, в тому числі, полягає в тривалому невжитті останнім заходів позовного характеру.

Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 зроблено висновок, що аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У цьому спорі інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. І ст. 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Як вказав прокурор, зважаючи на те, що Балаклійською міською радою Ізюмського (раніше Балаклійського) району Харківської області упродовж тривалого часу не вжито заходів щодо винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, існування ймовірності використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не визначено межі заповідника, земельна ділянка не віднесена до Державного земельного кадастру, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, прокурором подано цей адміністративний позов.

Бездіяльність Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та закріплення його в натурі (на місцевості) може привести до незаконного господарського використання земель об`єкту природно-заповідного фонду.

Ураховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо обставин спірних правовідносин, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 20.05.1991 № 144 «Про створення нових державних заказників місцевого значення» оголошено на території с.Петрівське Балаклійського району Харківської області об`єкт природно-заповідного фонду - Ботанічний заказник місцевого значення «Ковиловий» (далі - Заказник), загальною площею 3,0 га. з метою збереження і відтворення природного комплексу рідкісних та зникаючих видів рослин.

Відповідно до п.п. 1.2 Положення «Про ботанічний заказник місцевого значення «Ковиловий», затвердженого начальником Державного управління ) охорони навколишнього природного середовиша в Харківській області 02.07.2011 (далі - Положення), Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони і використання природних ресурсів.

Земельна ділянка, оголошена Заказником, являє собою яружний схил південної експозиції, верхня частина покрита штучними насадженнями акації білої, рослинами, що внесені до Червоної книги, об`єкт має природоохоронне, наукове значення, розташована в с. Петрівське Ізюмського району (раніше Балаклійського району) Харківської області на землях запасу (сільськогосподарського призначення, пасовиша).

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Держуправлінням екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації територію вказаного Заказника передано Петрівській сільській раді Балаклійського району Харківської області під охорону та дотримання встановленого режиму, що підтверджується охоронним зобов`язанням від 29.08.2003.

Згідно з п. 1.7 Положення Петрівська сільська рада несе відповідальність за належне утримання території Заказника та додержання встановленого режиму його охорони і збереження.

Пунктом 1.8 Положення передбачено, що межі Заказника виносяться в натурі з встановленням державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразку відповідно до ст.47 Закону України «Про землеустрій», Постанови КМУ «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду. іншого природоохоронного, оздоровчого. рекреаційного та історико-культурного призначення» від 25.08.2004 № 1094.

Зміна меж, категорії та скасування статусу території Заказника проводяться відповідно до ст.ст. 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Відповідно до п.1.9 Положення межі Заказника наносяться на планово- картографічні матеріали Петрівської сільської ради та відділу земельних ресурсів Балаклійського району.

Петрівська сільська рада взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Заказника відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об єднаною територіальною громадою.

Юридична особа - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов язків всіх юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад територіальних громад, що об єдналися, з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету.

Згідно частин першої, третьої статті 8-3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об`єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади.

Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об`єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов`язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 06.12.2020 №1009-ІХ, у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад. сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.

Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Після проведення місцевих виборів 2020 року, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», новосформованою територіальною громадою, територія якої охоплювала Балаклійський район Харківської області, стала Балаклійська міська територіальна громада, інтереси якої представляє Балаклійська міська рада Ізюмського району, до складу якої увійшла і Петрівська територіальна громада.

На підставі рішення І сесії VIII скликання Балаклійської міської ради Харківської області від 09 грудня 2020 року № 28-VIII розпочата процедура реорганізації юридичних осіб, тобто, розпочато процедуру реорганізації Петрівської сільської ради (ЄДРПОУ 04397307, місцезнаходження: вул.Ханіна, 6 с. Петрівське, Балаклійського району Харківської області) шляхом приєднання до Балаклійської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 04397106), місцезнаходження: юридична адреса вул.Центральна.16, фактична - вул. Жовтнева. 18, м.Балаклія Ізюмського району Харківської області).

Таким чином, Балаклійська міська рада Ізюмського району Харківської області є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Петрівської сільської ради.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом злиття.

Зважаючи на викладене та те, що положеннями статей 104. 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.

З огляду на таке відсутність в Реєстрі запису про припинення Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області внаслідок реорганізації не може слугувати підставою для висновку про ненастання правонаступництва Балаклійської міської ради, а тому суд вважає Балаклійську міську раду єдиним належним відповідачем у цьому спорі.

Висновок про бездіяльність Балаклійської міської ради щодо невжиття заходів по винесенню меж Ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) суд робить з огляду на таке..

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі: в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (частина перша статті 19 Земельного кодексу України).

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України ««Про природно-заповідний фонд України» органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до ст.1 «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до абз. «в» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» до документації із землеустрою належать проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного,лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного,лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини: проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного. лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішення про встановлення меж таких територій.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

На підставі ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності: інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селиша та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.ч. 1,3 ст. 140 Конституції України).

Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка. в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, шо характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.

Водночас, предметом відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто ті, що пов`язані передусім із життєдіяльністю територіальних громад.

Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 34, 37 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм, на Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою організації і встановлення меж території Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий», загальною площею 3,0 га, а також здійснення контролю за його виготовленням.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 09.06.2021 №10-20-11,1-4565/0/19-21 відомості про земельну ділянку Заказника не внесені до бази даних Державного земельного кадастру, документація із землеустрою на земельну ділянку Заказника відсутня, межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

У відповіді від 30.06.2021 №04-08/2895 на запит прокуратури Балаклійська міська рада зазначила, що заходів щодо розроблення землевпорядної документації зі встановлення в натурі (на місцевості) меж Заказника не вживалися, однак прийнято рішення XII сесії VІІ скликання від 17.06.2021 №408-УІІІ «Про розроблення схеми землеустрою техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Балаклійської територіальної громади Харківської області».

Як вже зазначалось судом, відсутність встановлених меж в натурі Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» фактично унеможливить збереження його природного різноманіття рослин, що занесені до Червоної книги України, обласних списків рідкісних рослин, підтримання екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До суду не надано жодних доказів того, що на теперішній час уповноваженим органом вжито заходів щодо винесення меж Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості).

Суд вважає аргументованими у контексті вирішення питання про шкоду інтересам держави посилання прокурора на той факт, що відповідачем протягом більш ніж 30 років (з 1991 року) не вчинено дій щодо винесення меж Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості), що може призвести до незаконного використання земель об`єкту природно-заповідного фонду, чим підривається авторитет держави в особі органів виконавчої влади, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.

Керуючись принципом розумності, тобто у даному випадку зваженості вирішення спірного питання з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), суд приходить до висновку про зобов`язання Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж Ботанічного заказнику місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (вул. Донця-Захаржевського, буд. 4, м. Ізюм, Харківська область ,64300), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) до Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Жовтнева, буд. 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 04058628) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Балаклійську міську раду Ізюмського району Харківської області (вул. Жовтнева, буд. 18, м. Балаклія, Ізюмський район, Харківська область, 64270, код ЄДРПОУ 04058628) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Ковиловий» загальною площею 3,0 га, який знаходиться в с. Петрівське в межах Петрівського старостинського округу Балаклійської територіальної громади, та закріплення їх в натурі (на місцевості). .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 05 липня 2022 року.

СуддяО.Г. Котеньов