Рішення

від 24.05.2022 по справі 369/2751/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2751/21

Провадження № 2/369/952/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчка А.Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» (далі ТОВ «Фармастор») звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про надання безпроцентної позики від 09.10.2019 № 14.

Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору, позивач, як позикодавець, взяв на себе зобов`язання передати у власність відповідача, як позичальника, грошові кошти на безпроцентній основі, а відповідач, у свою чергу взяв на себе зобов`язання повернути позику у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 2 договору встановлено, що загальна сума позики становить 69 983,69 грн.

Згідно п. 5 договору позики, надання (видача) позики (грошових коштів) через касу позивача.

На виконання вищезазначеного договору, позивачем було видано грошові кошти (позику) відповідачу за видатковим касовим ордером: від 09.10.2019 № 35 на суму 50000,00 грн. та від 10.10.2019 № 36 на суму 19983,69 грн.

Строк повернення позики до 09.04.2020 включно, проте позика повернута не була.

У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань відповідачем, ТОВ «Фармастор» надіслало претензію про погашення заборгованості від 02.06.2020 за № 04, яка не була виконана ОСОБА_1 .

Як зазначено в позовній заяві, відповідач порушила грошове зобов`язання з виплати (повернення) позики у сумі 69983,69 грн., у зв`язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

У зв`язку із несплатою заборгованості, позивачем було нараховано: втрати від інфляції, що станом на 15.01.2021 становить 3 228,43 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, що станом на 15.01.2021 становить 9 030,13 грн. та 3 % річних, що станом на 15.01.2021 становить 1 945,19 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фармастор» борг в сумі 69983,69 грн.; 3 228,43 грн. інфляційних втрат; 9 030,13 грн. пені; 1 945,19 грн. 3 % річних; 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.03.2021 було відкрито провадження у справі.

Представник позивача подав до суду заяву, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Причини неявки суду невідомі. Правом на надання відзиву на позов не скористалась.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст.280-281Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України).

Вивчаючи матеріали встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 було укладено договір про надання безпроцентної позики від 09.10.2019 № 14.

Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору, позивач, як позикодавець, взяв на себе зобов`язання передати у власність відповідача, як позичальника, грошові кошти на безпроцентній основі, а відповідач, у свою чергу взяв на себе зобов`язання повернути позику у порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 2 договору встановлено, що загальна сума позики становить 69 983,69 грн.

Згідно п. 5 договору позики, надання (видача) позики (грошових коштів) через касу позивача.

На виконання вищезазначеного договору, позивачем було видано грошові кошти (позику) відповідачу за видатковим касовим ордером: від 09.10.2019 № 35 на суму 50000,00 грн. та від 10.10.2019 № 36 на суму 19983,69 грн.

Як вбачається ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Стаття 1049 ЦК України визначає що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк повернення позики до 09.04.2020 включно, проте позика повернута не була.

Згідно 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 13 договору позики у випадку прострочення позичальником терміну повернення позики позичальник сплачує на користь позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до вимогст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку із несплатою заборгованості, позивачем було нараховано: втрати від інфляції, що станом на 15.01.2021 становить 3 228,43 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, що станом на 15.01.2021 становить 9 030,13 грн. та 3 % річних, що станом на 15.01.2021 становить 1 945,19 грн.

На підставі викладено, суд приходить до висновку що відповідач не виконала передбачених договором позики зобов`язань, не повернула отримані від позивача кошти, у зв`язку з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне стягнути з останньої на користь товариства борг в сумі 69983,69 грн., втрати від інфляції, що станом на 15.01.2021 становлять 3 228,43 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, що станом на 15.01.2021 становить 9 030,13 грн. та 3 % річних, що станом на 15.01.2021 становить 1 945,19 грн.

В силу ст.141ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.141,280-282,263-265,270-274,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» борг в сумі 69983 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. 69 коп., інфляційні витрати у розмірі 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 43 коп., пеню у розмірі 9030 (дев`ять тисяч тридцять) грн. 13 коп. та 3 % річних у розмірі 1945 (одна тисяча дев`ятсот сорок п`ять) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор» (код ЄДРПОУ 39196410, адреса: м. Київ, вул. Межова, 18).

Інформація провідповідача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25 липня 2006 року Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко