Постанова

від 03.07.2022 по справі 420/3027/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3027/20

Головуючий І інстанції Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року(м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали суду - 28.07.2020р.) про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

07.04.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ НП в Одеській області, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області від 26.02.2020р. №488 - про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області в частині звільнення її, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області від 26.02.2020р. №256 о/с про звільнення її зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити її на посаді слідчого Відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Київського ВП в Одеській області, з 26.02.2020р.;

- стягнути з ГУ НП в Одеській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2020р. по дату ухвалення рішення по справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від23 липня 2020 року (ухваленою у відкритому (підготовчому) судовому засіданні) провадження у справі №420/3027/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №947/18841/20 (кримінальне провадження за №42040162010000016).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач20.12.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2020р. про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

19.01.2022р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022р. дану апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

У свою чергу, відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення.

Так, приймаючи рішення про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду у кримінальній справі №947/18841/20 безпосередньо стосується предмету спору в даній адміністративній справі, а тому провадження у справі необхідно зупинити до моменту набрання законної сили рішенням Київського районного суду м.Одеси у кримінальній справі за №947/18841/20.

Проте, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2020р. позивачем подано клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі, в обґрунтування якого зазначено про те, що в рамках кримінальної справи №947/18841/20 (кримінальне провадження №42040162010000016) було заявлено клопотання про призначення та проведення судової експертизи файлу відео-звукозапису, на підставі якого складено висновок службового розслідування. При цьому, позивач в своєму клопотанні зазначила, що самим представником відповідача під час розгляду вказаної адміністративної справи було повідомлено суд про неможливість надання в оригіналі диска з відеозаписом у зв`язку із тим, що у межах кримінального провадження ще не відбулося розкриття доказів, а розкриття цих доказів можливо лише в межах розгляду кримінальної справи у суді. Так, станом на 09.07.2020р., ухвалою Київського районного суду м.Одеси було відкрито провадження по кримінальній справі за обвинувальним актом ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42040162010000016 (справа №947/18841/20) та призначено підготовче судове засідання по справі.

Як загально відомо, статтею 236 КАС України визначено підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

При цьому, слід зауважити, що перелік таких підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як передбачено положеннями п.3 ч.1ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського або ж кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Але, при цьому, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тобто, зупинення провадження в адміністративних справах до розгляду кримінального провадження може бути визнано доцільним лише за умов дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду цього питання із фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення.

Так, як встановлено з матеріалів справи, безпосередньо предметом даного позову фактично є оскарження наказів начальника ГУ НП в Одеській області №488 від 26.02.2020р. - про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді «звільнення зі служби» та №256о/с 26.02.2020р. - про звільнення її зі служби в поліції.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваних наказів, підставами для їх видання стали факти порушення позивачкою саме службової дисципліни та Присяги поліцейського, т.б. скоєння дисциплінарного проступку, а не кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При цьому, одночасно слід зазначити й про те, що встановлення в подальшому фактів відсутності або наявності в діях позивачки ознак вказаного вище злочину, жодним чином не буде впливати на факт вчинення нею дисциплінарного проступку, наявність або відсутність якого, в свою чергу, повинна бути встановлена в рамках саме даної справи.

Як свідчать матеріали справи,12.02.2020р. начальник УКЗ ГУ НП в Одеській області своєю доповідною запискою повідомив керівництво ГУ НП про наявність порушень службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м.Одесі ГУ НП (в т.ч. і позивачки) під час проведення слідчих дій. Крім того, вказані порушення службової дисципліни позивачки та інших посадових осіб, які приймали участь в обшуку, були висвітлені і у відповідній статті з відео-файлом в мережі «Інтернет».

Далі, як видно з матеріалів справи, з метою перевірки відомостей викладених у доповідній записці, керівником ГУ НП в Одеській області 12.02.2020р. було прийнято наказ №372 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії».

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія доходить висновку, що підставою для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області фактично стала доповідна записка начальника Управління КЗ ГУ НП в Одеській області, співробітники якого в ході моніторингу Інтернет-мережі виявили на сайті «Таймер» (http://timer-оdessa.net/news/sledovateli_odesskoy_politsii_v_hode_obiska_obokrali_kommersantov_429.html) статтю з відео-файлом обшуку, а тому посилання позивача на кримінальну справу №947/18841/20 (кримінальне провадження №42040162010000016), як на підставу призначення даного службового розслідування - є безпідставним.

До того ж, одночасно необхідно зауважити й про те, що наказ №372 від 12.02.2020р. про призначення цього службового розслідування (як і наказ №199о/с від 12.02.2020р. про відсторонення позивача від посади) ОСОБА_1 у будь-який спосіб (в т.ч. і до суду) до цього часу не оскаржено.

Що ж стосується посилань заявника про наявність заявленого нею в рамках кримінальної справи №947/18841/20 (кримінальне провадження №42040162010000016), яка розглядається Київським районним судом м.Одеси з липня 2020р., клопотання про проведення судової експертизи файлу відео-звукозапису проведених працівниками Київського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області слідчих дій (обшуку), то колегія суддів з цього приводу зазначає, що сам по собі факт подачі такого клопотання про призначення експертизи у кримінальній справі не є належною і достатньою підставою для зупинення провадження у даній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження з квітня 2020р.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня ухвала суду про призначення вказаної вище судової експертизи по кримінальній справі №947/18841/20 (кримінальне провадження №42040162010000016), як, в свою чергу,відсутні до цього часуі будь-які відомості про таку ухвалу в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання позивача від 16.07.2020р. про зупинення провадження у даній справі на той момент було безпідставним, а тому, відповідно, суд 1-ї інстанції 23.07.2020р. дійшов помилкового та передчасного висновку про задоволення такого клопотання.

Одночасно суд апеляційної інстанції також вважає за доцільне наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання судами держав-учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами упродовж розумного строку.

Практика Європейського суду з прав людини з цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких є також: складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо.

Не вдаючись до детального аналізу практики Європейського суду з прав людини з питання, що розглядається, судова колегія звертає увагу, що реалізація завдання адміністративного судочинства та ефективне поновлення порушеного права неможливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.

Вимога ж стосовно дотримання строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає таке тривале і «невиправдане» зупинення провадження у даній справі щодо проходження публічної служби, яка повинна бути розглянута у розумний строк, але не більш як 2 місяці, «неприпустимим» та не відповідає завданню адміністративного судочинства.

При цьому, одночасно слід звернути увагу на те, що аналогічної правової позиції з цього питання дотримується і Верховний Суд, зокрема в своїй постанові від 17.02.2022р. у справі №160/11931/20.

За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом 1-ї інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючисьст.ст.308,311,312,315,320,321,328,329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року - скасувати та направити справу №420/3027/20 до суду першої інстанції - для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04.07.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко