Постанова

від 27.06.2022 по справі 120/15803/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15803/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

28 червня 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника позивача: Бурки В. Р.

представника відповідача: Ременяк С. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач 15.11.2021 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2020 за № 0033100705 та за №003308075.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що невказання відповідачем чітких підстав для проведення фактичної перевірки позивача призвело до фактичного перекручення законної мети її проведення. Адже, в такому разі контролюючий орган посилаючись лише на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) взяв собі за мету провести перевірку та дослідження тих питань господарської діяльності платника, які виходять за ті межі, які б визначалися підставою для проведення такої перевірки.

Зважаючи на відсутність в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 № 3834к будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, та суперечливість наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву підстав для такої перевірки фактичній меті її проведення, суд першої інстанції вважав, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно. Відповідно допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" призводять до відсутності правових наслідків такої.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що підстава фактичної перевірки, яка зазначена у наказі №3834к від 26.10.2020, а також висновки акту фактичної перевірки від 05.11.2020 №2318/02-32-07-05/24903037 вказують на те, що перевірка позивача здійснювалась в результаті отримання в установленому законом порядку інформації від державних органів, а саме листа Державної податкової служби України від 29.05.2020 за №1158/8/02-32 з додатками, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Крім того, скаржником зазначено, що ПК України не передбачено розкриття змісту інформації та фактів, які свідчать про можливе порушення платником податків податкового законодавства у наказі на призначення перевірки.

Також скаржником вказано, що працівника Головного управління ДПС у Вінницькій області було в повному обсязі дотримано вимоги ст. 81 ПК України щодо умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки.

Стосовно встановлених порушень відповідачем зауважено, що перевіркою встановлено, що позивачем не обладнано АЗС, що знаходиться за адресою вул. Замостянська, 92, м. Ямпіль, Вінницька обл., рівнемірами-лічильниками у кількості 3 од., відповідно до кількості резервуарів пального та не обладнано витратомірів-лічильників у кількості 2 од., на місці відпуску пального, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що відповідач жодним чином не обгрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Зазначено, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно посилання апелянта на лист ДПС України від 29.05.2020 за №1158/8/02-32, де міститься інформація про порушення ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" вимог законодавства в частині обігу пального зазначив, що про вказаний лист стало відомо лише в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, а саме, відповідач у своєму відзиві на позов повідомив про те, що вказаний лист слугував підставою для проведення перевірки. Проте жодного посилання на даний лист наказ відповідача про проведення фактичної перевірки не містить.

Крім того вказано, що у додатку до листа ДПС України від 29.05.2020 містилась інформація про адресу господарської одиниці, де знаходилось РРО, тобто, адреса можливого порушення Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Замостянська, 92, але у наказі на проведення фактичної перевірки від 26.10.2020 і в направленнях на її проведення вказана інша адреса для проведення перевірки: Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Комсомольська, 59.

Також позивачем вказано про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, перевірку проведено без належного повідомлення уповноважених осіб позивача про початок та підстави проведення перевірки та без їх присутності.

При цьому порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 28.06.2022 о 09:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

10.06.2022 до суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких Головним управлінням ДПС у Вінницькій області вказано, що фактичною підставою для перевірки стало отримання інформації про порушення ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" вимог законодавства в частині обігу пального. Джерелом цієї інформації став лист Державної податкової служби України від 29.05.2020 №1158/8/02-32. При цьому зазначено, що податкові повідомлення-рішення та наказ про проведення перевірки не можуть визнаватись незаконними у випадку, якщо за результатами перевірки не встановлено порушення, які стали підставою призначення такої перевірки.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приватне підприємство "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" зареєстроване як юридична особа 25.09.1997 та здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним". При цьому сторонами не заперечується та обставина, що підприємство отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 21.08.2019 № 02270314201900301 терміном дії з 21.08.2019 по 21.08.2024 за адресою фактичного провадження діяльності: вул. Замостянська, 92, м. Ямпіль, Вінницька область (АЗС).

26.10.2020 заступник начальника ГУ ДПС у Вінницькій області С. Ковальчук, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанов Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та № 148 від 29.12.2017 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України", ПК України та інших нормативно-правових актів, керуючись статтею 20, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України, видав наказ № 3834к "Про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО", яким наказано провести фактичну перевірку позивача за адресою: Вінницька область, Ямпільський район, м. Ямпіль, вул. Комсомольська, буд. 59, з 27.10.2020 терміном 10 діб за період з 01.01.2018.

На підставі направлень на перевірку від 27.10.2020 № 2434, 2433 та № 2432, посадовими особами контролюючого органу з 27.10.2020 розпочали проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 05.11.2020 № 2318/02-32-07-05/24903037.

У висновках цього акту, окрім іншого, зазначено про порушення позивачем:

- вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, а саме здійснення операцій з реалізації пального за період з 01.07.2019 по 01.09.2019 без реєстрації платником підакцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом. Загальна вартість реалізованого пального за вищевказаний період становить згідно наданими накладними на реалізацію, оборотно-сальдових відомостей 473982,37 грн.;

- вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме не обладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального у введених в експлуатацію резервуарів в кількості 3-х штук з 01.01.2020; відсутності реєстрації з 01.01.2020 в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі, в кількості 3-х штук та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованих на акцизному складі, в кількості 2-х штук Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри форма J (F) 0210301, подано; відсутність документів, що засвідчують відповідність вимогам законодавства та позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведених відповідно до законодавства, рівнемірів-лічильників, витратомірів-лічильників та резервуарів, або калібрування, проведеного відповідно до законодавства, для рівнемірів-лічильників.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки та за результатами розгляду відповідних матеріалів 14.12.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0033100705, яким до ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" застосована штрафна санкція на суму 473982,37 грн. на підставі п. 117.3 ст. 117 ПК України за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку;

№ 0033080705, яким до ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" застосована штрафна санкція на суму 100000 грн. на підставі п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України за не обладнання рівнемірами-лічильниками пального в кількості 3 шт. та витратомірами-лічильниками в кількості 2 шт.

Дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 22.10.2021 № 23902/6/99-00-06-03-01-06 хоч і скаргу ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" задовольнила частково, однак згадані вище податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Вважаючи, що оскаржувані рішення прийняті контролюючим органом на підставі незаконно проведеної перевірки, а тому не погоджуючись із правомірністю вказаних дій та рішень відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Положенням пункту 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15) від 20 вересня 2019 року (справа №0340/1931/18) та від 04.11.2021 (справа № 640/11902/19).

Тобто, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки Акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

При цьому колегія суддів також враховує, що за правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020), "оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства".

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд зазначив, що "перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення фактичної перевірки ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 № 3834к зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, однак не зазначені обставини, які чітко повинні визначати мету її проведення та власне самі фактичні підстави, що випливають із згаданої норми податкового законодавства щодо зазначеного платника податків.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

При цьому судом першої інстанції вірно вказано, що для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 1440/2045/18 та врахована судом першої інстанції.

Разом з тим слід зазначити, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Як вбачається зі змісту наказу відповідача від 26.10.2020 № 3834к, юридичною підставою для його прийняття та проведення фактичної перевірки позивача вказано підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Однак відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення підприємством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.

Окрім того, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Разом з тим у ході розгляду справи в суді першої інстанції, а саме у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив про те, що підставою для перевірки позивача стало отримання інформації про порушення ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" вимог законодавства в частині обігу пального, джерелом якої слугував лист ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32.

Виходячи із цього відповідач вважав, що ним було отримано у встановленому законодавством порядку інформацію від державного органу, яка свідчить про можливі (ймовірні) порушення платником податків законодавства, що і стало наслідком ініціювання контролюючим органом фактичної перевірки.

Проте, судом першої інстанції вірно зазначено, що жодного посилання на даний лист наказ ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення фактичної перевірки ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" № 3834к від 26.10.2020 не містить, а тому неможливо достеменно стверджувати, що саме ці обставини які у ньому викладені, а не будь-які інші повідомлення чи інформація інших органів, були фактичною підставою для проведення перевірки.

Таким чином контролюючий орган суто формально підійшов до оформлення цього наказу, не зазначивши у ньому предмет та мету проведення фактичної перевірки платника податків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.04.2022 у справі №440/6887/20.

Крім того, зі змісту листа ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32 слідує, що ДПС України зобов`язано територіальні органи ДПС здійснити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що допустили порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині проведення розрахункових операцій через РРО, з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД (для пального).

Однак, зміст вказаного листа ДПС України не містить інформації про необхідність проведення фактичної перевірки саме ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" за адресою: Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Комсомольська, буд 59.

При цьому з листа ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32 вбачається, що до цього листа було додано додаток в електронному вигляді. У вказаному додатку до листа містилася інформація про позивача ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" як особи, якою в чеках РРО не були вказані коди УКТ ЗЕД. При цьому, тут же міститься інформація про адресу господарської одиниці, де знаходиться РРО (тобто адреса можливого порушення) Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Замостянська, буд 92.

Натомість, у наказі на проведення фактичної перевірки № 3834к від 26.10.2020 та й направленнях на її проведення контролюючим органом вказана зовсім інша адреса для проведення перевірки: АДРЕСА_1 , яка не відповідає тій інформації, про яку йшла мова у листі ДПС України від 29.05.2020.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення фактичної перевірки жодних порушень вимог податкового законодавства, зазначених у листі ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32 (що стосується зазначення інформації в РРО) по відношенню до позивача виявлено не було.

Тобто, та інформація, яка була визначена контролюючим органом як підстава для проведення фактичної перевірки пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України свого належного підтвердження не знайшла та відповідних порушень із цього приводу в діяльності позивача виявлено не було.

Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, в цьому випадку відповідачем проведена перевірки не лише щодо дотримання позивачем вимог Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР, про який вказано у листі ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32, а й щодо дотримання інших вимог податкового законодавства, інформацію про можливі порушення якого відповідач від інших державних органів не отримував.

Таким чином зі змісту наведених вище листів ДПС України слідує, що контролюючим органом ставилася мета здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог податкового законодавства в сфері реєстрації розрахункових операцій (зазначення/не зазначення в чеках коду УКТ ЗЕД). Однак, та мета фактичної перевірки, яка зазначена у наказі № 3834к від 26.10.2020, а також висновки акту фактичної перевірки від 05.11.2020 № 2318/02-32-07-05/ НОМЕР_1 вказують на те, що перевірка позивача також здійснювалась із зовсім інших питань ніж ті, що вказані у листі ДПС України. Тим більше, що і адреса за місцем проведення господарської діяльності позивача, яка вказані в листі ДПС України від 29.05.2020 за № 1158/8/02-32 (м. Ямпіль, вул. Замостянська, буд 92) відрізняється від тієї, яка вказана у наказі про проведення фактичної перевірки (м. Ямпіль, вул. Комсомольська, буд 59). І жодних відомостей про те, що в контролюючого органу була наявна інформація про можливі порушення ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" вимог податкового законодавства саме за адресою м. Ямпіль, вул. Комсомольська, буд 59, відповідачем до матеріалів справи надано не було. До того ж у наказі про проведення фактичної перевірки не вказано про те, що лист ДПС України є підставою для проведення такої перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтверджували, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача, була інформація про можливі порушення підприємством вимог податкового законодавства за місцем здійснення його господарської діяльності за адресою: м. Ямпіль, вул. Комсомольська, буд 59. Адже у такому наказі відповідача № 3834к від 26.10.2020 відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та на підставі яких відомостей або документів (дата, номер) були встановлені можливі факти сумнівності у діяльності позивача.

Тому, невказання відповідачем чітких підстав для проведення фактичної перевірки позивача призвело до фактичного перекручення законної мети її проведення. Адже, в такому разі контролюючий орган пославшись лише на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України взяв собі за мету провести перевірку та дослідження тих питань господарської діяльності платника, які виходять за ті межі, які б визначалися підставою для проведення такої перевірки.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.10.2020 № 3834к будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, та суперечливість наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву підстав для такої перевірки фактичній меті її проведення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно. Відповідно суд приймає доводи позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ПП "ЯМПІЛЬ-ТЕХЕНЕРГО" призводять до відсутності правових наслідків такої.

Аналогічний правовий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом за результатами розгляду спорів із подібними правовідносинами, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 120/5229/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 14.12.2020 за № 0033100705 за №003308075 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

При цьому наведені висновки безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятих відповідачем рішень та дають самостійні підстави для їх скасування, а тому відсутні підстави для перевірки інших обгрунтувань сторін, в тому числі по суті зафіксованих перевіркою порушень вимог податкового законодавства, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 в справі № 826/17123/18.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 липня 2022 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.