Постанова

від 28.06.2022 по справі 120/507/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/507/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

29 червня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В.,

представника позивача: Кучерявої І.П.

представників відповідача: Пенської О.Ю., Дубіцької Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, Управління), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.03.2020:

-№0010713305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, за основним платежем-123 622,02 грн., за штрафними санкціями-30905,51 грн.;

-№0010863305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, за основним платежем-10 301,84 грн., за штрафними санкціями-2 575,46 грн.;

-№0010673305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем - 348 563 грн., за штрафними санкціями - 87 140,75 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представники відповідача заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 13.01.2020 проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), результати якої зафіксовано в акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 02.03.2020 №761/3305-2366617052.

За змістом вказаного акту зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

-п. 177.2 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено оподатковуваний чистий дохід на 686789,00, в т.ч. за 2018 рік - 342765,00 грн., за 2019 рік - 344024 грн. Відповідно до п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі -123622,02 грн., в т.ч. за 2018 рік - 61697,70 грн., за 2019 рік - 61924,32 грн.;

-п.16-1, Підрозділ 10, розділ ХХ Перехідних положень ПК України, а саме занижено чистий оподатковуваний дохід на 686789,00 грн., в т.ч. за 2018 рік - 342765,00 грн., за 2019 рік - 344024 грн., на який нараховується військовий збір. Податкове зобов`язання платника податків, визначене за результатами перевірки складає - 1031,84 грн., в т.ч. за 2018 рік - 5141,48 грн., за 2019 - 5160,36 грн.;

-п.п. г) п. 198.5 ст.198, п.187.1, ст.187, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету у сумі - 348563 грн., у тому числі за грудень 2018 року - 198368, січень 2019 року - 132510 грн., серпень 2019 року-17685 грн.

Зокрема, перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2017-2019 роках відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановленого в ході перевірки, виявлено розбіжності на суму 4876072,00 грн., в т.ч. завищення загального оподатковуваного доходу за 2017 рік в сумі 536387, грн., завищення загального оподатковуваного доходу за 2018 рік в сумі 4891607,00 грн., заниження загального оподатковуваного доходу за 2019 рік в сумі 551922,0 грн. у зв`язку із невірним його обрахунком, а саме, що: протягом 2017 року ФОП ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок виручку у грошовій формі за реалізовані міндобрива та надані послуги у рослинництві в загальній сумі 712336,00 грн. (в т.ч. ПДВ 118723,00грн.), сума загального оподатковуваного доходу без ПДВ -593613,00 грн.; протягом 2018 року ФОП ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок виручку у грошовій формі за реалізовану кукурудзу та надані послуги у рослинництві в загальній сумі 5561452,00 грн. (в т.ч. ПДВ 926909,00грн.), сума загального оподатковуваного доходу без ПДВ - 4634543,00 грн.; протягом 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок виручку у грошовій формі за реалізовану сільгосппродукцію та надані послуги у рослинництві в загальній сумі 4111662,00 грн. (в т.ч. ПДВ 685277,00грн.), сума загального оподатковуваного доходу без ПДВ, - 3426385,00 грн.

Також, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації за 2017-2019 роки з даними, визначеними в ході перевірки, встановлено розбіжності на суму 5562861,00 грн., в т.ч. завищення за 2017 рік в сумі -536387,00 грн., завищення за 2018 рік в сумі - 5234372,00 грн., заниження за 2019 рік в сумі -207898,00 грн.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки, що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_1 , встановлено заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету на 123622,02 грн., в т.ч. за 2018р. на 61697,70грн., за 2019р. на 61924,32 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, занижено суму військового збору на 10301,84 грн., в т.ч. за 2018р. 5141,48 грн., за 2019р. 5160,36 грн., у зв`язку із заниженням чистого оподатковуваного доходу за 2018рік 342765,00 грн., за 2019 рік 344024,00 грн.

Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.п. г п. 198.5 ст. 198, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 348563 грн., у тому числі за грудень 2018 р. - 198368 грн., січень 2019 р. - 132510 грн., серпень 2019 р.- 17685грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. г п. 198.5 ст. 198 ПК України, не нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу (виходячи з вартості їх придбання), за товарами/послугами, у разі якщо такі товари/послуги, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у результаті чого занижено податок на додану вартість на 205212 грн., у тому числі за грудень 2018 р. -205212 грн., виходячи з наступного. ФОП ОСОБА_1 у 2018 році були придбані товарно-матеріальні цінності (товари), які в подальшому не були реалізовані (продаж, переробка, тощо), та які згідно наданих до перевірки довідок про залишки ТМЦ, не значаться у залишках товарів станом на 31.12.2018, а отже використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Придбані товари відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 267545,64 грн.

В зв`язку з виявленими порушеннями, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 25.03.2020 №0010713305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, за основним платежем - 123 622,02 грн., за штрафними санкціями - 30 905,51 грн.;

-від 25.03.2020 №0010863305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, за основним платежем - 10 301,84 грн., за штрафними санкціями - 2 575,46 грн.;

-від 25.03.2020 №0010673305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем - 348 563 грн., за штрафними санкціями - 87 140,75 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

В силу пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід-будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Ст.177 ПК України передбачено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

У п.177.1 ст.177 ПК України закріплено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПК України).

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст.177 ПК України).

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.85.2 ст. 85 ПК України зазначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, зокрема належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку па додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

За змістом п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, зокрема належать:

177.4.1. витрати до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку па додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця:

177.4.1. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п.177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.2. Не включаються до складу витрат підприємця:

- витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем: витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

- документально не підтверджені витрати.

Згідно п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України зокрема не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п. 165.1 ст. 165 ПК України).

Так, за змістом Акта перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснював оптову торгівлю кукурудзою та наданням послуг у рослинництві, а також орендував 5 паїв на яких вирощував с/г продукцію.

Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних у 2018 році підприємцем виписано та зареєстровано: 19 податкових накладних на реалізацію кукурудзи в кількості 1141,74 т на суму 3975108,41 грн., 1 податкова накладна на реалізацію насіння кукурудзи в кількості 130 од. на суму 332100,00 грн., 7 податкових накладних на надання послуг у рослинництві на суму 781436,00грн.

Загальна сума, на яку виписані та зареєстровані податкові накладні становить 5088645,00 грн. (без ПДВ).

Згідно банківських виписок щодо розрахунку за реалізовану продукцію (надані послуги), надходження склали 4634543,00 грн., розбіжність склала 452102,00 грн., яка, як зазначає відповідач, являється дебіторською заборгованістю і не є доходом. Про суму вказаного боргу також свідчить довідка про наявність дебіторської заборгованості станом на 01.01.2019 в сумі 452102,00 грн.

В той же час, не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що податковим органом при визначенні суми доходу бралися до уваги суми поворотної фінансової допомоги, з огляду на наступне.

Так, у п.1.19. акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 отримав суму фінансової допомоги: встановлено отримання поворотної фінансової допомоги від ПП "Гурівецьке" терміном на 1 рік, яку підприємець отримав відповідно п/д №144 від 03.12.2019 в сумі 80000,00 грн., п/д №157 від 06.12.2019 р. в сумі 150000,00 грн. Проте, зазначена сума отриманої позивачем та описаної в акті поворотної фінансової допомоги не була включена до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

В свою чергу, решта сум наданих/отриманих ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період не описувались в акті, оскільки такі суми вже були повернуті платником відповідним надавачам (позивачальникам).

Поряд з цим, апелянтом в декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік вказано валовий дохід в сумі 9526150,00 грн. Разом з тим, згідно обрахунків та відомостей податкового органу, отриманих за результатами проведеної перевірки валовий дохід останнього за 2018 рік становить 4634543,00 грн.

Згідно з п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

За визначенням наведеним у пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України поворотна фінансова допомога-сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до виданих накладних, податкових накладних які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_2 в 2019 року зареєстровано 11 податкових накладних на реалізацію кукурудзи в кількості 725,07 т на загальну суму 2754084,89 грн. (без ПДВ), та 7 податкових накладних на надання послуг у рослинництві.

При цьому, із відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних слідує, що у 2019 році підприємцем отримані податкові накладні які зареєстровані в даному реєстрі: 12 податкових накладних на отримання кукурудзи в кількості 475,82 т. на суму 1567120,00 грн. Також відповідно до закупівельних відомостей у населення було закуплено кукурудзи 171,7 т. на суму 721140,00 грн. Погашена кредиторська заборгованість в сумі 180000,00 грн. Також підприємцем на орендованих паях вирощено та реалізовано 77,55 т. кукурудзи, вартість витрат склали 270942,79 грн. Всього витрат на ТМЦ 2739202,79 грн.

Витрати на оплату праці склали 15852,23 грн., це виплачена заробітна плата з якої не сплачені ПДФО, військовий збір та ЄСВ.

Інші витрати складають: ЄСВ за себе 10000,00 грн., виплати за оренду паїв 8869,80 грн., витрати на дизпаливо та міндобрива (відповідно до касових чеків) 301020,91 грн.

Всього витрати за 2019 рік складають 3081114,50 грн.

У поданій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік підприємцем ОСОБА_1 задекларовані витрати в сумі 2873215,60 грн., що менше ніж підтверджено перевіркою на 207898,80 грн. Разом з тим, в позовній заяві позивач вказує витрати в сумі 3585556,00 грн.

В матеріалах даної адміністративної справи містяться відомості щодо валового доходу ФОП ОСОБА_2 : за 2018 рік врахованого податковим органом, по операціях з: ПП "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631) на суму 772703,67 грн.; з ТОВ "Колодій і партнери" (код ЄДРПОУ 41407413) на суму 1154253 грн.; ТОВ "Теплицький насіннєвий завод" (код ЄДРПОУ 33209187) на суму 334100 грн.; ТОВ "Зелений вал "Філія"Солотвинська фабрика" (код ЄДРПОУ 32937106) на суму 1015875,60 грн.; з ФГ "Лідія-К" (код ЄДРПОУ 33696984) на суму 340833,30 грн.; ТОВ "Греїн-Експорт" (код ЄДРПОУ 33202904) на суму 1016776,67 грн. Всього на суму 4634543,00 грн. (а.с.220 том. 1); за 2019 рік врахованих податковим органом, по операціях з: ПП "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631) на суму 1567120 грн.; закупівельні відомості від населення на суму 721140 грн., ТОВ "Світ Агротехніки" (код ЄДРПОУ 36947647) на суму 37000 грн.; ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 31109157) на суму 150000 грн.; ТОВ "Захід Агробізнес" (код ЄДРПОУ 37022936) на суму 78156,16 грн.; ТОВ "Хімпромбізнес" (код ЄДРПОУ 40598318) на суму 25000 грн.; ТОВ "Трейдагрохімцентр" (код ЄДРПОУ 42023890) на суму 240417 грн.; ТОВ "Хім агро резерв" (код ЄДРПОУ 41782517) на суму 83319,6 грн.; ТОВ "Євровектор Плюс" (код ЄДРПОУ 39286927) на суму 21754,16 грн.; ТОВ "Український солод" (код ЄДРПОУ 30825170) на суму 22589,42 грн.; ТОВ "Тайм-Ойл" на суму 89016,13 грн.; ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 10880 грн.; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на суму 15852,23 грн., Козятинська ДПІ сплата ЄСВ - 10000 грн., орендна плата за паї - 8869,8 грн. Всього на суму 3081114,5 грн.

Вказані суми валового доходу за 2018 рік та витрати за 2019 рік не заперечувалися представником позивача.

З огляду на зазначене, колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що поворотна фінансова допомога включена податковим органом до складу його валового доходу у періоді, що перевірявся.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 №0010713305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, за основним платежем - 123 622,02 грн., за штрафними санкціями - 30905,51 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.03.2020 №0010863305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, за основним платежем - 10 301,84 грн., за штрафними санкціями - 2 575,46 грн. є правомірними та не підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 25.03.2020 №0010673305, колегія суддів виходить із такого.

Підпунктом "г" п. 198.5 ст.198 ПК України регламентовано, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В силу п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з Акту від 02.03.2020 в ході проведення перевірки податковим органом встановлено заниження задекларованих фізичною особою-підприємцем показників у рядку 4.1 декларацій з податку на додану вартість "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п. 199.1 ст.199 ПК України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою" всього у сумі 267545,64 грн., у тому числі за грудень 2018 р.-267545,64 грн.

Податковим органом з`ясовано, що ФОП ОСОБА_1 у 2018 році були придбані товарно-матеріальні цінності (товари), які в подальшому не були реалізовані (продаж, переробка, тощо), та які згідно наданих до перевірки довідок про залишки ТМЦ, не значаться у залишках товарів станом на 31.12.2018, а відтак останні використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Придбані товари відповідно до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) на загальну суму ПДВ 267545,64 грн., а саме: ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", товар - насіння соняшника, ПН №9 від 02.04.2018 на суму 24763,97 грн. (5, 4 тони), ПН №58 від 06.04.2018 на суму 57782,59 грн. (12,6 тон), ПН №67 від 06.04.2018 на суму 36687,36 грн. (8 мішків); ТОВ "Захід Агробізнес" товар-насіння соняшника, ПН №338 від 16.04.2018 на суму 64499,94 грн. (15 мішків); ТОВ "Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія", товар цукор-пісок, ПН №89 від 20.11.2018 на суму 242000,04 грн. (22 тони), ПН №119 від 22.11.2018 на суму 40000 грн. (3,636 тон), ПН №128 від 23.11.2018 на суму 92000 грн. (8,364 тон); ПІІ "Гурівецьке", товар соняшник, ПН №1 від 18.09.2018 на суму 148980 грн. (19,1 тон), ПН №2 від 18.09.2018 на суму 149760 грн. (19,2 тон), ПН №3 від 19.09.2018 на суму 149760 грн. (19,2 тон), ПН №4 від 19.09.2018 на суму 149760 грн. (19,2 тон), ПН №5 від 19.09.2018 на суму 149760 грн. (19,2 тон), ПН №6 від 20.09.2018 на суму (19,2 тон).

Відповідно до самостійно поданих декларацій по ПДВ перевіркою встановлено, що підприємцем задекларовано до сплати суми ПДВ: за 2017р. - 0 грн., за 2018 р. - 0 грн., за 2019 р. - 37788,00 грн. Перевіркою встановлено що позивач здійснював оптову торгівлю кукурудзою.

Як стверджує апелянт, податковим органом залишено поза увагою, що станом на 31.12.2018 року товарно-матеріальні цінності перебували на тимчасовому зберіганні за договорами схову, проте як зауважено представником відповідача, дана обставина не спростовує той факт, що вищезазначені договори зберігання до перевірки не надавались. Натомість підтверджується, що дослідження первинних документів здійснювалось суцільним порядком, тобто перевіркою було охоплено всі наявні масиви інформації без винятку.

Не надано апелянтом доказів складання ним не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і реєстрації в ЄРПН, в терміни встановлені ПК України, податкових накладних по операціях зі зберігання придбаного товару.

При цьому, позивачем ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не спростовано тієї обставини, що хоча ним під час перевірки і підтверджена відсутність залишків нереалізованих товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2018, проте не надано до перевірки договорів зберігання та не підтверджено факту належного складання та реєстрації податкових накладних по господарських операціях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0010673305.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 25.03.2020 №0010863305, колегія суддів зазначає слідуюче.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як з`ясовано із матеріалів справи, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом встановлено, що на порушення п.п. 1.2, 1.3 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, занижено суму військового збору на 10301,84грн., в т.ч. за 2018р. 5141,48грн., за 2019р. 5160,36грн., у зв`язку із заниженням чистого оподатковуваного доходу за 2018рік 342765,00грн., за 2019рік 344024,00грн.

Вказане порушення, стало підставою для застосування ГУ ДПС у Вінницькій області до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій передбачених ст.123 ПК України, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 304, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 липня 2022 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.