Рішення

від 03.07.2022 по справі 912/343/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 рокуСправа № 912/343/22 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/343/22

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури, вул. Є Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОНТО-ГРУП", вул. Соборна, 20, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 32 790,88 грн

Представники сторін:

від прокуратури - Іваніщева Т.І.прокурор, посвідчення № 058789 видане 17.02.2020;

від позивача - Лакатош В.І., довіреність № 05879від 17.12.20 головний спеціаліст відділу орендних відноси, посвідчення №197 видане 26.04.2019, витяг з ЄДР;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (далі - Управління комунальної власності, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОНТО-ГРУП" (далі - ТОВ "ПРОНТО-ГРУП", відповідач) про стягнення 30 337,65 грн заборгованості та 2 453,23 грн пені, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору від 19.10.2015 №12/17 оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Пацаєва, 6, в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №912/343/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання призначено на 17.03.2022 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

16.03.2022 від Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури до суду надійшов лист №15/2-1312-22 від 15.03.2022, за змістом якого прокурор просить підготовче засіданні у справі №912/343/22 провести без його участі.

17.03.2022 суд відкрив підготовче засідання та протокольною ухвалою оголосив перерву в підготовчому засіданні без визначення дати наступного засідання з огляду на введення воєнного стану.

Ухвалою суду від 03.05.2022 призначено підготовче засідання на 23.05.2022 о 10:30 год.

Позивач явку повноважного представника в засідання суду не забезпечив, належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання. Письмової позиції щодо заявленого прокурором позову позивачем до суду не подано.

Представник відповідача в підготовчому засіданні участі не брав.

Господарський суд ухвалою від 23.05.2022 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження у справі №912/343/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.06.2022 о 13:45 год.

17.06.2022 суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 17.06.2022 судом оголошено перерву на 04.07.2022 о 14:00 год.

04.07.2022 в судовому засіданні брали участь прокурор та позивач, які підтримали заявлені позовні вимоги. Відповідач явку повноважних представників не забезпечив. Відповідачем відзив на позов суду не подано.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвали суду від 21.02.2022, 17.03.2022, 23.05.2022, 17.06.2022 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Соборна, 20, м. Кропивницький, 25006.

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду від 21.02.2022, 17.03.2022, 23.05.2022, 17.06.2022 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/343/22 в судовому засіданні 04.07.2022 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.07.2022 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи прокурора та позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших ociб.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- також у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їx захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у cпpaві № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їx захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функцій у спірних правовідносинах.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організації чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як державні органи. До зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у cправi № 4/166«Б», від 08.02.2019 у cправi № 915/20/18).

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у cпpaві "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач i відповідач, яким надаються piвні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, як прямо передбачені законом.

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 286, ч. 6 ст. 231 ГК України, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності i вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевого бюджету належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що неотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє можливості спрямовувати кошти бюджету на реалізацію програм, соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо. Також, ненаповнення міського бюджету зачіпає економічні інтереси держави в ocoбi органів місцевого самоврядування, дискредитує державну політику у сфері сплати орендної плати.

За приписами ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" місцеве самоврядування з Україні є гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду- жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових ociб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції i законів України.

Згідно ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування згідно ст. 25 Закону правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 11 вказаного Закону виконавчими органами міських рад є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій повноважень місцевого самоврядування.

Згідно ст. 142 Конституції України та ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною i фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме i нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл: селищ, міст, районів у містах від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме i нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Згідно п. 1.5 Положення про управління комунальної власності, затвердженого рішенням Кропивницької міської ради від 02.02.2021 №53, управління є спеціально уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького, крім житлового фонду (за винятком квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, які підлягають передачі у власність громадянам України) та земельних ділянок (далі майно комунальної власності), в межах повноважень, визначених у цьому Положенні.

Таким чином, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Зокрема, Управління комунальної власності, відповідно до п. 4.1.7 вищевказаного Положення має право звертатися до суду за захистом cвoїx порушених або оспорюваних прав i охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття, передбачених чинним законодавством, заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, бути позивачем i відповідачем у судах, виступати цивільним позивачем у кримінальних справах, користуватись yciма процесуальними правами.

За статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди комунального майна здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідних орендареві для здійснення підприємницької діяльності. 3 аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, доходи місцевого бюджету у вигляді орендної плати.

На запит прокуратури, позивачем у листі №24/17-у від 12.01.2022 надано інформацію щодо стану сплати орендної плати за використання комунального майна в т.ч. відповідачем у справі, за приміщення по вул. Пацаєва, 6 (а.с. 13), з якої вбачається, що заборгованість відповідача триває протягом 8 місяців.

За результатами вивчення стану законності у сфері раціонального та ефективного використання комунального майна в порядку статті 23 Закону України " Про прокуратуру" прокурор листом від 19.01.2022 звернувся до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, в якому просив надати документи відносно окремих суб`єктів господарювання, в тому числі ТОВ "ПРОНТО - ГРУП", та повідомив про намір звернутись до суду (а.с. 14).

Однак, Управлінням комунальної власності Кропивницької міської ради не вчинено відповідних процесуальних дій, в межах своїх повноважень, для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов`язань та наповнення міського бюджету, що підтверджується листом Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького від 24.01.2022 за вих. №73/17-у (а.с. 15).

У зв`язку з наведеним, судом встановлено достатньо підстав для звернення керівника Кіровоградської місцевої прокуратури з позовом в інтересах держави в ocoбi Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького до господарського суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган місцевого самоврядування не здійснює свої повноваження в спірних правовідносинах, внаслідок чого стало ненадходження коштів від орендної плати за користування комунальним майном до міського бюджету та неповерненням комунального майна.

19.10.2015 між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (Орендодавець) та ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" (Орендар) укладено Договір №12/17 оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Пацаєва, 6 (далі - Договір, а.с 16-19).

За умовами даного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене комунальне майно нежитлове приміщення загальною площею 52 кв. м, за адресою: м. Кропивницький, вул. Пацаєва, 6, для здійснення побутового обслуговування населення, що знаходиться на балансі КП "ЖЕО №4 КМР", вартість якого визначено відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, яка складає 94 956 грн. без урахування ПДВ (п. 1.1. Договору).

На виконання умов Договору, згідно акта прийому-передачі від 19.10.2015 (а.с.20) Орендодавець передав Орендарю у строкове платне користування вищевказане приміщення.

Строк дії Договору визначений до 19.10.2017 (п.п. 11.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за перший місяць оренди становить 395,65 грн без урахування ПДВ i перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати індексується щомісячно на офіційно встановлений індекс інфляції.

Згідно Додаткової угоди від 05.06.2020 до Договору (а.с. 23) сторонами викладено п. 1.1. Договору у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 73,6 кв. м, за адресою: м. Кропивницький, вул. Пацаєва, 6 для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, вартість якого визначено відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, станом на 04.06.2020 яка складає 369 840 грн без урахування ПДВ".

Відповідно до п. 2 вказаної Додаткової угоди від 05.06.2020 п.3.2. Договору викладено в такій редакції: "Орендна плата за перший місяць оренди, після внесення змін, становить 2465,60 грн без урахування ПДВ i перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати індексується щомісячно на офіційно встановлений індекс інфляції."

Також, продовжено термін дії Договору на 2 роки і 11 місяців, а саме до 05.05.2023 року (п. 3 Додаткової угоди).

Договір та Додаткова угода до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до вимог п. 5.2 Договору, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно i в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте, всупереч вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 5.2 Договору оренди, Орендар у встановлений строк взяті на себе зобов`язання не виконує, орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю в неповному обсязі, у зв`язку з чим за Орендарем значиться заборгованість за період з червня 2021 року по січень 2022 року включно станом на дату подання позову становить згідно довідки позивача 30 337,65 грн (а.с. 25). Вказане стало підставою пред`явленого прокуратурою даного позову.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку та доданої до позовної заяви довідки (а.с. 25) заборгованість відповідача по Договору оренди від 19.10.2015 № 12/17 становить:

станом на 01.06.2021 сума боргу складала 4000,00 грн;

на 01.07.2021 сума орендної плати за червень 2021 року складала 3248,39 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 7248,39 грн;

на 01.08.2021 сума орендної плати за липень 2021 року складала 3254,87 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 10503,26 грн;

на 01.09.2021 сума орендної плати за серпень 2021 року складала 3258,14 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 13761,40 грн;

на 01.10.2021 сума орендної плати за вересень 2021 року складала 3251,63 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 17013,03 грн;

на 01.11.2021 сума орендної плати за жовтень 2021 року складала 3290,64 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 20303,67 грн;

на 01.12.2021 сума орендної плати за листопад 2021 року складала 3320,26 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 23623,93 грн;

на 01.01.2021 сума орендної плати за грудень 2021 року складала 3346,82 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 26970,75 грн;

на 01.02.2022 сума орендної плати за січень 2022 року складала 3366,90 грн, сплачено - 0,00 грн, заборгованість склала 30337,65 грн.

На адресу ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" Управлінням комунальної власності 27.04.2021 за вих №382/17-у направлено вимогу про сплату заборгованості за договором оренди в розмірі 29734,00 грн (а.с. 27).

Однак, відповідачем борг не сплачено, про результати розгляду вимоги Управління не повідомлено.

Несплата ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" орендної плати за договором оренди в розмірі 29734,00 грн і стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

Правовідносини оренди майна (найму) врегульовані Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а щодо оренди державного та комунального майна також застосовується Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною першою ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені, зокрема, місцевими радами управляти майном (ст. 287 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умови договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

В статті 286 ГК України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992, який діяв на час укладення Договору, та Законом № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності з 01.02.2020, встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Листом Державної фіскальної служби України від 03.02.2016 № 2216\6\99-99-19-03-02-15 роз`яснено, що операції з оплати орендної плати за надане в оренду державне майно не є об`єктом оподаткування при дотриманні таких умов: в оренду надається цілісний майновий комплекс державного підприємства (його структурного підрозділу); орендодавцем за договором виступає орган державної влади; орендні платежі у повному обсязі зараховуються до Державного бюджету України.

Пунктом 1.1 Положення про управління комунальної власності, затвердженого рішенням Кропивницької міської ради від 02.02.2021 №53, визначено, що управління є виконавчим органом Кропивницької міської ради, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане Виконавчому комітету Кропивницької міської ради, міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом функціональнихповноважень.

При отриманні в майбутньому коштів з орендної плати за вказаним договором оренди комунального майна, Управління комунальної власності Кропивницької міської ради зобов`язано iз суми такої операції перерахувати до бюджету податок на додану вартість.

Враховуючи викладене, та те, що кошти від орендної плати в повному обсязі зараховуються на рахунок Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, а не до бюджету, тому вказане Управління зобов`язане включати податок на додану вартість до ціни вартості орендної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 327 ЦК України - управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає iз договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 9.1 розділу 9 Договору оренди визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку позивача (довідка про орендну плату) за період з червня 2021 по січень 2022 відповідачу нарахована орендна плата з ПДВ в сумі 26337,65 грн та до стягнення також включено залишок заборгованості станом на 01.06.2021 в розмірі 4 000,00 грн.

Разом з цим, суд враховує, що Господарським судом Кіровоградської області (суддя Тимошевська В.В.) 18.06.2021 видано судовий наказ № 912/1818/21 про стягнення з ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" на користь Управління комунальної власності Кропивницької міської ради 18 125,62 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Пацаєва, 6 та 1317,93 грн пені.

Вказаний судовий наказ набрав законної сили 20.09.2021.

Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу у справі № 912/1818/21, заборгованість, заявлена до стягнення за даним судовим наказом охоплює період нарахування з червня 2020 по травень 2021 включно.

Позивачем у поясненнях від 04.07.2022 зазначено, що у справі №912/1818/21 в довідці про орендну плату при розрахунку помилково зазначена сума оплати боржником - 18 000,00 грн, в той час як згідно банківських виписок ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" на користь Управління комунальної власності Кропивницької міської ради за договором оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Пацаєва, 6 за спірний період сплачено 14 000,00 грн.

Тому, згідно наведеного в позовній заяві розрахунку та доданої до позовної заяви довідки (а.с. 25) заборгованість відповідача по Договору оренди від 19.10.2015 № 12/17 станом на 01.06.2021 складала 4000,00 грн.

Таким чином, заборгованість по орендній платі у розмірі 4 000,00 грн, яка заявлена до стягнення у даній справі станом на 01.06.2021 не стягнута з ТОВ "ПРОНТО-ГРУП" за судовим наказом від 18.06.2021 у справі № 912/1818/21.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за Договором в загальному розмірі 30 337,65 грн, в результаті чого господарський суд доходить висновку, що сплату суми заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором за період з червня 2021 року по січень 2022 року в розмірі 30337,65 грн є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, посилаючись на пункт 9.2 Договору, Прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення в сумі 2 453,23 грн за період нарахування пені з 01.07.2021 по 01.01.2022.

Відповідно до пункту 9.2 Договору у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу Орендар на вимогу орендодавця зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно умов Договору, орендна плата сплачується не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 3.2.).

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем платежів з орендної плати за період з червня 2021 по січень 2022 (а.с.25).

Разом з тим, позивачем не зазначено період виникнення заборгованості в розмірі 4000,00 грн, що утворилась станом на 01.06.2022, тому нарахування пені на вказану заборгованість є неможливим у даній справі, через відсутність відомостей щодо строку виконання відповідачем такого зобов`язання, окрім повідомленої позивачем інформації щодо наявного такого боргу станом на 01.06.2022.

Згідно позовних вимог та поданого розрахунку, до стягнення заявлено пеню в загальному розмірі 2 453,23 грн грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені (а.с. 26), суд встановив невідповідність матеріалам справи зазначений у розрахунку борг, на який нараховано пеню, та помилки у періоді нарахувань.

Зокрема, позивачем не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд наводить наступний розрахунок пені в межах визначеного позивачем періоду, з урахуванням правильних боргових періодів та сум заборгованості:

- за період прострочення з 01.07.2021 по 02.08.2021 на суму боргу 3 248,39 грн пеня становить 45,03 грн;

- за період прострочення з 03.08.2021 по 31.08.2021 на суму боргу 6 503,26 грн пеня становить 82,67 грн;

- за період прострочення з 01.09.2021 по 30.09.2021 на суму боргу 9 761,40 грн пеня становить 133,99 грн;

- за період прострочення з 01.10.2021 по 01.11.2021 на суму боргу 13 013,03 грн пеня становить 193,95 грн;

- за період прострочення з 02.11.2021 по 30.11.2021 на суму боргу 16 303,67 грн пеня становить 227,80 грн;

- за період прострочення з 01.12.2021 по 01.01.2022 на суму боргу 19 623,93 грн пеня становить 304,84 грн,

а всього 988,28 грн.

Згідно поданого розрахунку позивач не нараховує пеню на прострочення зобов`язань по періоду оплати з 01.01.2022.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 988,28 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОНТО-ГРУП" (вул. 50 років Жовтня (Соборна), 20, м. Кропивницький, 25006, і.к. 37427051) на користь Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, і.к. 37623993) - 30 337,65 грн заборгованості по орендній платі та 988,28 грн пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОНТО-ГРУП" (вул. 50 років Жовтня (Соборна), 20, м. Кропивницький, 25006, і.к. 37427051) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25000, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, і.к. 02910025, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кропивницькій окружній прокуратурі (на електронну пошту через систему "Електронний суд"), Кіровоградській обласній прокуратурі (на електронну пошту oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Управлінню комунальної власності Кропивницької міської ради (на електронну пошту vlasnist@krmr.gov.ua), Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОНТО-ГРУП" (вул. Соборна, 20, м. Кропивницький, 25006).

Повне рішення складено 05.07.2022.

Суддя В.Г. Кабакова