Ухвала

від 04.07.2022 по справі 379/540/22

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/540/22

Провадження № 2-з/379/8/22

УХВАЛА

05 липня 2022 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі судді Шабрацького Г.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , особа, яка може отримати статус учасника справи - відповідача: ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заяву мотивує тим, що 16.04.2021 року ухвалою Ставищенського районного суду Київської області було задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12018110290000047, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018, про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було закрите на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Даною ухвалою суду залишено без розгляду цивільні позови ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням на загальну суму 365 901.99 грн.

Закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням терміну притягнення обвинуваченого до відповідальності є нереабілітуючою обставиною та не звільняє його від зобов`язання відшкодувати завдану майнову шкоду. На сьогоднішній день відповідач ОСОБА_4 лише відшкодував 6000 грн. А після закриття кримінального провадження взагалі відмовився відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду.

За клопотанням ОСОБА_1 16.08.2018 ухвалою Таращанського районного суду Київської області в рамках кримінальне провадження № 12018110290000047, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018 року, було накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 . Дана ухвала набрала законної сили 16.08.2018 року.

28.06.2022 заявниця отримала ухвалу Ставищанського районного суду Київської області від 23.06.2022 року, згідно якої було задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката Заліського Б.С. та скасовано арешт, накладений ухвалою Таращанського районного суду від 16.08.2018 на земельну ділянку, кадастровий номер 3224480500:02:006:0021, загальною площею 2,53 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Великоберезянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що належить боржнику на підставі державного акта серія ЯА № 580083, який виданий 09.11.2006 року, номер запису про право власності: 23393194; житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2009 року, яке видане виконавчим комітетом Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, загальною вартістю 52 333 грн. (п`ятдесят дві тисячі триста тридцять три грн.), номер запису 469 в книзі 2.

Дізнавшись про те, що заявниця має намір звернутися до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_2 може відчужити майно, яке йому належить.

Виходячи із цього, заявниця просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви та накласти арешт накласти арешт на майно, яке належить боржнику ОСОБА_2 , та яке складається з:

земельної ділянки, кадастровий номер 3224480500:02:006:0021, загальною площею 2,53 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Великоберезянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що належить боржнику на підставі державного акта серія ЯА № 580083, який виданий 09.11.2006 року, номер запису про право власності: 23393194;

житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності від 23.06.2009 року, яке видане виконавчим комітетом Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, загальною вартістю 52 333 грн. (п`ятдесят дві тисячі триста тридцять три грн.), номер запису 469 в книзі 2.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову до його пред`явлення, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, а тому в порядку ч.13 ст. 7 ЦПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У постанові Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України чітко визначені вимоги, що пред`являються до форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Ознайомившись зі змістом заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам, визначеним положеннями вищевказаної норми права.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

В порушення вказаних вимог заявником не зазначено у своїй заяві про забезпечення позову предмет позову (п.3), ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п.5), пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п.6).

Суд також зауважує, що звертаючись до суду із заявою про застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно заявниця не додає до своєї заяви жодних доказів на підтвердження як факту самого існування цих об`єктів нерухомого майна земельної ділянки, кадастровий номер 3224480500:02:006:0021, загальною площею 2,53 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Великоберезянської сільської ради Білоцерківського району Київської області та житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , так і відомостей про її власника. Також заява не містить обґрунтування необхідності застосування судом саме таких заходів забезпечення позову, що вказані у заяві.

Внаслідок вказаних порушень суд позбавлений можливості перевірити дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також перевірити, чи не будуть порушувати застосовані судом заходи забезпечення позову права інших осіб, та чи такі заходи щодо забезпечення позову вживаються в межах предмета позову.

Крім того, заява ОСОБА_1 не містить пропозиції заявниці щодо зустрічного забезпечення, як того вимагає пункт 6 частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно частин 1 та 6 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Разом із тим, як зазначалось вище, у порушення зазначених вимог заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявниці щодо зустрічного забезпечення.

Приписами частини 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому, заявниця не позбавлена можливості, усунувши вказані недоліки, повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову подана без додержання вимог, передбачених статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку про необхідність повернення вказаної заяви з вищезазначених підстав.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.149 -154, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви повернути заявниці.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 разом із заявою про забезпечення позову.

Роз`яснити заявниці її право повторно звернутись до суду із заявою про забезпечення позову після усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.07.2022.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ