Постанова

від 29.06.2022 по справі 296/8885/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/8885/21 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 44 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Франчука В.С,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу № 296/8885/21 за позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській областіпро відшкодуванняморальної шкоди, заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районногосуду м.Житомира від14грудня 2021року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

ОСОБА_1 вказує, що такі неправомірні дії спричинили йому моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, адже відповідач зобов`язаний був діяти у суворій відповідності з вимогами законодавства. Розгляд його заяви з недотриманням положень законодавства похитнув його віру в державні органи та саму державу. Він змушений був виділяти тривалий час для звернення до юристів та судових органів з метою усунення незаконних перешкод, які чинились працівниками Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. У зв`язку з цим він був позбавлений можливості своєчасно та у повній мірі вирішувати свої побутові проблеми й задовольняти життєво-необхідні потреби. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвели до погіршення стосунків з односельчанами, негативно вплинули на його психологічний стан й стосунки у сім`ї .

Вважаючи зазначені вище доводи більш ніж переконливими, ОСОБА_1 просив стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на свою користь 1500000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції, встановивши протиправність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і винними протиправними діями останнього, прийшов до незаконного висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні спору не врахував положення ст.ст.23,1167 ЦК України та залишив поза увагою його доводи щодо спричинення моральної шкоди внаслідок неправомірних дій органу державної влади.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 3 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння (кадастровий номер 1820985000:03:000:0167), яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області. Листом від 15 червня 2018 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену у листі від 15 червня 2018 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у користування для сінокосіння земельної ділянки площею 95,2622 га, з кадастровим номером 1820985000:03:000:0167, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, за клопотанням від 3 травня 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 3 травня 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1820985000:03:000:0167 , площею 95,2622 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України, а також із врахуванням встановлених цим судовим рішенням обставин справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 правовою підставою своїх вимог зазначив ст.23 та 1167 ЦК України.

Так, відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні

Отже, необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок щодо відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У ст.1173 ЦК України закріплене правило про те, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частинами 3,5 та 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Врахувавши ту обставину, що ОСОБА_1 не надано доказів заподіяння відповідачем моральних страждань або втрат немайнового характеру, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню. Зазначений висновок грунтується на оцінці встановлених ним обставин справи та наданих сторонами доказів, яка здійснена судом з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ту обставину, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року.

Однак, слід зазначити, що сам лише факт ухвалення цього рішення не може бути самостійною та достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди та не звільняє його від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Вказаним рішенням Житомирський окружний адміністративний суд, визнавши протиправними дії відповідача при розгляді клопотання ОСОБА_1 , зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути це клопотання з урахуванням норм законодавства.

Отже, цим судовим рішенням були відновлені порушені права позивача на розгляд його клопотання у відповідності до вимог законодавства. Будь-яких інших обставин, зокрема, щодо заподіяння шкоди позивачу, причинного зв`язку між такою шкодою та бездіяльністю відповідача не встановлено.

Задовольняючи частково адміністративний позов ОСОБА_1 , суд констатував факт порушення відповідачем вимог законодавства при розгляді заяви позивача. При цьому, враховуючи характер спірних правовідносин, вина заподіювача шкоди презюмується. Разом з тим, вказаних обставин недостатньо для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач зобов`язаний довести настання негативних наслідків у вигляді такої шкоди, її розмір та причинний зв`язок.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення,а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: