Рішення

від 22.06.2022 по справі 161/22473/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/22473/21

Провадження № 2/161/812/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Демчук Т.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Трикуш О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради в особі ліквідаційної комісії про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Мотивує його тим, що 18.03.2021 року в м. Луцьку по вул. Львівській, 152 відбулося пошкодження автомобіля «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 , під його керуванням, внаслідок наїзду на вибоїну.

Вказує, що він відразу викликав працівників поліції на місце події, якими було проведено обстеження на вказаній ділянці і складений відповідний акт обстеження вулично-шляхової мережі та встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97, ДСТУ 2586, ДСТУ 3308. При цьому, балансоутримувачем вулиці Львівської в районі будинку №152 є управління житлово-комунального господарства департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради.

12.04.2021 року постановою Личаківського районного суду м. Львова провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим вважає, що оскільки відповідач є балансоутримувачем ділянки дороги, на якій була присутня вибоїна, він повинен відшкодувати йому шкоду, завдану автомобілю, яка згідно висновку експерта становить 44624,04 грн.

А тому, просить стягнути з відповідача на його користь вказану суму та понесені судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 згідно наданої довіреності володіє та користується автомобілем «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 (а.с. 10, 39).

18.03.2021 року в м. Луцьку по вул. Львівській, 152 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 внаслідок наїзду на вибоїну (а.с. ).

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 12.04.2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 40).

Як слідує із листа виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.05.2021 року, балансоутримувачем вулиці Львівської в районі будинку №152 є управління житлово-комунального господарства департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, яке перебуває в стадії ліквідації (а.с. 12).

Згідно із ст.9Закону України«Про дорожнійрух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст.24Закону України«Про дорожнійрух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно з п 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій). Естакада - інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для створення дороги на певній висоті, яка не має з`їздів на іншу дорогу;

У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198, встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Вказані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів (п. 1 зазначених Правил).

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», які чинні від 01.01.1998 року (далі - ДСТУ 3587-97).

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року, ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (п. 11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил).

Судом з`ясовано, балансоутримувачем вулиці Львівської в районі будинку №152 є управління житлово-комунального господарства департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, тому на нього як на балансоутримувача автомобільної дороги покладається обов`язок постійного контролю за станом усіх елементів дорожніх об`єктів, негайного усунення виявлених пошкоджень, а також відшкодовування збитків власникам транспортних засобів, якщо ДТП сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Так, згідно акту обстеження вулично-шляхової мережі від 18.03.2021 року встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за ознаками: вибоїна довжина 4 м, ширина -1,5 м, глибина 0,14 м.; експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 2586 та ДСТУ 3308 за показниками: відсутні попереджувальні знаки зі сторони вул. Львівська у напрямку м. Львів, д.з. 1.12 вибоїна (а.с. 11).

І як наслідок, належний позивачу автомобіль отримав ушкодження в результаті неналежного утримання вулично-дорожньої мережі, балансоутримувачем якої є відповідач, що останнім не спростовано доказами у відповідності ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Таким чином, не вжиття відповідачем заходів щодо належного утримання вулично-дорожньої мережі (вулиці Львівської в м. Луцьку) призвело до пошкодження належного позивачу транспортного засобу, а тому понесені позивачем збитки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з винними діями (бездіяльністю) відповідача, а тому підлягають відшкодуванню відповідно до статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

У висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №78 від 16.04.2021 року зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW Х5», р.н. НОМЕР_1 становить 44624,04 грн. При цьому, вартість матеріального збитку, який заподіяний власнику вказаного автомобіля складає 32970,00 грн (а.с. 13-33).

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

У зв`язку з чим вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 32970,00 грн., а саме: вартість матеріального збитку, оскільки доказів відновлення пошкодженого транспортного засобу суду не представлено.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також понесені судові витрати в розмірі 2500,00 грн. за проведення експертизи (а.с. 38) та 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ - 03364046) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у відшкодування матеріальної шкоди 32970 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. 00 коп., 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. за проведення експертизи та 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 01 липня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк