Рішення

від 03.07.2022 по справі 291/390/22

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/390/22

2/291/186/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Ружині, Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області

про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 , 1930 року народження, який на день своєї смерті проживав в с.Топори Ружинського району Житомирської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - мати батька позивача, ОСОБА_4 , 1906 року народження, яка на день своєї смерті проживала разом із позивачем в с.Топори Ружинського району Житомирської області. Факт її смерті підтверджується копією свідоцтва про смерть, що додається. Факт родинних стосунків підтверджено рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 11.09.2018 року у цивільній справі №291/1003/18.

Після смерті баби позивач прийняв спадщину у відповідності із ч.2 ст. 529 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення правовідносин.

У зв`язку із відсутністю оригіналу сертифіката на право власності на земельну частку (пай), що належав померлій бабі та відсутністю доказів родинних стосунків з бабою, позивач довгий час не мав можливості оформити свої спадкові права на належну бабі земельну ділянку (пай). Також, позивач юридично необізнаний в деталях спадкового права, проживає в сільській місцевості і не вистачає коштів на правничу допомогу, а тому довгий час не займався оформленням спадщини. Але, наприкінці 2020 року позивачу стало відомо, що бабина земля (пай) належить сільській раді, при тому, що нотаріус запевняв позивача, що землю ніхто не може забрати, так як це спадщина, яку позивач прийняв відповідно до закону.

Відділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надав інформацію 29-6-0.34-156/120-20 від 09.12.2020 року про те, що 22.09.2014 року на ім`я ОСОБА_5 виписаний сертифікат на право на земельну частку (пай) та відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07.10.2014 року сертифікат переоформлено та видано територіальній громаді Топорівської сільської ради Житомирської області, земельна ділянка виділена в натурі та присвоєно кадастровий номер 1825286300:02:000:0263, площа земельної ділянки 2,9459 га., яка зареєстрована за Топорівською сільською радою.

Відповідно до Рішення Ружинського районного суду Житомирській області від 07.10.2014 року у цивільній справі №291/1457/14-ц заяву прокурора Ружинського району Житомирської області, який діяв в інтересах держави в особі територіальної громади с.Топори в особі Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання спадщина відумерлою, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якої входить земельна частка (пай) розміром 3,46 в умовних кадастрових гектарах посвідчену сертифікатом серії ЖТ №0336580 від 22.09.2014 року задоволено повністю та передано земельну ділянку у власність територіальної громади Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, визнавши спадщину відумерлою.

Не погодившись з даним рішенням Ружинського районного суду Житомирської області, позивач звернувся із скаргою до Житомирського апеляційного суду, який своєю постановою від 21 лютого 2022 року скасував оскаржуване рішення Ружинського районного суду Житомирської! області від 07.10.2014 року у цивільній справі №291/1457/14-ц, а заяву прокурора Ружинського району Житомирської області, який діяв в інтересах держави в особі територіальної громади с.Топори в особі Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою залишив без розгляду.

У зв`язку з тим, що земельна частка (пай) сформована в земельну ділянку площею 2,9459 га., виділена в натурі на місцевості та зареєстрована в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 1825286300:02:000:0263 позивач звернувся до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Власюка П.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2022 року нотаріус повідомив, що ним заведено спадкову справу №19/2022 щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , але видати свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо у зв`язку із відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку. А тому позивач звернувся до суду про визнання в порядку спадкування за ним права власності на земельну ділянку площею 2,9459 га.

В суд сторони не з`явились, подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутність, позивач та його представник позовні вимоги підтримують, відповідач Ружинська селищна рада Бердичівського району, Житомирської області позовні вимоги визнають і не заперечують проти їх задоволення.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.

Суд, дослідивши та оглянувши матеріали справи, встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем по закону майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Топори, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:

- паспортом громадянина України виданого 22.04.1996 року Ружинським РВ УМВС України в Житмоирській області на імя ОСОБА_1 (а.с.4);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , виданим 01.12.2020 року Виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області (повторно) (а.с.5);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , виданим 01.12.2020 року Виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області (повторно) (а.с.7);

- свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 виданим 23.02.1970 року с.Топори Ружинського району Житомирської області (а.с.8) ;

- Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2014 року по справі №291/1457/14-ц (а.с.13);

-Постановою Житомирського апеляційного суду від 21.02.2022 року по справі №291/1457/14-ц (а.с.14-15);

- Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2018 року по справі №291/1003/18 (а.с.16-17).

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців.

Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР.

Відповідно до положень ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 529 ЦК УРСР ( який діяв на час відкриття спадщини ОСОБА_4 ) передбачено, що онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно довідок Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області №76 та №77 від 24.01.2017 року, ОСОБА_4 , яка опмерла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом з своїм внуком, ОСОБА_1 . Після її смерті ОСОБА_1 в ступив в володіння спадковим майном. Проводив поточний ремонт будинку, обробляв город за вищевказаною адресою (а.с.9)

Відповідно інформації Відділу у Ружинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 29-6-0.34-156/120-20 від 09.12.2020 року вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ № 0336580,був випасаний на ім`я ОСОБА_5 відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 23.05.1997р. № 186, бувшого реформованого ВАТ «Топорівське» с.Топори, Топорівської сільської ради та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською райдержадміністрацією за № 826 від 22.09.2014 року.

Відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07.10.2014 року, сертифікат переоформлено та видано територіальній громаді Топорівської сільської ради, Ружинського району Житомирської області, про що зроблено запис в сертифікаті та зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ружинською райдержадміністрацією за № (826) від 25.09.2015р.

Відповідно до рішення Ружинського районного суду від 07.10.2014 року земельна ділянка виділена в натурі та присвоєно кадастровий номер 1825286300:02:000:0263 площа земельної ділянки 2,9459 га, яка зареєстрована за Топорівською сільською радою.

Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЖТ № 0336580, що належав нині померлій ОСОБА_4 не видавався (а.с.10);

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі за текстом - Закон) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі за текстом - Порядок). У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Право на земельну частку (пай) згідно з п.2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За приписами ст.ст.5, 22 Земельного кодексу України 1990 року (далі за текстом - ЗК 1990) кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у його власності і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ст.23 ЗК 1990).

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зі ст.9 ЦК Української РСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік.

Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП.

Таким чином, ОСОБА_4 відповідно сертифікату на право на земельну частку(пай) серія ЖТ №0336580, мала право на земельну частку(пай).

Відповідно спадкової справи №19/2022 року заведеної приватним нотаріусом Власюком П.В. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , спадщину останньої прийняв її онук ОСОБА_1 , який на момент смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований з нею, та фактично вступив у володіння спадковим майном (а.с.27-42).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2022 року, позивачу приватним нотаріусом Власюком П.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене спадкове майно. (а.с.12).

Таким чином, судом встановлено, що до позивача перейшло право спадкодавця на зазначену земельну частку (пай).

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що право позивача на прийняття спадщини реалізоване, але мають місце труднощі здійснення процедури реєстрації успадкованого майна.

Перешкодою для оформлення спадкових прав у позивача є неотримання спадкодавцем за свого життя правовстановлюючого документа, а тому зазначене не може бути підставою для позбавлення спадкоємців права на спадщину.

З врахуванням вказаного, позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають до задоволення.

Оскільки, відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги повністю, а суд, керуючись положеннями ч.6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, повертає позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 50 відсотків, а саме в розмірі 542 грн.20 коп.

На підставі вище викладеного, керуючись Указом Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , Законом України «Про порядок виділення в натурі)( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 15.06.2003 р., ст.ст.22, 23 Земельного Кодексу України (1990р.), ст.ст.524,529 ЦК УРСР, ст.ст. 1216, 1265 ЦК України, ст.ст. 23, 27, 30 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,9459 га., кадастровий номер 1825286300:02:000:0263.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду відповідно до квитанції №58 від 04.05.2022 , а саме: в сумі 542 грн.20 коп. (П`ятсот сорок дві гривні 20 копійок).

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_2 .

відповідач Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, смт.Ружин, вул.О.Бурди,44, код ЄДРПОУ 04344707.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя О. В. Митюк.