Рішення

від 30.08.2007 по справі 13-04-05/3532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13-04-05/3532

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" серпня 2007 р.                                                                           Справа №  13-04-05/3532

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Скиби Г.М. при секретарі Бордунос Л.І., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес”, с. Богуславець Золотоніського району

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Скориківка Золотоніського району

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золотоніський районний відділ земельних ресурсів, м. Золотоноша

про  усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення              250439 грн.

за участю представників сторін:

позивача: В.Ф. Лисенко –директор –за посадою, Паляниця М.І.  - за довіреністю  від 16.08.2007 р., в засіданні 30.08.3007 року  участі не брав;

відповідача: не з'явились;

третьої особи: Александров В.М. –довіреність від 24.10.2005 року №880.

Заслухавши пояснення представників позивача, Ш особи, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд  ВСТАНОВИВ:

У відповідності до положень ст.ст. 1, 6, 14-16 Закону України "Про оренду землі" позивач у квітні 2005 року уклав 87 договорів оренди земельних ділянок, які належать на праві приватної власності громадянам с. Скориківка Золотоніського району. Вказані договори оренди були зареєстровані в Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центру ДЗК при Держкомземі України".

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

З вини відповідача, який самовільно і безпідставно засіяв орендовані земельні

ділянки 87 землевласників, позивач не зміг реалізувати своє право оренди землі площею 242,7 га. Обставини самовільного використання землі відповідачем та здійснення ним перешкод у встановленні меж земельних ділянок в натурі підтверджуються актом перевірки від 10.06.05р. Золотоніської районної державної земельної інспекції та актом від 18.05.05р. ПП "Землемір".

На підставі ст.27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до положень ст.156 ЗК України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Збитки у зв'язку з невикористанням 242,7 га земельних ділянок становлять 250 439 грн. згідно довідки-розрахунку управління сільського господарства Золотоніської райдержадміністрації.

Направлена відповідачу вимога від 11.07.2005р. про усунення перешкод в користуванні 87 земельними ділянками та відшкодування збитків залишена ним без відповіді та задоволення.

Позивач просить зобов'язати  відповідача усунути  перешкоди  в  користуванні  позивачем  87 орендованими  земельними  ділянками  згідно  договорів  оренди  від  05.08.04р.   з  гр. Марченко В.І.; від 21.09.04р. з гр. Дерновий І.Ф.; від 21.11.04р. з гр. Радіоненко М.П.; від 08.04.05р. з гр. Тормозаков В.М., Тормозаков П.В., Тормозакова О.М., Скорик О.В., Скорик Г.О., Скорик В.А., Скорик О.Г., Скорик С.С., Рубан В.І., Радіоненко О.Г., Рубан І.В., Рубан В.В., Саєнко А.М., Праведник Г.Д., Олексієнко В.П., Кадук В.І., Кадук Н.М., Желнакова Л.В., Дейнега В.О., Дейнега В.Г., Дейнега К.М., Дейнега В.Г., Дейнега С.В.; від 09.04.05р. з гр. Вакула О.Є., Дядюха О.І., Желізняк М.І., Желізняк Г.О., Желізняк В.М.,  Єпіфанов П.В.,  Єпіфанова Н.М.,  Кадук В.О.,  Карпич М.С.,  Климовець Є.О., Криворучко  Є.С.,  Марченко  В.М.,  Марченко  Г.М.,  Марченко  К.В.,  Овдієнко  А.В., Підгорна О.М., Прядка Г.В., Скрипка П.Л., Скрипка Г.Я., Селевко М.П., Селевко А.О., Шумілевич О.В., Шолудько К.М.; від 11.04.05р. з гр. Шалтанюк В.В., Чамата П.С., Марченко 1.1., Марченко І.П., Марченко 1.1., Марченко Н.І., Карпич М.О., Карпич В.А., Карпич Н.В., Карпич О.М., Желізняк Н.О.; від 12.04.05р. з гр.Бондаренко В.О., Борисова Л.В., Вакула М.А., Вакула Р.В., Галат В.М., Галат Г.В., Герасименко А.Б., Заєць Б.О., Кара М.І., Косенко У.С., Косенко О.М., Лисенко М.Ю., Лисенко Г.Т., Минець В.Г., Пурхало Т.М., Пурхало В.М., Стадник О.П., Скорик Г.М., Скорик П.І., Скорик І.Ю., Скорик Л.В., Скорик О.А., Хлистик СІ., Хлистик М.В., Савченко Н.О., Парубченко С.С., Парубченко Н.В. - шляхом звільнення їх від посівів сільськогосподарських культур;

та стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 250 439 грн. і судові витрати.

          Представником  позивача в судовому засіданні подано заяву про часткову зміну предмета позову на підставі ст. 22 ГПК України від 21.10.2005 року (том 1, а.с. 52-58). Заяву прийнято судом. Вимога сформульована як:

1) усунення перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками;

2)  відшкодування збитків у сумі 250.493 грн. як неотриманого доходу;

3)   відшкодування   збитків у сумі  2038,68 грн.   як   сплаченого   фіксованого сільськогосподарського податку;

4) відшкодування збитків у сумі 59.801,94 гри. як виплаченої орендної плати.

Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства на час пред'явлення позову чинив позивачеві перешкоди в користуванні 99 земельними ділянками загальною площею 249,9187 ГА, отриманими в оренду від громадян на підставі 91 укладених договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих у Золотоніському районному відділі земельних ресурсів, чим заподіяв позивачеві збитків у 2005 році на суму 312.333,62 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі»та ст. 210, ч.З ст. 640 ЦК України всі ці договори з моменту державної реєстрації у Золотоніському районному відділі земельних ресурсів вважаються офіційно укладеними.

Відповідно до положень ст. 204 («Презумпція правомірності правочину») правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До цього часу ніхто, у тому числі й відповідач, не звертався до суду з вимогами про визнання цих договорів з якихось причин недійсними, а тому ці договори є дійсними з моменту державної реєстрації.

Незважаючи на укладені між позивачем та громадянами власниками договори, відповідач засіяв і використовував ці земельні ділянки для власних потреб, що підтверджується «Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства»від

10.06.2005 року (т. 1 а.с. 8).

При спробах позивача за участю ПП «Землемір»визначити межі цих земельних ділянок на місцевості з метою їх належного використання відповідач чинив перешкоди, не допускаючи комісію на ці земельні ділянки, що підтверджується актом від 08.05.2005 року (т. 1 а.с. 9).

Таким чином, на протязі 2005 року позивач з вини відповідача не міг використовувати орендовані земельні ділянки за призначенням, внаслідок чого були спричинені вищенаведені збитки.

Землевпорядні роботи з визначення меж орендованих земельних ділянок на місцевості були виконані лише в жовтні 2005 року після збору відповідачем врожаю.

Актом від 19.04.2006 року (т. 3 а.с. 84) відповідач погодив з позивачем порядок використання орендованих земельних ділянок і фактично допустив до їх використання, таким чином добровільно усунувши перешкоди позивачеві в користуванні орендованими ним земельними ділянками.

Таким чином, з 19.04.2006 року відпала правова підстава в усуненні перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками.

Проте  протиправні дії  відповідача   на   протязі  часу  з   квітня  2005  року  по

19.04.2006  року мали місце, що стало причиною отримання позивачем вищевказаних збитків, які до цього часу не відшкодовані.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 ГПК України, а також ч.1 ст. 16 ЦК України позивач є вільним у виборі предмета позову щодо захисту своїх порушених прав. У зв'язку з наведеним позивач вважає за необхідне частково змінити предмет позову, а саме: першу вимогу: про усунення  перешкод  у користуванні  орендованими земельними ділянками, - замінити наступною вимогою: визнати факт протиправного  учинення  відповідачем СТОВ «Колос» перешкод у користуванні  орендованими  земельними ділянками згідно з переліченими 91 договорами  на 99 ділянок загальною площею 249,8187 га на  протязі  часу з квітня  2005 року по 19.04.2006 р.

Представник  позивача  позов у судовому  засіданні  підтримав.  

Відповідач  позов не  визнав. У відзиві на позов послався на таке.  

Із  наданих  позивачем  договорів оренди  земельних  ділянок, 58 договорів укладено відповідно земель  які  знаходяться у межах  Богуславецької   сільської  ради.  Відповідач  не мав і не має  земель в адміністративних  межах  вказаної  сільської  ради.   

Починаючи  з  лютого 2002  року відповідач  мав  в оренді  землі в адміністративних  межах  Скориківської  сільської  ради  на  підставі  540  договорів  оренди  земельних  часток (паїв), укладених із власниками цих часток (паїв),  строком  на 10 років,  які  використовувалися  єдиним  масивом.  Земельні  частки (паї) були  визначені  у  договорах  в  умовних   кадастрових  гектарах.  Границі  жодної  земельної  ділянки  на  місцевості  встановлені не були.  На підставі  п. 2 .3  відповідач  у  березні  2005 року  дав  згоду 90  власникам  на  розірвання  договору   оренди. Ні  власники  земельних  ділянок,  ні  позивач  не  зверталися  до  відповідача з  вимогою  про  виділення  земельних ділянок  в  натурі   із  єдиного  земельного  масиву. Власники  земельних ділянок  не  попередили  відповідача  про  укладення  договору оренди  з  позивачем.   

Тому,  відповідно  до  вимог  п. 3 ст. 125  Земельного кодексу  України    позивач  не мав права  приступати  до використання  отриманих  по договорам  оренди  земельних  ділянок.

                 11 травня 2005 року  Позивач  уклав договір  з приватним підприємством  “Землемір”   на  здійснення  землевпорядних  робіт  по виділенню  земельних  ділянок  в  натурі  на  місцевості.  Згідно  наданою  приватним  підприємством  “  Землемір “  довідкою  від  10 жовтня  2005 року  за  № 107  землевпорядні роботи  не  проводились,  оплата  цих  робіт  позивачем  не проведена.      

Відповідач  почав  посівну  компанію  5  квітня  2005 року,  а  підготовка   до  посівної  почалась  у  березні  2005  року .  Вимога про витребування  земельних  ділянок  позивачем   направлена  11 липня  2005 року.  Вимога  не містила  переліку  осіб  з якими  позивач  уклав  договори  оренди.    

           Виходячи  з  наведеного,  Відповідач  мав  право  почати  обробіток  земельного  масиву  загальною  площею  1800 ГА,  щоб   не  допустити  власних  збитків.  Відповідач  не  мав  права  на  власний  розсуд  виділити  окремо  єдиним  масивом  земельну  ділянку   для  осіб, що  виявили  бажання  розірвати  договір  оренди  без  їх  згоди та  залишити  таку  земельну ділянку без  обробітку, оскільки відповідач  зобов'язаний  повернути  власникам  землі  у  належному  стані.  

Відповідач вважає,  що  даний  спір не підсудний господарському  суду, оскільки в якості  третіх  осіб  необхідно  залучити  власників земельних  ділянок, які  є фізичними  особами.    

Дослідивши  матеріали   справи,  вислухавши  пояснення  представників  позивача та Ш особи, суд  вважає, що  позов  підлягає  до часткового  задоволення.     

Відповідач не заперечує, що  у  березні  2005 року за  його  згодою  було  достроково  розірвано  90 договорів  оренди  земельних  ділянок,  а також  факту  щодо   використання   цих  земельних  ділянок після   розірвання  договору   оренди ( паїв) відповідачем. Згідно  ч. 1  ст. 29  Закону  України  “  Про оренду  землі”.     У   разі  припинення   або  розірвання   договору  оренди  земельної   ділянки,  орендар  зобов'язаний   повернути  орендодавцеві   земельну  ділянку   на  умовах  визначених  договором  оренди.  Орендар  не  має права  утримувати  земельну  ділянку  для  забезпечення   своїх  вимог  до  орендодавця.    

Виходячи  із  вимог  ч. 1  ст. 29  вищевказаного  Закону   обов'язок  вчинити  дії  по поверненню  земельної  ділянки   лежить на  орендареві,  тобто  на  відповідача  по  даній   справі.      

На  початок  посівної   компанії,  тобто  на   5 квітня  2005  року  відповідачу  було  відомо  про необхідність  вчинити  дії,  щодо  передачі  власникам   90  земельних  ділянок.  Тому  саме  відповідач повинен  був  розробити  та узгодити  із власниками  земельних  ділянок  порядок  їх  повернення , що  останній  не  зробив, а  самовільно засіяв  ці  земельні  ділянки.   Тому  посилання  відповідача  на  відсутність  можливості  повернення  земельних  ділянок    по  підставам  відсутності  встановлених  меж  земельних  ділянок суд вважає безпідставним   

Суд  вважає  також безпідставним  посилання  відповідача  на  ч. 3  ст. 125  Земельного  кодексу  України,  яка  забороняє  позивачу  приступати  до  використання  земельних  ділянок   без  встановлення  їх  меж в натурі,  оскільки   до  повноважень  відповідача не  відносяться функцію  контролю  за  порядком    організацією  землеустрою  та  додержання  земельного  законодавства.   

Суд  вважає  доведеним   факт  незаконного  використання  відповідачем  земельних  ділянок  переданих  в оренду позивачу  власниками (фізичними  особами).  

Безпідставним  суд  вважає  посилання  відповідача  на  58 договорів  оренди в  яких зазначено, що  позивач  отримав  в оренду  земельні  ділянки, які знаходяться  в  адміністративних  межах  Богуславецької  сільської  ради  із слідуючих    підстав.  

Земельні ділянки  осіб,  які передані  в оренду позивачу,  знаходяться  у  адміністративних  межах  Скориківської  а не в Богуславецької  сільської  ради. При  укладенні  договорів  оренди  позивачем  використано  бланки  тимчасового  договору  оренди, виготовлені  для оренди земельних  ділянок,  які  знаходяться   у  адміністративних  межах  Богуславецької  сільської  ради. Вказана  описка  не є підставою  для  визнання цих договорів оренди  недійсними.  

Та  виходячи із  вимог  ч. 2  ст. 125  Земельного  кодексу  України,  суд   вважає   позивача належним   орендарем  по  укладеним  договорах оренди,  а  відповідача  таким, що  без належних  правових  підстав  використав  передану в оренду  позивачу  землю.  

Згідно  з  пунктом  “д”  ч. 1 ст. 156  Земельного  кодексу  України   землекористувачам  відшкодовуються  збитки,  завдані  внаслідок  неодержання  доходів  за  час  тимчасового невикористання  земельної  ділянки.  Частиною  1  ст.  157  цього Кодексу передбачено  перелік  осіб,  які  повинні  відшкодовувати  збитки,  нанесені  власникам  чи землекористувачам.  До таких  осіб  відносяться  юридичні  особи, діяльність  яких  обмежує  права  власників  і  землекористувачів .  

Позивач просить  стягнути з  відповідача  250 493 грн. збитків, які   виникли  внаслідок  не отриманого  з вини відповідача  прибутку від  вирощування  кукурудзи.  Суд  вважає , що  позов  у цій  частині підлягає  задоволенню, оскільки вимоги підтверджені належними доказами з посиланням на акт спричинення збитків.  Вказані документи не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Суд приймає відмову позивача від позову в частині усунення перешкод у користуванні спірними орендованими земельними ділянками, оскільки перешкоди відпали. Наслідки відмови від позову представниками позивача відомі.

Щодо  позову  в частині  стягнення  2038,68 грн.  фіксованого сільськогосподарського  податку  - суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, оскільки сплата податку є конституційним обов'язком і сплата податку не ставиться в залежність від діяльності чи прибутків підприємства. Це ризики господарської діяльності позивача.  

Вимога про стягнення 59801,94 грн. виплаченої орендної плати підлягає до задоволення, оскільки це результат використання орендованих полів позивачем.   

Позивачем  надано  відомості, про  нарахування  орендної   плати  та  відомості про оплату,  що  є  доказами  понесення  позивачем, як  орендарем  витрат  на  виплату  орендної  плати  орендодавцям  на  загальну  суму  59801,94 грн.   

Суд  не може погодитись  із  твердженням  відповідача  про  припинення  провадження  у справі  по  підставам, що  дана  справа   непідсудна  господарському суду, оскільки  в якості  третіх  осіб  необхідно залучити  власників земельних  ділянок,  які є  фізичними  особами.    

Позивач є  землекористувачем  у  встановленому законом  порядку,  тобто на підставі  договорів оренди  землі,  які  на  даний час  не визнані  незаконними.  Як  землекористувач  він, відповідно  до вимог  ч. 2 ст. 157  Земельного  кодексу  України  може  вимагати  усунення  будь-яких  порушень  його  прав  на  землю і  відшкодування   збитків. Але господарський суд не встановлює фактів, що мають юридичне значення –фіксування чинення перешкод позивачу в користуванні  земельними  ділянками. В задоволенні вимоги належить відмовити.  

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача.

Керуючись  ст. ст.49, 78, 82, 84  ГПК  України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, 19762, Черкаська область, Золотоніський район, с. Скориківка, код 03793165

на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес”, 19762, Черкаська область, Золотоніський район, с. Богуславець, код 03793001  

250 493 грн. збитків та 59801,94 грн. виплаченої орендної плати, 703 грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині усунення перешкод в користуванні майном припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст.ст. 84, 85 ГПК України. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                                 Г.М. Скиба