Рішення

від 04.07.2022 по справі 903/214/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2022 року Справа № 903/214/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

прокурора відділу Волинської обласної прокуратури Бородчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд ЛТД"

про стягнення 397820грн 22коп

встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ріверсайд ЛТД", в якому просить стягнути з відповідача 397820грн 22коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (кондикційне зобов`язання).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Ріверсайд ЛТД має на праві приватної власності двоповерхову будівлю пральні площею 2496,6 кв м, що знаходиться по вул. Сагайдачного, 7 у м Ковель Волинської області. Право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2017 за номером 15240707104. Підставою для державної реєстрації права власності на вказане вище приміщення слугував нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ Прайм Вест та ТОВ Ріверсайд ЛТД 08.11.2017. Зі змісту договору купівлі-продажу вбачається, що об`єкт продажу (двоповерхова будівля пральні) площею 2496,6 кв м знаходиться за адресою вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель та розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 площею 0,7365 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена вище земельна ділянка з 22.10.2009 перебувала в оренді у ЗАТ Агроконтракт. При цьому договір оренди припинив свою дію 05.07.2012 у зв`язку з припиненням юридичної особи. У подальшому, земельна ділянка не перебувала в оренді у ТОВ Прайм Вест та ТОВ Ріверсайд ЛТД.

Рішенням Ковельської міської ради №70/53 від 27.08.2020 Про затвердждення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Сагайдачного, 7 затверджено технічну документацію на вказану вище земельну ділянку та утворено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0710400000:08:011:0055 площею 0,6084 га та 0710400000:98:011:0054 площею 0,1281 га. При цьому приміщення, що перебуває у приватній власності ТОВ Ріверсайд ЛТД розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 площею 0,6084 га.

Таким чином, ТОВ Ріверсайд ЛТД з 08.11.2017 до 17.09.2020 фактично користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 площею 0,7365 га. В основі розрахунку покладено кінцеву дату 17.09.2020, оскільки у зв`язку з поділом земельної ділянки, саме 17.09.2020 ділянка з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 припинила своє існування, а натомість в результаті проведеного поділу утворену дві окремі ділянки, одна із яких (з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 площею 0,6084 га) надалі використовувалася товариством.

Відповідно до інформації Ковельської міської ради земельна ділянка з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 з 16.02.2021 перебуває в користуванні ТОВ Ріверсайд ЛТД згідно договору оренди №2/1 від 16.02.2021.

В той же час, незважаючи на те, що ТОВ Ріверсайд ЛТД набуто право власності на приміщення, яке розміщене на спірній земельній ділянці жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку у період з 08.11.2017 по 17.09.2020з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010, а з 18.09 2020 по 16.02.2021- 0710400000:08:011:0055 не оформлялося.

Тобто з 07.11.2017 по 16.02.2021 ТОВ Ріверсайд ЛТД користувалося земельною ділянкою не оформлюючи ані право власності, ані право оренди. Відповідно до інформації наданої ГУ ДПС у Волинській області плати за її використання не вносило до 16.02.2021.

Дана інформація свідчить про використання ТОВ Ріверсайд ЛТД вказаної земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації з 07.11.2017 по 16.02.2021, що є порушенням Земельного кодексу України.

Також прокурор просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5967,30грн.

Ухвалою суду від 06.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.05.2022; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 09.05.2022р. підготовче засідання призначено на 31.05.2022 р. та встановлено сторонам строк до 19.05.2022р. для подання суду заяв, клопотань та пояснень, пов`язаних з розглядом справи, які не були подані сторонами до суду, з направленням поданих документів іншим учасникам судового процесу.

Ухвали суду від 06.04.2022 та 09.05.2022р., що були надіслані на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ вручені відповідачу, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав, позов не оспорив.

Ухвалою суду від 31.05.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2022р.

Ухвалою суду від 07.06.2022 відкладено розгляд справи на 05.07.2022.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, позову не оспорив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить відмітка директора ТОВ "Ріверсайд" про отримання на ухвалі суду.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Оскільки учасники справи були повідомлені про час та дату розгляду справи, явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 05.07.2022 прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Ріверсайд ЛТД» має на праві приватної власності двоповерхову будівлю пральні площею 2496,6 кв м, що знаходиться у м Ковель Волинської області по вул. Сагайдачного, 7.

Прокурор зазначає, що земельна ділянка (кадастровий номер 0710400000:08:01 1:0055) площею 0,6084 га, на якій розташоване нерухоме майно по вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель, що належить на праві приватної власності ТОВ «Ріверсайд ЛТД», у період з 08.11.2017 по 16.02.2021 використовувалася відповідачем без будь-яких правовстановлюючих документів.

Право власності на даний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2017 за реєстраційним номером 15240707104.

Підставою для державної реєстрації права власності на вказане вище приміщення слугував нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ТОВ «Прайм Вест» та ТОВ «Ріверсайд ЛТД» 08.11.2017.

Зі змісту договору купівлі-продажу вбачається, що об`єкт продажу (двоповерхова будівля пральні) площею 2496,6 кв м знаходиться за адресою вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель та розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 710400000:08:011:0010 площею 0,7365 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка з 22.10.2009 перебувала в оренді у ЗАТ «Агроконтракт». При цьому договір оренди припинив свою дію 05.07.2012 у зв`язку із припиненням юридичної особи.

Як вбачається з Реєстру речових прав на нерухоме майно у подальшому земельна ділянка не перебувала в оренді у ТОВ «Гірайм Вест» та ТОВ «Ріверсайд ЛТД».

Рішенням Ковельської міської ради №70/53 від 27.08.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Сагайдачного, 7» затверджено технічну документацію на дану земельну ділянку та утворено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0710400000:08:011:0055, площею 0,6084 га та 0710400000:98:011:0054, площею 0,1281 га. Приміщення, що перебуває у приватній власності відповідача - ТОВ «Ріверсайд ЛТД», розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 площею 0,6084 га.

Отже, ТОВ «Ріверсайд ЛТД» з 08.11.2017 до 17.09.2020 фактично користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010, площею 0,7365 га.

В основі розрахунку покладено кінцеву дату 17.09.2020, оскільки у зв`язку з поділом земельної ділянки саме 17.09.2020 ділянка з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 припинила своє існування, а натомість в результаті проведеного поділу утворену дві окремі ділянки, одна і яких (з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055, площею 0,6084 га) надалі використовувалася товариством.

Згідно інформації Ковельської міської ради (лист №4748/3.14/2-21 від 12.08.2021) земельна ділянка з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 з 16.02.2021 перебуває в користуванні ТОВ «Ріверсайд ЛТД» згідно договору оренди №2/1 від 16.02.2021.

Незважаючи на те, що ТОВ «Ріверсайд ЛТД» набуло право власності на приміщення, яке розміщене на спірній земельній ділянці, жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку у період з 08.11.17 по 17.09.20з кадастр. номером 0710400000:08:011:0010, а з 18.09.20 по 16.02.21 - 0710400000:08:011:0055 не оформлялося.

Судом встановлено, що з 07.11.2017 по 16.02.2021 відповідач - ТОВ «Ріверсайд ЛТД» користувалося земельною ділянкою без оформленнея права власності чи права оренди. Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Волинській області, плати за користування землею до 16.02.2021 товариство не вносило, що свідчить про використання відповідачем вказаної земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна у період з 07.11.2017 по 16.02.2021 без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації.

Згідно ч. 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України), а згідно із статтею 126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом положень статті 124 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Зазначеною нормою у чинній на даний час редакції передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України (чинній на момент реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві смільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, тобто з 08.11.2017 ТОВ «Ріверсайд ЛТД» набуло автоматично право користування на земельну ділянку, яка знаходиться під належною товариству будівлею та яка тривалий час використовувалася ним без здійснення будь-якої оплати.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України.

Згідно ч. 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частина 1 статті 141 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частина І статті 96 Земельного кодексу України).

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

При цьому, за змістом вказаних вище приписів виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховною Суду від 24.01.2018 при розгляді справи № 820/7996/13-а.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

З аналізу змісту норм статтей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У даному разі наявні усі три вказані ознаки.

По-перше, відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою за адресою вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель, площею 0,7365 га до поділу та 0, 6084 га після поділу земельної ділянки.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття ТОВ «Ріверсайд ЛТД» права власності на нежитлове приміщення за адресою: вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель, Волинської області.

Вказане є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем нежитлова будівля, будучи згідно статті 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без її знецінення та зміни її призначення), є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. У відповідності до положень пункту "а частини другої статті 83 ЗК України земельна ділянка по вул. Сагайдачного, 7 у м. Ковель належить територіальній громаді міста на праві комунальної власності. Згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотримані Ковельською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади міста Луцька.

Як вже зазначалось, норми ст.ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17 а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і №922/5468/14.

Отже, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ТОВ "Ріверсайд ЛТД" у період з 07.11.2017 по 16.02.2021 користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог Земельного кодексу України

У справах про стягнення на користь органів місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів за користування землею без договору оренди необхідна наявність земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів)), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 08.10.2019 у справі № 904/4737/18, віл 1 1.09.2019 у справі № 922/393/18, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18, від 07.02.2019 у справі № 922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

Згідно положень частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка є об`єктом комунальної власності, яка, зважаючи на вимоги статтей 123, 124 Земельного кодексу України, може використовуватись лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Абзацом 3 частини 2 статті 13 Закону України «Про оцінку землі» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Відповідно до вимог статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Ковельською міською радою складено розрахунок безпідставно збережених ТОВ «Ріверсайд ЛТД» коштів орендної плати за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 за період 07.11.2017 по 17.09.2020 та 071040000:08:011:0055 заперіод з 17.09.2020 по 16.02.2021. Згідно розрахунку проведеного за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010 площею 0,7365 га сума, яка підлягає стягненню з 01.04.2019 по 31.12.2019 становить 165 163,88 грн. За період користування цією ж земельною ділянкою з 01.01.2020 по 17.09.2020 сума, яка підлягає стягненню становить - 157 043,70 грн. За період з 18.09.2020 по 31.12.2020 за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 (утворена в результаті поділу земельної ділянка з кадастровим номером 0710400000:08:011:0010) становить 52 686,24 грн, а з 01.01.2021 по 15.02.2021 - 22 926, 40грн.

Таким чином за період користування земельною ділянкою, розміщеною у м. Ковель по вул. Сагайдачного, 7 загальна сума коштів, нарахованих за користування ділянкою без правовстановлюючих документів становить 397 820, 22 грн.

Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення із відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 0710400000:08:011:0010 у 2019 та 2020 році становила 7340695,29 грн, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:08:011:0055 згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку у 2020 та 2021 році становила 6 063 922,63 грн.

Згідно приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Для обрахунку розміру втрачених коштів, які повинні були надійти органу місцевого самоврядування від ТОВ «Ріверсайд ЛТД» як орендна плата за землю, взято три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, ТОВ «Ріверсайд ЛТД» зобов`язане сплатити кошти на користь Ковельської міської ради за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. А тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 397820грн 22коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів є підставнрою та обгрунтованою.

З оглячу на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора у повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд ЛТД" (43006, Волинська обл, м.Луцьк, провулок Макарова, буд.5, код ЄДРПОУ 41605692) на користь Ковельської міської ради (45000, Волинська обл, м.Ковель, вул.Незалежності, буд.73, код ЄДРПОУ 04051313) 397820грн 22коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд ЛТД" (43006, Волинська обл, м.Луцьк, провулок Макарова, буд.5, код ЄДРПОУ 41605692) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 5967грн 30коп витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.07.2022.

СуддяО. Г. Слободян