Рішення

від 05.07.2022 по справі 910/2743/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

06.07.2022Справа № 910/2743/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2743/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (ідентифікаційний код 39507222; 61145, м. Харків, вул. Заліська, б. 26; e-mail: office.atlantpak@gmail.com)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА ПРАЙМ» (ідентифікаційний код 44124195; 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 24, блок Г, приміщення, 61)

про стягнення 21 085,57 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (далі - ТОВ "АТЛАНТ-ПАК", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА ПРАЙМ» (далі - ТОВ "ФОРА ПРАЙМ", відповідач) про стягнення заборгованості за договорами поставки (укладеними у спрощений спосіб) у розмірі 21 085,57 грн., що включає суму основного боргу в розмірі 18 999,24 грн, пеню - 1 409,04 грн, 3% річних - 237 грн та втрати від інфляції - 440,29 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» і ТОВ «ФОРА ПРАЙМ» укладено три договори поставки у спрощений спосіб, а саме:

замовлення від 08.09.2021 №УПТ00038042, товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) від 17.09.2021 №Р15329, видаткова накладна від 17.09.2021 №15329;

замовлення від 15.09.2021 №УПТ00038626, ТТН від 17.09.2021 №Р16352, видаткова накладна від 17.09.2021 №16352;

замовлення від 16.09.2021 №УПТ00038703, ТТН від 17.09.2021№Р16425, видаткова накладна від 17.09.2021№16425;

- у свою чергу, відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2743/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 23.02.2022 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 24, блок Г, приміщення, 61), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомленя про вручення поштового відпроавленян - судова повістка , уважала про відкриття провадження у справі, що поштове відправлення №0105480261310 знаходилося у точці видачі/доставки з 30.04.2022 та було вручено особисто адресату (відповідачу) 07.06.2022.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 ТОВ «ФОРА ПРАЙМ» (покупець) та ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» (продавець) було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару (замовлення від 08.09.2021 №УПТ00038042, від 15.09.2021 №УПТ00038626, від 16.09.2021 №УПТ00038703).

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, який було укладено у спрощений спосіб.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання замовлень від 08.09.2021 №УПТ00038042, від 15.09.2021 №УПТ00038626 та від 16.09.2021 №УПТ00038703 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 999,24 грн, що підтверджується такими документами:

- ТТН від 17.09.2021 №Р15329 і видатковою накладною від 17.09.2021 №15329 на суму 8 500,08 грн;

- ТТН від 17.09.2021 №Р16352 і видатковою накладною від 17.09.2021 №16352 на суму 8 500,08 грн;

- ТТН від 17.09.2021№Р16425 і видатковою накладною від 17.09.2021№16425 на суму 1 999,08 грн.

Вказані документи підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками без зауважень.

У свою чергу, відповідач зобов`язання з оплати за поставлений товар не виконав; доказів протилежного суду не подано.

Частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач вказує, що оскільки домовленістю сторін не було встановлено строк оплати товару, то він мав бути оплачений відповідачем в силу приписів частини першої статті 692 ЦК України після його прийняття.

З огляду на викладене, прострочення з оплати почалося з 18.09.2021, оскільки товар передано покупцю 17.09.2021.

18.11.2021 позивач надіслав відповідачу листа від 18.11.2021 вих. № 15, в якому запропонував сплатити заборгованість. Також, до листа було додано акт звірки взаємних розрахунків. Надсилання вказаного листа та акта підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною №6102256947993.

У свою чергу, відповідач відповіді на лист не надав і заборгованість не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 18 999,24 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 1 409,04 грн пені, 440,29 грн втрат від інфляції та 237 грн 3%річних (період нарахування з 18.09.2021 по 17.02.2022).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3 % річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

Так, за розрахунком суду за визначений позивачем період розмір втрат від інфляції складає 1 008,09 грн і 3 % річних - 238,92 грн.

Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає до стягнення 440,29 грн втрат від інфляції та 237 грн 3% річних.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у сумі 1 409,04 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас суду не подано документального підтвердження укладення сторонами правочину щодо пені.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА ПРАЙМ» про стягнення 21 085,57 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА ПРАЙМ» (ідентифікаційний код 44124195; 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 24, блок Г, приміщення 61) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (ідентифікаційний код 39507222; 61145, м. Харків, вул. Заліська, б. 26; e-mail: office.atlantpak@gmail.com): 18 999 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 24 коп. боргу; 237 (двісті тридцять сім) грн 3 % річних; 440 (чотириста сорок) грн 29 коп. інфляційних втрат і 2 135 (дві тисячі сто тридцять п`ять) грн 21 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06/07/2022/

Суддя Ігор Курдельчук