Рішення

від 04.07.2022 по справі 914/835/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 Справа № 914/835/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райснер унд Вольфф Україна», м. Львів,

про стягнення 114 570,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райснер унд Вольфф Україна» про стягнення 114 570,00 грн.

Ухвалою від 02.05.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 31.05.2022.

Ухвалою від 31.05.2022 суд відклав розгляд справи на 28.06.2022.

Ухвалою від 28.06.2022 суд відклав розгляд справи на 05.07.2022.

В судове засідання 05.07.2022 представники сторін не з`явились, причин не явки не вказали. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористались своїм правом, та не з`явились в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 жовтня 2021 року згідно із ЦІМ/СМГС накладною № 462689 ТОВ «Райснер унд Вольфф Україна» зі станції Бородянка Південно-Західної залізниці на адресу DG PETROL ONESTI S.R.L. для фірми Duke`s Handels Gmbbh станція призначення Дорнешти Румунія, було відправлено вагони №91598250, №91598268 з вантажем. На станції Здолбунів на підставі показників тензометричної ваги вагони № 91598250 та № 91598268 було відчеплено для контрольного комісійного зважування.

Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційних актах №350002/140 та №350002/141 від 25 жовтня 2021р., в яких зазначено, що у вагоні №91598250 було відправлено вантаж: «деревина паливна хвойних порід у вигляді колод, полін, вервей, в`язанок хмизу або в аналогічних видах», маса нетто 47718 кг., тара 30000 кг., вантажопідйомність вагону - 64000 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 69700 кг, маса брутто 99700 кг, що більше проти документа на 21982 кг та вантажопідйомності на 5700 кг. У вагоні №91598268 було відправлено вантаж: «деревина паливна хвойних порід у вигляді колод, полін, вервей, в`язанок хмизу або в аналогічних видах», маса нетто 47718 кг., тара 30000 кг., вантажопідйомність вагону - 64000 кг., в дійсності виявилось: маса нетто 69100 кг., маса брутто 99100 кг., що більше проти документа на 21382 кг. та вантажопідйомності на 5100 кг.

Для усунення перевантаження вагонів понад вантажопідйомність лишок вантажу з вагону №91598250 та з вагону №91598268 перевантажено у вагон № 68701119. На вагони №№91598250, 91598268, 68701119 оформлено досильні перевізні документи та відправлено на станцію призначення.

У зв`язку з наведеними обставинами та відповідно до положень Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 114 570,00 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати збитків не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на електронну адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

На підставі залізничної накладної № 462689 від 22 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Райснер унд Вольфф Україна» зі станції Бородянка Південно-Західної залізниці на адресу DG PETROL ONESTI S.R.L. для фірми Duke`s Handels Gmbbh станція призначення Дорнешти Румунія, було відправлено вагони № 91598250, № 91598268 з вантажем (деревина паливна хвойних порід у вигляді колод, полін, вервей, в`язанок хмизу або в аналогічних видах).

Під час оформлення перевізних документів відповідач зазначив масу у вагонах № 91598250 та № 91598268 по 47718 кг у кожному.

В процесі перевезення вантажу 24.10.2021 року на станції Здолбунів Львівської залізниці виявлено, що зазначена в накладній № 462689 маса вантажу у вагонах № 91598250 та № 91598268 фактично складає: у вагоні № 91598250 - 69700 кг; у вагоні № 91598268 - 69100 кг, у зв`язку з чим вагони були відчеплені, здійснено їх огляд та контрольне зважування на електронній тензометричній вазі, про що складені акти загальної форми № 1488, № 1489, № 8415, № 8416, а за результатами контрольного зважування - комерційні акти № 350002/140, № 350002/141 від 25.10.2021 року.

Комерційний акт № 350002/140 від 25.10.2021 засвідчує, що під час комісійного зважуванні вагона № 91598250 на електронній тензометричній вазі було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою, а саме: згідно перевізного документа маса нетто 47718 кг, тара 30000 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 69700 кг, маса брутто 99700 кг, вантажопідйомність вагону 64 тонни, більше проти документа на 219820 кг та вантажопідйомності на 5700 кг.

Комерційний акт № 350002/141 від 25.10.2021 засвідчує, що під час комісійного зважуванні вагона № 91598268 на електронній тензометричній вазі було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою, а саме: згідно перевізного документа маса нетто 47718 кг, тара 30000 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 69100 кг, маса брутто 99100 кг, вантажопідйомність вагону 64 тонни, більше проти документа на 21382 кг та вантажопідйомності на 5100 кг.

Комерційні акти № 350002/140, № 350002/141 від 25.10.2021 року підписані заступником начальником станції Климчук А.В., комерційним агентом Семенів О.В. та приймальником поїздів Жванська Н.В., що є працівником станції. Агент комерційний Семенів О.В. є працівником станції, який особисто здійснював перевірку та діяв відповідно до ч. 22 п. 2.1 Розділу 2 посадової інструкції, а саме виконував завдання та обов`язки згідно п. 2 Інструкції прийомоздавача вантажу, затвердженої наказом Укрзалізниці № 157-Ц від 02.04.2002 року та п. 4 зазначеної інструкції в частині підписання комерційних актів, як завідувач вантажного двору.

На виконання Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної митної служби Міністерства транспорту та зв`язку від 18.09.2008 року № 1019/1143, станцією Здолбунів направлено до Рівненської митниці лист №ДС-2/5178 з проханням надати дозвіл для перевантаження надлишків в інший вагон.

27 жовтня 2021 р. листом №7.13-28-01-4/41 митним постом "Рівне" Рівненської митниці надано відповідь, що для прийняття остаточного рішення по зверненню необхідно встановити кількісні характеристики товару (метри кубічні).

Станцією Здолбунів на адресу ТОВ "РАЙСНЕР УНД ВОЛЬФ УКРАЇНА" направлено листи 27 жовтня 2021 та 03 листопада 2021 про необхідність здійснення замірів кількості вантажу.

Після проведення експертного дослідження та надання останнього на станцію Здолбунів, митним постом "Рівне" Рівненської митниці листами №7.13-28-01-4/60 від 09.11.2021 та №7.13-28-01-4/61 від 10.11 2021 надано дозвіл залізниці вивантажити надлишки вантажу для усунення перевантаження у інший вагони.

Згідно наданого висновку експертного дослідження щодо визначення кількісних характеристик виявлено, що орієнтовна маса деревини у вагоні № 91598250 становить 69,5 т., а у вагоні № 91598268- 69 т.

Для усунення перевантаження вагонів понад вантажопідйомність лишок вантажу з вагону №91598250 та з вагону №91598268 перевантажено у вагон № 68701119.

На вагони №№91598250, 91598268, 68701119 оформлено досильні перевізні документи та відправлено на станцію призначення.

Посилаючись на те, що у відповідності до положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, неустойку за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній, розраховуючи останню з урахуванням наступного:

- тарифна відстань становить 839 км;

- вагон - спеціальний (щеповоз);

- провізна плата складає 11457,00 грн;

- кількість провізних плат -5;

- неустойка складає 11457,00 грн (11457,00 грн х 5 ч 2 вагони).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем вказаного штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у залізничній накладній № 462689 у добровільному порядку.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Враховуючи вимоги Закону України "Про приєднання України до Протоколу від 03.06.1999, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 09.05.1980" та те що, Україна приєдналась 05.06.1992 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 при вирішенні спорів, пов`язаних з перевезенням вантажів у міжнародному залізничному сполученні, слід застосовувати приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення. Оскільки спірні правовідносини сторін виникли з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, а тому у даному випадку підлягає застосуванню Угода про міжнародне вантажне сполучення.

За змістом §§ 1, 2 статті 2 Угоди на її умовах здійснюється перевезення вантажів в прямому міжнародному вантажному сполученні між станціями, які відкриті для виконання вантажних операцій відповідно до національного законодавства Сторін цієї Угоди та за накладними, передбаченими цією Угодою, і тільки по мережі доріг - учасників цієї Угоди.

Ця Угода має обов`язкову силу для залізниць, відправників та отримувачів вантажів і діє незалежно від державної належності Сторін договору перевезення.

За відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій повноважна особа реалізує свої права (стаття 5 Угоди).

Згідно з § 2 статті 19 Угоди національним законодавством країни відправлення визначається, ким повинно здійснюватися завантаження вантажу у вагон - перевізником чи відправником.

Отже, у цих питаннях, у тому числі й щодо визначення маси вантажу, слід керуватися Статутом залізниць України та Правилами приймання вантажів до перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082.

Крім того, спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання, окрім вказаної Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), також, Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з «Закону України "Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з параграфом 1 статті 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) встановлено, що перевізник має право перевіряти, чи дотримані відправником умови перевезення та чи відповідає відправка відомостям, вказаним відправником у накладній. Перевірка здійснюється у порядку, встановленому національним законодавством.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За § 3 статті 14 Угоди укладення договору перевезення підтверджується накладною єдиного зразка, зміст якої визначений статтею 15 цієї Угоди.

Відтак, залізнична накладна № 462689 є договором на перевезення вантажів залізничним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За статтею 15 Угоди в залізничній накладній, серед іншого, зазначається маса вантажу.

Згідно з § 1 статті 16 Угоди правильність відомостей і заяв у накладній забезпечує відправник. Саме він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення відомостей чи заяв, а також від того, що вони внесені у невідповідну графу накладної.

Аналогічний нормативний припис міститься також і в статті 37 Статуту залізниць України, згідно з якою під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Приписами § 1 статті 23 Угоди передбачено, що перевізник має право перевіряти дотримання відправником умов перевезення та чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником у накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством.

З огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Водночас, відповідачем при заповненні залізничної накладної № 462689 було допущено помилку у масі вантажу у вагонах №91598250, №91598268, що підтверджується комерційними актами № 350002/140, № 350002/141 від 25.10.2021 року.

Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.

Згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 1 § 1 статті 29 Угоди встановлено, що перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує невідповідність маси вантажу відомостям, зазначеним у накладній.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, що кореспондується з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини першої статті 77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Правильність складення позивачем Комерційного акту № 350002/140, № 350002/141 від 25.10.2021 відповідачем не оспорюється.

З огляду на викладене зазначені комерційні акти є належними і допустимими доказами порушення відповідачем порядку складення залізничної накладної № 462689 в частині зазначення правильної маси вантажу у вагонах №91598250 та №91598268.

В силу приписів частин першої та другої статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У параграфі 3 статті 16 Угоди міжнародного залізничного вантажного сполучення передбачено, що відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладення договору перевезення перевізник виявляє неправильність, неточність чи неповноту вказаних відправником у накладній відомостей та заяв і при цьому встановлює, що:

1) у складі вантажу були прийняті предмети, які не допущені до перевезення через державний кордон хоч б в одній з держав, по території якої повинно здійснюватися перевезення;

2) був прийнятий до перевезення небезпечний вантаж з порушенням умов його перевезення;

3) при завантаженні вантажу відправником було допущено перевантаження вагону поверх понад його вантажопідйомність;

4) занижено розмір перевізних платежів;

5) виникли обставини, які загрожують безпеці руху.

Неустойка згідно з пунктом 3 даного параграфу стягується у відповідності до приписів статті 31 "Сплата перевізних платежів та неустойки" у п`ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку масу вантажу, який належить перевізнику, який виявляє вказаний надлишок.

Передбачені вказаним параграфом неустойки перевізник має право стягнути незалежно від відшкодування можливих збитків та іншої неустойки, сплачених відправником чи одержувачем згідно з умовами даної Угоди.

Відповідно до параграфу 5 статті 31 Угоди міжнародного залізничного вантажного сполучення перевізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику у порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата.

На підставі вказаних положень розрахунок провізної плати здійснюється у відповідності до Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ним послуг та коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ним послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України за № 317 від 26.03.2009.

Відповідно до § 1 статті 31 Угоди якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком: 1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється.

Відносно неустойки діє такий же порядок.

Так, за перевезення надлишку вантажу, виявленого у вагонах №91598250, №91598268 позивачем здійснений розрахунок провізної плати у відповідності до § 3 статті 16 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Тарифного керівництва № 1, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317.

Отже, за перевезення надлишку вантажу у вагонах №91598250, №91598268, позивачем здійснений розрахунок провізної плати у розмірі 11457,00 грн, відтак неустойка у п`ятикратному її розмірі за пунктом 3 § 3 частини першої та частини третьої статті 16 Угоди становить 114570,00 грн (11457,00 х 5 ч 2 вагони). Отже, сума неустойки складає 114570 грн 00 коп.

Дослідивши розрахунок заявленої до стягнення неустойки за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, здійснений позивачем, суд прийшов до висновку, що він є таким, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Підсумовуючи викладене, саме на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є комерційний акт, правомірність складання якого у даному випадку відповідачем не оспорювалась.

Разом з тим, судом не встановлено обставин оскарження одержувачем відповідачем комерційних актів № 350002/140 та № 350002/141 від 25.10.2021 року в порядку пункту 16 Правил складання актів з підстав оформлення цих актів з порушенням вказаних правил та не встановлено обставин звернення відповідача з приводу подання ним скарги на комерційні акти.

Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення неустойки за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у розмірі 114570,00 грн визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю у розмірі 114570,00 грн.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райснер унд Вольфф Україна» (79000, м. Львів, вул. Коновальця, 68/1, код ЄДРПОУ 37449300) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) штраф у сумі 114570,00 та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2022р.

Суддя Запотічняк О.Д.