Рішення

від 03.07.2022 по справі 914/928/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022Справа № 914/928/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеРай», с. Суховоля, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутки плюс», м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 78 149,46 грн

за участю представників:

від позивача: Іваницький Я.О. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

10.05.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеРай», с. Суховоля, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутки плюс», м. Червоноград, Львівська область про стягнення 78 149,46 грн.

Ухвалою від 13.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.06.2022.

Ухвалою від 06.06.2022 суд відклав судове засідання на 20.06.2022.

Ухвалою від 20.06.2022 суд відклав судове засідання на 04.07.2022.

Заяви про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10.01.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №64/01/2019/Н, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар загальною вартістю 114 010,00 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 60 010,00 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 5 910,57 грн, штраф в сумі 6 001,00 грн, 3% річних в сумі 947,01 грн, інфляційні в сумі 5 280,88 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 78 149,46 грн.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛеРай» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибутки плюс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №64/01/2019/Н.

За цим договором продавець (позивач) зобов`язувався передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов`язувався прийняти товар та повністю оплатити його вартість на умовах і протягом строку дії цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу по видаткових накладних №120 від 24.02.2021, №143 від 04.03.2021, №303 від 14.04.2021, №343 від 26.04.2021, №369 від 06.05.2021 (завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 114 010,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за товар покупець здійснює на умовах 100% попередньої оплати вартості товару.

Відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 54 000,00 грн.

21.09.2021 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №03-1609/21 від 16.009.2021 про сплату боргу в розмірі 60 010,00 грн, яка повернулася на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 60 010,00 грн основного боргу, 5 910,57 грн пені, 6 001,00 грн штрафу, 947,01 грн 3% річних, 5 280,88 грн інфляційних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторони у договорі передбачали передоплату товару, однак, частина товару була передана покупцеві до здійснення повної передоплати, водночас строк виконання зобов`язання сторонами у разі передачі товару до повної передоплати вартості товару визначений не був, позивач в порядку, визначеному ст. 530 ЦК України, надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена останнім без розгляду та задоволення.

У п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Згідно п. 6.2. договору кожна із сторін, яка неналежним чином виконує свої зобов`язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) товар або несвоєчасно поставляє замовлену партію товару) за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми (вартості несвоєчасно поставленої партії товару) за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми/прострочення поставки), а у випадку прострочення виконання зобов`язання протягом більш як 30 днів, винна сторона зобов`язана додатково (крім пені) сплатити на користь протилежної сторони штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого (непоставленого) товару.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, а також вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 5 910,57 грн, штраф в сумі 6 001,00 грн, 3% річних в сумі 947,01 грн, інфляційні в сумі 5 280,88 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, штрафу, річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 60 010,00 грн основного боргу, 5 910,57 грн пені, 6 001,00 грн штрафу, 947,01 грн 3% річних, 5 280,88 грн інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутки плюс», м. Червоноград, м. Соснівка, вул. Театральна, буд. 10, кв. 28, Львівська область (ідентифікаційний код 34871409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеРай», с. Суховоля, вул. Зелена, буд. 2А, Городоцький район, Львівська область (ідентифікаційний код 41603318) 60 010,00 грн основного боргу, 5 910,57 грн пені, 6 001,00 грн штрафу, 947,01 грн 3% річних, 5 280,88 грн інфляційних, 2 481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 04.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 06.07.2022.

СуддяМазовіта А.Б.