Рішення

від 05.07.2022 по справі 160/7782/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року Справа № 160/7782/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо не складання подання про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування у розмірі 4 345,78 грн. (чотири тисячі триста сорок п`ять тисяч гривень 78 копійок);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів подання про повернення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4 345,78 грн. (чотири тисячі триста сорок п`ять тисяч гривень 78 копійок).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачу у складанні подання на повернення збору з операцій придбання купівлі - продажу нерухомого майна у зв`язку з відсутністю підстав.

27.06.2022 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Так, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно з законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше. Згідно з пункту 8 статті 2 Закону України 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» об`єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998. Згідно Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками під час клеймування виробів з дорогоцінних металів та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв`язку, зараховуються в установленому порядку до державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до гл. 8 ч.2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. Оскільки, діючим законодавством України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, Управління вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

04.07.2022 року ОСОБА_2 до суду було надано відповідь на відзив, у якій остання просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначаючи, що доводи відзиву є такими, що не заслуговують на увагу. В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначила наступне. За результатами розгляду заяви позивача про формування подання про повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2022 року, відповідач, листом від 01.04.2022 року № 0400-010604-8/35685 надав відповідь, якою було відмовлено у формуванні та направленні такого подання до відповідного органу Казначейства. Відмова відповідача мотивована посиланням на положення Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 23.09.2020 № 866. Зміни набрали чинності 26.09.2020 року. Порядок № 1740 у редакції від 26.09.2020 року регулює питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі нотаріального посвідчення без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, особи, які з 26.09.2020 року вперше придбавають нерухоме майно, мають право керуючись Порядком № 1740 подати нотаріусу документи, визначені у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку. Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в такому випадку здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до пункту 153 Порядку № 1740. Однак, позивач придбала квартиру 07.06.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема Договором купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іванютіним-Сандомирським Л.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 946. Відповідно до п. 153 Порядку № 1740 у редакції, чинній на момент укладання позивачем договору купівлі-продажу. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Враховуючи те, що позивач придбала квартиру 07.06.2019 року, вона у відповідності до п. 15-3 Порядку № 1740 у редакції, чинній на момент укладання договору сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Однак, відповідачем без достатніх на те правових підстав застосовано вимоги Порядку № 1740 у редакції від 26.09.2020 року до спірних правовідносин, за якими договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено 07.06.2019 року. Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт- офісу або нотаріуса. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку. Тобто, відповідач міг самостійно перевірити інформацію щодо придбання позивачем квартири вперше у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не безпідставно посилатись на Порядок № 1740 у редакції від 26.09.2020 року. Відповідно до пункту 8.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Пунктами 8.4 Договору встановлено, що якщо інше не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковим договором до цього договору, або у судовому порядку відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів, які б обґрунтовували бездіяльність відповідача щодо не формування подання про повернення збору з операцій купівлі- продажу нерухомого майна та не направлення його до органу Казначейства. Відтак, відповідачем, на порушення норм ст. 77 КАС України не доведено свої заперечення щодо позову та не спростовано факти, викладені у ньому.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській щодо позову або відзиву до суду не надходили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 02.06.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача як Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 07.06. 2019 року між мною, громадянкою України ОСОБА_3 та громадянином України ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іванютіним-Сандомирським Л.О. та зареєстрований в реєстрі за № 946.

Відповідно до положень договору позивачем придбано квартиру АДРЕСА_1 .

При нотаріальному посвідченні договору, позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі 4 345,78 грн. (чотири тисячі триста сорок п`ять тисяч гривень 78 копійок).

Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, житло позивач придбала вперше.

07.02.2022 року, з метою повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1%, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Дніпрі про повернення ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) у сумі 4 345 грн. 78 коп. (чотири тисячі триста сорок п`ять гривень,78 копійок). До заяви було додано належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу квартири від 07.06.2019 року; квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від 07.06.2019 року № 1618-5552-0549-4136; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно; паспорту гр. України ОСОБА_3 ; картки платника податків ОСОБА_3 № НОМЕР_1 .

Натомість, 01.04.2022 року листом № 0400-010604-8/35685 відповідач відмовив позивачу у складанні подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Аргументи такої відмови зводяться до наступного. Повернення платникам коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (із змінами і доповненнями). Пенсійний фонд України контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, на Пенсійний фонд України покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (згідно з додатком 1 Порядку № 787). Відповідно до означеного наказу з 01.01.2022 року повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів коштів здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі згідно додатку 1 до Порядку, яке подається органом, що контролює справляння надходжень бюджету, до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. При розгляді заяви платника щодо повернення помилково або надміру зарахованих сум зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна підлягають розгляду документи, що підтверджують факт такої помилкової чи надмірної сплати збору, а саме: Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (за параметрами запиту пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по РНОКПП ОСОБА_5 ) щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у власності станом на дату звернення (оригінал). З 26 вересня 2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740. Пункт 15.2 Порядку № 1740 доповнено підпунктами в та г такого змісту: в - особа придбаває житло вперше, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г - особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Довідки видаються органами приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути надані з усіх місць проживання (після 1992 року), в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу. При цьому пункт 15.3 Порядку № 1740 доповнено абзацом такого змісту: Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15.2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів в або г пункту 15.2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Отже, підстави для складання подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні. Первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

Вважаючи такі дії ПФУ протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВРплатниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно із пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно зПодатковим кодексом України.

Згідно п.15-2 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 15-3 цього ж Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку №1740 інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з таких операцій, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками цього збору.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17 та від 31 січня 2018 року у справі № 819/1667/17.

Крім того, у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Суд звертає увагу, щоу справі, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787(далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститьсяВитяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №169739033 від 07.07.2019 року, за змістом якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про те, що за позивачем вперше зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відомості щодо придбання іншого нерухомого (житлового) майна позивачем відсутні.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як такий, що придбав житло вперше, а тому сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за наслідками укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню, що є підставою для задоволення позову.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції аналогічний Верховного Суду, викладеній у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №819/1727/16 та від 14 листопада 2019 року у справі №819/442/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем належних та допустимих доказів правомірності прийнятого ним рішення суду не надано.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Українита частини другоїстатті 2 КАС Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з вимогамистатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно достатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №215T004AVL від 31.05.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо не складання подання про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування у розмірі 4 345,78 грн. (чотири тисячі триста сорок п`ять тисяч гривень 78 копійок).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, м. Дніпро (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) подання про повернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4 345,78 грн. (чотири тисячі триста сорок п`ять тисяч гривень 78 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник