Рішення

від 05.07.2022 по справі 240/23144/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/23144/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.П.Колос» (далі позивач, ТОВ «В.П.Колос») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач 1) та до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 №2963319/38696030, яким відмовлено в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 24.07.2021 №1;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.07.2021 №1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «В.П.Колос» на загальну суму 1432071,73 грн., в тому числі ПДВ 175868,46 грн., датою її фактичного надходження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «В.П.Колос» зазначило, що ним було сформовано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.07.2021 №1. Однак реєстрацію цієї накладної було зупинено на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1205 - відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання довіює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з цим товариством до контролюючого органу були надані документи на підтвердження господарської операції, зазначеної в податковій накладній від 24.07.2021 №1. Проте, комісією Головного управління ДПС у Житомирській області було прийнято рішення від 09.08.2021 №2963319/38696030, яким в реєстрації вищезазначеної накладної відмовлено, у зв`язку з не наданням товариством звітів с/г виробника ф.37-сг та ф.29-сг. На думку позивача, таке рішення є протиправними, оскільки ТОВ «В.П.Колос» були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операцій, відображеної в податковій накладній від 24.07.2021 №1, що в сукупності були достатні для прийняття рішення про її реєстрацію. В свою чергу, статистичні звіти с/г виробника (ф.37-сг та ф.29-сг), про які відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні, не відносяться до первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції, а тому посилання на їх ненадання є безпідставним. Більш того, подача статистичної звітності за формою 37-ст для товариства не є обов`язковою. Крім того, позивач зауважує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 відповідачем не було вказано конкретних документів, які необхідно надати для здійснення її реєстрації. З огляду на вищезазначене, ТОВ «В.П.Колос» звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі №240/23144/21 за правилами загального позовного провадження.

25 жовтня 2021 року до суду надійшли відзиви Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Житомирській області на позовну заяву ТОВ «В.П.Колос», які є ідентичними за своїм змістом.

В поданих відзивах відповідачі заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог. Свою позицію аргументували тим, що податкові накладні, які подаються на реєстрацію до контролюючого органу перевіряються автоматизованою системою на відповідність ознакам безумовної реєстрації і тільки після виявлення невідповідності таким ознакам податкові накладні перевіряються на відповідність критеріям ризиковості. Оскільки, ТОВ «В.П.Колос» на момент реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 не було подано таблицю даних, то реєстрації вказаної накладної правомірно була зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, через те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1205 - відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання довіює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Також відповідачі вказують, що доводи ТОВ «В.П.Колос» про незрозумілість рішення про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 та правову невизначеність, яка створює для нього перешкоди для досягнення мети реєстрації податкової накладної, спростовуються фактичними діями позивача, адже подання ним на пропозицію податкового органу пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції свідчать про те, що товариству було зрозуміло як суть рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, так і алгоритм дій для вирішення питання про її реєстрацію.

Крім того, у відзиві відповідачами зазначено, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем на розгляд комісії були надані пояснення та пакет документів. Однак, за умовами п. 8.10 договору постачання від 24.07.2021 №1607-1, укладеного між ТОВ «В.П.Колос» та ТОВ «Теслагруп», позивач взяв на себе зобов`язання представити ТОВ «Тесслагруп» при укладені цього договору ряд документів, в тому числі й статистичну звітність форми 37-сг та 29-сг. В свою чергу, зазначену статистичну звітність форми 37-сг та 29-сг позивач на розгляд комісії не надав, що згідно додатку до витягу з протоколу засідання комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.08.2021 №148/06-30-18-01-14 й стало причиною для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1. Враховуючи вищезазначене, відповідачі зауважили, що оскаржуване в дай справі рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, а тому просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

08 грудня 2021 року ТОВ «В.П.Колос» подало до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому на спростування аргументів відповідачів зазначило, що жодна норма чинного законодавства не передбачає, що таблиця даних платника податків має подаватися разом із податковою накладною. Крім того, товариство наголосило, що ним було отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1, в якій було зазначено, що реєстрацію накладної зупинено у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1205 - відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання довіює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. В свою чергу, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, яку відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію. Також позивач наголосив, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної товариству було запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, проте, які конкретно документи товариство має надати, в квитанції вказано не було. Натомість, можливість надання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Форми статистичної звітності 37-сг та 29-сг, про які зазначає відповідач, в оскаржуваному рішенні, жодним чином не впливають на господарську операцію щодо якої складено податкову накладну. Зважаючи на викладене, ТОВ «В.П.Колос» просило задовольнити його позовні вимоги.

23 грудня 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду додаткові пояснення, які дублюють доводи, вказані ним у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду, винесеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 23.12.2021, закінчено підготовче судове засідання та розпочато розгляд адміністративної справи №240/23144/21 по суті.

Під час судового розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, натомість представник відповідача проти позову заперечувала, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

24 січня 2022 року сторони, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, до суду не з`явились, однак подали заяви, в яких просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 5статті 250 КАС Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.П.Колос» (код ЄДРПОУ 38696030) є сільськогосподарським товаровиробником, платником єдиного податку IV групи та платником податку на додану вартість .

Основним видом господарської діяльності ТОВ «В.П.Колос» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код згідно КВЕД01.11). Крім того, зареєстрованими видами діяльності товариства є: вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код згідно КВЕД01.13); вирощування інших однорічних і дворічних культур (код згідно КВЕД01.19); допоміжна діяльність у рослинництві (код згідно КВЕД01.61); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код згідно КВЕД10.61); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код згідно КВЕД10.91); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код згідно КВЕД46.21); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код згідно КВЕД47.19).

Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено наявними у справі матеріалами, що 24 липня 2021 року між ТОВ «В.П.Колос» (далі - постачальник) та ТОВ «Тесслагруп» (далі - покупець) був укладений договір постачання №1607-1, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання в термін до 26 липня 2021 року включно поставити і передати у власність покупця товар- ріпак першого класу врожаю 2021 року в кількості 79,120 тонн (+/- 5 %), на умовах DAT шляхом його доставлення до ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш». Натомість покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, встановлених цим договором (том 1 а.с.13-14).

В розділі ІІІ вищезазначеного договору сторони домовились, що ціна товару за даною угодою становить 15877,19 грн. за 1 тонну (без урахування 14 % ПДВ) за умови відповідності якості товару пп. 2.2 п. 2 Договору, а загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору, становить 1256203,27 грн. крім того ПДВ 14 % - 175868,46 гривень, разом з ПДВ 1432071,73 грн.

Крім того, в розділі V вищезазначеного договору сторони визначили, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункт розвантаження та надання постачальником оригіналів видаткових накладних та реєстрації податкових накладних в ЄРПН на повну вартість поставленого товару, за умови відсутності заборгованості постачальника перед покупцем. Зобов`язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку покупця відповідно до реквізитів, вказаних постачальником в рахунках-фактурі. Також, договором було визначено, що покупець також може здійснити попередню оплату за товар, розмір якої визначається домовленістю сторін. Попередня оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів після підписання цього договору та отримання від постачальника рахунку-фактури на товар, з виділенням точної суми ПДВ та копій документів, вказаних в п. 8 Договору. Крім того, договір визначав, що покупець має право не оплачувати 20 % загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на суму поставки в ЄРПН.

З метою виконання взятих на себе у договорі від 24.07.2021 №1607-1 зобов`язань, ТОВ «В.П.Колос» 24 липня 2021 року на підставі видаткової накладної №1 здійснило поставку ТОВ «Тесслагруп» ріпаку першого класу в кількості 79,12 тонн за ціною 15877,19 грн. за тонну, загальною вартістю 1432071,73 гривень, в тому числі: 1256203,27 грн. вартість товару та 175868,46 грн. - ПДВ (том 1 а.с.15).

Згідно товарно-транспортних накладних від 24.07.2021 №1, від 24.07.2021 №2, від 25.07.2021 №2/07від 26.07.2021 №2 (том 1 а.с.16-19) вищезазначений ріпак був доставлення ТОВ «В.П.Колос» до ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», що відповідало вимогам п. 1.1 договору від 24.07.2021 №1607-1.

В свою чергу, ТОВ «Тесслагруп» на виконання умов пункту 5.2 -5.4 договору від 24.07.2021 №1607-1 здійснило оплату вартості придбаного ріпаку 28.07.2021 в розмірі 1145000,00 гривень (тобто за мінусом 20 % загальної вартості товару, що передбачено п. 5.4 договору), шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок ТОВ «В.П.Колос». Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача (том 1 а.с.30).

У зв`язку із здійсненням вищезазначеної господарської операцій, ТОВ «В.П.Колос» відповідно до вимог пункту201.1 статті 201 ПК Українипо першій події факту поставки, склало та надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.07.2021 №1 про продаж ріпаку першого класу в кількості 79,12 тонн на загальну суму 1432071,73 гривень (в тому числі ПДВ (14 %) 175868,46 гривень) (том 1 а.с.31-32).

Водночас, згідно квитанції від 04.08.2021 реєстрацію вищезазначеної податкової накладної від 24.07.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних було зупинено відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (том 1 а.с.33).

Крім того, у зв`язку із зупиненням реєстрації вказаних податкових накладних контролюючий орган в квитанціях запропонував позивачу надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу 06 серпня 2021 року ТОВ «В.П.Колос» надіслало до Головного управління ДПС у Житомирській області письмові пояснення з приводу господарської операції, відображеної у податковій накладній (том 1 а.с.34-40), а також первинні документи на підтвердження реальності цієї операції у кількості 98 додатків (том 1 а.с. 109).

Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що в них товариство фактично повідомило, що поставлений ТОВ «Тесслагруп» ріпак є його власним виробництвом. Крім того, в пояснення товариство надало роз`яснення щодо організації ним процесу вирощування ріпаку, та додало на підтвердження цього відповідні первинні документи.

Розглянувши надані позивачем пояснення та документи, комісія Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 09.08.2021 №2963319/38696030, яким відмовила ТОВ «В.П.Колос» у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 (том 1 а.с.41-42).

Дослідивши під час розгляду справи зміст вказаного рішень, суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації в ЄДПН вищезазначеної податкової накладної стало ненадання товариством звітів сільськогосподарського товаровиробника за формами 37-сг та 29-сг.

Не погоджуючись з прийнятим комісією Головного управління ДПС у Житомирській області рішенням від 09.08.2021 №2963319/38696030 ТОВ «В.П.Колос» звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України (том 1 а.с.43-53).

Однак, за наслідками розгляду цієї скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення від 25.08.2021 №38264/38696030/2, яким залишила скаргу ТОВ «В.П.Колос» без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 09.08.2021 №2963319/38696030 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 без змін (том 1 а.с.54).

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 протиправними, ТОВ «В.П.Колос» звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються правовими нормамиПодаткового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246; Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Податкова накладнаце електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації (пункт 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246(далі - Порядок №1246)).

Відповідно до вимог пункту201.10.статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з пунктом201.16. статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165(далі - Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, відповідність відображеної в податковій накладній операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Дослідивши під час розгляду справи квитанцію від 04.08.2021 суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 стала відповідність зазначеної в ній операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В свою чергу, у відзивах на позовну заяву відповідачі вказують, що реєстрація податкової накладної від 24.07.2021 №1 була зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій через те, що на момент реєстрації вказаної накладної ТОВ «В.П.Колос» не було подано таблицю даних. Однак, суд зазначає, що така позиція відповідачів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Згідно з пунктом 1 вищезазначених Критеріїв, критерієм ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що зупинення реєстрації податкової накладної за підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій може бути здійснене контролюючим органом лише у разі одночасної наявності трьох умов:

1) відсутність товару, зазначеного вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що постачається на постійній основі;

2) обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину його залишку;

3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Разом з тим, у квитанції від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «В.П.Колос» від 24.07.2021 №1 контролюючий орган зазначив лише дві з трьох умов, необхідних для зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме:

- коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються);

- обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Крім того, суд зазначає, що подання та реєстрація в контролюючому органі таблиці даних платника податку на додану вартість, згідно з пунктами 12-16 Порядку №1165, є правом, а не обов`язком такого платника податків.

Таким чином, здійснивши системний аналіз норм пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пунктів 12-16 Порядку №1165, суд приходить до висновку, що застосування контролюючим органом пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій при здійсненні зупинення реєстрації податкової накладної може бути здійснене лише відносно платника податку, який в установленому законом порядку зареєстрував таблицю даних платника податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено та не заперечувалось відповідачами у відзивах на позовну заяву, що ТОВ «В.П.Колос» таке право не реалізовувало та відповідної таблиці даних платника податку на додану вартість не реєструвало. За відсутності зареєстрованої в контролюючому органі таблиці даних платника податку на додану вартість, наявність такої обставини, як відсутність коду послуги 1205 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як послуги, що надається на постійній основі, виключається.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 було здійснено відповідачем за відсутності фактичних та обґрунтованих підстав для такого зупинення, а саме за відсутності трьох обов`язкових умов, необхідних для висновку про відповідність операції, відображеної у цій податковій накладній, пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а тому таке було здійснене з порушенням норм Порядку №1165.

Також суд зазначає, що згідно з нормами підпунктів 2 та 3 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової інформації, яка має бути зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Проте, зі змісту квитанцій від 04.08.2021, якою ТОВ «В.П.Колос» було повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 вбачається, що відповідачем при формуванні вказаної квитанції не дотримано вимоги п. 11 Порядку №1165 та не вказано у ній розрахованого показника критерію, якому, на думку відповідача, відповідає зазначена в накладній операція. Зокрема не було зазначено розрахункового показника величини взятого відповідачем до уваги обсягу залишку товару, з якого вбачалося б, що обсяг постачання товару, зазначеного товариством в податковій накладній від 24.07.2021 №1, дорівнює або перевищує величину вказаного залишку.

Не вказано у квитанції від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 також і конкретної пропозиції позивачу щодо переліку документів, надання яких буде достатнім для прийняття рішення про реєстрацію цієї накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній квитанції товариству лише було запропоновано надати пояснення та копії документів (без конкретизації яких саме) для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.33).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 червня 2020 року, справа № 824/245/19, виклав правову позицію, яка є обов`язковою в силу приписівст. 242 КАС України, вказавши, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 02.10.2019 у справі №520/10372/18 Верховний Суд зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній категорії справ є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520(далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вжите у вказаній правовій нормі речове словосполучення "може включати" вказує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та різним.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у нього сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, реальністю відображеної господарської операції, в тому числі й наявністю у платника достатнього обсягу залишку товару необхідного для здійснення такої операції, вказавши в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які документи надати.

Натомість у надісланій ТОВ В.П.Колос» квитанції від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 конкретної пропозиції щодо переліку документів, які товариству необхідно надати, вказано не було. Таким чином, контролюючий орган у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказав, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися його пояснення, для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою. У квитанціях використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданих податкових накладних. Дане формулювання, порушує принцип чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, та не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до зупинення реєстрації податкових накладних.

Вказане свідчить про невідповідність сформованої квитанції від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 вимогам пункту 11 Порядку №1165.

В сукупності встановлені судом обставини щодо зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1 за відсутності трьох обов`язкових умов, необхідних для висновку про відповідність відображеної у цій накладній операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та щодо невідповідності сформованої квитанції від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної вимогам, визначенимв пункті 11 Порядку №1165, свідчать на користь висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної накладних від 24.07.2021 №1 було здійснене відповідачем з порушенням норм Порядку №1165.

Пунктом другим Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що одержавши квитанцію від 04.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1, ТОВ «В.П.Колос» у межах строку, встановленого законодавством, надіслало до контролюючого органу пояснення та первинні документи, в кількості 98 додатків, які на його переконання, підтверджували наявність у товариства достатнього обсягу залишку товару (ріпаку першого класу в кількості 79,12 тонн), для здійснення його поставки ТОВ «Тесслагруп», та відповідно й підтверджували реальність господарської операції, відображеної у вказаній накладній.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За наслідками розгляду наданих позивачем документів, комісія Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 09.08.2021 №2963319/38696030 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1.

Із змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме ненадання звітів сільськогосподарського виробника за формами 37-сг та 29-сг.

Перевіривши під час розгляду справи наявність правомірність підстав, якими відповідач обґрунтовує прийняття оскаржуваного від 09.08.2021 №2963319/38696030 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 №1, суд зазначає наступне.

Сам по собі факт зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннямиПодаткового кодексу України.

Більш того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися саме шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування фактично контролюючим органом проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями та здійснюється перевірка поданої ним податкової накладної на предмет дотримання вимог, визначених пунктом 12 Порядку №1246. Тому і суд за результатами розгляду даної справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН.

Крім того, як вбачається зі змісту квитанцій від 04.08.2021, у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 контролюючий орган запропонував позивачу надати копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в цій податковій накладній, а не документів, які підтверджують реальність вказаної в ній господарської операції з поставки ТОВ «Тесслагруп» ріпаку в кількості 79,12 тонн.

Дослідивши під час розгляду справи первинні документи, які надавались позивачем на розгляд комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, суд встановив, що вони повною мірою підтверджують інформацію про господарську операцію ТОВ «В.П.Колос» з поставки ТОВ «Тесслагруп» ріпаку в кількості 79,12 тонн, яка вказана в податковій накладній від 24.07.2021.

Зокрема, договором поставки від 24.07.2021 №1607-1 підтверджується наявність господарських правовідносин між ТОВ «В.П.Колос» з поставки ТОВ «Тесслагруп», в межах яких позивач взяв на себе зобов`язання поставити ТОВ «Тесслагруп» ріпак в кількості 79,12 тонн (том 1 а.с.13-14).

Видатковою накладною від 24.07.2021 № 1 (том 1 а.с.15), договором перевезення від 23.07.2021 №1-07, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 (том 1 а.с.20-22), товарно-транспортними накладними від 24.07.2021 №1, від 24.07.2021 №2, від 25.07.2021 №2/07 від 26.07.2021 №2 (том 1 а.с.16-19), актом прийому передачі послуг перевезення від 26.07.2021 №26/2021-07 (том 1 а.с.23), відомістю про прийняття товару в ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (том 1 а.с.24), підтверджується, що ріпак в кількості 79,12 тонн вартістю 1432071,73 грн. (в тому числі ПДВ 175868,46 грн.) дійсно був поставлений позивачем ТОВ «Тесслагруп», шляхом його доставки до ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» згідно з вимогами п. 1.1 договору від 24.07.2021 №1607-1.

Випискою з банківського рахунку ТОВ «В.П.Колос» підтверджується факт оплати ТОВ «Тесслагруп» вищезазначеного ріпаку (том 1 а.с.30).

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вищезазначеними первинними документами, підтверджується вся інформація про господарську операцію з поставки ріпаку, що була зазначена позивачем в податковій накладній від 24.07.2021 № 1, і вказані документи були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію цієї накладної в ЄРПН.

Більш тому, дослідженими під час розгляду справи первинними документами, які надавались позивачем на розгляд комісії, повністю підтверджується, що ріпак в кількості 79,12 тонн, господарська операція з поставки якого відображена в податковій накладній від 24.07.2021, є товаром власного виробництва ТОВ «В.П.Колос». Вказані документи повністю підтверджують наявність у позивача трудових та виробничих ресурсів (основних засобів) для здійснення вирощування вищезазначеного ріпаку, а також підтверджують матеріально-технічні витрат витрати товариства, які були понесені у зв`язку з його вирощуванням.

Стосовно доводів відповідачі про ненадання ТОВ «В.П.Колос» на розгляд комісії звітів сільськогосподарського виробника за формами 37-сг та 29-сг, то суд в даному випадку погоджується з доводами позивача, що вказані звіти не є первинними бухгалтерськими документами, які відображають факти здійснення господарських операцій. Статистична звітність за формою № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" та за формою № 37-сг "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" складається з метою формування інформації щодо виробництва та динаміки сільськогосподарських культур у підприємствах і господарствах для інформаційного забезпечення аналізу розвитку галузі рослинництва в країні, розрахунків індексу виробництва сільськогосподарської продукції, балансів основних продуктів рослинництва та потреб користувачів, а ніяк не для підтвердження реальності господарських операцій, відображених платником податку в податкових накладних.

Крім того, суд відмічає, що згідно Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження у галузі сільського господарства, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 27.08.2008 №296, форми державних статистичних спостережень №29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_року" (річна) та N 29-сг (меліорація) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200_року", а також №37-сг "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на "__"

---

200_року" подаються органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженнямземельних ділянок) респондента, який здійснює сільськогосподарську діяльність.

Отже, форми державного статистичного спостереження №29-сг та №37-сг подаються органу державної статистики, а тому обов`язку подавати їй до податкового органу позивач не має.

Окрім того, пунктом 5 Порядку №520 не встановлено необхідності подачі для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, статистичних звітів.

З приводу посилання відповідачів у відзиві на п. 8.10 договору постачання від 24.07.2021 №1607-1, укладеного між ТОВ «В.П.Колос» та ТОВ «Теслагруп», то суд зазначає, що у вказаному пунктів визначений обов`язок позивач надати статистичну звітність форми 37-сг та 29-сг своєму контрагенту - ТОВ «Теслагруп», а не контролюючому органу.

Більш того, долученим товариством ТОВ «В.П.Колос» до позовної заяви звітом сільськогосподарського товаровиробника за формою 37-сг (том 1 а.с.62-64) підтверджується, що обсяг вирощеного позивачем у 2021 році ріпаку (791,20 ц, що при переведенні в тонни становить 79,12 тонн) був достатнім для здійснення поставки ТОВ «Тесслагруп» ріпаку, вказаного в спірній податковій накладній.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «В.П.Колос», належним чином виконало вимоги податкового законодавства та надало на розгляд комісії Головного управління ДПС у Житомирській області всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 24.07.2021 №1 в ЄРПН.

Зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість здійсненої господарської операції, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 24.07.2021 № 1.

Суд також звертає увагу, що встановлене під час розгляду справи недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю«В.П.Колос» позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 09.08.2021 №2963319/38696030 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 24.07.2021 №1.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 24.07.2021 №1, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 3статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю«В.П.Колос» від 24.07.2021 №1.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеномуКонституцієюта законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС Українизакріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1, 2ст. 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннямистатті 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 10.09.2021 №185 (том 1 а.с.268) вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 гривень.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вищезазначений судовий збір в розмірі 2270,00 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (по 1135,00 гривень з кожного відповідача).

Водночас, у позові товариством також було заявлено вимогу про стягнення на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «В.П.Колос» до матеріалів справи додало: договір про надання правової допомоги від 06.09.2021, укладений між ним та адвокатом Сірою А.В, в якому сторони погодили, що розмір гонорару адвоката визначається з розрахунку 1 година роботи 1500,00 грн., але становить не менше 15000,00 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції; заяву (вх..№5929/22 від 24.01.2022), в якій зазначено перелік наданих послуг; ордер про надання правової допомоги; та платіжне доручення від 10.09.2021 №186 про оплату послуг з надання правничої допомоги в розмірі 15000,00 гривень.

Відповідно до перелік наданих послуг, зазначених в заяві (вх.№5929/22 від 24.01.2022), адвокатом Сірою А.В. надані позивачу наступні послуги з правничої допомоги: - вивчення документів та аналіз судової практики з подібних питань (1 година робочого часу); підготовка позовної заяви та подача позову до суду (5 годин робочого часу); ознайомлення з матеріалами справи (30 хвилин робочого часу); аналіз відзиву та підготовка відповіді на відзив (2 години робочого часу); участь у судових засіданнях (1 година 30 хвилин робочого часу). В загальному витрачено 10 годин, що з розрахунку 1500,00 грн. за годину складає 15000,00 гривень.

Проте, суд акцентує увагу на тому, що при вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує предмет спірних правовідносин, наявність усталеної судова практика Верховного Суду в даній категорії справ, а також бере до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, враховуючи заперечення відповідача щодо суми таких витрат, приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат - 15000,00 гривень є надмірним та завищеними.

Відтак, суд приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень (по 2500,00 гривень з кожного відповідача).

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" (вул. Михайлюка, 43-А, с. Велика Пятигірка, Бердичівський район, Житомирська область, 13361; код ЄДРПОУ 38696030) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ ВП 43142501) та до Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 №2963319/38696030 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" від 24.07.2021 №1.

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податку накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" від 24.07.2021 №1 датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135,00 гривень (тисяча сто тридцять п`ять гривень) та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.П. Колос" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1135,00 гривень (тисяча сто тридцять п`ять гривень) та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович