Рішення

від 05.07.2022 по справі 320/11388/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року Київ№ 320/11388/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Романюка Івана Миколайовича (далі представник позивача), який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги Серії АІ1150889 від 10.09.2021 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради (далі відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків розгляду по суті клопотання позивача № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва;

- зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання позивача № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в особі його представника звернувся до відповідача з клопотання від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва. У пункті 7 позовної заяви зазначив, що обставина, що порушила права позивача, є бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо порушення процедури та терміну розгляду клопотання. Зазначено, що відповідачем протиправно не прийнято у місячний строк рішення по суті піднятого в клопотанні позивача питання щодо дозволу на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки безоплатно для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до ухвали від 21.09.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали отримана представником позивача 01.10.2021, відповідачем 30.09.2021, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.02.2020.

Судом установлено, що у липні 2021 року позивач в особі його представника звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 27.07.2021 вих. № 536/07/21-Р (зареєстроване за № 201008073 від 19.08.2021) про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

До клопотання позивачем було додано такі документи: копія паспорта та РНОКПП, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, копія посвідчення учасника бойових дій та документи на підтвердження повноважень представника.

Листом від 25.08.2021 № 0570202/3-23066 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив представника позивача, що клопотання зареєстроване у приймальні Київської міської ради з земельних питань 19.08.2021 за № 201008073 та направлено до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру на відповідність заявленого функціонального призначення, за результатами якого Департаментом буде підготовлено відповідний проєкт рішення Київської міської ради.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо порушення строків розгляду по суті клопотання № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами «а» та «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами третьою та четвертою статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм земельного законодавства дає підстави стверджувати, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 у справі № 360/1590/16-а, від 08.09.2020 у справі № 812/1450/17, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.

Разом із тим, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 12.06.2020 у справі № 808/3187/17.

Крім того, у постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З урахуванням викладеного, надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проєкт землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проєкту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема, у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів та ін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 509/4722/16-а.

Судом установлено, що у відповідності до вимог статті 118 ЗК України Київською міською радою, за результатами розгляду поданого представником позивача клопотання не було прийнято рішення.

Таким чином відповідачем у межах встановленого ЗК України місячного строку не було розглянуто клопотання позивача № 536/07/21-Р від 27.07.2021. Позаяк лист від 25.08.2021 № 0570202/3-23066 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є рішенням Київської міської ради в розумінні статті 118 ЗК України та статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином бездіяльність відповідача щодо неприйняття в місячний строк рішення за результатами розгляду клопотання позивача, знайшла своє підтвердження та в ході розгляду справи не була спростована відповідачем.

Оскільки відповідачем у місячний строк не було прийнято відповідного рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України за результатами розгляду клопотання, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог шляхом зобов`язання Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем було подано клопотання від 27.07.2021 № 536/07/21-Р не про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, а про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031 для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Крім того, із представлених суду графічних матеріалів, які також подавались разом із клопотанням до відповідача, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031, на яку претендує позивач, перебуває у приватній власності.

Отже при повторному розгляді клопотання позивача від 27.07.2021 № 536/07/21-Р необхідно врахувати, що бажана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031, на яку претендує позивач, перебуває у приватній власності іншої особи, а зміст клопотання від 27.07.2021 № 536/07/21-Р не містить прохання про надання позивачеві дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 , питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Будь-яких інших документально підтверджених доказів понесення позивачем судових витрат, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Зобов`язати Київську міську раду (код ЄДРПОУ: 22883141; місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) № 536/07/21-Р від 27.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.