Рішення

від 05.07.2022 по справі 320/11436/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року Київ№ 320/11436/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Березанської міської ради Київської області (далі відповідач), в якому позивачка просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду клопотання № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025);

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивачки № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025), відповідно до графічного матеріалу, долученого до клопотання № Д-480 від 01.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у передбачений законом місячний строк не прийнято рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025).

Відповідно до ухвали від 22.09.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що рішенням Березанської міської ради від 24.12.2019 № 953-82-VІІ «Про розгляд звернень громадян з питань землекористування» надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3000 га у власність ОСОБА_2 , який є учасником бойових дій. За результатами розгляду клопотання позивачки 27.07.2021 рішення депутатами не прийнято, оскільки голосування не набрало більшість голосів.

Від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивачка позов підтримала, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Від відповідача надійшли заперечення щодо наведених у відповіді на відзив пояснень та міркувань, відповідно до яких відповідач наполягав на необґрунтованості позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Судом установлено, що у червні 2021 року позивачка засобами поштового зв`язку звернулася до Березанської міської ради Київської області з клопотанням від 22.06.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області.

До клопотання позивачкою було додано такі документи: копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

Листом від 27.07.2021 № Д-480/4-37 відповідач повідомив позивачку, що питання вказане у її клопотанні розглянуто на сесії Березанської міської ради 27.07.2021 та за результатами голосування депутатів рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не прийнято.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неприйняття в установлений Земельним кодексом України строк рішення за результатами розгляду клопотання, позивачка звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами «а» та «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами третьою та четвертою статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм земельного законодавства дає підстави стверджувати, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 у справі № 360/1590/16-а, від 08.09.2020 у справі № 812/1450/17, які в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.

Разом із тим, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 12.06.2020 у справі № 808/3187/17.

Крім того, у постанові від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З урахуванням викладеного, надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проєкт землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проєкту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема, у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 509/4722/16-а.

Судом установлено, що у відповідності до вимог статті 118 ЗК України Березанською міської ради Київської області, за результатами розгляду поданого позивачкою клопотання не було прийнято ані рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані про відмову у його наданні.

Суд констатує, що відповідачем у межах встановленого ЗК України місячного строку не було розглянуто клопотання позивачки № Д-480 від 01.07.2021. Позаяк лист Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 27.07.2021 № Д-480/04-37 не є рішенням відповідача в розумінні статті 118 ЗК України та статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином бездіяльність відповідача щодо неприйняття в місячний строк рішення за результатами розгляду клопотання позивачки, знайшла своє підтвердження та в ході розгляду справи не була спростована відповідачем.

Щодо вимоги позивачки про зобов`язання відповідача розглянути клопотання № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025), відповідно до графічного матеріалу, долученого до клопотання № Д-480 від 01.07.2021, суд зазначає, що ця вимога є передчасною, оскільки як установлено судом за результатами розгляду клопотання позивачки відповідачем не прийнято рішення з підстав не набрання потрібної кількості голосів.

Оскільки відповідачем у місячний строк не було прийнято відповідного рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України за результатами розгляду клопотання, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивачки буде зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025), відповідно до графічного матеріалу, долученого до клопотання № Д-480 від 01.07.2021.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його бездіяльності.

Натомість, позивачкою було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені нею доводи не були спростовані відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності.

У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходив із такого.

В силу вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 908, 00 грн. згідно з квитанцією № 7254254 від 15.09.2021.

Суд, керуючись частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачці 454, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Березанської міської ради Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Березанської міської ради Київської області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду клопотання № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025).

Зобов`язати Березанську міську раду Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 № Д-480 від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Березанської міської ради Броварського району Київської області (поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:05:002:0025), відповідно до графічного матеріалу, долученого до клопотання № Д-480 від 01.07.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454, 00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 38065504; місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.