ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/75/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Садошенко А.П.,
представника позивача Сидоренко І.О.,
представника відповідача Дудника В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" до Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" (надалі - позивач, ТОВ "НВП "Центр харчових технологій") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у якій просить: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2021/00072; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року.
Позовна заява зареєстрована канцелярією суду 04 січня 2022 року за вх. № 249/22.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою оформлення придбаних товарів 08.10.2021 ТОВ "НВП "Центр харчових технологій" подано до митного органу митну декларацію №UA806020/2021/003407. У митній декларації заявлена митна вартість товару за основним методом, одночасно з митною декларацією подано до митного органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2021/00072 необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог Митного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/75/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
01 березня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 02 березня 2022 року за вх. №14896/22 /а.с. 81-94/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що документи, які подані позивачем разом із митною декларацією №UA806020/2021/003407 та підтверджують факт здійснення попередньої оплати товару, містять розбіжності. Вказує, що подана до митного оформлення специфікація №1 від 31.08.2021 до договору містить посилання на договір №0908-1 від 09.08.2020, а до митного оформлення подано договір №0908-1 від 09.08.2021, документи, що підтверджують вартість транспортних витрат, містять розбіжності щодо числових значень вартості суми транспортних витрат, у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 05.10.2021 №10228010/051021/0469333 не зазначено умов поставки товару. Пояснює, що у митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару №1 зі схожими характеристиками за митною декларацією від 20.09.2021 №UА100330/2021/332731. Митна вартість товару №1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод згідно з положеннями ст. 64 МКУ за митною декларацією від 20.09.2021 №UА100330/2021/332731 на рівні 1,66 дол. США/кг 119.53 рос.руб/кг. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.10.2021 № UА806020/2021/000009/2.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 09:30 23 червня 2022 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
08.10.2021 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA806020/2021/003407 на товар: "розчинні клеї: промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної - 14850кг. Склад: целюлоза пшенична не менш як 77%, мука пшенична не більш як 10%, декстрин не більш як 3%. Не містить наркотичних засобів та прекурсорів. Являє собою готову сировину для склеювання гофроящиків". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 35069900, ціна товару (графа 42) - 163350,0000, код МВВ (графа 43) - 1 /а.с. 95-96/.
У графі 44 митної декларації №UA806020/2021/003407 від 08.10.2021 декларантом зазначено перелік документів, зокрема:
- 0003 посвідчення якості від 02.09.2021 /а.с. 104/;
- 0271 пакувальний лист від 01.10.2021 до рахунку на оплату №868 від 06.09.2021 до договору поставки 0908-1 від 09.08.2021 /а.с. 105/;
- 0380 рахунок-фактура (інвойс) №УТ1010 від 01.10.2021 /а.с. 99/;
- 0730 міжнародна товарно-транспортна накладна від 28.09.2021 /а.с. 106/;
- 0862 декларація про походження товару Спец. №1 від 09.08.2021;
- 3001 банківський платіжний документ, що стосується товару №34 (swift-повідомлення АТ КБ "ПриватБанк") /а.с 108/;
- 3004 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1107 від 04.10.2021 /а.с. 124/;
- 3007 документ, що підтверджує вартість перевезення товару №04-1 від 04.10.2021 /а.с. 125/;
- 4103 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 09.08.2021 /а.с. 117/;
- 4104 зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 0908-1 від 09.08.2021 /а.с. 112-116/;
- d4207 договір про надання послуг митного брокера №Т232 від 04.10.2021;
- 4301 контракт-заявка № 27/09 від 27.09.2021 /а.с. 122/;
- 4301 договір (контракт) перевезення № Т-00000148 від 15.07.2019 /а.с. 120-121/;
- 5509 інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. №7629479 від 06.10.2021;
- 9000 акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 1031/ЗЕД/7.23-28-02 від 06.10.2021 /а.с. 100-101/;
- 9000 інформаційний лист ТОВ "Біопродмаш" б/н від 07.10.2021 /а.с. 102/;
- 9610 копія митної декларації країни відправлення 10228010/051021/0469333 від 05.10.2021 /а.с. 118-119/.
За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення №1 від 08.20.2021 за ЕМД №UA806020/2021/3407 від 08.10.2021 /а.с. 51-53/, у якому, крім іншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2. каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; 3. документи, що підтверджують вартість транспортних витрат; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк проведення митного оформлення, передбачений ч. 1 ст. 255 МКУ може бути перевищено на час виконання відповідних формальностей відповідно до пункту 6 частини 2 ст. 255 МКУ, тобто на період подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст, 53 МКУ, митне оформлення буде закінчено у випадку відмови від надання затребуваних або інших документів, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 53 МКУ, або на підставі закінчення 10-денного строку подання таких документів. Консультацію проведено.
11.10.2021 на вимогу уповноваженої особи митного органу представником позивача було надано відповідачу разом із супровідним листом /а.с. 126/:
- заключну банківську виписку по рахунку позивача з 07.09.2021 року по 07.09.2021 року /а.с. 130/;
- довідку про транспортні витрати №04-1 від 11.10.2021 /а.с. 129/;
- інформаційні листи ТОВ Біопродмаш від 07.10.2021 б/н, від 11.10.2021 б/н /а.с. 127, 128/;
- рахунок на оплату № 868 від 06 вересня 2021 року /а.с. 21/.
12.10.2021 Полтавською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2021/000009/2 /а.с. 15-16, 57-60/.
У графі 33 рішення №UA806020/2021/000009/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: "Відповідно до п. 4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Положеннями статті 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено наступне. Поставка товару промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної здійснюється згідно контракту від 09.08.2021 №0908-1, укладеного між ООО Торговая компания БИОПРОДМАШ (РФ) та ТОВ НВП ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Відповідно до рахунку-фактури від 01.10.2021 №УТ1010 загальна вартість товару становить 163350 рос.руб. Даний рахунок містить посилання на платіжно-розрахунковий документ №34 від 07.09.2021. До митного оформлення разом з митною декларацією митним брокером подано банківський платіжний документ (а саме swift-повідомлення) №34, яке датується 08.09.2021, а не 07.09.2021. Окрім того, у вказаному swift-повідомленні на загальну суму 163350 рос. рублів у графі 70 Інформація про грошовий переказ зазначено: предоплата за товар по договору 0908-1 от 09.08.2021. Відповідно до п.7 висновків Постанови пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Виходячи з викладеного, банківське swift-повідомлення №34 від 08.09.2021 не може бути ідентифіковане як таке, що стосується даної поставки товару, адже не містить посилання на рахунок-фактуру, а містить інформацію тільки про контракт. Також до митного оформлення подано рахунок на оплату товару №979 від 30.09.2021 на суму 163 350 рос.рублів зі строком оплати не пізніше 05.10.2021. Даний рахунок видано пізніше ніж здійснено попередню оплату за наданим підприємством swift-повідомлення №34 від 08.09.2021. Одночасно, пакувальний лист від 01.10.2021 б/н містить посилання на рахунок на оплату №868 від 06.09.2021, який не подано до митного оформлення. У зв`язку з чим можна стверджувати, що документи які підтверджують факт здійснення попередньої оплати товару, містять розбіжності. Подана до митного оформлення специфікація №1 від 31.08.2021 до договору містить посилання на договір №0908-1 від 09.08.2020, а до митного оформлення подано договір від №0908-1 09.08.2021 року. Товар згідно специфікації постачається на умовах поставки FCA Крестці (RU). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11 при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, при заповненні гр. 20 ДМВ зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Згідно ДМВ №UА806020/2021/3407 до митної вартості товару включено вартість транспортно- експедиційних витрат до митного кордону України - 21 500 грн. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунок-фактуру на оплату транспортних витрат від 04.10.2021 №1107, складений експедитором ПП Транслогістік, контракт-заявку на перевезення маж ПП "Транслогістік" та ТОВ НВП "Центр Харчових Технологій" від 27.09.2021 №27/9, довідку про транспорті витрати від 04.10.2021 №04-1. Подані митним брокером вищевказані документи, що підтверджують вартість транспортних витрат, містять розбіжності щодо числових значень вартості суми транспортних витрат, а саме: згідно рахунку-фактури від 04.10.2021 №1107 загальна вартість транспортно-експедиційних витрат становить 26000 грн (21000 грн на маршруті від місця завантаження до митного кордону України, 4500 грн - по території України, 500 грн - вартість експедиційних послуг), а згідно контракту-заявки на перевезення від 27.09.2021 №27/09 загальна вартість транспортно-експедиційних витрат становить 26500 грн без розподілу витрат до кордону і після кордону України. Довідка про транспортні витрати від 04.10.202І №04-1 не містить посилання на договір з перевезення та містить інформацію про транспортно-експедиційні витрати на рівні 26500 грн (21000 грн до кордону + 5000 грн після кордону + 500 грн експедиційні). Також згідно даної довідки вартість навантажувальних робіт включено у вартість перевезення, що суперечить задекларованим умовам поставки FCA Крестці. У поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 05.10.2021 №10228010/051021/0469333 не зазначено умови поставки товару. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до вимог частини 1-2 статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Відповідно до вимог п.8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2. каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; 3. документи, що підтверджують вартість транспортних витрат; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Листом від 11.10.2021 декларантом надіслано такі додаткові документи: - лист-відповідь від 11.10.2021 б/н; - виписка з банківського рахунку за 07.09.2021; - довідка про вартість транспортних витрат від 11.10.2021 №04-1; - інформаційні листи ООО Торговая компания БИОПРОДМАШ; - рахунок на оплату від 06.09.2021 №868. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих додатково до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено наступне. У поданому банківському документі б/н, що містить виписку з рахунку імпортера за 07.09.2021, зазначено суму оплати 163350 рос.руб за товар згідно контракту від 09.08.2021 №0908-1. Проте, як зазначалося у Повідомленні №1 від 08.10.2021, відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Виходячи з викладеного, банківське swift-повідомлення №34 від 08.09.2021 та банківський документ б/н, що містить виписку з рахунку імпортера за 07.09.2021, не можуть бути ідентифіковані як таке, що стосується даної поставки товару, адже не містить посилання на рахунок-фактуру, а містить інформацію тільки про контракт. Поданий додатково рахунок на оплату №868 від 06.09.2021 не містить підпису головного бухгалтера, на відміну від наданого разом з митною декларацією рахунку на оплату від 30.09.2021 №979. У наданій додатково виправленій довідці про вартість транспортних витрат від 11.10.2021 №04-1 загальна вартість транспортних витрат становить 26500 грн, проте згідно рахунку-фактури від 04.10.2021 №1107 загальна вартість транспортно-експедиційних витрат становить 26000 грн. Таким чином, подані митним брокером вищевказані документи, що підтверджують вартість транспортних витрат, містять розбіжності щодо числових значень вартості суми транспортних витрат, які не усунуто шляхом подання довідки від 11.10.2021 №04-1. Інформаційні листи ООО Торговая компания БИОПРОДМАШ не містять інформації щодо складових митної вартості, які могли б бути використані митним органом. Декларантом також повідомлено, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у наданих до митного контролю документах, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. б ст. 54 МКУ, п.2. ст.58 МКУ. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних товарів відповідно до вимог ст. 59 МКУ. У зв`язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. Відповідно до ст. 60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до п. 2 ст. 60 МКУ, під подібними розуміються товари, хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції, порівняно з товарами, що оцінюються. Згідно п. 3 ст. 60 МКУ, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Відповідно до положень п. 5 ст. 60 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору подібних товарів відповідно до вимог ст. 60 МКУ. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються докмуентально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінювальних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару №1 зі схожими характеристиками за МД від 20.09.2021 №UА100330/2021/332731. Митна вартість товару №1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ за МД від 20.09.2021 №UА100330/2021/332731 на рівні 1,66 долл.США/кг (119.53 рос.руб/кг). У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.10.2021 № UА806020/2021/000009/2. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".
12.10.2021 Полтавською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00072, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару /а.с. 55-56/.
Позивач не погодився з рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00072 від 12 жовтня 2021 року та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00072 від 12 жовтня 2021 року, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Ціна товару в сумі 163350,0000 рос.руб., що зазначена у митний декларації №UA806020/2021/003407 від 08.10.2021, визначена позивачем першим методом - за ціною договору (вартість операції).
Матеріалами справи підтверджено, що 09.08.2021 між позивачем (покупець) та ТОВ "Торговая компания БИОПРОДТОРГ" (постачальник) укладено договір поставки №0908-1 /а.с. 112-113/, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати продукцію ТОВ "Торговая компания БИОПРОДТОРГ" на території Російської Федерації - товари згідно специфікації відповідно до умов даного договору.
Згідно з п. 2.1, 6.1, 6.3 договору умови та строки поставки зазначаються в рахунку та специфікації на кожну партію товару. Товар поставляється на умовах та в строки, зазначені в специфікаціях на поставку, які є невід`ємною частиною цього договору. Підтвердженням поставки товару є СМR, товарна (товарно-транспортна) накладна, підписана сторонами.
За умовами п. 6.5 договору товар поставляється автомобільним транспортом покупця. Постачальник оформляє такі документи: 1. Контракт між покупцем та продавцем (у першу поставку) 1 оригінал. 2. Транспортна накладна 4 оригінальних екземпляри товарно-транспортних накладних за формою 1-Т на кожну транспортну одиницю. 3. Інвойс (рахунок-фактура із зазначенням ставки ПДВ 0%) - 5 екземплярів оригіналів. 4. 2 оригінальних екземпляра товарної накладної за формою ТОРГ-12 із зазначенням ставки ПДВ 0% - на кожну транспортну одиницю. 5. Посвідчення якості - на партію товару. 6. Специфікація до поставки - 1 оригінал. 7. Пакувальний лист - 1 оригінал. 8. Експортна декларація - 1 копія. 9. Протоколи випробувань на партію, а також інші документи за згодою сторін, що необхідні на товар згідно митного законодавства України.
Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.
31.08.2021 складено специфікацію № 1 до договору поставки №0908-1, якою сторони договору узгодили вартість, кількість товару (промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної у кількості 14850 кг вартістю за 1 кг 11,00 руб. РФ без ПДВ, загальною вартістю 163350,00 руб. РФ), дату відвантаження товару зі складу виробника 06-15.09.2021, умови поставки товару: FСА - Новгородська область, р.п. Крестці, РФ, пункт навантаження: Новгородська область, р.п. Крестці, пров. Заводський, 22, оплата товару - передплата 100%, країна походження товару - Росія /а.с. 117/.
У наданих до митного органу поясненнях від 11.10.2021 /а.с. 40-42/ позивач пояснив, що специфікація №1 від 31.08.2021 до договору містить посилання на договір №0908-1 від 09.08.2020 замість 09.08.2021 внаслідок технічної помилки, допущеної контрагентом, на підтвердження чого до митного органу надано інформаційний лист ТОВ "Торговая компания БИОПРОДТОРГ" б/н від 11.10.2021, яким повідомлено, що в специфікації №1 від 31.08.2021 до договору 0908-1 допущена технічна описка та вірним слід вважати: Специфікація №1 до договору №0908-1 від 09 серпня 2021 року /а.с. 128/.
Щодо доводів відповідача про те, що у маркуванні товару зазначено про те, що задекларована партія товару поставляється відповідно до договору №0908-1 від 09.08.2020, а не від 09.08.2021, суд зазначає, що по перше: такі доводи не покладені в основу оскаржуваних рішень; по друге: позивачем було надано до митного органу акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 1031/ЗЕД/7.23-28-02 від 06.10.2021, у якому зафіксовано, що кількість вантажних місць становить 30, найменування товару 1. Промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної - 14850 кг, зазначено склад товару та його призначення, місцезнаходження товару - а/м АХ72-98ЕІ/АХ87-38ХР /с. 100-101/, тобто фізично оглянутий посадовими особами митного органу товар відповідає задекларованому у митній декларації; по третє: станом на 08.10.2021 у митного органу була наявна інформація про перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік, що підтверджується відомостями з бази АСМО Інспектор /а.с. 103/.
Окрім договору поставки №0908-1 від 09.08.2021 та специфікації №1 від 31.08.2021, позивачем було подано до митного органу:
- рахунок-фактуру (інвойс) №УТ1010 від 01.10.2021 на промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної кількістю 14850 кг на загальну суму 163350,00 рос. руб. із зазначенням продавця та вантажовідправника: ТОВ "Торговая компания БИОПРОДТОРГ", вантажоотримувача: ТОВ "НВП "Центр харчових технологій", до платіжно-розрахункового документа №34 від 07.09.2021, документа про відвантаження №УТ1010 від 01.10.2021 /а.с. 99/;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №34 (swift-повідомлення АТ КБ "ПриватБанк"), у рядку 32А якого зазначена дата валютування/ валюта/сума міжбанківського рахунку: 08 вересня 2021/російський рубль/163350,00, а у рядку 70 вказана інформація про грошовий переказ - передплата за товар по дог. 0908-1 від 09.08.2021 /а.с 108/.
Таким чином, swift-повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" №34 здійснена передплата за товар на підставі договору №0908-1 від 09.08.2021, що відповідає умовам цього договору та специфікації №1 від 31.08.2021.
Факт списання коштів в сумі 163350,00 рос. руб. з рахунку позивача 07.09.2021 підтверджується заключною випискою по рахунку за 07.09.2021, виданою АТ КБ "ПриватБанк", яка надавалася позивачем митному органу /а.с. 130/.
Зважаючи на викладене вище, суд відхиляє доводи відповідача про те, що дата, що вказана у swift-повідомленні АТ КБ "ПриватБанк" у рядку 32А - 08 вересня 2021, є датою цього документа, та цей документ не є платіжним документом №34 від 07.09.2021, що зазначений у рахунку-фактурі №УТ1010 від 01.10.2021.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем також надано до митного органу:
- посвідчення якості від 02.09.2021 на промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної /а.с. 104/;
- пакувальний лист від 01.10.2021 до рахунку на оплату №868 від 06.09.2021 до договору поставки 0908-1 від 09.08.2021на клейстер на основі целюлози пшеничної вагою нетто 14850 кг, вагою брутто - 15450 кг /а.с. 105/;
- міжнародну товарно-транспортну накладну від 28.09.2021 на перевезення клейстера на основі целюлози пшеничної 14850 кг нетто, супровідний документ інвойс №УТ1010 від 01.10.2021, умови оплати - 100% передплата, реєстраційний номер транспортного засобу - АХ72-98ЕІ/АХ87-38ХР /а.с. 106/;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1107 від 04.10.2021 (авто: ДАФ АХ72-98ЕІ/АХ87-38ХР) на транспортно-експедиційні послуги по маршруту: м. Крестці (Росія, Новгородська обл.) - п/п Суджа-Юнаківка на суму без ПДВ - 21000 грн., на транспортно-експедиційні послуги по маршруту: п/п Суджа-Юнаківка - м. Полтава (Україна) - 4500 грн., на експедиційні послуги - 500 грн. /а.с. 124/;
- довідку про транспортні витрати №04-1 від 04.10.2021, видану ПП "Транслогістик", якою повідомлено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу по маршруту: м. Крестці (Росія, Новгородська обл.) - м. Полтава (Україні, Полтавська область) а/м АХ72-98ЕІ/АХ87-38ХР складають 26000 грн. (ПДВ-0), з них по маршруту: м. Крестці (Росія, Новгородська обл.) - п/п Суджа-Юнаківка - 21000 грн. (ПДВ 0), п/п Суджа-Юнаківка - м. Полтава (Україна) - 5000 грн. (ПДВ 0), на експедиційні послуги - 500 грн. (ПДВ 0) /а.с. 125/;
- контракт-заявку позивача № 27/09 від 27.09.2021 на суму вартості послуг 26500 грн. /а.с. 122/;
- договір перевезення № Т-00000148 від 15.07.2019, укладений між ПП "Транслогістик" (експедитор) та ТОВ "НВП "Центр харчових технологій" (виконавець) /а.с. 120-121/;
- інформаційний лист ТОВ "Біопродмаш" б/н від 07.10.2021, яким повідомлено митний орган про те, що ТОВ "Торговая компания БИОПРОДТОРГ" є дочірньою торговою компанією, яка виконує ЗЕД та продаж продукції компанії-виробника ТОВ БИОПРОДТОРГ" /а.с. 102/;
- копію митної декларації країни відправлення 10228010/051021/0469333 від 05.10.2021 на товар промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної вагою 14850 кг /а.с. 118-119/.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Отже, до митної вартості товару включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1107 від 04.10.2021 та довідка про транспортні витрати №04-1 від 04.10.2021, видану ПП "Транслогістик", (авто: ДАФ АХ72-98ЕІ/АХ87-38ХР) не містить розбіжностей щодо вартості транспортно-експедиційних послуг по маршруту: м. Крестці (Росія, Новгородська обл.) - п/п Суджа-Юнаківка на суму без ПДВ - 21000 грн. та експедиційних послуг - 500 грн. /а.с. 124, 125/.
Таким чином, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не містять жодних розбіжностей, а розбіжності щодо вартості транспортування товару по території України не впливають на митну вартість товару, оскільки відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.
Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про правомірність оскаржуваних рішень з посиланням на розбіжності вартості транспортування товару після його введення на територію України у документах щодо транспортування товару.
Стосовно доводів відповідача про те, що до митного органу не надано рахунок на оплату №868 від 06.09.2021, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2021 на вимогу уповноваженої особи митного органу представником позивача надано відповідачу разом із супровідним листом /а.с. 126/ рахунок на оплату № 868 від 06 вересня 2021 року /а.с. 21/, тому суд відхиляє такі доводи відповідача у оскаржуваному рішенні.
Щодо надання до митного органу рахунку №979 від 30.09.2021 на суму 163350 рос руб. /а.с. 107/, то позивач надав пояснення митному органу про те, що у контрагента бухгалтерська звітність передбачає дублювання рахунку, натомість, попередня оплата була здійснена на підставі рахунку на оплату №868 від 06.09.2021, який було надано до митного органу позивачем 11.10.2021 /а.с. 40-42, 21/.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано митному органу необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість за ціною договору товару - розчинні клеї: промисловий клейстер на основі целюлози пшеничної - 14850 кг., відомості про який зазначено у митній декларації ІМ40ДЕ UА806020/2021/003407 від 08.10.2021.
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00072 від 12 жовтня 2021 року, прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
При вирішенні справи судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" обґрунтований та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З огляду на вищевикладене, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 2270 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 2380,73 грн. (158715,16 грн. * 1,5%).
Відтак, загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем, становить 4650 грн. 73 коп.
При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4751 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1729 від 13.12.2021 та №1828 від 24.01.2022, та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 14, 67, 69, 70/, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4650 грн. 73 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" (ідентифікаційний код 41291590, вул. Набережна, 5, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800) до Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997576, вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, 36022) про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806020/2021/000009/2 від 12 жовтня 2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2021/00072 від 12 жовтня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Центр харчових технологій" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4650 грн. 73 коп. (чотири тисяч шістсот п`ятдесят гривень сімдесят три копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04 липня 2022 року.
СуддяС.С. Сич
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2022 |
Оприлюднено | 08.07.2022 |
Номер документу | 105105621 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.С. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні