Рішення

від 05.07.2022 по справі 480/2336/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року Справа № 480/2336/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/2336/22 за позовом ОСОБА_1 до Великописарівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_1 з позовною заявою до Великописарівської селищної ради, в якій просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівської селищної ради від 13.12.2021 р. № 2949 «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 », яким відмовлено позивачці у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради.

2. Зобов`язати Великописарівську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195 у власність ОСОБА_1 .

Також позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 992,40 грн. витрат по сплаті судового збору та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради. За результатом розгляду заяви відповідач прийняв рішення, яким відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Підставою відмови зазначив, що земельна ділянка відноситься до земель природно - заповідного фонду загальнодержавного значення на території Гетьманського національного природного парку, а відповідно до ст. 83, 84 ЗК України, ст. 4 Закону Країни "Про природно - заповідний фонд" землі природно - заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно не містить посилання на будь-яку з підстав, передбачених Земельним кодексом України для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 22.02.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Указом президента України від 27.04.2009 року № 273/2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області створено Гетьманський національний природний парк (далі - Гетьманський НПП) на підставі «Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» на території Великописарівського, Охтирського, Тростянецького районів Сумської області» (робоча назва згідно Указу Президента України № 774/2008).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно частини 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до витягу з «Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» (далі - Проект створення) на території Великописарівського, Охтирського, Тростянецького районів Сумської області», (затвердженого Сумською обласною радою 5 скликання Рішенням 11 сесії від 04.04.2007 року, розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації від 23.05.2007 року № 276, висновком Великописарівського районного відділу земельних ресурсів щодо погодження місця розташування земельних ділянок для створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» від 20.09.2006 року № 448/01-27 (робоча назва згідно Указу Президента України № 774/2008), яким погоджено створення національного природного парку із земель державної власності на території Великописаріського району, площею 6228,6 га.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 року № 183 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державних та комунальних лісогосподарських підприємств розташованих, в тому числі, на території Великописарівського району Сумської області. Розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації від 28.11.2011 року № 776 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів розташованих, в тому числі, на території Великописарівського району Сумської області. В ході розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Гетьманському національному природному пару було проведено встановлення межових знаків, а інформацію (обмінні файли XML були надані до територіальних управлінь Держгеокадастру), в тому числі до відділу Держземаганства у Великописарівському районі Сумської області, та отримано висновок від 10.09.2013 року № 32 за підписом начальника Відділу Держземагенства у Великописарівському районі Сумської області В.О. Коноз, було погоджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів Гетьманському національному природному парку на території Великописарівської, Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрямської, Солдатської, Катанської, Попівської, Рябинівської та Ямненської сільських рад Великописарівського району Сумської області.

Крім цього, відповідач зауважив, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Дмитрівського старостинського округу.

Відповідно до пункту 26 Постанови Кабінету міністрів України від З червня 2013 року № 483 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, до переліку відомостей», обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, належать планово- картографічні матеріали розташування територій та об`єктів природно- заповідного фонду, про що також наголошується в частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до висновку від 10.09.2013 року № 32 за підписом начальника Відділу Держземаганства у Великописарівському районі Сумської області В.О. Коноз, було погоджено Проект землеустрою щодо погодження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів Гетьманському національному природному парку на території Великопиеарівської, Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрянської, Солдатської, Катанської, Попівської, Рябинівської та Ямненської сільських рад Великописарівського району Сумської області.

Обмеження щодо передачі деяких об`єктів у приватну власність передбачено ст.ст. 83, 84, Земельного Кодексу України, ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно яких, землі природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Відповідач вважає, що рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою прийнято правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо витрат на правову допомогу зазначив, що вони є неспівмірними.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

ОСОБА_1 звернувся до Великописарівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пунктів на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 21.07.2021 позивачу було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га за межах населених пунктів на території Великописарівської селищної ради.

Позивач з вищезазначеним рішенням звернувся до розробника проектної документації - товариства з обмеженою відповідальністю "Координат-БС" для розроблення проекту землеустрою.

ТОВ "Координат - БС" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради. Позивач отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195.

В подальшому позивач звернувся до Великописарівської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради №2949 від 13.12.2021 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Підставою відмови зазначено, що земельна ділянка відноситься до земель природно - заповідного фонду загальнодержавного значення на території Гетьманського національного природного парку, а відповідно до ст. 83, 84 ЗК України, ст. 4 Закону України "Про природно - заповідний фонд" землі природно - заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність (а.с. 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з положеннями частин 9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, виходячи з положень статті 118 Земельного кодексу України, статей 26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність належить до повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Тобто за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою, Сумською міською радою повинно прийматися відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні з підстав, передбачених законодавством.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача щодо затвердження проекту землеустрою, Великописарівською седищною радою відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 186 Земельного Кодексу України проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 8 вищезазначеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частиною 10 статті 186 Земельного Кодексу України також передбачено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Великописарівської селищної ради від 13.12.2021 р. №2949 «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 », яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195 у власність ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Великописарівської селищної ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195 у власність ОСОБА_1 , з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку Великописарівської селищної ради), а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Великописарівської селищної ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195 у власність ОСОБА_1 , не підлягають задоволенню.

Отже, суд вважає за необхідне зобов`язати Великописарівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: копія договору про надання правничої допомоги від 18.01.2022, копія ордеру на надання правової допомоги Серія ВІ № 1083158 від 27.01.2022, акт прийому-передачі наданих адвокатських послуг №1 від 24.01.2022, копії квитанцій про оплату послуг адвоката від 31.01.2022, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 26-22).

Як вбачається із акта прийому-передачі наданих адвокатських послуг від 24.01.2022р. (а.с.23), адвокатом були надані такі послуги: складання позовної заяви та супроводження справи в суді першої інстанції - 9000 грн.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа за даним позовом є незначної складності, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з`являвся, надані адвокатом послуги зводилися виключно до формування позовної заяви, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 1000 грн.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великописарівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 13.12.2021 № 2949 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великописарівську селищну раду Охтирського району Сумської області (42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Незалежності, 9-А, код ЄДРПОУ 04391262) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Великописарівської селищної ради з кадастровим номером 5921281300:13:004:0195 і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області (42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Незалежності, 9-А, код ЄДРПОУ 04391262) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 992 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець