Постанова

від 04.07.2022 по справі 160/18019/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18019/21(суддя Царікова О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №160/18019/21 за позовом приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та часткове скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 04 жовтня 2021 року звернулося до суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021, реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності 20211137259, опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 11.08.2021 в частині:

- пункту 7 Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021, реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності 20211137259, опублікованого в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 11.08.2021;

- встановлення в будь-якій формі, прямо чи опосередковано, приватному акціонерному товариству «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (місцезнаходження: Україна, 50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний код 00191023) обов`язку провести додаткову оцінку впливу на довкілля до початку провадження планованої діяльності.

Позов обґрунтовано тим, що висновком в частині покладення обов`язку на позивача щодо проведення додаткової оцінки впливу на довкілля планованої діяльності порушено норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про дозвільну систему у господарській діяльності».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» від 06.08.2021 №21/01-20211137259/1 в частині встановлення зобов`язання позивача до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що вплинуло на правильність вирішення цієї справи. Відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції під час вирішення цієї справи не досліджено в повній мірі підстави для необхідності здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля вказаної планової діяльності позивача та не враховано екологічні ризики для довкілля, що можуть настати без здійснення такої оцінки впливу на довкілля.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 21.10.1997 позивачу видано спеціальний дозвіл на користування надрами №1119 з метою видобування залізистих кварцитів для забезпечення сировиною Північного гірничо - збагачувального комбінату, загальною площею 13,8 км2 (т.1 а.с.26-27).

У 2020 - 2021 роках на замовлення позивача, товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЖГІПРОРУДА» було розроблено проєкт «Реконструкція Ганнівського кар`єра ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівській район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 року по 2037 рік» (т.1 а.с.43-55).

На виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», позивачем було ініційовано проходження процедури з оцінки впливу на довкілля.

15.01.2021 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (далі - Реєстр ОВД) було опубліковано повідомлення про плановану діяльність «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік», яка полягає у розконсервації західного і східного бортів кар`єру, відпрацювання нової північної ділянки № 2 Ганнівського кар`єру за умов виділення гірничого відводу, розширення відвалів Ганнівського кар`єру на додатково виділених територіях, реконструкцію об`єктів гірничо - транспортної схеми.

На сьогодні ПРАТ «ПІВНГЗК» здійснює виробничу діяльність з видобутку руди Ганнівського родовища на рівні 7,5 млн. тонн. Розвиток Ганнівського кар`єру у північному напрямку передбачає додаткове залучення в землекористування 282 га земель Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Планованою діяльністю передбачене розширення Західних відвалів на додатково виділених землях, загальною площею 485,5 га, в т.ч.: 425,5 га земель Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та 60 га земель Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Громадськістю було надано свої зауваження та пропозиції до планованої діяльності, які опубліковані в Реєстрі ОВД 16.02.2021.

26.05.2021 в Реєстрі ОВД було опубліковано Звіт з оцінки впливу на довкілля та Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля (т.10 а.с.201-209).

11.08.2021 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля, Відповідач) було опубліковано Звіт про громадське обговорення планованої діяльності від 06.08.2021 №21/01-20211137259/2 та Висновок з оцінки впливу на довкілля від 06.08.2021 №21/01-20211137259/1 (далі - Висновок) (т.10 а.с.210-233; а.с.234-т.11 а.с.5).

В зазначеному висновку Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, зокрема, вказало про допустимість провадження планованої діяльності, з огляду на нижченаведене, а саме:

визначення її допустимою після здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля;

за результатами аналізу Звіту з оцінки впливу на довкілля було встановлено неможливість оцінити вплив від планованої діяльності ПРАТ «ПІВНГЗК» з реконструкції Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік», а саме: на ґрунти та геологічне середовище, атмосферне повітря, водне середовище, рослинний та тваринний світ, території та об`єкти природно - заповідного фонду, соціальне та техногенне становище. Екологічні умови будуть встановлені за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля, у разі визначення планованої діяльності допустимою.

Законність та обґрунтованість пункту 7 Висновку №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII.

Згідно з положеннями статті 1 цього Закону вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною другою статті 2 цього ж Закону встановлено, що оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Частиною третьою статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктами 15 частини 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів, а також розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення;

додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №640/21828/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем подано до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7 висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021 року, відповідачем на суб`єкта господарювання (позивача) покладено обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, а саме: до початку провадження планованої діяльності зобов`язано здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля планованої діяльності з «Реконструкції Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» (т.10 а.с.210-233).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який сам по собі є документом дозвільного характеру, та в подальшому є підставою для отримання інших документів дозвільного характеру, з урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повинен бути чітким та конкретним, на підставі якого орган державної влади або місцевого самоврядування, який приймає рішення про провадження планованої діяльності, може прийняти відповідне рішення про заборону чи надання дозволу на провадження планованої діяльності. При цьому, висновок з оцінки впливу на довкілля не може бути декларативним, оскільки вказане спростовується сутністю такого документу дозвільного характеру, як висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для виконання у визначені строки.

Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність, зокрема, здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, то уповноважений центральний орган у висновку з оцінки впливу на довкілля зобов`язаний визначити строки та обґрунтувати вимоги до здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля.

Колегія суддів зазначає, що визначення початку строку має практичне значення, оскільки від цього залежить як правильність обчислення строку, так і встановлення факту його закінчення, що обумовлює ті чи інші юридичні наслідки, які настають у зв`язку із цим.

Поняття строку міститься у частині першій статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до цієї норми строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частина перша статті 252, стаття 253 ЦК України передбачають, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Застосування вказаних правових норм при визначенні поняття «строк» та обчисленні строків підтверджується судовою практикою у адміністративних справах, зокрема: у Постанові Великої Палати ВС від 12.09.2019 по справі №9901/120/19, рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №9901/126/20, рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі №640/15727/20.

З висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021 року вбачається, що відповідачем не вказано конкретний строк проведення додаткової оцінки впливу на довкілля.

Колегія суддів вважає, що зазначення у спірному висновку «до початку провадження планованої діяльності» не може вважатись строком в розумінні ст.252 ЦК України, оскільки така вказівка не визначає конкретний строк, а тому не свідчить про виконання відповідачем вимоги Закону щодо обов`язку встановити у висновку з оцінки впливу на довкілля строк проведення додаткової оцінки впливу на довкілля.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги та вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що відсутність встановлення строку не порушує прав та обов`язків позивача, а надає йому можливість самому визначитися щодо строків та можливостей здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля, з огляду на те, що в цьому випадку, відповідно до пункту 7 частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначення уповноваженим центральним органом у висновку з оцінки впливу на довкілля строків здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля є його обов`язком, а не правом, та спрямоване на виконання додаткової оцінки впливу на довкілля в належний спосіб.

Також суд зауважує, що всупереч до пункту 7 частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» відповідач встановив позивачу обов`язок з проведення додаткової оцінки впливу на довкілля не на іншій стадії проектування, а на тій же стадії, на якій така оцінка впливу на довкілля вже здійснена.

Виконаний проект «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» для цілей ведення діяльності щодо видобування корисних копалин є єдиним та достатнім документом щодо проектування кар`єра, який надає змогу на ведення гірничих робіт в силу приписів ст. 51 Кодексу України про надра. За поясненнями позивача, інші стадії проектування гірничодобувного підприємства у позивача відсутні в силу вимог Закону.

Окрім того, з урахуванням вимог пункту 7 частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» відповідачем не вказано, на якій конкретно іншій стадії проектування слід провести додаткову оцінку впливу на довкілля.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 1 Закону України від 09.02.1995 № 45/95-ВР «Про екологічну експертизу» було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про екологічну експертизу» метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у низці нормативних актів, у тому числі Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення «екологічної експертизи» замінено або доповнено на «оцінка впливу на довкілля», а також виключено розділ VI Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.

У пояснювальній записці до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля" вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступі до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.

За змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №580/1078/19.

Разом з тим, у Законі України «Про екологічну експертизу» було визначено, що в разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

В свою чергу, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не містить визначення «додаткова оцінка впливу на довкілля» та не вказує за яких умов виникає необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування, а вказує лише, що додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що й відповідачем у пункті 7 висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021 року не встановлені конкретні вимоги до проведення додаткової оцінки впливу на довкілля та не зазначено в чому конкретно полягає неможливість оцінити вплив на довкілля від реконструкції кар`єра з метою підтримки потужності комбінату на період з 2022 року по 2037 рік та яким чином усунути неповноту або неясність.

Тут слід згадати принцип «належного урядування» який, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога більш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків (п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№29979/04).

Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

За таких обставин, з урахуванням обставин справи та виходячи із приписів норм чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Реконструкція Ганнівського кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, для підтримки діючих потужностей комбінату на період з 2022 по 2037 рік» №21/01-20211137259/1 від 06.08.2021 року в частині встановлення зобов`язання позивача до початку провадження планованої діяльності здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №160/18019/21 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов