Постанова

від 04.07.2022 по справі 640/8346/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8346/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Київ

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Єгорової Н.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського психоневрологічного інтернату на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського психоневрологічного інтернату, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень спального корпусу №1 шляхом зобов`язання Київського психоневрологічного інтернату, код ЄДРПОУ: 26021206, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощит приміщення спального корпусу №1, розташованого за адресою: вул. Юнкерова, 37 у Оболонському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Київського психоневрологічного інтернату був складений акт, відповідно до якого було виявлено 16 порушень. Зазначені в акті порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за твердженням позивача, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, у зв`язку з чим Головне управління зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. За твердженням апелянта, ним було усунуто виявлені порушення, що підтверджується актом перевірки від 18 жовтня 2021 року. Порушення, що залишилися не усунутими, не стосуються приміщень спального корпусу №1, а тому немає підстав для зупинення його роботи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 лютого 2022 року на 09:45 год.

07 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника Київського психоневрологічного інтернату у судовому засіданні в Господарському суді Закарпатської області.

З огляду на вказане клопотання, а також перебування судді-доповідача Файдюка В.В. у щорічній основній відпустці, розгляд апеляційної скарги Київського психоневрологічного інтернату було відкладено.

07 лютого 2022 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишились не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами апелянта і публічними інтересами. Апелянт вказує на усунення порушень, виявлених в ході позапланової перевірки, однак, Головне управління наполягає, всупереч доводам апелянта, на тому, що на момент винесення оскаржуваного рішення порушення не були усунуті в повному обсязі, а тому позивач не погоджується з доводами про незаконність рішення суду першої інстанції і не вбачає підстав для його скасування як такого, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17 січня 2019 року №22, оручення Прем`єр-міністра України від 27 січня 2021 року №2768/1/1-21 та доручення ДСНС України від 27 січня 2021 року №В-25 було видано наказ від 29 січня 2021 року №83 «Про проведення позапланових перевірок».

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 29 січня 2021 року №83 було видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29 січня 2021 року №166 на проведення позапланової перевірки Київського психоневрологічного інтернату, що знаходиться за адресою: вул. Юнкерова, буд. 37, м. Київ. Копію посвідчення отримав інженер з охорони праці - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні від 29 січня 2021 року №166.

За результатами перевірки Київського психоневрологічного інтернату складено акт від 12 лютого 2021 року №65 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому виявлено 16 порушень:

1. В приміщенні допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (порушення п. 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, далі - ППБУ).

2. Не надано підтвердження проходження навчання на курсах цивільного захисту керівного складу (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

3. На об`єкті на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблено інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (порушення п. 5 розділу ІІ ППБУ).

4. У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номеру телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (порушення п. 7 розділу ІІ ППБУ).

5. Стіни коридору на першому поверсі адміністративного корпусу виконано матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 в порушення вимог ДБН В.1.1-7 (порушення п.п. 2.23, 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

6. Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити, системи витяжної вентиляції) у будівлі харчоблоку, відсутні модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорянь в порушення ДБН В.2.5-56:2014 (порушення п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

7. Вогнегасники не навішуванні на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, або установлені в шафи пожежних кран-комплектів, або на підставки, що надійно закріплені на підлозі (порушення п. 3.10 глави 3 розділу VППБУ).

8. Відсутні акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводи за підвісними стелями (порушення п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ).

9. Пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушення п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ).

10. Несучі металеві конструкції та вузли жорсткості, які забезпечують загальну стійкість житлового корпусу не виконані з нормованим класом вогнестійкості для цих конструкцій, не оброблені вогнезахисною сумішшю в порушення ДБН В.1.1-7 (порушення п. 4 розділу І, п.п. 1, 11 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ).

11. В приміщенні клубу допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів (порушення п. 1.18 розділу IV ППБУ).

12. В приміщеннях електрощитової клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод (порушення п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

13. З`єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення п. 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).

14. В адміністративному корпусі електророзетки встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (порушення п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ).

15. Не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (порушення пункту 2 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

16. Не організовується та не здійснюється від час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо пацієнтів працівників та майна суб`єкта господарювання (порушення пункту 4 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

Примірник акту від 12 лютого 2021 року №65 отримав провідний інженер ОСОБА_2 , про що зроблено відмітку в акті перевірки.

За порушення вимог статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення особу, відповідальну за пожежну безпеку - ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить протокол серії КИ №058179 від 12 лютого 2021 року.

Посадовими особами контролюючого органу була проведена позапланова перевірка, за результатами якої складений акт від 11 серпня 2021 року №512 щодо дотримання Київським психоневрологічним інтернатом вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому виявлено 10 порушень:

1. В приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (порушення п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ).

2. Не надано підтвердження проходження навчання на курсах цивільного захисту керівного складу (порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

3. Стіни коридору на першому поверсі адміністративного корпусу виконано матеріалом з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 в порушення вимог ДБН В.1.1-7 (порушення п.п. 2.23, 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

4. Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити, системи витяжної вентиляції) у будівлі харчблоку, відсутні модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорянь в порушення ДБН В.1.5-56:2014 (порушення п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

5. Відсутні акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводи за підвісними стелями (порушення п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ).

6. Несучі металеві конструкції та вузли жорсткості, які забезпечують загальну стійкість житлового корпусу не виконані з нормованим класом вогнестійкості для цих конструкцій, не оброблені вогнезахисною сумішшю в порушення ДБН В.1.1-7 (порушення п. 4 розділу І, п.п. 1, 11 розділу ІІ, п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ).

7. В приміщеннях електрощитової клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод (порушення п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

8. В адміністративному корпусі електророзетки встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (порушення п. 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ).

9. Не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (порушення пункту 2 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

10. Не організовується та не здійснюється від час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо пацієнтів працівників та майна суб`єкта господарювання (порушення пункту 4 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Київського психоневрологічного інтернату до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі навчального закладу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктом 12 ч.1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

В ході розгляду справи в суді відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним повністю усунуто виявлені позивачем та зафіксовані у акті перевірки порушення.

У зв`язку з цим скаржник звернувся до позивача, територіального органу ДСНС, з метою проведення повторної перевірки та встановлення юридичних фактів належного усунення відповідачем усіх порушень, зазначених позивачем у позовній заяві у даній справі.

Станом на дату підписання апеляційної скарги повторна перевірка була закінчена та позивачем встановлено наявність 6 порушень вимог законодавства інтернатом, що підтверджується Актом ГУ ДСНС України у м. Києві №594 від 18 жовтня 2021 року, а також не заперечується самим відповідачем у відповідних поясненнях.

В даному випадку позивачем в позовних вимогах визначено такий західреагування, як повне зупинення приміщень спального корпусу №1 Київського психоневрологічного інтернату за адресою: м вул. Юнкерова, 37 у Оболонському районі м. Києва, шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощит приміщення спального корпусу №1 до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12 лютого 2021 року № 65.

Однією з основних функцій Головного управління, як контролюючого органу, є запобігання настанню надзвичайної ситуації. Тобто, дії Головного управління при зверненні до суду мають запобіжний характер на попередження надзвичайної ситуації з метою уникнення її фактичного настання.

Так, на момент прийняття рішенням суду першої інстанції залишалися не усунутими 10 порушень, що підтверджується Актом № 512 від 11 серпня 2021 року.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

В той же час, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не визнає встановлені порушення вимог законодавства як такі, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в своїй апеляційній скарзі не спростовано наявності встановлених позивачем під час проведення перевірки порушень та не зазначено про їх повну відсутність.

Доводи відповідача про те, що ним було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки у приміщенні спального корпусу №1, що, на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної ГУ ДСНС у м. Києві перевірки. Так, на момент винесення оскаржуваного судового рішення, порушення не були усунутими в повному обсязі, а тому не зрозумілим є, в чому ж полягає незаконність рішення суду першої інстанції і на підставі чого останнє підлягає скасуванню як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Слід зазначити, що 18 жовтня 2021 року, після винесення оскаржуваного рішення, за результатами проведення позапланової перевірки відповідача за його заявою позивачем був складений акт № 594 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено 6 порушень. Проте, мотиви подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції є незрозумілими, оскільки процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування, як зазначено вище, встановлена ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності", якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю),який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, усунення порушень Київським психоневрологічним інтернатом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки після винесення рішення судом першої інстанції не є підставою для його скасування.

Так, Верховним Судом в постанові від 29 жовтня 2020 року по справі № 819/1853/17 зазначено, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Також аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16, від 05 грудня 2019 року по справі №805/1493/17-а), від 10 вересня 2020 року по справі № 620/1857/19.

Відтак, колегія суддів зазначає, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київського психоневрологічного інтернату - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 05 липня 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Н.М. Єгорова