Постанова

від 04.07.2022 по справі 826/19585/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19585/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Єгорової Н.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зобов`язання ДФС України скасувати реєстрацію протиправно зареєстрованих від імені ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн. та зобов`язати ДФС України та Казначейство відновити на рахунку ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн., на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва від 19 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 25 березня 2019 року, позов задоволено частково.

Скасовано реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн; зобов`язано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані 02 липня 2016 року та 03 липня 2016 року податкові накладні на суму податку на додану вартість 32 520 696,20 грн згідно переліку, наведеного у резолютивній частині судового рішення. Також вказаним рішенням зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

05 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи.

Ухвалою Окружним адміністративним судом міста Києва від 24 грудня 2019 року замінено боржника за виконавчим листом у справі №826/19585/16 з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.

17 жовтня 2019 року постановою державного виконавця Яковенко В.А. накладено штраф на боржника у розмірі 5 100 грн. за невиконання судового рішення та зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати судове рішення.

10 грудня 2019 року постановою державного виконавця Яковенко В.А. накладено штраф на боржника у розмірі 10 200 грн. за невиконання судового рішення та зобов`язано боржника протягом 10 робочих днів виконати судове рішення.

27 травня 2020 року постановою державного виконавця Яковенко В.А. закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ч. 1 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року заяву ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» про встановлення судового контролю задоволено, зобов`язано Державну податкову службу України подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у справі №826/19585/16 протягом 30 днів.

Ухвалою Окружним адміністративним судом міста Києва від 14 липня 2021 року за результатами розгляду клопотання ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» зобов`язано Державну податкову службу України протягом 90 календарних днів з дня постановлення ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/19585/16 у частині відновлення на рахунку ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних.

16 жовтня 2021 року Державною податковою службою України подано звіт про виконання судового рішення.

16 листопада 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» надійшло клопотання про накладення штрафу на голову Державної податкової служби України або Виконуючого обов`язки Голови Державної податкової служби України за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у справі № 826/19585/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року відмовлено у прийнятті звіту Державної податкової служби України щодо виконання рішення суду від 19 грудня 2018 року у справі №826/19585/16.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» задоволено частково.

Встановлено Державній податковій службі України новий строк подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у справі №826/19585/16 та зобов`язано Державну податкову службу України подати до суду у 60-денний строк з дня набрання цієї ухвали законної сили звіт про його виконання.

Накладено на виконуючого обов`язки голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45880,00 грн, з них:

- у розмірі 22940,00 грн стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ-ПЛАЗА» ;

- у розмірі 22940,00 грн стягнуто на користь Державного бюджету України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду є незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать нормам податкового законодавства щодо адміністрування ПДВ та ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а також висновкам, викладеними Європейським судом з прав людини, а обраний судом спосіб виконання судового рішення перебуває поза межами контролю податкових органів та поза межами регламентованої ПКУ процедури скасування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, судом надано невірну оцінку та не прийнято до уваги аргументи ДПС, що на виконання судового рішення відповідачем було прийнято відповідне рішення в межах і спосіб, визначений нормами податкового законодавства, а саме внесення інформації про рішення суду в ЄРПН.

Судом, не надано належної оцінки тому, що питання виконання судового рішення саме такої категорії справ знаходиться поза межами правового поля ДПС, у зв`язку з чим ДПС України для забезпечення єдиного підходу під час виконання судових рішень щодо реєстрації/скасування податкових накладних звернулась до Національної академії правових наук Київського регіонального центру як експерта з питань права з листом від 23 вересня 2020 року № 28562/6/99-00-05- 02-01-06, що засвідчує відсутність умислу, спрямованого на невиконання.

Крім, того ДПС звернулась з листом до Міністерства юстиції України для виконання рішення суду з проханням звернутися до суду в порядку статті 378 КАС України із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю надання додаткового строку на підготовку та надання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки повістка про виклик до суду надійшла на електронну адресу позивача лише 01 липня 2022 року.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін. Крім того, суд зауважує, що повістка, ухвала про відкриття апеляційного провадження, а також апеляційна скарга були направлені позивачу завчасно, однак, по суду повернувся конверт зі вказаними документами у зв`язку з його неврученням адресату через його відсутність за вказаною адресою, тобто, з підстав, незалежних від суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч.2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч.2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно положень статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 статті 382 КАС України, встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.2 статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.6 статті 382 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Отже, вказані норми свідчать про те, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Зі змісту поданого звіту вбачається, що виконання судового рішення у частині покладеного на відповідача обов`язку відновити на рахунку ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 32 520 696,20 грн, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, яка існувала до реєстрації зазначених податкових накладних, фактично здійснюється у автоматизованому режимі відповідною системою після внесення інформації щодо скасування реєстрації податкових накладних на виконання рішення суду.

Згідно інформації, наданої зацікавленою особою (яка є боржником у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у справі № 826/19585/16), станом на час подання звіту за результатом внесення відповідної інформації до ЄРПН та проведених перевірок по податкових накладних ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА» в ЄРПН системою змінено їх статус на «скасування завершеної реєстрації ПН/РК за рішенням суду, з очікуванням дотримання вимог пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу». Наведене також підтверджено і реєстром статусу спірних податкових накладних за СМОКР, наданих зацікавленою особою ще до звіту від 14 липня 2021 року.

До поданого 16 жовтня 2021 року звіту Державною податковою службою України доказів зміни статусу податкових накладних не надано. Тобто, докази виконання судового рішення у справі № 826/19585/16 у відповідній частині у матеріалах справи відсутні. Наведене, у свою чергу, вказує на технічну неможливість виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києві і у іншій його частині.

При цьому, у поданому відповідачем звіті, зацікавлена особа не зазначає про дії, які вживались контролюючим органом на виконання судового рішення, а містить лише посилання на науково-правовий висновок Національної академії правових наук Київського регіонального центру, який надавався Державною податковою службою України ще до звіту від 14 липня 2021 року. Нових даних, які б вказували на вжиття контролюючим органом дієвих заходів з метою вирішення питань, що, за твердженням зацікавленої особи, перешкоджають виконанню судового рішення у повному обсязі, з наданням відповідних доказів, ні звіт від 16 жовтня 2021 року, ні додатки до нього, не містять.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі Ліпісвіцька проти України (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі Шаренок проти України (заява N 35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі Бурдов проти Росії , заява № 589498/0).

Крім того, у пункті 46 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" ЄСПЛ зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання (див. згадане вище рішення у справі Бурдова (N 2), п. 68).

З огляду на встановлені обставини суд вважає достатніми підстави встановити Державній податковій службі України новий строк подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та накласти штраф на керівника відповідача - суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, оскільки ним не виконано рішення суду, яке набрало законної сили.

Штраф за невиконання постанови суду накладається на керівника суб`єкта владних повноважень незалежного від того, чи залучався такий керівник, як відповідач, при прийнятті відповідної постанови (постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 813/213/17).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня у розмірі 2189 грн.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю доказів виконання відповідачем у встановлений судом строк рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року по справі № 826/19585/16, належить стягнути з голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45880,00 грн, а саме: половину суми у розмірі 22940,00 грн - на користь ТОВ «АВЕ-ПЛАЗА», іншу половину штрафу у розмірі 22940,00 грн - в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи, що рішення у цій справі залишається невиконаним відповідачем і зважаючи на відсутність належних доказів того, що відповідачем вживаються заходи для виконання рішення суду по справі № 826/19585/16, суд обґрунтовано встановив Державній податковій службі України новий строк подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у цій адміністративній справі та зобов`язав Державну податкову службу України подати до Окружного адміністративного суду міста Києва у 60-денний строк з дня набрання даної ухвали законної сили звіт про його виконання.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст рішення виготовлений 05 липня 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Н.М. Єгорова