ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Горегляд О.І.
06 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 2-а-39/11 пров. № А/857/6984/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді:Бруновської Н.В.
суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2011 року у справі № 2-а-39/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області про зобов`язання вчинити дії-
ВСТАНОВИВ :
09.12..2010р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області в якому просив суд:
- зобов`язати провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки на підставі положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду II групи, щодо якого встановлено зв`язок із Чорнобильською катастрофою, з урахуванням, що розмір такої допомоги становить п`ять мінімальних заробітних плат за кожен рік, та виплатити різницю між сумами перерахованої і виплаченої допомоги;
- зобов`язати виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення на підставі положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду II групи, щодо якого встановлено зв`язок із Чорнобильською катастрофою, з урахуванням, що розмір такої допомоги становить щорічно п`ять мінімальних заробітних плат.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22.09.2011р. позов задоволено частково.
Суд зобов`язав Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат, з врахуванням проведених виплат. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В п.3 ч.1 ст.311 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.07.1997р., довідкою серії МСЕ № 054491 від 14.04.2004 р. (а.с.2;3)
Із змісту листа Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області № 1/14-П-50 від 12.11.2010р. видно, що позивач отримав виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період 2007-2010 роки в розмірі 120 грн. 00 коп. (а.с. 4)
ст.19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
- інвалідам І і II групи - п`ять мінімальних заробітних плат;
-інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п`ять мінімальних заробітних плат;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати;
- кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, - три мінімальні заробітні плати;
- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати.
Однак, всупереч зазначеним нормам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась у фіксованому розмірі 120 грн., який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» замість 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позов в частині вимог про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2010 рік підлягає до задоволення, оскільки Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу над Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Тобто, в спірних правовідносинах слід враховувати загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 з огляду на наступне.
ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду є процесуальним строком, застосування якого за наявності умов, передбачених ч.1 ст.100 цього Кодексу, є обов`язковим.
Як видно з матеріалів справи, щодо захисту свого порушеного права за 2007, 2008 та 2009 роки позивач звернувся лише в грудні 2010 року, тобто з порушенням встановленого ст. 99 КАС України річного процесуального строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 5 (п`яти) мінімальних заробітних плат, з врахуванням проведених виплат В іншій частині судове рішення не оскаржується
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2011 року у справі № 2-а-39/11 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 06.07.2022р.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105109761 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Баранець А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні