Ухвала

від 05.07.2022 по справі 560/472/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 липня 2022 року

Київ

справа № 560/472/20

адміністративне провадження № К/990/16282/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 560/472/20 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобулетурі-Україна" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 про відмову у заміні стягувача у виконавчому листі. Касаційна скарга направлена засобами поштового зв`язку 21.06.2022.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 21.02.2022, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 23.03.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено поштою лише 21.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, наведено обставини введення воєнного стану в Україні та повернення Верховним Судом попередньо поданих двох касаційних скарг. Скаржник зазначає, що переконаний у помилковості висновків судів попередніх інстанцій та враховуючи наявність ризику безпідставної втрати дохідної частини Державного бюджету України через неможливість виконання рішення суду в частині стягнення податковим органом митних платежів, а тому повторно звертається до суду з касаційною скаргою у передбачений КАС України спосіб та просить поновити пропущений строк.

Отже, з огляду на зміст касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності у цій справі поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, що унеможливлює його вирішення.

Водночас суд враховує, що ухвалу Верховного Суду від 27.04.2022 про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржник отримав 06.05.2022. Вдруге касаційна скарга подана 04.05.2022, однак, знову була повернута Верховним Судом ухвалою від 30.05.2022. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 07.06.2022. Втретє касаційну скаргу подано 21.06.2022, тобто через 14 днів після отримання копії ухвали суду від 30.05.2022 про повернення вдруге поданої касаційної скарги.

При цьому, підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг стала відсутність у касаційних скаргах належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, посилання скаржника на обставини введення воєнного стану як на обставину, яка позбавляла своєчасно звернутися із касаційною скаргою, не містять достатніх обґрунтувань, оскільки скаржник звертався з касаційними скаргами, однак, внаслідок неналежного оформлення такі були повернуті скаржникові.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Однак, про наявність таких обставин у клопотанні про поновлення строку позивач не зазначає.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481 гривні, відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 2481 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині третій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі має бути наведене відповідне обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, ГУ ДПС посилається на обставини реорганізації Державної фіскальної служби України шляхом утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України як самостійних юридичних осіб публічного права. При цьому, скаржник зазначає, що належним органом, до якого віднесено компетенцію зі стягнення митних платежів, є Державна митна служба України. Враховуючи, що Хмельницьку митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Подільської митниці Держмитслужби, саме до повноважень останньої перейшла компетенція зі стягнення митних платежів. Тому, скаржник вважає, що належним стягувачем у цій справі є Хмельницька митниця Держмитслужби.

Такі доводи ГУ ДПС є суперечливими.

Так, зі змісту рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2020 вбачається, що позивачем у цій справі було Головне управління ДПС у Хмельницькій області, тобто територіальний орган Державної податкової служби, а предметом спору - стягнення податкового боргу в сумі 292815,53 грн, складовими якого є: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (14070100) в сумі 23062,42 грн; мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (15010100) в сумі 3078,19 грн; податок на прибуток (11021000) в сумі 266566 грн, податок на додану вартість (140110100) в сумі 108,92 грн. Судовим рішенням стягнуто з ТОВ «Кобулетурі-Україна» на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 292815,53 грн.

Згідно зі встановленими судом першої інстанції обставинами податковий борг виник у зв`язку із несплатою відповідачем сум грошових зобов`язань, визначених позивачем (Головним управлінням ДПС Хмельницькій області) податковими повідомленнями-рішеннями № 0028215805 від 23.10.2018, № 0000006/14-10 від 12.03.2019 року, № 0000005/14-10 від 12.03.2019.

Отже, орган Державної фіскальної служби не був стороною у цій справі, а тому посилання скаржника на обставини реорганізації цього органу не містять достатніх обґрунтувань. Крім того, предметом стягнення були не виключно митні платежі, але й податок на прибуток та податок на додану вартість, адміністрування яких покладено на податкові органи, про що зазначає і сам скаржник у касаційній скарзі. Більш того, зазначаючи про обставини реорганізації Хмельницької митниці ДФС шляхом приєднання до Подільської митниці Держмитслужби, скаржник вважає належним стягувачем Хмельницьку митницю Держмитслужби.

Касаційна скарга не містить і викладення обставин неможливості виконання судового рішення саме тим органом, який звернувся до суду з позовом - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області та/або його належним правонаступником, яким суди визнали Головне управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 та наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 і від 24.12.2020 №755.

Доводів, чому скаржник вважає, що суди дійшли помилкового висновку про належного правонаступника позивача у цій справі у взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій та посиланням на відповідні норми процесуального права, касаційна скарга не містить.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові подати уточнену касаційну скаргу, у якій належним чином обґрунтувати свою позицію. Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права (та яких саме) у взаємозв`язку із дійсними обставинами у цій справі та висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 560/472/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко