Постанова

від 26.06.2022 по справі 757/59213/21-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/1497/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2022 року місто Київ

справа №757/59213/21-п

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Савлук І.М.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Бєляєва Олега Анатолійовича,

прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сказко Романа Ігоровича,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народного депутата України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 за ч.4 ст.172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 рокувизнано ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП. та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову від 09 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у реєстрі речових прав не зазначається вартість об`єкту нерухомості, а технічний паспорт не є правоуставлюючим документом, оскільки вартість в ньому взагалі може не зазначатися.

Вказував, що суд безпідставно відхилив його доводи та докази щодо вартості нерухомого майна на час реєстрації права власності, а прийняв до уваги неналежний доказ вартості майна з технічного документу, який є вартістю заміщення.

Вважає, що відсутності були підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, оскільки сума майна є меншою за 100 мінімальних прожиткових мінімумів та не утворює склад адміністративного правопорушення.

Також ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року.

Посилався на те, що 09 грудня 2021 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Вказував, що 13 грудня 2021 року його ОСОБА_1 через канцелярію суду була подана заява про видачу повного тексту постанови від 09 грудня 2021 року по справі №757/59213/ 21-ц та лише 18 січня 2022 року стало відомо про виготовлення тексту судового рішення по справі №757/59213/ 21-ц та відповідно отримана постанова.

Вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Бєляєв О.А. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з вищевказаних підстав.

Прокурор Сказко Р.І. у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бєляєва О.А., пояснення прокурора Сказко Р.І., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 09 грудня 2021 року, а апеляційна скарга на неї подана 27 січня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не містить доказів отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував на те, що у судовому засіданні 09 грудня 2021 року суд оголосив резолютивну частину судового рішення у справі.

13 грудня 2021 року адвокат ОСОБА_1 - Бєляєв О.А. звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу повного тексту постанови від 09 грудня 2021 року та 18 січня 2021 року останній отримав копію оскаржуваної постанови, що підтверджується розпискою.

Апеляційна скарга була подана у десятиденний термін з моменту отримання оскаржуваної постанови, а саме 27 січня 2022 року.

Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення, виходив з наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Диспозиція ч.4 ст.172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення у вигляді подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки цієї статті суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, а саме особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає настання суспільно небезпечних наслідків та бажає їх настання, або свідомо припускає їх настання.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06 жовтня 2010 року (справа №1-27/2010).

Відповідно до п.п.«б» п.1 ч.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Як визначено у преамбулі Закону України «Про запобігання корупції», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення,ОСОБА_1 обраний до Верховної Ради України дев`ятого скликання для здійснення депутатських повноважень, станом на кінець звітного періоду останній обіймав посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Таким чином, згідно з підпунктом «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2020 року був суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2021 року №42-01/57/21 складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 15 лютого 2021 року, будучи суб`єктом декларування як народний депутат України, на порушення вимог, визначених пп.3, 7, 8 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 946105,87 грн.

У протоколі зазначено, що декларацію щорічну за 2020 рік ОСОБА_1 подав 15 лютого 2021 року (унікальний ідентифікатор документа - ІНФОРМАЦІЯ_2).

Під час проведення повної перевірки декларації встановлено, що ОСОБА_1 вказав недостовірні відомості на суму 946105,87 грн., а саме:

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації:

суб`єкт декларування не зазначив відомостей щодо вартості житлового будинку, який належить йому на праві власності з 05 вересня 2017 року, загальною площею 113,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , обравши у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» позначку «Не застосовується», а також вказав реєстраційний номер об`єкта -665082932224.

У Рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 вересня 2017 року №36980616, що міститься у копії реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, зазначено, що державним реєстратором розглянуто заяву, за підписом самого суб`єкта декларування, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 05 вересня 2017 за реєстраційним номером 23993943, та документи, що були подані також безпосередньо суб`єктом декларування як заявником.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме технічного паспорта НОМЕР_2, виданого ТОВ «Лідер Плюс» 14 серпня 2017 року, вартість об`єкта нерухомості загальною площею 113,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 становить - 889211,00 грн. Реєстраційний номер об`єкта нерухомості -1346666732224.

Отже, під час державної реєстрації прав на вказаний житловий будинок суб`єкт декларування подав заяву та технічний паспорт, що містить інформацію про його вартість.

Крім того, в матеріалах перевірки містяться копії договору №2578 на створення об`єкта архітектури від 01 серпня 2017 року, укладеного між суб`єктом декларування та ТОВ «Лідер Плюс», а також Акта прийому-передачі виконаних робіт згідно з договором від 01 серпня 2017 року та Зведеного Акта оцінки вартості будівель і споруд від 01 серпня 2017 року, у яких також зазначена вартість вказаного об`єкта нерухомості - 889211,00 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування був обізнаний із вартістю, належного йому на праві власності житлового будинку.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 889211,00 грн.

Суб`єкт декларування не зазначив відомостей щодо вартості земельної ділянки, загальною площею 385 кв.м, яка належить йому на праві власності з 02 червня 2017 року, та назви вулиці, на якій вона розташована, обравши у полях «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» та «Назва вулиці» позначки «Не застосовується».

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру вартість на дату набуття вказаної земельної ділянки - 41100,00 грн., назва вулиці, на якій вона розташована - АДРЕСА_3.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 41100 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 930311,00 грн., чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені (тип доходу - «120») від ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) у розмірі 542,85 грн., інформація про який зазначена у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 542,85 грн., чим не дотримав вимоги п.7 ч.1 ст.46 Закону.

У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про залишок своїх коштів, розміщених станом на 31 грудня 2020 року на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який згідно з наданими суб`єктом декларування підтвердними документами становить 15252,02 грн.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 15252,02 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 15252,02 грн., чим не дотримав вимоги п.8 ч.1 ст.46 Закону.

Викладене свідчить, що ОСОБА_1 свідомо зазначив недостовірні відомості у декларації на загальну суму 946105,87 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

Вказане правопорушення виявлено 28 жовтня 2021 року .

Як зазначено, уповноваженою особою НАЗК у протоколі, ОСОБА_1 на порушення вимог, визначених пп.3, 7, 8 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість у щорічній декларації за 2020 рік на загальну суму 946105,87 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , які ним були надані до НАЗК та зареєстровані 02 квітня 2021 року, останній пояснив наступне:

1) У розділі 1.1. «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначені відомості про доходи, отримані суб`єктом декларування від ТОВ «НОВА ПОШТА» за ознакою 120 «Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені» у розмірі 542,85 грн. У його декларації він не зазначав вищезазначену суму через те, що це був не дохід, а відшкодування вартості відправлення, яке відбулося із затримкою з вини ТОВ «Нова Пошта». У відділені ТОВ «Нова Пошта» він сплатив 542,85 грн. за послугу пересилки товару, але послуга була виконана ТОВ «Нова Пошта» із запізненням (посилка прийшла на 6 днів пізніше) тому і кошти заплачені ТОВ «Нова Пошта» у розмірі 542,85 грн. були йому повернуті назад в повному обсязі. Вважає, що ТОВ «Нова Пошта» не правильно відобразила поверненні йому коштів, а тому це не є доходом, а є звичайним відшкодування вартості відправлення за не надання послуги в повному обсязі.

2) У розділі 12-1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування або членів його сім`ї. В декларації він зазначив тільки ту картку на якій є його власні кошти. В декларації він не зазначав дві кредитні картки відкриті у Першому Українському Міжнародному Банку та в A-Банку тому, що ці кошти є власністю банку, а не його власністю.

3) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначені відомості про об`єкт нерухомості (житловий будинок) загальною площею 113,3 кв.м, право власності набуто 05.09,2017, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ., реєстраційний номер - 665082932224. При заповнені декларації ним дійсно допущена була механічна описка (передрукував не той номер що потрібно). Правильний реєстраційний номер вказаного об`єкту нерухомості є 1346666732224.

4) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначені відомості про об`єкт нерухомості (земельна ділянка) загальною площею 120 кв.м, право власності набуто 28 серпня 2020 року, місцезнаходження: с. Нове, Кнєво- Святошинський р-н, Київської області. За наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостями, дата свідоцтва на право власності від 26 серпня 2020 року. При заповнені декларації ним дійсно допущена була механічна описка, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 серпня 2020 року.

5) У розділі 6 «Цінне нерухоме майно - транспортні засоби» декларації зазначено відомості про автомобіль - Nissan Х-ТrаіІ, 2018 року випуску. При заповнені декларації ним дійсно допущена була механічна описка. Вищезазначений автомобіль, згідно Єдиному державному реєстру про зареєстровані транспортні засоби МВС України відомостями належить йому від 16 січня 2019 року, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію.

6) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначені відомості про об`єкт нерухомості (земельна ділянка) загальною площею 385 кв.м, дата набуття права власності - 02.06.2017, кадастровий номер - 3222486603:02:004:5079, місцезнаходження: с.Нове, Києво-Святошинський р-н, Київської обл.Копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначену ділянку та копія договору купівлі-продажу земельної ділянки додаються. Позначка щодо вартості ділянки на дату набуття права власності «Не застосовується» була обрана ним через те, що був загублений договір купівлі-продажу земельної ділянки з точною вартістю.Не пам`ятаючи точну вартість земельної ділянки, яка купувалася ще у 2017 році та не бажаючи вказувати не підтверджену договором купівлі-продажу суму ним було обрано позначку «Не застосовується». Щодо обрання позначки «Не застосовується» до назви вулиці то це було зроблено помилково (механічна помилка). Вищезазначена земельна ділянка знаходиться на АДРЕСА_3, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначену ділянку та копією договору купівлі- продажу земельної ділянки.

7) У розділі 16 «Членство суб`єкта декларування в організаціях та їх органах» зазначені відомості про членство в п`яти громадських організаціях (МГО «Краще без...», ГО «Антикорупційна Платформа ІНТЕГРІТІ ЮА», ГО «Республіканці», ВМГО «Совість і Надія України».

8) Відомості щодо його членства (входження до керівних органів) у Громадській спілці «Центр Національно-патріотичного виховання» (ЕДРПОУ 40259844) додаються.

Також ОСОБА_1 31 травня 2021 року були подані пояснення до НАЗК, в яких останній вказував на те, що у розділі 2.1. «Інформація про суб`єкта декларування». При заповнені цього розділу декларації ним дійсно була допущена механічна описка та пропущена інформація щодо серії та номеру паспорта. Копії усіх сторінок паспорта громадянина України була надана до НАЗК у минулому листі.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не зазначені відомості про про вартість об`єкта нерухомості (житлового будинку) загальною площею 113,3 кв.м право власності набуто 05 вересня 2017 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 через те, що цей будинок будувався власними силами, а тому його вартість не можливо оцінити та підрахувати. Жодних документів щодо вартості будинку у 889221,00 грн. у нього не має і ніколи не було. Звідки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взялася сума 889221,00 грн. йому не відомо.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно не зазначив у декларації вартість земельної ділянки, загальною площею 385 кв.м по АДРЕСА_3 на суму 41100 грн., а також у розділі 12 декларації 15252,02 грн., розміщених на 31 грудня 2020 року на його банківському рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». В решті обставини правопорушень у протоколі заперечив, вказавши на те, що об`єкт нерухомості (житловий будинок) загальною площею 113,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ним будувався власними силами та будь-який облік витрат на його будівництво він не вів, дане будівництво ним здійснювалося ще до набуття статусу народного депутата. Вказував, що про проведення оцінки вартості будинку він забув, оскільки вона проводилася в 2017 році. Також зазначив, що у декларації він не зазначав 542,85 грн. від ТОВ «Нова Пошта», оскільки вважає, що вказана сума це був не дохід, а відшкодування вартості відправлення, яке відбулося із затримкою з вини ТОВ «Нова Пошта».

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2017 року ОСОБА_2 (продавець) передав земельну ділянку, площею 0,0385 га, розташовану у АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 (покупець), а покупець прийняв зазначену земельну ділянку і зобов`язався сплатити за неї грошову суму, визначену цим договором.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору за домовленістю сторін продаж цієї земельної ділянки вчинено за 41100 грн.

З декларації ОСОБА_1 за 2020 рік вбачається, що останній у полях «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» та «Назва вулиці» щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,0385 га, розташованої у АДРЕСА_3 обрав позначки «Не застосовується».

Також з декларації ОСОБА_1 за 2020 рік вбачається, що останній не зазначив відомостей про залишок своїх коштів, розміщених станом на 31 грудня 2020 року на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 15252,02 грн.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом та/або суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, які були надані на запит НАЗК, ОСОБА_1 отримав дохід від ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) у розмірі 542,85 грн.

ОСОБА_1 заперечуючи обставини не зазначення ним у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про отриманий ним дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені (тип доходу - «120») від ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) у розмірі 542,85 грн., вказував на те, що це був не дохід, а відшкодування вартості відправлення за ненадання послуги в повному обсязі, яке відбулося із затримкою з вини ТОВ «НОВА ПОШТА».

Однак, на підтвердження вказаних обставин ні ОСОБА_1 ні його представником Бєляєвим О.А. не було надано будь-яких належних доказів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2021 року №42-01/57/21 складеного відносно ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 не було зазначено відомостей щодо: вартості земельної ділянки, загальною площею 385 кв.м, яка належить йому на праві власності з 02 червня 2017 року, та назви вулиці, на якій вона розташована, обравши у полях «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» та «Назва вулиці» позначки «Не застосовується»; залишок коштів, розміщених станом на 31 грудня 2020 року на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 15252,02 грн.; дохід, отриманий від ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) у розмірі 542,85 грн.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2021 року №42-01/57/21 складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації: суб`єкт декларування не зазначив відомостей щодо вартості житлового будинку, який належить йому на праві власності з 05 вересня 2017 року, загальною площею 113,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , обравши у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» позначку «Не застосовується», а також вказав реєстраційний номер об`єкта - 665082932224.

На підтвердження вартості вказаного об`єкта нерухомості у розмірі 889211,00 грн., НАЗК до протоколу було додано: копію справи НОМЕР_2 АДРЕСА_2, яка надійшла від ТОВ «Лідер Плюс», в якій у тому числі наявні копії: договору №2578 на створення об`єкта архітектури від 01 серпня 2017 року, укладеного між суб`єктом декларування ОСОБА_1 та ТОВ «Лідер Плюс», акту прийому-передачі виконаних робіт згідно з договором від 01 серпня 2017 року, Зведеного Акту оцінки вартості будівель і споруд від 01 серпня 2017 року, абрису, ескізу.

З договору №2578 на створення об`єкта архітектури від 01 серпня 2017 року вбачається, що він був укладений між ОСОБА_1 , як замовником та ТОВ «Лідер Плюс», як виконавцем. Предметом вказаного договору було виготовлення технічної документації з інвентаризації об`єкта нерухомого майна, місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 (п.1.2 договору).

Як вбачається з Зведеного Акта оцінки вартості будівель і споруд від 01 серпня 2017 року, складеного ТОВ «Лідер Плюс» та оцінювального акта на будинок АДРЕСА_2, складеного ТОВ «Лідер Плюс», у них зазначена вартість заміщення у розмірі 889211,00 грн.

При цьому, даних щодо вартості об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою вказані документи не містять.

Доказів про те, що ТОВ «Лідер Плюс» має право здійснювати оцінку об`єктів нерухомості матеріали справи не містять.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що вартість житлового будинку, загальною площею 113,30 кв.м, житловою площею 64.30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у ній не зазначена.

При цьому, матеріали справи не містять копії реєстраційної справи на об`єкт нерухомості - житловий будинок, загальною площею 113,30 кв.м, житловою площею 64.30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 та його захисник на підтвердження вартості вищевказаного об`єкту нерухомості надали копію звіту про оцінку майна №170814-007 від 14 серпня 2017 року, проведеного TOB «ІНЕО Плюс», відповідно до якого оціночна вартість об`єкта оцінки - житлового будинку, загальною площею 113,30 кв.м, житловою площею 64.30 кв.м з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 106049 грн. До вказаного звіту було долучено копію технічного паспорту, складеного ТОВ «Лідер Плюс» на вказаний об`єкт нерухомості.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно роз`яснень Національного агентства, за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Закон не вимагає від суб`єкта декларування здійснювати оцінку майна для заповнення декларації.

При зазначенні вартості об`єкта декларування суб`єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім`ї виникло право на цей об`єкт.

Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об`єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно вказувати вартість об`єкта за його грошовою оцінкою.

У разі зазначення у деклараціях, поданих до опублікування на офіційному вебсайті Національного агентства Роз`яснення №1 від 13 лютого 2020 року, відомостей про вартість об`єкта згідно з ціною договору, а не грошовою оцінкою, вони вважаються такими, що не потребують змін у деклараціях наступних періодів (крім випадків проведення грошової оцінки таких об`єктів у звітному періоді).

Таким чином, вартість майна повинна бути зазначена у правовстановлюючих документах або у відповідній оцінці за Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При цьому, технічний паспорт на об`єкт нерухомості не є правовстановлюючим документом та не породжує права чи обов`язки для особи. Технічний паспорт на об`єкт нерухомості є технічним документом, який не створює будь-які права чи обов`язки.

Оскільки у документах наданих НАЗК до протоколу вказана лише вартість заміщення у розмірі 889211,00 грн., що не є вартістю об`єкта нерухомості.

А відтак, суд апеляційної інстанції бере до уваги звіт про оцінку майна №170814-007 від 14 серпня 2017 року, проведеного TOB «ІНЕО Плюс», відповідно до якого оціночна вартість об`єкта оцінки - житлового будинку, загальною площею 113,30 кв.м, житловою площею 64.30 кв.м з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 106049 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суб`єкт декларування ОСОБА_1 у декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 162943,87 грн., а саме не зазначив: (106049 грн. вартість житлового будинку, загальною площею 113,30 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ) + (41100 грн. вартість земельної ділянки, площею 0,0385 га, розташованої у АДРЕСА_3) + (15252,02 грн. залишок коштів, розміщених станом на 31 грудня 2020 року на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК») + (542,85 грн. - дохід від ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718) = 162943,87 грн.

Відповідно до примітки ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 становив 2270 грн.

Отже, суб`єкт декларування ОСОБА_1 у декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 162943,87 грн., що є меншою за 100 мінімальних прожиткових мінімумів, що свідчить про відсутністість в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Таким чином, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.