10/201-06
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2006 Справа № 10/201-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коршун А.О. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Пруднікова В.В.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
позивача: Явтушенко С.П., довір. № б/н від 14.06.2006 р.
відповідача : Самусько О.А., довір. № 16 від 20.03.2006 р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Нектар", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06. у справі №10/201-06
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Нектар", м.Дніпропетровськ (далі- ТОВ фірма “Нектар”)
до: Регіонального відділення по Дніпропетровській області Фонду Державного майна України , м.Дніпропетрвськ
про зобов"язання укласти договір.
В С Т А Н О В И В :
ТОВ фірма “Нектар” 08.06.2006 року подала до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Регіонального відділення по Дніпропетровські області Фонду Державного майна України про зобов”язання укласти договір оренди.
Позовна заява була мотивована тим, що на підставі договору оренди від 01.07.2005 року ТОВ “Нектар” орендовало частину колишнього гуртожитку загальною площею 117, 55 кв. м. за адресою вул. Г.Сталінграда, 116а у м.Дніпропетровську , договір оренди закінчився 01.06.2006 року, а 27.04.2006 позивач направив відповідачу листа про продовження дії договору але відповідь не отримав, а тому позивач просив суд зобов”язати відповідача укласти договір оренди нежитлових приміщень, які знаходяться в м.Дніпропетрвську по вул. Г. Сталінграда, 116а строком на 11 місяців.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі №10/201-06 (суддя Кощеєв І.М.) позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що строк договору оренди закінчився, відповідач майно знову в оренду ні кому не передавав і намірів таких не має.
ТОВ фірма “Нектар” не погодившись з вказаним рішенням суду подало апеляційну скаргу.
Посилаючись на необгрунтованність рішення суду, на не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Регіональне відділення по Дніпропетровській області Фонду Державного майна у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
01.07.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області ( орендодавець) та ТОВ фірма “Нектар” (орендар) було укладено договір оренди №12/02-1646-ОД зі строком дії до 01.06.2006 року.
Відповідно до умов вказаного договору “орендодавець” (відповідач у справі) передав, а “орендар” (позивач у справі) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно –приміщення колишнього гуртожитку площею 117,55 кв.м., розташованого за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда ,116а, яке належить до державної власності.
15.02.2006 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на адресу ТОВ фірма “Нектар” направило претензію за вих.№12/17-687 про розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.
ТОВ фірма “Нектар” у своїй відповіді , вих.№14-03 від 14.03.2006 р., на претензію вказало, що після закінчення терміну договору оренди орендоване приміщення площею 117,5 кв.м. буде повернуто по акту приймання-передачі балансоутримувачу ВАТ “Дніпрошина”.
Таким чином орендодавцем та орендарем була досягнута домовленність про припинення дії договору оренди №12/02-1646-0Д від 01.07.2005 р. з моменту закінчення його терміну, тобто з 01.06.2006 року.
В порушення цієї домовленністі, ТОВ фірма “Нектар” у своєму листі, вих.№27-04 від 27.04.2006 року на адресу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, на підставі розділу 10 договору, просило продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, до 01 травня 2007 року.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області у своїй відповіді , вих.№12/2-38 від 14.06.2006 року, не погодилось на пролонгацію договору оренди і запропонувало звільнити займане приміщення.
Відповідно до акту приймання-передачі №1 від 31.05.2006 року споруда гуртожитку, за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Г.Сталінграда 116а, де знаходилося спірне приміщення, на виконання спільного наказу Фонду Державного майна України та Пенсійного фонду України від 27.04.2006 р. №706/64 “Щодо передачі державного майна” була передана від Фонду державного майна України до сфери управління Пенсійного фонду України шляхом передачі із балансу ВАТ “Дніпрошина” на баланс Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтями 2 та 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності; термін договору оренди визначається за погодженням сторін, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; після закінчення терміну договору оренди орендар, який належно виконує свої обов”язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
З матеріалів справи вбачається, що орендодавець ще задовго до закінчення терміну оренди попередив орендаря про неможливість продовження оренди, з чим погодився орендар, який зобов”язався звільнити орендоване приміщення після закінчення терміну договору.
За таких обставин суд, вважає, що господарський суд з”ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки, без порушень норм процесуального та матеріального права прийняв обгрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов”язання укласти договір оренди, а тому суд вважає необхідним рішення суду залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду за наступних підстав.
Наявність у позивача передбаченого законом переважного права на укладання договору оренди не свідчить про безумовний обов”язок відповідача укладати такий договір.
Посилання у апеляційній скарзі на неповне з”ясування всіх обставин справи і зокрема стосовно правового статусу будівлі, де знаходилося орендоване приміщення, суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що орендар не мав намірів після закінчення терміну оренди продовжувати оренду приміщення.
За таких обставин суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Нектар”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі №10/201-06 залишити без змін.
Головуючий А.О.Коршун
Судді: О.М.Джихур
В.В.Прудніков
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2006 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1051149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коршун А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні