Рішення

від 22.06.2022 по справі 947/37791/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/37791/21

Провадження № 2/947/194/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Ген Петрова, 1), третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна (м. Одеса, вул. Левітана, 34) про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

30.11.2021 року з позовом про зняття арешту з майна, до суду звернувся ОСОБА_1 , в якому просить скасувати арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою ДВ/8, АА 558536 Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, В-8 від 14.07.2010 ( реєстраційний номер обтяження 10032931); скасувати арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА648056, винесеної 01.12.2010 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Максютенко (реєстраційний номер обтяження:10653320).

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді А.І. Маломуж.

Згідно з розпорядженням №78 від 30.05.2022 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» призначено відповідно до п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено потворний автоматизований розподіл судової справи №947/37791/21.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О., який ухвалою суду від 03.06.2022 року прийняв до свого провадження зазначену справу, розгляд якої призначений в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

З боку позивача до судового засідання надійшла заява позивача ОСОБА_1 про можливість розгляду справи за його відсутністю, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

З боку третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сватаненко О.В. надійшов лист- повідомлення щодо розгляду справи за її відсутності.

В матеріалах справи міститься відзив Першого Київського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеси) на позов ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просить відмовити у позові.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ( а.с. 53.).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане 08.01.2021 року Одеським міським ВДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) ( а.с.46).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцем померлого є його дружина ОСОБА_3 та його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_2 09.06.2020 року склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому земельну ділянку , кадастровий номер 5121683900:01:001:0585 площею3,2149 га та належну йому ј частку квартири АДРЕСА_2 синові ОСОБА_1 ; належну йому земельну ділянку кадастровий номер 5121683900:01:001:0240 площею 4,1679 та грошові кошти, що зберігаються на будь- яких рахунках в АТ «Ощадбанк» дочці- ОСОБА_4 , а також дочці заповів належну йому земельну ділянку кадастровий номер 5121683900:01:001:0239 ( заповіт від 10.06.2020 ).

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сватаненко О.В. заведену спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_2 номер у спадковому реєстрі №66214566 від 31.08.2021 року.

При зверненні Позивача до приватного нотаріуса для відкриття спадщини було виявлено, що на 1\3 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , було накладено арешт на підставі: постанови про арешт майна боржника ДВ/8, АА 558536, винесеної Першим Київським ВДВС Одеського міського управління юстиції, В-8 від 14.07.2010 р.; постанови про арешт майна боржника АА 648056, винесеної Першим Київським ВДВС Одеського міського управління юстиції, виконавцем Максютенко від 01.12.2010 р.

До моменту звернення до нотаріуса Позивачу не було відомо про факт існування вказаних арештів. Також у Позивача відсутні відомості щодо суми боргу та підстави його виникнення, що призвели до обтяження спадкового об`єкту нерухомого майна.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявний «арешт нерухомою майна», за реєстраційним номером обтяження № 10032931, внесений Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови ДВ/8, АЛ 558536, виданої Першим Київським ВДВС ОМУІО 14.07.2010, об`єктом обтяження є 1/3 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , а також наявний «арешт нерухомого майна», за реєстраційним номером обтяження № 10653320, внесений Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови АА 648056. виданої Першим Київським ВДВС ОМУЮ 01.12.2010, об`єктом обтяження є 1/3 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до Положення про Автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 , Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження АСВП, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень».

В свою чергу, електронний архів - частина АСВП, що містить інформацію про завершені виконавчі провадження, паперові справи яких передані до архіву.

Так, перевіркою даних АСВП встановлено, що на виконанні в Першому Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , не перебувають.

Листом від 03.09.2021 року №46031 на звернення позивача щодо наявності обтяжень на майно, Першим Київським ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) позивача повідомлено, що встановити, по якому саме виконавчому провадженні, яке перебувало на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у 2010 році, в ході проведення виконавчих дій по якому була винесена: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ДВ/8, АА 558536 від 14.07.2010; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 648056 від 01.12.2010 не є можливим, оскільки виконавчі провадження за 2010 рік знищені, у зв`язку зі спливом строку зберігання, передбаченого законодавством.

Суд звертає увагу на те, що згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові № 5 від 03.06.2016 р. "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ЕСНR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Sеrіеs А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Також, стаття 1 Першого протоколу, спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року).

Відповідно до пункту 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином порядок зняття арешту по завершеним виконавчим провадження чітко визначений Законом № 1404-VІІІ та п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, а саме арешт знімається при надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених па боржника за завершеним виконавчим провадженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Таким чином, існуючі на даний час арешти на нерухоме майно повністю унеможливлює реалізацію Позивачем своїх законних прав як спадкоємця арештованого майна, подальша дія вказаних арештів майна є безпідставна, а тому арешти накладені постановами АА 558536 від 14.07.2010 р. та АА 648056 від 01.12.2010 р., на майно померлого ОСОБА_2 , в ході виконавчого провадження, матеріали якого знищено, повинні бути скасовані.

Згідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні будь-які підстави для накладення арешту на вищевказане нерухоме майно у зв`язку з відсутністю виконавчого провадження, знищення якого за терміном зберігання свідчить про те, що воно було закінчено, а тому накладений арешт підлягав скасуванню. Існування обтяження у вигляді арешту на спірне майно створює перешкоди позивачу в реалізації права власності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із роз`ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 року з наступними змінами „Про судову практику в справах про виключення майна з опису, за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно дост.317ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності ізст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1ст.321ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ізст.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідност. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд, на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.267ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, внаслідок наявності обтяження на нерухоме майно позивач на сьогоднішній день позбавлений можливості реалізувати свої права власника (спадкоємця), які передбачені законодавством України.

Таким чином, наявність арештів, накладених постановою ДВ/8, АА 558536 Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, В-8 від 14.07.2010 ( реєстраційний номер обтяження 10032931) та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА648056, винесеної 01.12.2010 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Максютенко (реєстраційний номер обтяження:10653320) порушують права позивача.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх відповідне задоволення.

Керуючись ст.ст.263-265,268, 351-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Ген Петрова, 1), третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сватаненко Олена Вікторівна (м. Одеса, вул. Левітана, 34) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою ДВ/8, АА 558536 Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, В-8 від 14.07.2010 ( реєстраційний номер обтяження 10032931).

Скасувати арешт з нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА648056, винесеної 01.12.2010 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Максютенко (реєстраційний номер обтяження:10653320).

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04.07.2022 року.

Суддя Луняченко В. О.