29-5/346-06-10232
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" жовтня 2007 р.Справа № 29-5/346-06-10232
За позовом 1.Громадська організація "Садове товариство "Гідробудівельник";
2.Дачно-садівниче товариство "Ліра";
3.Садове товариство "Гвоздіка";
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
треті особи: 1.Нерубайська сільрада
2.ДСК "Нерубайське"
про зобов'язання укласти договори.
Суддя Аленін О.Ю.
Представники сторін:
Від позивача ГО "СТ "Гідробудівельник": Марченко С.В. голова
Кобринський Ф.І., довіреність № б/н від 05.09.07,
Від позивача ДСТ "Ліра", Муранов С.Б., довіреність № б/н від 10.09.07р.
Нікул М.О. - голова
Пахомов І.Ю. за довіреністю
Кобринський Ф.І., довіреність № б/н від 05.09.07,
Від позивача СТ "Гвоздіка, Сінкевич І.Ю. голова,
Кобринський Ф.І., довіреність № б/н від 05.09.07,
Від відповідача, Корепанова О.О., довіреність № 189 від 24.04.07р.
Рябоконь В.І. за довіреністю
Від третьої особи Нерубайська сільрада, Барбус А.В., довіреність № 2 від 23.05.07р.
Від третьої особи ДСК "Нерубайське", Бужак Ю.Л. голова.
В судовому засіданні від 03.10.2007р. приймали участь:
Від позивача ГО "СТ "Гідробудівельник": Марченко С.В. голова
Від позивача ДСТ "Ліра" Пахомов І.Ю. за довіреністю, Нікул М.О. - голова
Від позивача СТ "Гвоздіка, - не з'явився
Від відповідача, Корепанова О.О., довіреність № 189 від 24.04.07р.
Від третьої особи Нерубайська сільрада –не з'явився
Від третьої особи ДСК "Нерубайське", - не з'явився
Суть спору: ГО „СТ „Гідро будівельник”, ДСТ „Ліра” та СТ „Гвоздіка” звернулись до суду з позовом до ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” про:
- зобов'язання відповідача прийняти на баланс високовольтну лінію ВЛ-10/4 кВт/фідер „Сади”/Орловської підстанції 110/35/10 та трансформаторні підстанції № 1, 6, 7, 8, які розташовані у садовому масиві „Нерубайський”;
- зобов'язання відповідача укласти договори про постачання електроенергії з позивачами.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою від 27.08.2007р. строк розгляду справи був продовжений відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні була оголошена перерва 02.10.2007р. до 03.10.2007р. о 16 год. 00 хв.
До суду надійшли наступні документи:
- клопотання (вх.№ 16406 від 17.07.2007р.) про направлення запитів та зупинення провадження у справі;
- скарга (вх.№ 18195 від 06.08.2007р.) про залучення до справи в якості позивачів уповноважених голів ГО СТ „Гідробудівельник” –Муранова С.Б., СТ „Гвоздика” –Бондаренко В.В.;
- заява (вх.№ 19744 від 23.08.2007р.) про визнання документів СТ „Гвоздика”, які підписані Бондаренко В.В. не дійсними, притягнути до відповідальності Бондаренко В.В. за використання незаконно отриманих бланків, підписів та печатки СТ „Гвоздика”;
- заява (вх.№ 19872 від 27.08.2007р.) про призначення експертизи;
- заява (вх.№ 19758 від 27.08.2007р.) про відмову ГО „СТ „Гідробудівельник” від позову;
- заява (вх.№ 20384 від 03.09.2007р.) про розгляд клопотань від 17.07.2007р. та від 25.08.2007р. та винесення окремої ухвали;
- заява (вх.№ 20403 від 03.09.2007р.) про призначення експертизи;
- заява (вх.№ 20846) від 07.09.2007р.) про відмову СТ „Гвоздика” від позову в частині зобов'язання відповідача прийняти на баланс високовольтну лінію ВЛ-10/4 кВт та трансформаторів;
- заява від 26.09.2007р. № 7-09/26 про розірвання договору з ДСК „Нерубайським”, підписання договору з АСТ „Масив „Нерубайський” на постачання електроенергії через ВЛ-10 кВт, прийняття на баланс відповідача ВЛ-10 кВт та трансформаторів, підписання договорів з позивачами, рішенням суду затвердити мирову угоду про передачу прав власності на ВЛ-10 кВт від АСТ „Масив „Нерубайський” на баланс „ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”;
- клопотання про залучення до справи в якості позивачів ГО „СТ „Гідро будівельник” та СТ „Гвоздика”.
В задоволенні вказаних клопотань та заяв судом відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
Так, обґрунтовуючи вимоги за позовом, позивачі виходили з того, що 01.06. 2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" в особі Центральних електричних мереж (далі - Відповідач) та Дачно-садівничим кооперативом „Нерубайський" укладено Договір про постачання електричної енергії за №Бл-454, згідно якого ДСК „Нерубайський" повинен своєчасно сплачувати кошти за спожиту електричну енергію згідно з виставленими Біляївським районом електричних мереж рахунками, який укладено з порушенням п. 6.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., згідно якого для укладання договору про постачання, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача споживач має надати відповідній організації копію документа, яким визначено право власності споживача на електроустановку або право споживача на користування електроустановкою, а у Відповідача відсутні такі документи на лінію ТП-10/4 кВт/фідер „Сади”/Орловської підстанції 110/35/10, яка забезпечує електроенергією Позивачів, що, таким чином, не давало підстав Відповідачу на переукладання договору про постачання електроенергії з ДСК „Нерубайське", що також встановлено Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №09-01/20005 від 11.07.2005р.
Також за твердженням позивач, та як встановлено Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №09-01/2005, Відповідач є постачальником електроенергії за регульованим тарифом, а відповідно до Постанови НКРЕ України №391 від 12.05.2003р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2003р. за №368/7689 „Про внесення змін до постанови НКРЕ від 22.09.2002р. №928" суб'єктам господарської діяльності, які мають ліцензії НКРЕ на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, до 1 червня 2004р. привести взаємовідносини із споживачами та субспоживачами у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією.
Таким чином позивачі вважають, що відповідач при укладанні Договору про постачання електричної енергії за №Бл-454 від 01.06.2004р. порушив не тільки Постанову НКРЕ України №391 від 12.05.2003р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2003р. за №368/7689 „Про внесення змін до постанови НКРЕ від 22.09.2002р. №928", а також і п. 1.2. додатка З Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., згідно якого основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладання типового договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача та договору про постачання електричної енергії, який укладається між субспоживачем та постачальником електричної енергії, що підтверджується листом Регіональної державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Південному регіоні за №27-4/6-271 від 14.03.2005р.
Також позивачі зазначили, що на загальних зборах голів садових товариств масиву „Нерубайський" і представників Відповідача, які були проведені 20.07.2005р., прийняте рішення щодо переходу садових товариств на розрахунки з Відповідачем за самостійними договорами, без посередництва ДСК „Нерубайський", однак на сьогоднішній день Відповідач невмотивовано відмовляє Позивачам в укладанні договору про постачання електричної енергії з абонентами, які підключені до лінії ВЛ-10/4 кВт/фідер „Сади”/Орловської підстанції 110/35/10, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у вигляді створення перешкод доступу на ринок з надання послуг з електропостачання інших суб'єктів господарювання, а також вимог Господарського кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує та просить припинити провадження у справі в частині вимог ГО „СТ „Гідробудівельник” та СТ „Гвоздіка” в зв'язку з відмовою вказаних позивачів від позову. А в частині вимог ДСТ «Ліра»просить суд затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог за позовом з огляду на наступне.
За змістом ч.3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору.
Відповідно до ч. 2. ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовані умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках –затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів господарювання (ч. 3 ст. 179 ГК України).
Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству а також на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Законом України “Про електроенергетику” визначений орган державного регулювання діяльності в електроенергетиці яким є Національна комісія регулювання електроенергетики України (ст.11 Закону). Цим же законом на Національну комісію регулювання електроенергетики України покладено завдання по розробленню та затвердженню правил користування електричною енергією ( ст. 12 Закону).
За змістом Правил користування електричною електроенергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 р. (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. №910), та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 р. за № 903/7191 (далі –Правила) договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Згідно п. 1 .3 Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно п. 1.4. Правил електрична енергія продається в точці продажу, розташування якої зазначається у відповідному договорі. Точка продажу, як правило, установлюється на межі балансової належності електроустановок споживача. За взаємною згодою сторін точкою продажу може бути визначена інша межа балансової належності.
Згідно п.1.6. договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
1.9. Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.
Цими ж Правилами встановлено, що вони є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Дія цих правил поширюється на всіх споживачів – юридичних осіб, а також фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності.
Правилами та додатком №3 до них («Типовий договір про постачання електричної енергії) встановлені зміст договору, порядок його укладання та вимоги, дотримання яких вимагається при укладенні договору.
Згідно п. 5.2. Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 5.4. Правил визначено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, заявник має надати відповідній організації такі документи: 1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника; 2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 3) однолінійну схему електропостачання об'єкта; 4) відомості щодо розрахункових засобів обліку; 5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів; 6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності); 7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців; 8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб; 9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача; 10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори; 11) копію установчих документів (статут, положення тощо); 12) копію акта підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок або акт допуску подачі електричної енергії на електроустановки (для нових та реконструйованих електроустановок); 13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах; 14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності); 15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів.
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно положень ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Між тим, позивачами під час розгляду справи відповідних доказів звернення до енергопостачальника з вимогою укласти з ними договір на постачання електричної енергії не надали. Не надано суду и відповідних доказів відмови відповідача в укладенні спірних договорів. Також позивачами не надано суду і пропозицій щодо істотних мов майбутніх договорів. Істотні умови проекту договорів не наведені позивачами і в позовній заяві. З відповідними уточненнями позивачі до суду не звертались.
Суд відзначає що, з огляду на наведені законодавчі положення, енергопостачальник не має права відмовити споживачам в укладенні спірного договору лише за умови дотримання ними вимог Правил користування електричної енергії.
Оскільки позивачі під час розгляду доказів належного виконання ним вимог Правил суду не навів, а надані докази навпаки, свідчать про недотримання позивачем як порядку укладення договору, так і вимог що ставляться діючим законодавством до таких договорів, вимоги за позов щодо зобов'язання відповідача укласти договір на постачання електричної енергії є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Також не можуть бути задоволенні і вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти на баланс високовольтну лінію ВЛ-10/4 кВт/фідер „Сади”/Орловської підстанції 110/35/10 та трансформаторні підстанції № 1, 6, 7, 8, які розташовані у садовому масиві „Нерубайський”, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Позивачами не доведений такий обов'язок відповідача.
З урахуванням викладених обставин судом відмовлено в прийнятті відмови представників ГО „СТ „Гідробудівельник” та СТ „Гвоздика” від позовних вимог та відмовлено в затвердженні мирової угоди укладеної між відповідачем та вимог ДСТ «Ліра», оскільки умови переданої на затвердження мирової угоди не відповідають вимогам чинного законодавства.
За таких підстав в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 82-85, ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 08.10.2007 р.
Суддя Аленін О.Ю.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1051183 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Аленін О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні