Рішення

від 21.06.2022 по справі 355/1741/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1741/21

Провадження № 2/355/477/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Березанської міської ради про визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 позивач звернулась до суду з позовною заявою до Березанської міської ради про визнання права на земельні ділянки в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в 2019 році позивачка дізналась про смерть своєї матері в Чеченській Республіці Російської Федерації. Після смерті матері позивач почала оформляти право власності на дві земельні ділянки, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки позивачем було втрачено оригінал сертифікату на земельні ділянки та пропущено 6-ти місячний строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

На виконання вимог п. п. 2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.

16.05.2021 ухвалою суду справу прийнято до провадження суддею Червонопиським В.С. та відкрито провадження у справі.

17.06.2022 представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив справу слухати без їх участі.

22.06.2022 представник відповідача подав до суду заяву, в якій відповідач визнає позовні вимоги.

22.06.2022 представник позивача подав до суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі у зв`язку із участю в інших судових засіданнях, просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачі є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 20.01.1988 (а.с. 8).

10.03.1975 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_2 взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_4 (свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 10.03.1975 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим повторно 03.09.2012 (а.с. 10).

Матеріалами справи встановлено, що за ОСОБА_5 обліковувалась земельна ділянка площею 3,49 га , що розташована на території Недрянської сільської ради Баришівського р-ну, Київської області, відповідно до сертифікату серія КВ №-0114204 (а.с. 11).

Вищевказана земельна ділянка складається з: рілля площею 5,13 га та сіножаті площею 0,36 га, що підтверджується довідкою виданою 12.02.2018 виконкомом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області (а.с. 13) та довідкою Управління містобудування архітектури та землекористування виконавчого комітету Березанської міської ради від 19.03.2021 (а.с. 14).

Починаючи з 2006 року всім майном матері опікувалась позивач, в тому числі і вказаною земельною ділянкою, оскільки мати виїхали за межі території України.

З 2006 року за користування земельними ділянками Селянське (фермерське) господарство «Роман» сплачувало позивачу, що підтверджується довідкою №19/08 від 19.08.2021 (а.с. 25).

Відповідно до письмових пояснень сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , то в період з 1991 по 2006 рр. покійна ОСОБА_5 дійсно проживала в с. Недра, Броварський р-н, Київської області. Вказані свідки підтверджують факт родинних відносин як мати та дочка між спадкодавцем та позивачем (а.с. 26 27).

09.12.2020 позивач отримала письмову відмову Баришівської районної державної нотаріальної контори в оформленні спадкових прав (а.с. 24).

Враховуючи те, що спадкодавець у 2006 році покинула територію України де і померла, а за життя належним чином не оформила право власності на вказану земельну ділянку та не отримала правовстановлюючі документи, то її дочка - ОСОБА_1 не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відповідно до приписів ст.ст. 1268, 1261 Цивільного кодексу України, позивачі фактично спадщину прийняли, однак свідоцтво про спадщину на вказану земельну ділянку не могли отримати, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно та у позивачів був відсутній повний обсяг цивільної дієздатності, а іншого способу захисту свої прав аніж звернення з позовом до суду у позивачів немає.

У відповідності до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняття її.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у перш чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову І практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березанської міської ради про визнання права на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), право на право користування за законом на земельну ділянку № НОМЕР_5 (рілля), площею 5,13 га, кадастровий номер 322028100:14:068:0517, та земельну ділянку № НОМЕР_6 (сіножать), площею 0,36 га, кадастровий номер 3220285100:14:059:0058, що розташовані на території Недрянського старостинського округу Березанської міської ради Броварського району Київської області, яке відкрилось ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02.07.2022.

Суддя В.Червонописький