Ухвала

від 30.06.2022 по справі 757/15757/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15757/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 32020100000000249 від 19 травня 2020 року ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2022 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000249 від 19.05.2020 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000249 від 19.05.2020 за підозрою ОСОБА_8 у організації заволодіння бюджетними коштами, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , у заволодінні бюджетними коштами, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідування встановлено, що упродовж 2015 року, точних дати і часу наразі органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел щодо заволодіння бюджетними коштами шляхом документального відображення здійснення фінансово-господарської діяльності за участі суб`єктів господарської діяльності приватного права, які не пов`язані з ним особисто, отримання ними дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, а також подальшого неправомірного бюджетного відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , директором ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ КИЇВЩИНИ «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ» (код ЄДРПОУ 38337357) (далі ГОІК «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ») ОСОБА_10 , директорами ПІДПРИЄМСТВА ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «ПОСТУП» ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ КИЇВЩИНИ «РІВНІСТЬ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ» (код ЄДРПОУ 38491823) (далі ПОГ «ПОСТУП») ОСОБА_13 і ОСОБА_9 за співучасті службових осіб податкових органів у період із 23.05.2019 по 15.06.2020 з використанням офіційних документів, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, заволодів бюджетними коштами шляхом незаконного повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПОГ «ПОСТУП» у сумі 25 159 971,00 грн, що є особливо великим розміром.

Так, за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи КНДІСЕ від 09.09.2021 № 22552/21-72/27645/27646/21-72 складено висновок, відповідно до змісту якого, серед іншого, за умови, що особи з інвалідністю у кількості визначеній законом взагалі не приймали участь у виробничій діяльності ПОГ «ПОСТУП», а лише формально працевлаштовані без здійснення будь-якої діяльності на підприємстві, та оскільки узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню платникам податку, перераховані на користь ПОГ «ПОСТУП» у загальній сумі 25 159 971, 00 грн, зазначена сума може вважатися збитками, нанесеними державному бюджету.

Крім того під час досудового розслідування допитано як свідків осіб з інвалідністю, які були працевлаштовані у ПОГ «ПОСТУП», зокрема, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які серед іншого пояснили, що будь-якого відношення до діяльності ПОГ «ПОСТУП» не мають.

Також допитаний як свідок колишній директор ПОГ «ПОСТУП» ОСОБА_13 , серед іншого, надав покази про те, що після того коли зрозумів, що підприємство звітує про доходи, які не відповідають дійсності, вирішив звільнитись з посади директора ПОГ «ПОСТУП».

Отже, ОСОБА_9 , діючи умисно та протиправно, з корисних спонукань, у складі організованої групи з ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , та за співучасті наразі невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб податкових органів, використовуючи документи щодо діяльності ПОГ «ПОСТУП», до яких внесено недостовірні відомості, у період із 23.05.2019 по 15.06.2020 здійснив заволодіння чужим майном бюджетними коштами у розмірі 25 159 971,00 грн, що є особливо великим розміром, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ст.177 КПК України, а саме:

- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України серії та номер НОМЕР_1 , який є дійсним та дає йому можливість вільно покинути територію України та вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та з конфіскацією майна, маючи достатній матеріальний достаток для залишення меж України може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду за межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що частина оригіналів документів, які досліджуються та мають доказове значення у кримінальному провадженні переховуються не установленими на теперішній час органом досудового розслідування особами, з метою приховання вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та інших осіб, які були задіяні у злочинній схемі із заволодіння бюджетними коштами наявний значний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_9 перебуваючи на волі вчинить усі необхідні дії з метою знищення вказаних документів, а також будучи підконтрольний ОСОБА_8 надасть інформацію про наявну доказову базу іншим невстановленим на теперішній час органом досудового розслідування особам у вказаному кримінальному провадженні з метою перешкоджання об`єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також подальшим уникненням кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків та фігурантів у кримінальному провадженні.

Так підозрюваний ОСОБА_3 , будучи знайомим з наступними особами: директором ПОГ «ПОСТУП» ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , які є його довіреними особами, а також ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , наразі невстановленими службовими особами податкових органів та особами, які перебувають у службовому підпорядкуванні ОСОБА_8 , а саме: помічником керівника АО «Кросондович Лойерс» ОСОБА_25 , юрисконсультом АО «Кросондович Лойерс» ОСОБА_26 , водієм АО «Кросондович Лойерс» ОСОБА_27 , іншими фігурантами кримінального провадження, маючи серед них авторитет та значний вплив на них, буде примушувати їх до дачі завідомо неправдивих показів, або відмови від їх надання, а також надання виправдувальних показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що підозра не обгрунтована, ризики не доведені. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

15.02.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бориспіль, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , і проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 191 КК України.

15.06.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва (у справі № 757/13905/22-к) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000249 продовжено до 17.09.2022 включно.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду від 19.01.2022;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та інших осіб;

- актом ГУ ДПС у м. Києві про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «ПОСТУП» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2019;

- висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 09.09.2021 № 22552/21-72/27645/27646/21-72;

- протоколом обшуку та документами, вилученими під час проведення обшуку 07.12.2020 за місцем знаходження АО «Кросондович Лойерс», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська (Тургенєвська), будинок 76-78, нежилі приміщення (офіс) № 1-16 (групи приміщень № 42) (літ. А);

- протоколом обшуку від 14.01.2022 за місцем знаходження АО «Кросондович Лойерс», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська (Тургенєвська), будинок 76-78, нежилі приміщення (офіс) № 1-16 (групи приміщень № 42) (літ. А);

- протоколом огляду від 08.12.2020;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, соціальні зв`язки, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 32020100000000249, а саме до 30 серпня 2022 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_28 , ОСОБА_34 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_35 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , іншими посадовими особами ПОГ «ПОСТУП» та ГОІК «Рівність прав і можливостей.

- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1