Постанова

від 04.07.2022 по справі 916/2292/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2292/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання - Молодов В.С.

за участю представників:

від позивача: Танасійчук Г.М.

від 1 відповідача: Коротян П.В.

від 2 відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 про відмову у задоволенні заяви про встановлення порядку виконання рішення суду, головуючий суддя в І інстанції Лічман Л.В., судді Невінгловська Ю.М., Літвінов С.В., повний текст якої складено 15.02.2022 в м. Одесі

у справі №916/2292/19

за позовом Одеської міської ради

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр

2.Державного реєстратора Комунального підприємства Агенція державної реєстрації Кравця О.В.

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр (далі ТОВ ,,Спектр) та Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція державної реєстрації" Кравця Олександра Володимировича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 14.06.2019 №47370186, прийнятого Реєстратором; зобов`язання ТОВ ,,Спектр звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, загальною площею 53,2 кв.м, шляхом знесення павільйону.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 р., позовні вимоги Одеської міської ради задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 14.06.2019 р. № 47370186, прийняте Державним реєстратором Комунального підприємства ,,Агенція державної реєстрації Кравцем Олександром Володимировичем, закрито провадження у справі № 916/2292/19 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, загальною площею 53,2 кв.м шляхом знесення павільйону, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр на користь Одеської міської ради 960,50 грн судового збору, стягнуто з Державного реєстратора Комунального підприємства ,,Агенція державної реєстрації Кравця Олександра Володимировича на користь Одеської міської ради 960,50 грн судового збору.

03.03.2021 року на виконання вказаного рішення в частині стягнення судового збору було видано відповідні накази.

20.01.2022 Одеська міська рада на підставі ст. 331 ГПК України звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою, в якій просила встановити порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020р. у справі № 916/2292/19 шляхом визначення, що останнє є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр на об`єкт нерухомого майна загальною площею 53,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852905851101.

Вказана заява мотивована тим, що 06.05.2021р. державним реєстратором Коломаченко К.А. прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої Одеською міською радою для виконання рішення суду в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача. Реєстратором з посиланням на приписи ч.3 ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно зазначено про те, що Одеській міській раді необхідно надати рішення суду, яким встановлено визнання, зміну чи припинення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Відтак, з метою усунення вказаної підстави для зупинення розгляду заяви та приведення резолютивної частини рішення у відповідність до вимог законодавства, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з вказаною заявою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022р. у задоволенні заяви Одеської міської ради (зареєстрована 20.01.2022 р. за вх. № 2-65/22) про встановлення порядку виконання рішення суду по справі №916/2292/19 - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що заявник, звертаючись з заявою про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р. по справі № 916/2292/19, фактично має на меті часткову зміну суті вказаного судового рішення шляхом його доповнення висновком про припинення права власності ТОВ ,,Спектр на об`єкт нерухомого майна загальною площею 53,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852905851101.

Між тим, розглядаючи дану справу, господарський суд не досліджував питання щодо набуття та/або припинення права ТОВ ,,Спектр на нерухоме майно, а лише оцінював законність дій державного реєстратора, який зареєстрував право власності на підставі документів, які не могли бути передумовою для проведення реєстрації. Правильним являється і інше твердження товариства, що ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації є помилкою.

Враховуючи викладене, те, що судове рішення про припинення права власності господарським судом не приймалось, адже відповідна вимога Одеською міською радою не заявлялась, заява останньої про встановлення порядку виконання рішення суду, спрямована на зміну суті рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р. по справі № 916/2292/19 шляхом обрання нового способу захисту порушеного права, задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Одеська міська рада звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020р. у справі №916/2292/19.

Скаржник вважав, що питання скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, яке зареєстровано відповідним рішенням, є нерозривними, аналогічними, мають однакове правове регулювання та не можуть вирішуватися окремо один від одного.

На думку скаржника, висновок суду в оскаржуваній ухвалі про те, що судове рішення про припинення права власності не приймалося, суперечить ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їx обтяжень» та ст. 182 ЦК України, повністю нівелює сутність та значення рішення суду про скасування рішення державного реєстратора та зводить нанівець довготривалий судовий процес щодо незаконної реєстрації за ТОВ «Спектр» права власності на об`єкт нерухомого майна. Оскільки в резолютивний частині рішення суду не зазначено, що воно є підставою для здійснення державної реєстрації припинення права власності, в той час як скасування рішення державного реєстратора передбачає реєстрацію припинення вiдповiдного права, то фактично виконати його неможливо.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 року поновлено Одеській міській раді строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 року у справі № 916/2292/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 року та призначено справу № 916/2292/19 до розгляду на 05.07.2022 о 10:30 год.

05.07.2022 до суду надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ «Спектр» просить відмовити у задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що звертаючись із заявою в порядку ст.331 ГПК України, Одеська міська рада має підтвердити наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, чого не зроблено, адже рішення про відмову у державній реєстрації прийнято реєстратором не було. До того ж зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відбулось 06.05.2021 р., а вимоги реєстратора мали бути виконані протягом 30 робочих днів, у зв`язку з чим навіть за умови задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення суду розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень буде безрезультатним. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. В процесі вирішення спору по справі № 916/2292/19 господарський суд не досліджував питання щодо прав Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр на нерухоме майно, а оцінював дії державного реєстратора в контексті поданого йому пакету документів. При цьому товариство зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Рішення суду по даній справі не підлягає примусовому виконанню в розумінні Закону України ,,Про виконавче провадження, Одеська міська рада не має статусу стягувача, а, відтак, не може звертатись до суду із заявою за правилами ст.331 ГПК України.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте державний реєстратор не скористалися наданим законом правом на участь в засіданні суду.

Оскільки частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні вказаної особи за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників позивача та відповідачів, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що звертаючись до Господарського суду Одеської області з заявою про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020р. у справі № 916/2292/19, Одеська міська рада зазначала про те, що 06.05.2021р. державним реєстратором Коломаченко К.А. прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої нею для виконання рішення суду в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача. Реєстратором з посиланням на приписи ч.3 ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно зазначено про те, що Одеській міській раді необхідно надати рішення суду, яким встановлено визнання, зміну чи припинення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Відтак, з метою усунення вказаної підстави для зупинення розгляду заяви та документів (рішення суду), поданих уповноваженою особою Одеської міської ради та приведення резолютивної частини рішення у відповідність до вимог законодавства, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з вказаною заявою.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Судове рішення є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15, від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначені положення кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорюванням та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.

Таким чином, рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, а правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги Одеської міської ради до ТОВ «Спектр» та державного реєстратора про скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 14.06.2019 №47370186, прийнятого Реєстратором та зобов`язання ТОВ ,,Спектр звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, загальною площею 53,2 кв.м, шляхом знесення павільйону.

Одеська міська рада вказувала, що вимушена звернутись до суду як власник землі, на якій знаходиться тимчасова споруда у вигляді павільйону, адже право власності на останній зареєстровано за відповідачем як на нерухоме майно. Позивач вважає відповідне рішення державного реєстратора незаконним, оскільки за договором від 22.09.1995, який зазначено в якості підстави для набуття права власності, нерухомість не відчужувалась. Також, Одеська міська рада вважала, що ТОВ ,,Спектр повинно звільнити земельну ділянку, демонтувавши павільйон, так як не має правових передумов для розміщення на ній свого рухомого майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 р., позовні вимоги Одеської міської ради задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 14.06.2019 р. № 47370186, прийняте Державним реєстратором Комунального підприємства ,,Агенція державної реєстрації Кравцем Олександром Володимировичем, закрито провадження у справі № 916/2292/19 в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64, загальною площею 53,2 кв.м шляхом знесення павільйону, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Спектр на користь Одеської міської ради 960,50 грн судового збору, стягнуто з Державного реєстратора Комунального підприємства ,,Агенція державної реєстрації Кравця Олександра Володимировича на користь Одеської міської ради 960,50 грн судового збору.

При цьому, у рішенні судом було чітко визначено, що: «Суд не погоджується з посиланнями ТОВ «Спектр» на те, що, вирішуючи спір, потрібно вивчити також інші докази, які свідчать про капітальність споруди, оскільки предметом позову є законність рішення Реєстратора, прийнятого на підставі певного пакету документів, наданих йому товариством. Останнє погодилось з рішенням Реєстратора, адже не оскаржило його в установленому порядку, хоча мало б, якщо вважає, що передумовою для набуття права власності виступають не тільки договір від 1995 р., рішення Виконкому ОМР від 1996 р. щодо реєстрації правочину та технічний паспорт від 2004 р., в яких не йдеться про відчуження нерухомості, а й свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Спектр» від 06.09.1996 р., акт передачі комунального майна № 311, список основних засобів на 01.10.1992 р., протокол № 1 від 19.06.1995 р. комісії з оцінки вартості об`єкта приватизації, довідка про балансову вартість будинку, відомість балансової вартості основних засобів на О 1.08.1993 р:, наказ про продаж майна міської комунальної власності № 397/П, виданий Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради народних депутатів, довідка № 2811 від 24.06.2000р. тощо. Докази підтвердження факту дослідження та врахування Реєстратором усіх перелічених документів відсутні».

Отже, із змісту вказаного судового рішення вбачається, що суд оцінював виключно дії державного реєстратора, з урахуванням наданого йому пакету документів для проведення державної реєстрації права власності.

При цьому, суд не досліджував питання чи є об`єкт спору дійсно нерухомим майном та чи набув право власності на нього відповідач.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що судом не досліджувалося питання щодо набуття та/або припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» на нерухоме майно, а лише оцінювалася законність дій державного реєстратора, який зареєстрував право власності на підставі документів, які не могли бути передумовою для проведення реєстрації.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, колегія суддів зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує факт набуття особою права власності, шо унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тому погоджується з твердженням Товариства, що ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації є помилкою.

Як уже зазначалося вище, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті та під час розгляду відповідної заяви необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісного обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши зміст поданої позивачем заяви, колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивач просить суд не про зміну способу виконання рішення, а про зміну способу захисту його прав та законних інтересів шляхом зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію припинення права власності ТОВ «Спектр» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 53,2 кв.м., що знаходиться за адресою: . Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64.

Враховуючи вищевикладене, правомірним та обгрунтованим є висновок місцевого суду про те, що судове рішення про припинення права власності господарським судом не приймалось, адже відповідна вимога Одеською міською радою не заявлялась, заява останньої про встановлення порядку виконання рішення суду, спрямована на зміну суті рішення Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 р. по справі № 916/2292/19 шляхом обрання нового способу захисту порушеного права, задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться фактично до його незгоди зі здійсненням повторної державної реєстрації права власності ТОВ «Спектр» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 53,2 кв.м., що знаходиться за адресою: . Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 64. Задоволення заяви позивача фактично буде мати своїм наслідком вирішення по суті питань, які не досліджувалися під час розгляду даної справи, зокрема, щодо наявності/відсутності підстав для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Спектр» на підставі договору купівлі продажу від 22.09.1995, тощо. Тобто, задоволення такої заяви підмінить собою позовне провадження, що суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Одеської міської ради, оскаржувана ухвала, що переглядається апеляційним господарським судом, є достатньо мотивованою та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Крім того, звертаючись із заявою про зміну способу виконання рішення, Одеська міська

рада перш за все повинна була підтвердити належними доказами, що виконання рішення є неможливим. Разом з тим, таких доказів до заяви та до апеляційної скарги не подано.

Водночас, єдиним належним доказом того, що існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення має бути рішення державного реєстратора про відмову вчинення реєстраційних дій.

Однак, заявник такого рішення до своєї заяви не надав, при цьому внесення змін до законодавства не може бути достатньою підставою для висновків про неможливість виконання судового рішення.

При цьому, судова колегія наголошує, що рішення державного реєстратора Коломаченко К.А. від 06.05.2021р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Одеською міською радою не оскаржувалось.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відтак, усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Одеської міської ради необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 10 лютого 2022 у справі № 916/2292/19 підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Конвекс Інтернешнл ГмбХ (Convex Intermational GmbH) є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 10 лютого 2022 у справі № 916/2292/19 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.07.2022 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Н.М. Принцевська

Я.Ф. Савицький