Рішення

від 28.06.2022 по справі 903/1057/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2022 року Справа № 903/1057/21

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участю секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА

про стягнення 892965,50 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Воронін С. В., директор, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 18.06.2021, Бабенко С. С., адвокат, ордер серія КВ № 470086 від 13.12.2021;

від відповідача: Приймак І. М., адвокат, довіреність № 09/2022 від 21.02.2022.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд.

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 22.12.2021 до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА про стягнення 892965,50 грн(з урахуванням ухвали суду від 08.06.2022 про прийняття заяви позивача про відмову від частини позовних вимог та закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 332078,22 грн, з них 328300,53 грн основного боргу, 566,65 грн 3 % річних, 3211,04 грн пені.), з них 882807,17 грн основного боргу, 1523,75 3% річних та пеня в розмірі 8634,58 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов агентського договору № 765/384 від 14.04.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг щодо пошуку об`єкту нерухомості земельної ділянки і комплексу будівель адміністративного, виробничого, та складського призначення, що знаходяться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт.Калинівка, вул.Залізнична, 47, загальною площею 30185,06 кв.м.. Зазначають, що комплекс будівель знаходиться на земельній ділянці площею 13,0464 га з кадастровим номером 3221455800:06:001:0003.

Ухвалою суду від 28.12.2021 дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме, зобов`язано позивача подати суду докази, що підтверджують повноваження представника позивача (ордер на надання правової допомоги в Господарському суді Волинської області) та докази, які підтверджують надіслання відповідачу копії доданих до позовної заяви документів (опис вкладення з переліком доданих до позову документів).

19.01.2022 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2022, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу відповідь на відзив.

14.02.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав відзив на позовну заяву № 58/02/22 від 11.02.2022 в якому вказує, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач свої зобов`язання за агентським договором не виконав належним чином, строк дії договору закінчився, а зобов`язання по виплаті винагороди у відповідача не настало протягом строку дії договору, а відтак обов`язок відповідача оплатити винагороду за агентським договором відсутній. Вказує, що 14.04.2019 між сторонами було підписано акт реєстрації об`єкту, а саме - комплексу приміщень адміністративного, виробничого та складського призначення за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 47. Даний об`єкт, запропонований позивачем, не відповідав характеристикам, переліченим у п. 1.1. агентського договору, зокрема, не містить залізничної колії, не обладнаний центральним водопроводом чи свердловинами, відсутній газ, відсутня каналізація для відведення побутових та виробничих стоків та перебував в іпотеці та знаходився під арештом. Відповідно можливість придбання запропонованого об`єкту була виключена, а безпосередні характеристики об`єкту не відповідали заявленим. Звертає увагу суду на п. 3.1 агентського договору за умовами якого договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом 12 календарних місяців з дня його підписання або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Вважає, що договір діяв до 14.04.2020 року. Оскільки договори про купівлю об`єкту були укладені 25.10.2021, то на дату переходу права власності на об`єкт нерухомого майна строк дії агентського договору закінчився, а відтак зобов`язання по оплаті за цим договором не могло виникнути у 2021 році, позаяк агентський договір у 2021р. вже не був чинним.

В судовому засіданні 22.02.2022 оголошено перерву до 29.03.2022.

29.03.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав відповідь на відзив в якій вказує, що наведені у відзиві факти не відповідають дійсності, а інформація викривлена, неповна, покликана ввести суд в оману та не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вартість об`єкту нерухомого майна, а саме, комплексу будівель, є нижчою, ніж зазначена у позовній заяві. Звертає увагу суду, що відповідач не врахував вартості земельної ділянки та намагається приховати факт придбання земельної ділянки. Наголошує, що в даному випадку мова йде і про земельну ділянку і про комплекс будівель (як цілісний майновий комплекс). Вважає, що хибним висновок відповідача про те, що дія агентського договору, укладеного між сторонами, закінчилася, оскільки зі спливом 12-місячного строку відповідач продовжував частково виконувати власні обов`язки - згідно п. 2.3.2 і 2.3.4 агентського договору №765/384 від 14.04.2019 надавав позивачу в електронних листах відповідні документи (зокрема проекти попереднього договору купівлі-продажу і згодом 28.09.2020 року копію підписаного продавцем і відповідачем попереднього договору купівлі-продажу), позивач продовжував надавати послуги за договором відповідачу, а відповідач продовжував їх приймати і договір фактично виконувався, можна стверджувати, що строк дії договору не обмежився 12 місяцями. Крім того, жодних додаткових угод про розірвання чи завершення терміну дії договору між сторонами не укладалося.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

01.04.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав пояснення № 135/04/22 від 01.04.2022, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про забезпечення доказів, розгляд заяви про забезпечення доказів проводити без участі представника відповідача. До пояснення долучає копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2021 № 2244, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 281129886 від 25.10.2021, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2021 № 2245, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 281131416 від 25.10.2021.

04.04.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав заяву про відмову від заяви про забезпечення доказів, у зв`язку з подачею відповідачем копій договорів.

Ухвалою суду від 04.04.2022 прийнято відмову позивача від заяви про забезпечення доказів від 25.03.2022; закрито розгляд заяви про забезпечення доказів від 25.03.2022; закрито підготовче провадження у справі №903/1057/21; повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 17.05.2022.

28.04.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав письмові пояснення від 14.04.2022 в яких вказує, що відповідно до умов акту реєстрації об`єкта, який є невід`ємною частиною агентського договору, початкова ціна продажу комплексу будівель (без урахування ціни продажу земельної ділянки, яка в акті реєстрації як об`єкт нерухомого майна не зазначається) становить 3000000,00 евро. Зважаючи на той факт, що комплекс будівель було продано за значно нижчу вартість, а саме 35312286,61 грн (тобто вартість об`єкта була знижена більше, ніж на 15% від початкової ціни продажу об`єкту), позивач має право на отримання винагороди у розмірі 2,5% від суми коштів, за яку було фактично продано комплекс будівель, відповідно до п. 4.1. агентського договору. Звертає увагу суду на те, що акт реєстрації об`єкта, яким є земельна ділянка, між сторонами спору не укладався, тому позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідача винагороди за виконання обов`язків агентського договору лише по відношенню до комплексу будівель, без урахування земельної ділянки. Вказує, що оскільки ціна договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2021 становить 35312286,61 грн, то винагорода позивача, згідно п. 4.1 агентського договору становить 2,5 % від цієї суми, а саме 882807,17 грн на яку останній нараховує 3 % річних в сумі 1523,75 грн та пеню в розмірі 8634,58 грн, враховуючи дані розрахунки просить суд стягнути з відповідача 892965,50 грн. Також зазначає, що дані письмові пояснення слід трактувати як заяву про відмову від позовних вимог в частині (не повністю).

13.05.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав пояснення № 193/05/22 від 13.05.2022 в яких вказує, що позивач не має права на отримання винагороди за агентським договором, оскільки умовою виплати винагороди є зменшення ціни продажу об`єкту у порівнянні із первинною вартістю, яка була зафіксована в акті реєстрації об`єкту на рівні 3000000,00 євро. Звертає увагу суду, що сторони в агентському договорі не встановили розміру винагороди у випадку, коли ціна не буде знижена, так само і для випадку, коли ціна буде збільшена.

У судовому засіданні 17.05.2022, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд ухвалив на місці задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи по суті на 08.06.2022.

Ухвалою суду від 17.05.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 08.06.2022.

18.05.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

31.05.2022 позивач подав заяву про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем втрат на правову допомогу.

В судовому засіданні 08.06.2022 позивач підтримав заяву про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.06.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Київ про відмову від частини позовних вимог; закрито провадження у справі № 903/1057/21 в частині позовних вимог на суму 332078,22 грн, з них 328300,53 грн основного боргу, 566,65 грн 3 % річних, 3211,04 грн пені.

В судовому засіданні 08.06.2022 оголошено перерву до 29.06.2022.

27.06.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав письмові судові дебати, які приєднано до матеріалів справи.

29.06.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений законом строк та долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 29.06.2022 суд, з врахуванням положень ст. 118 ГПК України, ухвалив на місці залишити без розгляду дане клопотання через пропуск процесуальних строків для подання доказів, відсутність поважних причин для їх поновлення. Крім того, ще 08.06.2022 у судовому засіданні суд закінчив з`ясування обставин у справі і перевірку їх доказами.

В судових засіданнях 08.06.2022 та 29.06.2022 представники позивача позов підтримали з підстав наведених у ньому, представник відповідача позов заперечила з підстав наведених у відзиві та додаткових поясненнях від 01.04.2022.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

14.04.2019 між ТзОВ «Кроноспан УА» (замовник) та ТзОВ «Астра-Київ» (агент) було укладено агентський договір № 765/384 (далі - договір), відповідно до якого замовник призначає та уповноважує агента, а агент зобов`язується здійснити пошук об`єктів нерухомості, що мають наступні характеристики: земельна ділянка з комунікаціями (переважно без будівель) або існуючий майновий комплекс, площа ділянки від 3 га до 14 га, наявність залізничної гілки обов`язково, відстань до меж Києва не більше 50 км, перевага віддається правому берегу Києва (західна частина Києва та передмістя), електропостачання не менше 0,4 кВт або можливість підключення до 6-10 кВт. підстанції тієї ж потужності, газ не обов`язково, наявність центрального водопроводу чи свердловин, бажано наявність каналізації для відведення побутових та виробничих стоків (далі договір) (а.с.9-13 Т.1).

Відповідно до п. 2.1.2 договору агент зобов`язаний реєструвати об`єкти, які були запропоновані на розгляд замовнику, за допомогою підписання замовником та агентом акту реєстрації об`єкта (додаток № 1 до договору) (далі акт реєстрації). Агент надсилає такий акт замовнику електронною поштою або передає особисто під час перегляду об`єкта. Підписаний сторонами акт є невід`ємною частиною цього договору та підтвердженням надання об`єкта агентом.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом 12 календарних місяців з дня його підписання або до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.

Згідно з п. 4.1 договору (розділу 4 Ціна договору. Терміни оплати. Порядок розрахунків) якщо замовник або його афілійована особа підпише договір купівлі-продажу об`єкта з власником або його афілійованою особою, замовник виплатить агенту винагороду: у розмірі 2,5% від повної вартості, визначеної замовником та власником об`єкту у договорі купівлі-продажу об`єкту (або отриманої замовником внаслідок угоди купівлі-продажу об`єкта) за умови, що вартість об`єкта буде знижена від первісної більш ніж на 15 %. Початкова вартість об`єкта вказується в акті реєстрації об`єкта; у розмірі 2% від повної вартості, визначеної замовником та власником об`єкту у договорі купівлі-продажу об`єкту (або отриманої замовником внаслідок угоди купівлі-продажу об`єкта) за умови, що вартість об`єкта буде знижена від первісної більш ніж на 10 %. Початкова вартість об`єкта вказується в акті реєстрації об`єкта.

Пунктом 4.3 договору (розділу 4 Ціна договору. Терміни оплати. Порядок розрахунків) сторони визначили, що замовник виплачує агенту винагороду, зазначену у п.4.1 цього договору, за кожен укладений замовником договір купівлі-продажу об`єкта не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання замовником та агентом акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору (розділу 4 Порядок здачі-приймання послуг) не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту укладання замовником договору, зазначеного у п. 4.1. та переходу права власності на об`єкт за цим договором. Замовник повідомляє про це агента, після чого останній оформляє та передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Такий акт підлягає підписанню замовником та поверненню агенту не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання вихідного акту від агента.

Згідно з п. 5.2 договору у разі якщо протягом строку дії цього договору замовником не буде укладено договір купівлі-продажу об`єктів, запропонованих агентом, сторони не несуть відповідальності за цим договором, та не претендують на відшкодування будь-яких прямих або непрямих збитків/витрат, понесених у зв`язку з виконанням зобов`язань за цим договором.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь яких зауважень.

На виконання умов договору 14.04.2019 між сторонами було підписано акт реєстрації об`єкту, а саме: комплекс будівель адміністративного, виробничого та складського призначення за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 47, кадастровий номер ділянки 3221455800:06:001:0003 площею 13,0464 га, з початковою ціною продажу об`єкту 3000000,00 євро (а.с.15).

В подальшому 09.09.2020 між ТзОВ «Дельта ЮЕЙ» (продавець) та ТзОВ "Кроноспан УА" (покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу зазначеного вище об`єкту нерухомості, який 28.09.2020 було надіслало позивачу (а.с.27-36 Т.1).

25.10.2021 між ТзОВ «Дельта ЮЕЙ» (продавець) та ТзОВ "Кроноспан УА" (покупець) було укладено два основних договори купівлі-продажу комплексу будівель адміністративного, виробничого та складського призначення за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 47 та земельної ділянки з кадастровий номер ділянки 3221455800:06:001:0003 площею 13,0464 га, внаслідок чого за відповідачем зареєстровано права власності на об`єкт нерухомості (а.с.218-224 Т.1).

26.10.2021 позивач направив відповідачу засобами електронного зв`язку акт приймання-передачі наданих послуг № 7 за договором, розрахунок винагороди (а.с.16-21 Т.1).

08.11.2021 позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію з проханням протягом 3-х робочих днів здійснити оплату винагороди у розмірі 1211107,70 грн (а.с.22-26 Т.1).

19.11.2021 відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію № 656/11/21 в якій повідомив, що претензія є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки термін дії договору закінчився, будь-які зобов`язання сторін, що виникли протягом терміну дії договору і залишаються не виконаними на дату отримання претензії, відсутні, а послуги, не були надані агентом протягом терміну дії договору, а відтак не підлягають оплаті (а.с.173 Т.1).

Предметом спору по даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 892965,50 грн, з них 882807,17 грн основної заборгованості, 1523,75 грн 3 % річних, 8634,58 грн пені.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК України), полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття охоронюваний законом інтерес що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.76 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст. 11, 629 ЦК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно приписів ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір № 765/384 від 14.04.2019 за своєю правовою природою є агентським договором.

Статтею 295 ГК України, яка регулює агентську діяльність, встановлено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Відповідно до ст. 296 ГК України агентські відносини виникають у разі: надання суб`єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб`єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб`єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента (ст. 297 ГК України).

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що спірним об`єктом за договором є комплекс будівель адміністративного, виробничого та складського призначення за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 47-В та земельна ділянка кадастровий номер 3221455800:06:001:0003. Зазначене підтверджується як самим позивачем у позовній заяві (а.с.1 Т.1) так і у відповіді на відзив (а.с.192 Т.1), предметом агентського договору(а.с.9 Т.1), актом реєстрації об`єкту(а.с.15 Т.1), попереднім договором (а.с.27 Т.1) та двома основними договорами від 25.10.2021 (а.с.218-224 Т.1).

25.10.2021 між ТзОВ «Кроноспан Уа» та ТзОВ «Дельта Юей» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2244 предметом якого є комплекс будівель адміністративного, виробничого та складського призначення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, смт.Калинівка, вул.Залізнична, 47-В, вартістю 35312286,61 грн, що станом на дату укладення договору в еквіваленті до іноземної валюти становить 1154849,23 євро (а.с. 218-220 Т.1).

Також 25.10.2021 між ТзОВ «Кроноспан Уа» та ТзОВ «Дельта Юей» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2245 предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:06:001:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1494455832214, загальної площею 13,0464 га, вартістю 60000000,00 грн, що станом на дату укладення договору в еквіваленті до іноземної валюти становить 1962233,55 євро (а.с. 222-223 Т.1).

Таким чином загальна вартість об`єкту, який відповідач придбав в еквіваленті до іноземної валюти становить 3117082,78 євро (1154849,23+1962233,55).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого «стандарту доказування «вірогідності доказів» у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 24.09.2020 у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, слід враховувати висновки Верховного Суду, зокрема, викладені в перелічених постановах, щодо необхідності співставлення судом наданих позивачем і відповідачем доказів з огляду на їх вірогідність для правильного застосування положень статті 79 ГПК України.

Суд критично оцінює твердження представників позивача, наведені в письмових поясненнях від 14.04.2022 (а.с.236-237 Т.1) та висловлені в судовому засіданні 08.06.2022, 29.06.2022, що об`єктом пошуку за агентським договором був лише комплекс будівель без урахування земельної ділянки, оскільки і самим позивачем неодноразово (в позовній заяві, відповіді на відзив) зазначалося, що об`єктом пошуку були комплекс будівель і земельна ділянка(що і є підставою позову, яку позивач не змінював), також дане підтверджується предметом агентського договору (а.с.9 Т.1), актом реєстрації об`єкту(а.с.15 Т.1), попереднім договором (а.с.27 Т.1) та двома основними договорами від 25.10.2021 (а.с.218-224 Т.1). У п.1.1 договору вказано, що агент здійснює пошук об`єктів нерухомості, які мають наступні характеристики, зокрема, земельна ділянка з комунікаціями (переважно без будівель) або існуючий майновий комплекс, площа ділянки від 3 га до 14 га. Також в акті реєстрації об`єкту вказано, що запропонований агентом об`єкт, це - комплекс будівель адміністративного, виробничого та складського призначення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, смт.Калинівка, вул.Залізнична, 47-В, кадастровим номером ділянки 3221455800:06:001:0003, загальної площею 13,0464 га. У п.1.1 попереднього договору купівлі-продажу від 09.09.2020 вказано, що сторони за цим договором зобов`язуються у строк до 31 грудня 2020 укласти , підписати та нотаріально посвідчити Договір(и) купівлі-продажу (надалі-основний договір) земельної ділянки кадастровий номер 3221455800:06:001:0003 та об`єктів нерухомості, а саме комплексу будівель адміністративного, виробничого та складського призначення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, смт.Калинівка, вул.Залізнична, 47.

Судом також відхиляється твердження позивача про те, що в акті реєстрації чітко не вказано словосполучення «земельна ділянка» з врахуванням такого.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами 1,4 ст. 791 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Оскільки в акті реєстрації об`єкту вказано площу 13,0464 га та кадастровий номер 3221455800:06:001:0003, суд дійшов висновку, що дані характеристики притаманні саме земельній ділянці, а не комплексу будівель.

Згідно з п. 4.1 договору (розділу 4 Ціна договору. Терміни оплати. Порядок розрахунків) якщо замовник або його афілійована особа підпише договір купівлі-продажу об`єкта з власником або його афілійованою особою, замовник виплатить агенту винагороду: у розмірі 2,5% від повної вартості, визначеної замовником та власником об`єкту у договорі купівлі-продажу об`єкту (або отриманої замовником внаслідок угоди купівлі-продажу об`єкта) за умови, що вартість об`єкта буде знижена від первісної більш ніж на 15 %. Початкова вартість об`єкта вказується в акті реєстрації об`єкта; у розмірі 2% від повної вартості, визначеної замовником та власником об`єкту у договорі купівлі-продажу об`єкту (або отриманої замовником внаслідок угоди купівлі-продажу об`єкта) за умови, що вартість об`єкта буде знижена від первісної більш ніж на 10 %. Початкова вартість об`єкта вказується в акті реєстрації об`єкта.

Умовою для виплати винагороди позивачу за договором сторони визначили обов`язкове зниження ціни від початкової вартості більше ніж на 10% або більше ніж на 15%. Відповідно до акту реєстрації об`єкту, початкова ціна продажу об`єкту становить 3000000,00 евро.

Оскільки об`єкт було придбано відповідачем за 3091774,17 євро, тому початкова ціна продажу об`єкту (3000000 євро) є нижчою, аніж остаточна ціна придбання згідно договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 25.10.2021. Таким чином, ціна об`єкту була збільшена на 91774,17 євро у порівнянні із початкової ціною продажу, а відтак, підстави для оплати послуг згідно п. 4.1. агентського договору відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що у позові слід відмовити через безпідставність та необґрунтованість.

Сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід залишити за ними.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА про стягнення 892965,50 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

07.07.2022.

СуддяА. С. Вороняк