Рішення

від 04.07.2022 по справі 910/2418/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2022Справа № 910/2418/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополюс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 879 750, 50 грн.,

за участі представників:

позивача - Долич А.О.

відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 879 750, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не виконав свої грошові зобов`язання за договором № 15779/53-124-01-19-11250 від 30.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.03.2022.

Судове засідання призначене на 15 березня 2022 року не відбулося з об`єктивних причин, які не залежали від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 призначено підготовче засідання на 21.06.2022.

В судовому засіданні 21.06.2022 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті на 05.07.2022.

Позивачем направлено до Господарського суду міста Києва 20.06.2022 відзив на позов, в якому відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву, у відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оплата поставленого товару не була проведена, в зв`язку з важким фінансовим станом компанії. Відповідач у відзиві зазначає про неправомірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму податку на додану вартість, яка включається у вартість неоплаченого товару та просить суд розглядати дану справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладені обставини суд вважає за можливе поновити відповідачу строк для подачі відзиву та прийняти поданий відповідачем відзив до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.2022 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 05.07.2022 не з`явився, своїх уповноважених представників не направив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 05.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 30.10.2019 укладено Договір поставки №15779/53-124-01-19-11250 від 30.10.2019 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідачу, а відповідач - прийняти і оплатити портативні витратоміри-пробовідбірники газоаерозольних сумішей у кількості та за цінами, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору загальна вартість товару складає 696000 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 139 200 грн. 00 коп. Всього з ПДВ - 835 200,00 грн.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплата відбувається протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача.

Пунктом 6.4. визначено, що датою поставки товару є дата підписання відповідачем видаткової накладної.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 835 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №7 від 27.12.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 23.03.2021 частково сплачено поставлений позивачем товар на суму 139 200,00 грн, в зв`язку з чим неоплаченим залишився товар на суму 696 000,00 грн.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі, наявність заборгованості в розмірі 696 000,00 грн. не спростовано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 696 000,00 грн. суми основного боргу.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 106 328,67 грн - інфляційні втрати за період з 01.02.2020 по 31.12.2021, 42 621,83 грн - 3 % річних за період з 25.01.2020 по 08.02.2022, 34 800,00 грн - штраф.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки оплата товару відбувається протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, товар позивачем поставлено 27.12.2019, відповідач повинен був здійснити оплату не пізніше 27.01.2020, з врахування того, що у разі припадання останнього дня строку оплати на вихідний день, він переноситься на наступний робочий день. Таким чином, прострочення оплати товару мало місце з 28.01.2020.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних за період з 28.01.2020 по 08.02.2022, в зв`язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення 3 % річних частково в розмірі 40 682,16 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з 01.02.2020 по 31.12.2021, в зв`язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 106 328,67 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що умовами Договору не передбачено нарахування штрафу та не визначено його конкретного розміру, умови договору також не містять посилання на норми закону, якими б передбачалося нарахування штрафу, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 34 800,00 грн.

Посилання відповідача на наявність у нього тяжкого фінансового стану не може бути підставою для звільнення його від оплати вартості поставленого товару. Посилання відповідача на неправомірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму податку на додану вартість, яка включається у вартість неоплаченого товару, суд вважає необґрунтованим, оскільки законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, які нараховуються з суми основного боргу.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не визначає, що податок на додану вартість виокремлюється із суми основного боргу, а відтак 3 % річних та інфляційні втрати нараховуються на всю суму основного боргу, в тому числі і на податок на додану вартість.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополюс" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, код ЄДРПОУ 31305025) 696 000 (шістсот дев`яносто шість тисяч) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 40 682 (сорок тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 16 коп. - 3 % річних, 106 328 (сто шість тисяч триста двадцять вісім) грн. 67 коп - інфляційні втрати та 12 645 (дванадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 16 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 07.07.2022

Суддя Т.Ю.Кирилюк